Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час - Цівільна оборона <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 19:14
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Цівільна оборона

Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ
Для запобігання виникненню пожеж кожний грома¬дянин зобов'язаний суворо додержувати встановлених правил щодо їх попередження у житлових будинках, на підприємствах, у лісах, на торф'яниках, у полі та в ін¬ших місцях.
На об'єктах народного господарства, з урахуванням виробничих умов, встановлюється протипожежний ре¬жим і розробляються інструкції як для всього об'єкта,
так і для окремих цехів, дільниць, бригад. В інструкціях наводяться норми зберігання різних матеріалів, зазнача¬ються місця, де не можна курити і влаштовувати відкри¬те полум'я, описується порядок дій у разі виникнення пожежі.
У навчальних закладах, дитячих, лікувальних і куль¬турних установах особлива увага приділяється питанням евакуації людей на випадок пожежі.
Ефективним засобом гасіння загорянь є вогнегасник. Потрібно знати, що для гасіння вогню не завжди можна користуватися водою. Не можна направляти водяний струмінь на електропровід, що горить, або на електрооб¬ладнання, бо людину може вразити струм, оскільки во¬да є провідником. Перш ніж гасити, слід зняти напругу; можна застосовувати вуглекислотні та порошкові вогне¬гасники. Горючу суміш і запалювальні речовини гасять піском, хімічною або повітряно-механічною піною, спеціальними порошковими сумішами.
У задимлене приміщення слід заходити обов'язково удвох, йти, тримаючись за стіни, щоб не втратити орієн¬тир. Працювати в ізольованих або фільтрувальних проти¬газах, але з гопкалітовим патроном. Двері в палаюче при¬міщення відкривати обережно і користуватися ними як прикриттям. Людей із задимленого, палаючого приміщен¬ня вивести назовні, попередньо накинувши їм на голову вологу тканину або одяг. Якщо вихід відрізано вогнем, лю¬дей евакуюють через вікна, балкони, застосовуючи ручні, механічні, стаціонарні драбинки і різні автопідйомники. Використовують також рятувальні мотузки.
Більшість лісових, торф'яних і польових пожеж вини¬кають поблизу населених пунктів і доріг через необережне поводження з вогнем, від непогашених вогнищ чи іскор, що вилітають із вихлопних труб автомобілів, тракторів. Особливо легко загоряються хвойні ліси, сухі торф'яники, дозрілі хліба, суха трава. Тому не можна розводити вогни¬ща у лісах, особливо хвойних, на торф'яниках, у заростях очерету, поблизу посівів зернових. Не дозволяється кури¬ти у лісі (можна на спеціально обладнаних майданчиках), біля валків скошеного хліба, під час роботи на комбайнах, тракторах, підбирачах, автомобілях. Усі машини повинні бути обладнані іскрогасниками.

ПРАВИЛА ПОВЕДШЕЙ І ДЙ ПІД ЧАС ПОВЕНІ
Про загрозу повені (затоплення) населення оповіща¬ється завчасно. У період повеней радіотрансляційна мере¬жа у квартирах повинна діяти цілодобово. З місць, яким загрожує повінь, населення евакуюється. Підсилюють кріплення окремих конструкцій, механізмів і обладнання. Коли вода почала підніматися, людей і матеріальні цін¬ності, як правило, вивозять автотранспортом, худобу пере¬ганяють.
Перш ніж покинути будинки, переносять на верхні поверхи або горища все, що може зіпсувати вода, вими¬кають світло і газ. Захопивши із собою документи, най-необхідніші речі, невеликий запас продуктів і води, при¬бувають на місце збору. В разі необхідності евакуацію продовжують на ботах, баржах, катерах, човнах, інших плавальних засобах. Під час посадки людей човен або інший засіб повинен бути закріплений. Входити в човен слід по одному, ступаючи на середину настилу. Розсад¬жуватись — за вказівкою старшого. Під час руху не можна мінятися місцями, сідати на борт човна. Перепра¬ва людей по воді без плавальних засобів дозволяється тільки там, де є визначений брід глибиною не більше 1 м. Потрапивши у воду, треба відразу ж пливти до най¬ближчого незатопленого місця. Слід бути дуже уважним, щоб не вдаритись об предмети, які можуть бути під во¬дою або плавати поряд. У залитому водою чагарнику, густій високій траві не варто робити різких рухів, бо можна заплутатись — краще пливти на спині. Якщо но¬гу судомить, треба випрямити її і за великий палець по¬тягнути на себе.
Надаючи допомогу тому, хто тоне, підпливати до нього треба ззаду, стежачи, щоб він не схопив вас за но¬гу* руку, шию чи тулуб і не потягнув углиб. Брати його можна за комір, голову, передпліччя, руки або під пах¬ви, повернувши обличчям догори. Пливти з потопаючим слід на боці або спині, працюючи ногами і вільною ру¬кою. На човні до потопаючого підходять проти течії, а піднімати його найзручніше з корми. Якщо у воді опи¬нилось кілька чоловік, у першу чергу підбирають тих, хто потребує негайної допомоги, іншим дають ряту¬вальні засоби.
Врятованих треба перевдягнути в сухий, теплий одяг, дати заспокійливі засоби. Якщо людина не дихає, їй роб¬лять штучне дихання.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСУ
Виведення населення у безпечні місця проводиться організовано, з урахуванням обстановки. Із службових приміщень і житлових будинків треба виходити швидко, не заважаючи іншим.
Якщо сильні підземні поштовхи застали вас на ву¬лиці, слід якнайдалі відійти від будинків. Не можна за¬лишатися поблизу об'єктів, що мають легкозаймисті і сильнодіючі отруйні речовини, на мостах і шляхопро¬водах. Не можна триматися за високі стовпи і паркани, ховатись на нижніх поверхах і в підвальних приміщен¬нях будинків. Усі транспортні засоби зупиняються, паса¬жири залишають їх і відходять на безпечну відстань. Особливу організованість слід проявити, виходячи з вок¬залів, театрів, магазинів; необхідно точно виконувати розпорядження адміністрації.
Під час урагану, шквалу треба сховатись у підвалах, підпіллях, погребах, канавах, траншеях, улоговинах, укриттях цивільної оборони. Від селю порятунок у тому, щоб терміново і завчасно залишити зону, яку він може затопити.

ДІЇ ПІД ЧАС АВАРІЇ
В разі виникнення виробничої аварії начальник цивільної оборони об'єкта терміново організовує оповіщен¬ня керівництва і всіх працівників підприємства про небез¬пеку. Якщо трапилося витікання СДОР, то оповіщується також населення, яке мешкає поблизу об'єкта і в напрямі можливого поширення отруйних газів. Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою. Організовується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей у зоні зараження, кордони зон забруднення, напрям і швидкість вітру в приземному шарі, напрям поширення зараженого повітря.
Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності — до лікуваль¬ного закладу.
Продукти харчування і вода у зоні зараження пе¬ревіряються, і приймається рішення про їх дегазацію або знищення.
Необхідно пам'ятати, що чим швидше люди поки¬нуть заражену місцевість, тим менша небезпека уражен¬ня. Покидати заражену територію треба швидко, намага¬ючись не піднімати пилу і не торкатися навколишніх предметів. На зараженій території не можна знімати за¬соби захисту, курити, їсти, пити. Після виходу з району зараження потрібно пройти санітарну обробку, змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі правила поведінки сто¬суються населення, яке опинилось у зоні хімічного зара¬ження отруйними речовинами.
Крім того, необхідно вміти захистити органи дихан¬ня від СДОР і вміти надавати першу допомогу при от¬руєнні (табл. 23).

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ У ЗОНІ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ
У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим — карантин або обсервацію.
Карантин — суворий режим ізоляції певної групи на¬селення з метою запобігання розповсюдженню інфекцій¬них захворювань. У зоні карантину не дозволяється вихо¬дити зі своїх житлових приміщень. Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються додому. Ви¬хід (виїзд) з районів, у яких оголошено карантин, заборо¬няється.
Обсервація — медичне спостереження за певною гру¬пою населення. В зоні обсервації медична служба цивіль¬ної оборони виявляє захворювання, проводить профілак¬тичні заходи, робить спеціальні щеплення. Обмежується спілкування між людьми. Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу, але за умови суворого виконання встановлених правил.
Населення, яке перебуває у зоні бактеріологічного за¬раження, повинно суворо додержувати вимог медичної служби ЦО. Надзвичайно важливо не порушувати режи¬му харчування. Можна їсти тільки ті продукти, що збері¬галися у холодильнику або в закритій тарі, їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття — кип'ятити.
Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального користування. Необхідно суворо виконувати вимоги особистої гігієни: щодня митися, що¬тижня міняти натільну і постільну білизну, постійно сте¬жити за чистотою рук, волосся. В усіх випадках, перебу¬ваючи у зоні бактеріологічного зараження, потрібно зберігати спокій і додержувати встановлених правил.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ (ЗАРАЖЕННЯ)
Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробля¬ють або використовують розщеплені матеріали.
Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху — швидкий спад рівнів
радіації через безперервний розпад радіоактивних речо¬вин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на міс¬цевості зменшується у 10 разів, через добу — приблизно у 40 разів, через 49 годин — у 100 разів. Найдужче спа¬дають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.
У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і во¬ди, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.
Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої по¬треби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації — до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год — лише у закритих герметичних і дезактивованих примі¬щеннях або у захисних спорудах.
Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослин¬ності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потра¬пити до організму з їжею і водою. Тому для приготуван¬ня їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у по¬гребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, ша¬фах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пило¬непроникні матеріали.
Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захи¬сту, тобто визначають час безперервного перебування лю¬дей у захисних спорудах, тривалість перебування у будин-
ках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спо¬рудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму зале¬жить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.
Нині розроблено і рекомендовано вісім типових ре¬жимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 — для непрацюючого населення, режими 4—7 — для робітників і службовців, режим 8 — для особового складу невоєнізованих формувань.
Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи: перший — перебування у захисних спорудах; дру¬гий — перебування у захисних спорудах і будинках; третій — перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості (мал. 289).
Для непрацюючого населення розроблено такі режи¬ми (з урахуванням К^у,— коефіцієнта ослаблення):
Режим № 1 — для населення, яке проживає в дерев'я¬них будинках з KQCJ,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.
Режим № 2 — для населення, яке проживає у цегля¬них одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.
Режим № 3 — для населення, яке проживає у бага¬топоверхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і викорис¬товує ПРУ з Косл^ 200—400.
Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:
— для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму за¬хисту — 25 діб. З них: перебування в ПРУ — 5 діб; в ПРУ та будинку — 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будин¬ку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у бу¬динку — 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
— для населення, що проживає в цегляних однопо¬верхових будинках (режим № 2), загальна тривалість до¬тримання режиму захисту — 20 діб. З них: перебування в ПРУ — 3 доби; в ПРУ та будинку — 4 доби (у т.ч. про¬тягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку — 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;


— для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту — 7 діб. З них: перебування в ПРУ — 16 год; в будинку — 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1.  Як подається сигнал цивільної оборони? Перекажіть повідом¬лення штабу ЦО, що передаються у різних надзвичайних си¬туаціях.
2.  Які основні правила поведінки під час пожежі?
3.  Які основні правила поведінки від час повені?
4. Що таке карантин та обсервація?
9.  Розкажіть про правила поведінки в зоні радіоактивного зараження.
Категорія: Цівільна оборона | Додав: ohranatruda (09.08.2010)
Переглядів: 573 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Основы производственной безопасности

Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

Головні положення законодавства України у сфері рятувальної справи

Тушение пожаров в помещениях торговых предприятий

ТРАВМЫ, ВОЗНИКАЮЩИЕ ПРИ ПАДЕНИИ С ВЫСОТЫ

Запобігання надзвичайних ситуацій та оцінка пожежної обстановки на об’єкті



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz