Контрольна робота з дисципліни Цивільна оборона Варіант № 15 - Цівільна оборона <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Субота, 03.12.2016, 01:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Цівільна оборона

Контрольна робота з дисципліни Цивільна оборона Варіант № 15

1. Визначення режиму радіаційного захисту для підприємства.

При застосуванні противником ядерної зброї або при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах з викидом радіоактивних речовин, створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження людей, порушення виробничої діяльності об'єктів суспільного господарства.
Радіоактивне зараження місцевості ускладнює організацію і проведення аварійно-рятувальних робіт. Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.
З метою виключення масових радіаційних втрат і переопромінення населення, робітників і службовців, формувань ЦО понад встановлених доз, їх дії в умовах радіоактивного зараження суворо регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.
Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення. Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлених доз опромінення.
Режим радіаційного захисту (режим роботи) на об'єкті господарської діяльності вводиться у разі тривалого перебування людей у зонах радіоактивного зараження для того, щоб забезпечити виробничий процес на об'єкті та життєдіяльність населення, зберігаючи при цьому працездатність людей. Це досягається регламентацією перебування людей у захисних спорудах, у виробничих і житлових будинках та на відкритій місцевості з урахуванням захисних властивостей будинків та споруд, а також рівня радіації.
Режими захисту (режими роботи) розробляються заздалегідь (у мирний час) для дискретних значень рівнів радіації, очікуваних на об'єкті, на території регіону, і є складовою документів з управління виробничим процесом в умовах зараження.
Розроблено вісім типових режимів радіаційного захисту для найбільш типових умов проживання (типів житлових будинків), типів захисних споруд, які використовуються, та їхніх захисних властивостей (коефіцієнти ослаблення випромінювання Косл.).
Типові режими №№ 1-3 розроблено для населення, що не працює.
Типові режими №№ 4-7 - для захисту працівників та службовців на об'єктах господарювання.
Типовий режим № 8 - для формувань ЦЗ під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
Режим радіаційного захисту робітників і службовців на об'єктах господарської діяльності включає три основних етапи:
1 етап - визначає час зупинки роботи об'єкту ( термін безперервного перебування людей в захисних спорудах),
2 етап - визначає тривалість роботи об'єкту з використанням для відпочинку робітників і службовців захисних споруд (працюють в цеху -- відпочивають у сховищі або ПРУ),
3 етап - визначає тривалість режиму захисту з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості ( не більше 2 год на добу). Працюють у цеху, відпочивають у житлових будинках (вдома).
Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12 годин.
Режими радіаційного захисту робітників і службовців при вахтовому методі роботи па місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від ЛЕС, охоплюють два основних етапи:
I етап - укриття в загерметизованих приміщеннях на термін не менше 4 годин;
II етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.
Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота ОГД у 4 зміни. Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3-5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3-5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на позаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.

Вахти можуть бути складені по-різному залежно від рівня зараженості місцевості, працею в одну зміну і т. д. (вахта тривалістю один тиждень тощо).

Режими захисту розроблені для умов одно- або двозмінної роботи об'єкту (підприємства) протягом 10-12 год на добу. При розробці режимів захисту враховувались дози опромінювання за час перебування робітників і службовців у захисних спорудах, виробничих, житлових і адміністративних будинках, а також при пересуванні із місць відпочинку на робочі місця, виходячи з того, що вони не перевищують межі допустимих величин.

Режими робітників і службовців на CГД вводяться в дію рішенням НЦО об'єктів. На території населеного пункту або об'єкту господарювання режим вибирається:

- по максимальному рівню радіації;

- по найменшому значенню Кпосл. захисної споруди.

Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захисту необхідно знати:

- рівні радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційно небезпечному об'єкті);

- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;

- коефіцієнти послаблення ЗС (ПРУ), підвали одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будинків, підвали багатоповерхових кам'яних і блочних будинків, сховища.

Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:

1) визначити рівень радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційне небезпечному об'єкті);

2) вибрати типовий режим радіаційного захисту.

При ядерних вибухах ступінь радіоактивного зараження, а також форма і розмір районів зараження залежать від потужності і виду ядерного вибуху, метеорологічних умов, рельєфу місцевості, часу, що минув після вибуху, характеру грунту і рослинності.

2. Розробка заходів по забезпеченню надійного захисту співробітників підприємства та населення у надзвичайних ситуаціях.

Організаційні і правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій визначені Законом України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" N 1809-ІІІ від 8 червня 2000 року.

Захист населення - це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях. До системи захисту населення і територій, що проводяться в масштабах держави у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій належать: інформація та оповіщення, спостереження і контроль, укриття в захисних спорудах, евакуація, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, радіаційний і хімічний захист, індивідуальні засоби захисту, самодопомога, взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях.

Інформація та оповіщення.

Громадяни України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру мають право на отримання інформації про надзвичайні ситуації та заходи, що вживаються для ліквідації їх наслідків, забезпечення та використання засобів колективного і індивідуального захисту, відшкодування заподіяних збитків і втрат внаслідок надзвичайних ситуацій, компенсацію за роботу в зонах надзвичайних ситуацій, соціально-психологічну підтримку та медичну допомогу, медико-реабілітаційне відновлення в разі отримання важких фізичних та психологічних травм.

Інформування та оповіщення у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є основним принципом усієї системи заходів захисту і забезпечуються шляхом завчасного створення і підтримки у постійній готовності загальнодержавної та регіональних систем централізованого оповіщення населення.

Організація своєчасного оповіщення, це - завдання органів цивільної оборони. Завивання сирени, переривчасті гудки підприємств і сигнали транспортних засобів означають попереджувальний сигнал «Увага всім!». За цим сигналом потрібно увімкнути радіо, радіотрансляційні і. телевізійні приймачі для прослуховування термінових повідомлень.

У мирний час передається інформація про аварії на атомній електростанції чи на хімічно небезпечній ділянці, повідомлення про можливий землетрус чи повінь, штормове попередження.

З метою своєчасного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, запобігання і реагування на них відповідними центральними і місцевими органами виконавчої влади створена і підтримується в постійній готовності система спостереження і контролю за станом довкілля і забрудненням харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу і води радіоактивними і хімічними речовинами, мікроорганізмами та іншими органічними агентами.

Для забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій передбачається проведення комплексу організаційних та інженерно-технічних заходів, зокрема:

Укриття в захисних спорудах.

Укриття населення в захисних спорудах - це комплекс заходів із завчасним будівництвом захисних споруд, а також пристосуванням наявних приміщень для захисту населення та підтримання їх у готовності до використання. Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом комплексного освоєння підземного простору міст і населених пунктів для укриття населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій, обстеження і взяття на облік підземних і наземних будівель і споруд, що відповідають вимогам захисту, дообладнання підвальних та інших заглиблених приміщень, будівництва заглиблених споруд, пристосованих для захисту, будівництва окремих сховищ і протирадіаційних укриттів, масового будівництва в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру найпростіших сховищ і укриттів.

Захисні споруди за своїм призначенням поділяються на сховища, протирадіаційні укриття і найпростіші укриття - щілини.

Евакуація.

В умовах неповного забезпечення захисними спорудами в містах та сільських населених пунктах, що мають об'єкти підвищеної небезпеки, основним засобом захисту населення є евакуація і розміщення його в зонах, які є безпечними для проживання людей і тварин.

Евакуація - це упорядковане виведення чи вивезення людей з об'єктів чи населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя. Основна мета евакуації - забезпечення безпеки кожної людини і всіх. Евакуації підлягає населення, яке проживає в населених пунктах, що знаходяться у зонах можливого катастрофічного затоплення, можливого небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах виникнення стихійного лиха, аварій та катастроф. Також евакуації підлягають цінності, документація та архівні матеріали.

Евакуаційні заходи передбачають завчасну розробку планів евакуації, підготовку зон і районів розміщення для нормальної життєдіяльності евакуйованого населення; підготовку всіх видів транспорту; створення необхідних структур і органів управління на період евакуації; проведення комплексу заходів для охорони громадського порядку і підтримання організованості серед населення.

Практичні евакуаційні заходи здійснюються в разі: загальної аварії на атомній електростанції; всіх видів аварій зі СДЯР, наслідки яких загрожують життю і здоров'ю людей, що проживають у зоні можливого ураження; загрози катастрофічного затоплення місцевості; масових лісових і торфових пожеж, що загрожують населеним пунктам; катастрофічних землетрусів та інших геофізичних та гідро-метеоявищ з тяжкими наслідками; із районів бойових дій.

Евакуйовані постійно проживають у заміській зоні до особливого розпорядження.

Інженерний захист.

Під час проектування і експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання, наслідки діяльності яких можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, розробляються і здійснюються заходи інженерного захисту з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру:

- врахування під час розроблення генеральних планів проявів небезпечних і катастрофічних явищ;

- раціональне розміщення об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням можливих наслідків їхньої діяльності у разі виникнення аварії;

- спорудження будинків, будівель і споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;

- розроблення і здійснення заходів безаварійного функціонування об'єктів підвищеної небезпеки;

- організація будівництва протизсувних, протиповіневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших споруд спеціального призначення;

- реалізація заходів санітарної охорони території.

Радіаційний і хімічний захист.

Радіаційний та хімічний захист передбачає виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, організацію та проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, організацію і проведення знезаражування.

Заходи радіаційного і хімічного методу забезпечуються: завчасним накопиченням і підтриманням у готовності засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного і хімічного контролю, якими забезпечуються насамперед особовий склад формувань, які беруть участь в аварійно-рятувальних та інших невідкладних роботах, а також персонал радіаційно і хімічно небезпечних об'єктів і населення, яке проживає в зонах небезпечного зараження та біля них; терміновим впровадженням засобів, способів і методів виявлення та оцінювання масштабів і наслідків аварії на радіаційно та хімічно небезпечних об'єктах; створенням засобів захисту і приладів дозиметричного і хімічного контролю; підготовкою об'єктів побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту; завчасним створенням, пристосуванням та використанням засобів колективного захисту населення від радіаційного та хімічного ураження, організацією допомоги населенню в придбанні в особисте використання засобів індивідуального захисту і дозиметрів.

Медичний захист.

Для запобігання ураженню людей або зменшення його ступеня, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру необхідно проводити такі заходи: планування і використання наявних сил і засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності й господарювання; розгортання в умовах надзвичайної ситуації необхідної кількості лікувальних закладів; завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів, контроль якості харчових продуктів, продовольчої сировини, питної води і джерел водопостачання, стану атмосферного повітря та опадів, стану довкілля, санітарно-гігієнічної та епідеміологічної ситуації; завчасне створення і підготовку медичних формувань, медичного персоналу та загальне медико-санітарне навчання населення, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки, навчання населення способів надання першої медичної допомоги; недопущення впливу на здоров'я людей шкідливих факторів навколишнього середовища та наслідків надзвичайних ситуацій.

Біологічний захист.

Захист від біологічних засобів ураження включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, залежно від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.

Біологічний захист передбачає своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту, запровадження режимів карантину та обсервації, знезаражування осередку ураження, необхідне знезаражування людей та тварин, своєчасну локалізацію зони біологічного ураження, проведення екстреної та специфічної профілактики, додержання протиепідемічного режиму населенням, підприємствами, установами та організаціями.

Для забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій створена єдина державна система з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру, яка складається із територіальних і функціональних підсистем. Державними органами управління у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій є Кабінет Міністрів України, МНС України, інші спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До складу сил та засобів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій входять відповідні сили та засоби центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності і господарювання, а також добровільні рятувальні формування.

Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру можуть залучатися частини та підрозділи Збройних Сил України.

Громадяни України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру зобов'язані дотримуватись заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки, вивчати основні способи захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, надання першої медичної допомоги потерпілим, дотримуватись відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Фінансування заходів щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету обласного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних і юридичних осіб, інших не заборонених законодавством джерел.

3. Особливості захисту співробітників та населення на радиактивно зараженій місцевості.

При аварійному викиданні в атмосферу радіоактивних речовин можливі такі види радіоактивного впливу на співробітників та населення:

а) зовнішнє опромінення при проходженні радіоактивної хмари;

б) внутрішнє опромінення при вдиханні радіоактивних аерозолів і інгаляційна небезпека);

в) контактне опромінення внаслідок радіоактивного забруднення шкіри і одягу;

г) зовнішнє опромінення, зумовлене радіоактивним забрудненням поверхні землі, будівель, споруд та ін.;

д) внутрішнє опромінення при використанні забруднених про-дуктів харчування і води.

Розрахункові дані та результати прямих вимірювань рівня радіації і дози опромінення мають бути основою для вжиття заходів захисту співробітників та населення від зовнішнього і внутрішнього опромінення, в тому числі профілактичне застосування стабільного йоду. Основою розробки заходів захисту населення в умовах радіоактивного забруднення при ядерній аварії є рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) 1988 р., а також норми радіаційної безпеки України (НРБУ--1997).

Враховуючи рівень радіації, а також прогноз можливих аварійних викидів радіоактивних речовин та метеорологічні дані, приймається рішення про проведення таких термінових і невідкладних заходів захисту в умовах ранньої фази радіаційної аварії:

укриття населення;

обмеження перебування населення на відкритій місцевості;

евакуація у разі загрози здоров'ю;

проведення йодової профілактики;

тимчасова заборона вживання продуктів харчування і води із зони радіоактивного забруднення.

Крім цих заходів у період ранньої і пізньої фази проводяться довгострокові заходи:

тимчасове відселення;

евакуація -- переселення на постійне місце проживання;

обмеження вживання води і продуктів харчування забруднених радіоактивними речовинами;

заходи захисту при виробництві продукції тваринництва, рослинництва і лісогосподарської діяльності;

дезактивація території і будівель;

інші заходи: гідрологічні, протиповіневі, обмеження лісокористування, полювання, рибної ловлі, перебування у полі при проведенні сільськогосподарських робіт.

Критерієм для прийняття рішення про заходи захисту населення на ранній і середніх фазах після аварії є дози зовнішнього і внутрішнього опромінення з установленими двома рівнями радіаційного впливу -- нижнім і верхнім -- згідно з рекомендацією МАГАТЕ і НРБУ--1997.

Якщо наявні заходи захисту не забезпечують безпеки населення, необхідно проводити його евакуацію.

Щоб реально оцінити можливість проведення евакуації, необхідно враховувати: період року, погодні умови, стан доріг, наявність транспорту, кількість населення, яке підлягає евакуації, місця для евакуації, наявність житлових приміщень та ін.

З метою зменшення впливу іонізуючого опромінення на людей всі заходи мають бути спрямовані на зменшення потрапляння радіоактивних речовин в органи дихання, травлення і на поверхню тіла.

Тому необхідно:

— на підставі інформації про радіаційну обстановку підрозділами радіаційної розвідки формувань цивільного захисту і відділу з питань НС та цивільного захисту населення нанести дані радіоактивного забруднення господарства (села) на карту-схему;

— визначити необхідну кількість людей, робочих змін, тривалість їх роботи, враховуючи допустимі дози опромінення і фактичний рівень радіації та умови перебування людей у приміщеннях, техніці на полі;

— інформувати населення про стан радіаційної обстановки та небезпеку радіаційного опромінення;

— розробити, впровадити і контролювати дотримання населенням режимів поведінки;

обмежити перебування людей на відкритій місцевості; розмістити людей в житлових, виробничих приміщеннях чи захисних спорудах;

провести герметизацію житлових і виробничих приміщень, дверей, вікон, димарів, вентиляційних отворів на час розсіювання радіоактивних речовин у повітрі й формування радіоактивного забруднення території;

провести йодову профілактику;

захистити органи дихання підручними засобами;

використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри, виходячи з приміщень, під час проведення польових робіт, догляду за тваринами й обслуговування техніки;

евакуювати населення;

регулювати доступ у район забруднення;

організувати санітарну обробку населення при забрудненні шкіри й одягу радіоактивними речовинами вище встановлених норм;

провести дезактивацію поверхневого забруднення радіоактивними речовинами продуктів харчування (обмивання, видалення поверхневого шару);

воду використовувати із захищених джерел водопостачання, на робочих місцях запас води має бути по 3 л на людину на час робочої зміни;

продукти використовувати з герметичних складських приміщень, погребів, із щільно закритих діжок, герметичної скляної і металевої тари;

харчову продукцію з присадибних ділянок, з лісу і рибу використовувати, тільки попередньо перевіривши на радіоактивне забруднення;

свіжі овочі та фрукти перед вживанням в їжу старанно промити водою, з капусти зняти три-чотири верхні листки;

бажано перевести населення, насамперед дітей, на харчування продуктами привезеними з чистих територій;

періодично проводити дезактивацію внутрішніх поверхонь житлових і виробничих приміщень, обмітати стелю і стіни, протирати меблі,

пилососити або вибивати на вулиці килими, доріжки, матраци, ковдри, верхній одяг, проводити вологе прибирання в приміщеннях;

провести дезактивацію будівель, присадибних ділянок, колодязів, доріг, залучивши для цього формування цивільного захисту.

В індивідуальній аптечці АІ-2 є йодистий калій -- радіозахисний препарат № 2, що знаходиться в пеналі білого кольору в гнізді № 6. Доросле населення має приймати протягом перших 5--7 діб щоденно по одній таблетці (це 0,125 г), а діти до двох років -- по 1/4 таблетки (0,03 г) йодистого калію. Якщо таблеток йодистого калію немає, можна вживати три -- п'ять крапель 5 %-го розчину йоду на склянку води, дітям до двох років одну-дві краплі. 100 мг стабільного йоду захищають протягом 24 год.

Література.

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

5. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

6. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІДЦО і НС. - К., 1997.

7. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

8. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

9. Справочник по гражданской обороне. Кол.авторов. - M.; Воениздат, 1978.

10. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

11. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 487с.

12. Управление гражданской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.

Категорія: Цівільна оборона | Додав: ohranatruda (26.05.2010)
Переглядів: 885 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Противопожарные мероприятия при производстве огневых работ

Поняття про часткову і повну спеціальну обробку. Засоби спеціальної обробки

Сучасний підхід щодо організації і контролю охорони праці на виробництві

БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ОПАСНЫХ СИТУАЦИЙ

Действие ионизирующего излучения на твердое вещество

История пожарного дела



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz