Крупнейшие радиационные аварии и катастрофы в мире - Безпека життєдіяльності <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Субота, 03.12.2016, 03:19
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Безпека життєдіяльності

Крупнейшие радиационные аварии и катастрофы в мире

1 вересня 1944 в США, штат Теннесі, в Ок-Ріджской національної лабораторії при спробі прочистити трубу в лабораторному пристрої зі збагачення урану стався вибух гексафториду урану, що призвело до утворення небезпечної речовини - гідрофторістой кислоти.

 в СРСР перша радіаційна аварія сталася 19 червня 1948 року, на наступний же день після виходу атомного реактора з напрацювання збройового плутонію (в Челябінській області) на проектну потужність. В ході ліквідації аварії опромінення піддався весь чоловічий персонал реактора, а також солдати будівельних батальйонів, залучені до ліквідації аварії.

3 березня 1949 в Челябінській області в результаті масового скидання комбінатом «Маяк» в річку Теча високоактивних рідких радіоактивних відходів опроміненню піддалися близько 124 тисяч чоловік в 41 населеному пункті. Найбільшу дозу опромінення отримали 28 100 осіб, які проживали в прибережних населених пунктах по річці Теча (середня індивідуальна доза - 210 мЗв). У частини з них були зареєстровані випадки хронічної променевої хвороби.

12 грудня 1952 в Канаді відбулася перша в світі серйозна аварія на атомній електростанції. Тисячі кюрі продуктів поділу потрапили в зовнішнє середовище, а близько 3800 кубічних метрів радіоактивно забрудненої води було скинуто прямо на землю, в дрібні траншеї неподалік від річки Оттави.

29 листопада 1955 «людський фактор» призвів до аварії американський експериментальний реактор EBR-1 (штат Айдахо, США). В процесі експерименту з плутонієм, в результаті невірних дій оператора, реактор саморазрушілся, вигоріло 40% його активної зони.

29 вересня 1957 сталася аварія, яка отримала назву «Киштимський». У сховищі радіоактивних відходів ПО «Маяк» у Челябінській області вибухнула ємність, що містила 20000000 кюрі радіоактивності. Фахівці оцінили потужність вибуху в 70-100 тонн в тротиловому еквіваленті. Радіоактивна хмара від вибуху пройшло над Челябінській, Свердловській і Тюменській областями, утворивши так званий Східно-Уральський радіоактивний слід площею понад 20 000 кв. км. За радянських часів катастрофа була засекречена.

10 жовтня 1957 у Великобританії в Віндскейле сталася велика аварія на одному з двох реакторів з напрацювання збройового плутонію. Внаслідок помилки, допущеної при експлуатації, температура палива в реакторі різко зросла, і в активній зоні виникла пожежа, що тривав протягом 4 діб. Отримали пошкодження 150 технологічних каналів, що спричинило за собою викид радіонуклідів. Всього згоріло близько 11 тонн урану. Радіоактивні опади забруднили великі області Англії та Ірландії; радіоактивна хмара досягла Бельгії, Данії, Німеччини, Норвегії.

У 1969 році сталася аварія підземного ядерного реактора в Люценсе (Швейцарія). Печеру, де знаходився реактор, заражену радіоактивними викидами, довелося назавжди замурувати. У тому ж році сталася аварія у Франції: на АЕС «Святий Лаврентій» вибухнув запущений реактор потужністю 500 мВт. Виявилося, що під час нічної зміни оператор по неуважності неправильно завантажив паливний канал. В результаті частина елементів перегрілася і розплавилася, витекло близько 50 кг рідкого ядерного палива.

18 січня 1970 відбулася радіаційна катастрофа на заводі «Червоне Сормово» (Нижній Новгород). При будівництві атомного підводного човна К 320 стався недозволений запуск реактора, який відпрацював на позамежної потужності близько 15 секунд. При цьому відбулося радіоактивне зараження зони цеху, в якому будувалося судно. У цеху знаходилося близько 1000 робітників. Радіоактивного зараження місцевості вдалося уникнути через закритість цеху. У той день багато хто пішов додому, не отримавши необхідної дезактиваційних обробки та медичної допомоги. Шістьох постраждалих доставили в московську лікарню, троє з них померли через тиждень з діагнозом гостра променева хвороба, з інших взяли підписку про нерозголошення того, що сталося на 25 років. Основні роботи з ліквідації аварії тривали до 24 квітня 1970 року. У них взяло участь більше тисячі чоловік. До січня 2005 року в живих з них залишилося 380 осіб.

Семигодинний пожежа 22 березня 1975 на реакторі АЕС «Браунс Феррі» в США (штат Алабама) обійшовся в 10 млн доларів. Все сталося після того, як робітник із запаленою свічкою в руці поліз закрити протечку повітря в бетонній стіні. Вогонь був підхоплений сквозняком і поширився через кабельний канал. АЕС на рік була виведена з ладу.

Самим серйозним інцидентом в атомній енергетиці США стала аварія на АЕС Тримайл-Айленд в штаті Пенсільванія, що відбулася 28 березня 1979 року. В результаті серії збоїв в роботі обладнання і грубих помилок операторів на другому енергоблоці АЕС сталося розплавлення 53% активної зони реактора. Стався викид в атмосферу інертних радіоактивних газів - ксенона та йоду Крім того, в річку Сукуахана було скинуто 185 кубічних метрів слаборадиоактивний води.

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на четвертому блоці Чорнобильської АЕС (України) сталася найбільша ядерна аварія у світі, з частковим руйнуванням активної зони реактора і виходом осколків розподілу за межі зони. Люди в Чорнобилі піддалися опромінюванню в 90 разів більшому, ніж при падінні бомби на Хіросіму. В результаті аварії сталося радіоактивне зараження в радіусі 30 км. Забруднена територія площею 160 000 квадратних кілометрів. Постраждали північна частина України, Білорусь і захід Росії. Радіаційному забрудненню піддалися 19 російських регіонів з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона чоловік.

30 вересня 1999 відбулася найбільша аварія в історії атомної енергетики Японії. На заводі з виготовлення палива для АЕС в науковому містечку Токаймура (префектура Ібаракі) через помилки персоналу почалася некерована ланцюгова реакція, яка тривала протягом 17 годин. Опроміненню піддалися 439 чоловік, 119 з них отримали дозу, що перевищує щорічно допустимий рівень.

9 серпня 2004 сталася аварія на АЕС «Міхама», розташованої в 320 килом на захід від Токіо на о.Хонсю. У турбіні третього реактора стався потужний викид пари температурою близько 200 градусів за Цельсієм. Знаходилися поруч співробітники АЕС отримали серйозні опіки. У момент аварії в будівлі, де розташований третій реактор, знаходилися близько 200 осіб. Витоку радіоактивних матеріалів в результаті аварії не виявлено. Чотири людини загинули, 18 - серйозно постраждали. Аварія стала найсерйознішою за кількістю жертв на АЕС у Японії.

Аварії на "Фукусімі-1" відбулися після руйнівних землетрусу і цунамі 11 березня 2011р. Через стихійного лиха на трьох реакторах вийшла з ладу система охолодження, що призвело до кількох вибухів. Всього аварії сталися на чотирьох з шести реакторах електростанції.



1 сентября 1944 года в США, штат Теннеси, в Ок-Риджской национальной лаборатории при попытке прочистить трубу в лабораторном устройстве по обогащению урана произошел взрыв гексафторида урана, что привело к образованию опасного вещества – гидрофтористой кислоты.

 в СССР первая  радиационная авария произошла 19 июня 1948 года, на следующий же день после выхода атомного реактора по наработке оружейного плутония (в Челябинской области) на проектную мощность.  В ходе ликвидации аварии облучению подвергся весь мужской персонал реактора, а также солдаты строительных батальонов, привлеченные к ликвидации аварии.

3 марта 1949 года в Челябинской области в результате массового сброса комбинатом «Маяк» в реку Теча высокоактивных жидких радиоактивных отходов облучению подверглись около 124 тысяч человек в 41 населенном пункте. Наибольшую дозу облучения получили 28 100 человек, проживавших в прибрежных населенных пунктах по реке Теча (средняя индивидуальная доза – 210 мЗв). У части из них были зарегистрированы случаи хронической лучевой болезни.

12 декабря 1952 года в Канаде произошла первая в мире серьезная авария на атомной электростанции. Тысячи кюри продуктов деления попали во внешнюю среду, а около 3800 кубических метров радиоактивно загрязненной воды было сброшено прямо на землю, в мелкие траншеи неподалеку от реки Оттавы.

29 ноября 1955 года «человеческий фактор» привел к аварии американский экспериментальный реактор EBR-1 (штат Айдахо, США). В процессе эксперимента с плутонием, в результате неверных действий оператора, реактор саморазрушился, выгорело 40% его активной зоны.

29 сентября 1957 года произошла авария, получившая название «Кыштымская». В хранилище радиоактивных отходов ПО «Маяк» в Челябинской области взорвалась емкость, содержавшая 20 миллионов кюри радиоактивности. Специалисты оценили мощность взрыва в 70-100 тонн в тротиловом эквиваленте. Радиоактивное облако от взрыва прошло над Челябинской, Свердловской и Тюменской областями, образовав так называемый Восточно-Уральский радиоактивный след площадью свыше 20 тысяч кв. км. В советское время катастрофа была засекречена.

10 октября 1957 года в Великобритании в Виндскейле произошла крупная авария на одном из двух реакторов по наработке оружейного плутония. Вследствие ошибки, допущенной при эксплуатации, температура топлива в реакторе резко возросла, и в активной зоне возник пожар, продолжавшийся в течение 4 суток. Получили повреждения 150 технологических каналов, что повлекло за собой выброс радионуклидов. Всего сгорело около 11 тонн урана. Радиоактивные осадки загрязнили обширные области Англии и Ирландии; радиоактивное облако достигло Бельгии, Дании, Германии, Норвегии.

В 1969 году произошла авария подземного ядерного реактора в Люценсе (Швейцария). Пещеру, где находился реактор, зараженную радиоактивными выбросами, пришлось навсегда замуровать. В том же году произошла авария во Франции: на АЭС «Святой Лаврентий» взорвался запущенный реактор мощностью 500 мВт. Оказалось, что во время ночной смены оператор по невнимательности неправильно загрузил топливный канал. В результате часть элементов перегрелась и расплавилась, вытекло около 50 кг жидкого ядерного топлива.

18 января 1970 года произошла радиационная катастрофа на заводе «Красное Сормово» (Нижний Новгород). При строительстве атомной подводной лодки К 320 произошел неразрешенный запуск реактора, который отработал на запредельной мощности около 15 секунд. При этом произошло радиоактивное заражение зоны цеха, в котором строилось судно. В цехе находилось около 1000 рабочих. Радиоактивного заражения местности удалось избежать из-за закрытости цеха. В тот день многие ушли домой, не получив необходимой дезактивационной обработки и медицинской помощи. Шестерых пострадавших доставили в московскую больницу , трое из них скончались через неделю с диагнозом острая лучевая болезнь, с остальных взяли подписку о неразглашении произошедшего на 25 лет. Основные работы по ликвидации аварии продолжались до 24 апреля 1970 года. В них приняло участие более тысячи человек. К январю 2005 года в живых из них осталось 380 человек.

Семичасовой пожар 22 марта 1975 года на реакторе АЭС «Браунс Ферри» в США (штат Алабама) обошелся в 10 млн долларов. Все случилось после того, как рабочий с зажженной свечой в руке полез заделать протечку воздуха в бетонной стене. Огонь был подхвачен сквозняком и распространился через кабельный канал. АЭС на год была выведена из строя.

Самым серьезным инцидентом в атомной энергетике США стала авария на АЭС Тримайл-Айленд в штате Пенсильвания, произошедшая 28 марта 1979 года. В результате серии сбоев в работе оборудования и грубых ошибок операторов на втором энергоблоке АЭС произошло расплавление 53% активной зоны реактора. Произошел выброс в атмосферу инертных радиоактивных газов – ксенона и йода Кроме того, в реку Сукуахана было сброшено 185 кубических метров слаборадиоактивной воды.

В ночь с 25 на 26 апреля 1986 года на четвертом блоке Чернобыльской АЭС (Украина) произошла крупнейшая ядерная авария в мире, с частичным разрушением активной зоны реактора и выходом осколков деления за пределы зоны. Люди в Чернобыле подверглись облучению в 90 раз большему, чем при падении бомбы на Хиросиму. В результате аварии произошло радиоактивное заражение в радиусе 30 км. Загрязнена территория площадью 160 тысяч квадратных километров. Пострадали северная часть Украины, Беларусь и запад России. Радиационному загрязнению подверглись 19 российских регионов с территорией почти 60 тысяч квадратных километров и с населением 2,6 миллиона человек.

30 сентября 1999 года произошла крупнейшая авария в истории атомной энергетики Японии. На заводе по изготовлению топлива для АЭС в научном городке Токаймура (префектура Ибараки) из-за ошибки персонала началась неуправляемая цепная реакция, которая продолжалась в течение 17 часов. Облучению подверглись 439 человек, 119 из них получили дозу, превышающую ежегодно допустимый уровень. 

9 августа 2004 года произошла авария на АЭС «Михама», расположенной в 320 киломе к западу от Токио на о.Хонсю. В турбине третьего реактора произошел мощный выброс пара температурой около 200 градусов по Цельсию. Находившиеся рядом сотрудники АЭС получили серьезные ожоги. В момент аварии в здании, где расположен третий реактор, находились около 200 человек. Утечки радиоактивных материалов в результате аварии не обнаружено. Четыре человека погибли, 18 – серьезно пострадали. Авария стала самой серьезной по числу жертв на АЭС в Японии.

Аварии на "Фукусиме-1" произошли после разрушительных землетрясения и цунами 11 марта 2011г. Из-за стихийного бедствия на трех реакторах вышла из строя система охлаждения, что привело к нескольким взрывам. Всего аварии произошли на четырех из шести реакторах электростанции.

Категорія: Безпека життєдіяльності | Додав: ohranatruda (05.04.2011)
Переглядів: 520 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Розвиток соціального партнерства в галузі охорони праці

Разработка модели действия руководящего состава при чрезвычайных ситуациях

Основні засади соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань

Завдання і організаційні основи побудови Цивільної оборони України та права і обов'язки працівників, службовців та населення по ЦО

Основні положення охорони праці на виробництві

Шум і мікроклімат. Їх вплив на організм людини



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz