Надзвичайні ситуації - Безпека життєдіяльності <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Середа, 07.12.2016, 15:26
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Безпека життєдіяльності

Надзвичайні ситуації



ПЛАН

1. Поняття небезпеки та їх класифікація
2. Природні небезпеки
3. Техногенні небезпеки
4. Соціально-політичні небезпеки
5. Використана література
 
1. Поняття небезпеки та їх класифікація

Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джере-ло шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це яви¬ща, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєді¬яльність людей.
Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації — за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою про-яву, структурою, характером впливу на людину тощо. Найбільш вда¬лою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами по¬ходження, на нашу думку, є така, згідно з якою всі небезпеки поділяють¬ся на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм похо¬дженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке ото¬чує людину - природного, техно-генного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи нале-жать природно-техногенні, природ¬но-соціальні та соціально-техногенні не-безпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середови-ща.
Така класифікація майже збігається з класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.98 р. № 1099, згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на:
    надзвичайні ситуації техногенного характеру
    надзвичайні ситуації природного характеру
    надзвичайні ситуації соціаль¬но-політичного характеру
    надзвичайні ситуації воєнного характеру



2. Природні небезпеки
У наш час людина здатна полетіти на Місяць, ми багато знаємо про інші планети, але сили природи нашої власної планети все ще нами не підкорені. У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить час¬то мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетру¬си, посухи, селеві потоки, снігові лавини, повені спричиняють заги¬бель багатьох тисяч людей, завдають величезних матеріальних збитків.
Найбільші збитки з усіх стихійних лих спричиняють повені (40%), на другому місці — тропічні циклони (20% ), на третьому і четвертому місцях (по 15%) — землетруси та посухи.
Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний ха¬рактер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.
За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:
    • тектонічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси, виверження вулканів;
    • топологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви, селі;
    • метеорологічні (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмо¬сфері), до них належать спека, урагани, посуха та ін.
Тектонічні стихійні лиха
* Виверження вулканів. За руйнів¬ною дією та кількістю енергії, яка виді¬ляється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гину-ли цілі міста.
* Землетруси. Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 спричиняють значні збитки.
Топологічні стихійні лиха
* Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним та¬ненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо. Повені зав-дають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв.
Значні, до катастрофічних, повені відбуваються на морських узбе-режжях, в тому числі і в помірних широтах. Зазвичай вони пов'язані з цикло-нами, штормо¬вими вітрами, рідше з вулканічною діяльністю та землетрусами (цунамі). Найча¬стіше затоплення узбережжя спостерігається в країнах північно-західної Європи (Англія, Бельгія, Голландія, Німеччина). Руйнуван-ня спричинені не тільки морськими хвилями, які сягають 3-4 і більше метрів заввишки, але й значними повенями, пов'язаними з виходом рік з берегів. Території затоплення досягають декількох десятків кілометрів завширшки й сотень завдовжки. Під час повені 1962р. на уз¬бережжі поблизу міста Гамбург (Німеччина) води проникли до 100км вглибину країни. При цьому загинуло 540 осіб.
Значного лиха завдають людству цунамі — велетенські хвилі, які викликають підводні землетруси. Висота цих хвиль досягає 20м. Хвилі все знищують на своєму шляху й за¬топлюють великі території. До небезпечних районів, які потерпають від цунамі, нале¬жать Японія, Філіппіни, острови Індонезії (узбережжя островів Ява, Суматра). Тією чи іншою мірою повені періодично спостерігаються на більшості великих" річок України. Серед них Дніпро, Дністер, Прип'ять, Захід¬ний Буг, Тиса та інші. Повені бувають також на невеликих річках та в районах, де взагалі немає визначених русел. У цих районах повені фор¬муються за рахунок зливових опадів.
* Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги. Зсуви виникають через ос¬лаблення міцності гірських порід внаслідок вивітрювання, вими¬вання опадами та підземними водами, систематичних поштовхів, нерозважливої господарської діяльності людини тощо.
* Снігові лавини. Снігові лавини також належать до зсувів і виника¬ють так само, як і інші зсувні зміщення. Сили зчеплення снігу переходять певну межу, і гравітація викликає зміщення снігових мас уздовж схилу.
Великі лавини виникають на схилах 25-60° через перевантаження схилу після значного випадання снігу, частіше під час відлиги, внас¬лідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення.
* Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок внас¬лідок злив, інтенсивного танення снігів, проривів завальних озер, об¬валів, зсувів, землетрусів.
Селі — це паводки з великою концентрацією ґрунту, мінеральних час¬тин, каміння, уламків гірських порід (від 10-15 до 75% об'єму потоку). «Сель» (сайль) — слово арабське і в перекладі означає бурхливий потік, тоб-то за зовнішнім виглядом селевий потік — це шалено виру¬юча хвиля висо-тою з п'ятиповерховий будинок яка мчить ущелиною з великою швидкістю.
Метеорологічні стихійні лиха
* Урагани. Ми живемо на дні великого повітряного океану, який роз-ташований навколо земної кулі. Глибина цього океану 1000 км, називається він атмосферою.
* Вітри — це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних об¬ластей, роз-ганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.
Досить небезпечне явище — смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Щорічно в Америці спостерігається близько 900 смерчів, які там називають торнадо. Найчастіше це стихійне лихо трап¬ляється на території штатів Техас і Оґайо, де від нього гине в серед¬ньому 114 осіб на рік.
* Пожежі. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні яви¬ща (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини лю¬дини і тільки 7-8% спричинені блискавками. Пожежі — це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.
Під час пожеж вигорає родючий шар грунту, який утворювався про¬тягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних — відбувається заболоченість лісових земель.
Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.
Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсив¬ністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

3. Техногенні небезпеки

Джере¬лами техногенних небезпек є відповідні об'єкти, що породжу-ють як наведені в цьому абзаці небезпеки, так і багато інших, які, можливо, інколи не зовсім правильно було б називати техноген¬ними, але до них ми відносимо всі небезпеки, пов'язані з впли¬вом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.
У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація син¬тетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього се¬редовища, нищення лісів, опустелювання, все більше лю-дей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.
Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру, вже в 20-30-х роках XX ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до бага¬тьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.
* Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і при-зводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.
Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середо¬вище зумовив розподіл їх за видами.
Види аварій
    аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хло-ру, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);
    аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середо-вище;
    пожежі та вибухи;
    аварії на транспорті та ін.
Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.
* Катастрофа — це великомасштабна аварія, яка призводить до важ-ких наслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови середовища існування. Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.
Техногенні небезпеки з викидом радіоактивних речовин
Найнебезпечнішими за наслідками є аварії на АЕС з викидом в ат¬мосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце довгостро¬кове радіоактивне забруднення місцев
ості на величезних площах.
Техногенні небезпеки на транспорті
Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофа-ми та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.
Техногенні небезпеки з витоком отруйних речовин
Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин і зараженням на¬вколишнього середовища виникають на підприємствах *хімічної; * на¬фтопереробної, *целюлозно-паперової і *харчової промисловості, *водопровідних і очисних спорудах, а також при * транспортуванні силь¬нодіючих отруйних речовин.
Джерела хімічних аварій викиди та витоки небезпечних хімічних ре-човин загорання різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводожується забрудненням навколишнього середовища аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та по-жежонебезпечних вантажів

4. Соціально-політичні небезпеки
 
Соціально-політичні небезпеки досить часто виникають при соціально-політичних конфліктах. Існує досить багато визначень конфліктів. Так, у політологічних словниках найпоширенішим є таке трактування конф¬лікту: зіткнення двох чи більше різноспрямованих сил з метою реалізації їхніх інтересів за умов протидії. Джерелами конфлікту є: * соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та * система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.
* Конфлікт — це зіткнення протилежних інтересів, поглядів, го¬стра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників.
Конфлікт передбачає усвідомлення протиріччя і суб'єктивну реак¬цію на нього. Якщо конфлікт виникає в суспільстві, то це суспільний конфлікт.
Будь-який соціальний конфлікт, набуваючи значних масштабів, об'єктивно стає соціально-політичним.
Суб'єктами соціально-політичного конфлі¬кту стають люди, які усвідомили протиріччя і обрали як спосіб його вирішення зіткнення, бороть-бу, суперництво. Подібний спосіб вирішення протиріччя здебільшого стає неминучим тоді, коли зачіпає інтереси й цінності взаємодіючих груп, коли має місце відверте зазіхання на ресурси, вплив, територію з боку індивіда, групи, держави (коли йдеться про міжнародний конфлікт). Суб'єкта¬ми конфліктів можуть виступати: 1) окремі люди, групи, організовані в соціальні, полі¬тичні, економічні та інші структури; 2) об'єднання, які вини-кають у вигляді політизованих соціальних груп, економічних і політичних груп тиску, кримінальних груп, які домагаються певних цілей.
* Війна — це збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами; у переносному ро¬зумінні слова — крайня ступінь політичної боротьби, ворожих відносин між певними політичними силами.
Сучасний світ дуже малий і вразливий для війни. Врятувати і збе¬регти його неможливо, якщо не покінчити з думками та діями, які сто¬літтями будувалися на прийнятності та припустимості війн і збройних конфліктів.
Тероризм
До соціально-політичних конфліктів належить виступ екстреміст¬ських угруповань (тобто тероризм). В наш час явище тероризму досить по-ширене. Якщо донедавна звертання до терору як засобу вирішення політичних або релігійних проблем було винятковим, надзвичайним явищем, то в наші дні практично щоденні повідомлення про терорис¬тичні акти сприймаються як щось неминуче. Терор став органічною складовою сучасно-го життя і набув глобального характеру.
* Тероризм (від лат. terror — страх, залякування) — це форма полі¬тичного екстремізму, застосування найжорсткіших методів насил¬ля, вклю-чаючи фізичне знищення людей, для досягнення певних цілей.
Тероризм здійснюється окремими особами, групами, що виражають інтереси певних політичних рухів або представляють країну, де теро¬ризм піднесений до рангу державної політики. Тероризм — антигуманний спосіб вирішення політичних проблем в умовах протиборства, зіткнення інтересів різних політичних сил. Він може застосовуватись і як засіб задоволення амбіцій окремими політичними діячами, і як знаряддя досягнення своїх цілей мафіозними структурами, кримінальним світом.
Екстремальні ситуації криміногенного характеру та способи їх уник-нення
Глобальна злочинність — ще одна гостра соціальна проблема сучас¬ності. Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що нале-жать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо).
Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння
Формування засад ринкової економіки (перехідний період) створило в Україні принципово нову соціальну та економічну ситуацію. Зараз все більшого значення набуває поділ суспільства за рівнем та джерелом багатст-ва, наявністю чи відсутністю приватної власності. Саме прибуток і форма йо-го отримання стають головним структуротворчим чинником українського суспільства, що свідчить про ста¬новлення в Україні ринкових відносин та первинного капіталізму. Водночас набувають сили і негативні чинники: сформування нової соціальної диференціації та відповідних критеріїв її оцінки свідчить про нездорові відносини у суспільстві; * надто різкий поділ на бідних та багатих; *процеси збіднення та збагачення мають деформований характер.
За таких обставин різко зростають форми та розміри соціальних відхилень (злочинність, самогубство, наркоманія, проституція тощо). Ці та багато інших форм збоченої поведінки в умовах занепаду систе¬ми соціального контролю стали, загрозливими для суспільства.


5. Використана література

1. Словник-довідник з охорони праці. – К., 2003.
2. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
3. Основи екології. Посібник / За ред. Ковалевського А.В. – К., 2002.
Категорія: Безпека життєдіяльності | Додав: ohranatruda (07.01.2011)
Переглядів: 791 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Вимоги техніки безпеки при організації роботи в фізіотерапевтичних кабінетах

Радіація і життєдіяльність людини

Небезпека роботи з електромережами

Охорона праці та її організація на підприємстві, в установі, організації

Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz