Обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників сил ЦО - Цівільна оборона <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Середа, 07.12.2016, 15:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Цівільна оборона

Обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників сил ЦО
Рятувальники зобов'язані:
бути ініціативними, самовідданими та наполегливими піл час ліквідації над-звичайної ситуації;
активно проводити аварійно-рятувальні роботи, вживати всіх необхідних заходів для рятування людей, подання їм невідкладної медичної та іншої допомоги, не допускати невиправданих ризиків;
виконувати вимоги відповідних статутів, положень, правил тощо з питань проведення аварійно-рятувальних робіт;
бути готовими до проведення робіт, пов'язаних з рятуванням потерпілих людей та  ліквідацією   надзвичайних   ситуацій, удосконалювати свої профе-сійні здібності, постійно підтримувати свій фізичний  і психологічний стан на належному рівнів;
утримувати в належному стані довірені їм засоби індивідуального та колективного захисту та засоби для ліквідації надзвичайних ситуацій.
Інші  обов'язки  рятувальників  визначаються  відповідними статутами, посадовими інструкціями.
Обов’язки рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб зазна-чаються у контрактах, які укладаються з ними під час їх прийому на роботу.
Рятувальники мають право на:
підвищення рівня своїх теоретичних знань, практичних навичок та майс-терності за рахунок робочого часу;
харчування за рахунок коштів аварійно-рятувальних служб під час чергування тривалістю понад 12 годин або грошову компенсацію замість  нього;
обов'язкове особисте страхування.
Рятувальники професійних аварійно-рятувальних служб, які протягом року брали участь у проведенні складних аварійно-рятувальних робіт, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади з питань цивільної оборони, повинні щорічно проходити санаторно-курортне лікування, що передбачає медико-психологічну реабілітацію. Зазначене санаторно-курортне лікування, забезпечення медичним обслуговуванням та необхідними медика-ментами, а також проїзд до місця лікування (туди і назад) здійснюється за рахунок коштів, що виділяються на утримання аварійно-рятувальних служб, а також коштів, що надходять під надання  додаткових  послуг аварійно-рятувальними службами. Відшкодування за невикористане санаторно-курортне лікування .забороняється.
Під час проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій рятуваль-ники мають право на:
вичерпну та достовірну інформацію, в тому числі про об'єкти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, необхідну для виконання ними своїх обов'язків;
безперешкодний   допуск  на  територію  та об'єкти,  що постраждали;
екіпіровку та оснащення згідно з технологією проведення зазначених робіт;
харчування за рахунок  коштів  підприємств,  установ та організацій, на яких проводяться робити, або відповідного органу місцевого самоврядування;
використання в порядку, передбаченому цим Законом, для рятування людей та у випадках крайньої необхідності засобів зв’язку, транспорту. інших матеріальних засобів підприємств, установ та організацій, що знаходяться в зоні проведення аварійно-рятувальних робіт;
позачергове придбання квитків на всі види транспорту для проїзду до місця проведення аварійно-рятувальних робіт. Рятувальники мають право створювати в установленому  порядку свої професійні спілки.
Рятувальники у разі зарахування їх ло штату професійної аварійно-рятувальної служби або .залучення в індивідуальному порядку чи в складі об’єктової аварійно-рятувальної служби до проведення аварійно-рятувальних робіт підлягають особистому страхування на випадок захво-рювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі (смерті), спричинених виконанням обов’язків рятувальників, зазначених у контрактах, укладених під час їх прийому на роботу, або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучаються.
Страховими подіями для рятувальників є загибель (смерть) під час виконання ними обов’язків, зазначених у контрактах або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучалися, смерть, що нас-тала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва або захворювання в період і у зв’язку з виконанням ними зазначених у контрактах або договорах обов’язків, а також втрата працездатності, що виникла внаслідок виконання цих обов'язків чи проведення таких робіт. Зв'язок страхової події з виконанням рятувальниками обов’язків, зазначених у контрактах або договорах, встановлюється під час розслідування зазначених випадків згідно із .законодавством.
Страхування рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб здійснюють органи  виконавчої влади,  органи місцевого самоврядування та громадські організації, які створюють аварійно-рятувальної служби, за  раху-нок коштів, що виділяються на утримання них служб.
Страхування рятувальників, які були залучені до проведення аварійно-рятувальних робіт в індивідуальному порядку чи в складі об'єктовнх аварійно-рятувальних служб, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що залучили рятувальників до проведення цих робіт, за рахунок коштів, які виділяються на їх проведення.
Страхування здійснюється на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку займає рятувальник, але не менше однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та умови  обов'язкового особистого страхування рятувальників встановлюється КМ України.
Оплата праці рятувальників професійних аварійно-рятувальних служб  здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Оплата  праці рятувальників, які були залучені у індивідуальному порядку чи в складі об'єктових аварійно-рятувальних служб, за час їх участі у проведенні аварійно-рятувальних робіт, а також за час необхідної профе-сійної підготовки здійснюється згідно з укладеними договорами органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами,  установами  та організаціями, що залучили рятувальників до проведення зазначених робіт, за рахунок коштів, які виділяються на проведення аварійно-рятувальних робіт і робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків з розрахунку середньомісяч-ного заробітку за місцем основної роботи, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для змен-шення посадових окладів, надбавок до них та  фінансування інших, перед-бачених цим Законом, гарантій, пільг та компенсацій для рятувальників.
Житло рятувальникам може надаватися на пільгових умовах згідно із законодавством.
     Рятувальникам професійних аварійно-рятувальних служб житло може надаватися також в установленому порядку на умовах, передбачених контрактами, що укладаються з ними під час прийому на роботу, в яких можуть також зазначатися пільги щодо оплати житла. комунальних послуг та палива. Про надання зазначених пільг рятувальнику професійних аварійно-рятувальних служб обов'язково повідомляються місцеві органи виконавчої влади, а також визначається джерело відшкодування збитків за надані пільги.
Посадовим особам професійних аварійно-рятувальних служб, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, можуть в установленому порядку надаватися службові жилі приміщення.
Рятувальники державних професійних аварійно-рятувальних служб користуються правом на першочергове встановлення квартирних телефонів, влаштування дітей у дитячі дошкільні заклади.
Пенсійне забезпечення особового складу професійних аварійно-рятуваль-них служб здійснюється згідно із законодавством.
На особовий склад професійних аварійно-рятувальних служб, який обслуговує підприємства, установи та організації з шкідливими та небезпечними умовами праці, поширюються гарантії прав громадян на охорону праці, встановлені законодавством про охорону праці для праців-ників цих підприємств, установ і організацій.
За рятувальниками професійних аварійно-рятувальних служб після їх виходу на пенсію при загальному стажі роботи в цих службах на посадах рятувальників понад 20 років, а також: у разі каліцтва, що настало під час чи внаслідок виконання службових обов'язків, зберігається право на пільги згідно з цим Законом.
    Рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій, що створюють професійні аварійно-рятувальні служби, для рятувальників можуть встановлюватися додаткові гарантії соціального захисту.
За сім'ями загиблих (померлих) рятувальників зберігається право на одержання житла, у тому числі на умовах, передбачених укладеними з рятувальниками контрактами. Аварійно-рятувальна служба повинна разом з відпо-відним центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, органом  місцевого самоврядування, громадською організацією протягом шести міся-ців з дня загибелі (смерті) рятувальників вирішити питання щодо забезпеч-чення їх сімей житлом.
За дітьми загиблих (померлих) рятувальників до досягнення ними повноліття, а також за непрацездатними членами сім'ї, які перебували на їх утриманні, зберігається право на пільги щодо оплати житла, комунальних послуг, палива, передбачені контрактами, які були укладені з ряту-вальниками, за рахунок коштів відповідної аварійно-рятувальної служби.
Залучення громадян, які не є рятувальниками, до проведення аварійно-рятувальних робіт здійснюється за наявності рішення уповноваженого керівника з питань ліквідації надзвичайної ситуації, їх письмової згоди та обов'язкового особистого страхування за рахунок бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
На громадян, які залучаються до проведення аварійно-рятувальних робіт, поширюються права, передбачені частиною третьою статті 24 нього Закону.
У разі проведення аварійно-рятувальних робіт неатестованими профе-сійних аварійно-рятувальними службами, допуску до них неатестованих рятувальників відповідні посадові особи цих  служб несуть відповідальність згідно із законодавством.
За непрофесійне проведення аварійно-рятувальних робіт, навмисне заподіяння шкоди здоров’ю громадян під час їх виконання, а також навколишньому природному середовищу, матеріальним та культурним цінностям рятувальники несуть цивільно-правову, дисциплінарну, адмініст-ративну та кримінальну відповідальність.
Рятувальники, які виконують свої функції згідно з наданими їм правами та відповідно до своїх обов’язків, не несуть відповідальності за завданні збитки під час проведення аварійно-рятувальних робіт.
Матеріально-технічне та фінансове забезпечення діяльності аварійно-рятувальних робіт здійснюється за раху-нок коштів державних та місцевих бюджетів, підприємств, установ і організацій,  у тому числі громадських, що створюють аварійно-рятувальні служби, коштів від надання додаткових платних послуг, а також добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законодавством джерел.
Фінансування медико-психологічної реабілітації державних аварійно-рятувальних служб здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на утримання аварійно-рятувальних служб. Обсяг фінансування визначається уповноваженим центральним органом вико-навчої влади з питань цивільної оборони.
Фінансування медико-психологічної реабілітації інших аварійно-рятуваль-них служб, визначених у статті 8 цього Закону, здійснюється за рахунок їх власних коштів.
Наукові дослідження з проблем організації та техноло-гії проведення аварійно-рятувальних  робіт, створення для  нього технічних засобів та облад-нання, розроблення індивідуальних та колективних засобів захисту  рятуваль-ників  здійснюються  на договірних умовах науково-дослідними та проектно-конструкторськими підприємствами, установами та організаціями за замов-ленням центрального органу виконавчої влади з питань цивільної оборони або за погодженим  з ним замовленням інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.
Розроблення індивідуальних та колективних засобів захисту рятуваль-ників здійснюється науково-дослідними та проектно-конструкторськими підприємствами, установами та організаціями, які повинні мати відповідні ліцензії на цей вид діяльності.
Медичне забезпечення діяльності аварійно-рятувальних служб здійснює-ться спеціально створеними медичними підрозділами, що входять до їх складу, або за договорами на медичне обслуговування - лікувальними закладами за місцем дислокації них служб.
Усі рятувальники професійних аварійно-рятувальних служб повинні проходити попередні та періодичні медичні огляди, а також медичні огляди після проведення аварійно-рятувальних робіт за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих служб. Періодичність медичних оглядів і порядок їх проведення встановлюються центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. За час проходження медичного огляду за рятувальниками зберігаються місце роботи та середньомісячний заробіток.
На прохання рятувальника проводиться позачерговий медичний огляд, якщо рятувальник вважає, що погіршення стану його здорів’я пов'язано з виконанням ним професійних обов'язків.
У разі участі в проведенні протягом року аварійно-рятувальних робіт, цілодобовому чергуванні рятувальники особового складу професійної аварійно-рятувальної служби зобов'язані один раз на рік пройти курс медико-психологічної реабілітації.
Після проведення аварійно-рятувальних робіт, що були пов’язані з загибеллю людей, а також при отриманні будь-якої травми професійним рятувальником особового складу професійної аварійно-рятувальної служби йому обов’язково надається гарантоване забезпечення відповідним лі-куванням та психологічним відновленням у санаторно-курортних закладах, у яких створені центри медико-психологічної реабілітації.
Центри медико-психологічної реабілітації створюються при діючих санаторно-курортних закладах. Перелік центрів медико-психологічної реабілітації та порядок проходження медико-психологічної реабілітації, відповідність санаторно-курортних закладів вимогам медико-психоло-гічної реабілітації, а також перелік цих закладів визначається у відповідному положенні, що розробляється центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я (МОЗ) та затверджується центральним органом виконавчої влади з питань цивільної оборони.
Недержавні аварійно-рятувальні служби мають право укладати договори з відповідними центрами на основі угод, затверджувати їх з уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільної оборони.
Державний нагляд здійснюють:
центральний орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці – за готовністю аварійно-рятувальних служб до локалізації та ліквідації аварії;
спеціальна інспекція центрального органу виконавчої влади з питань цивільної оборони  – за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Контроль за діяльністю аварійно-рятувальних служб, забезпеченням їх постійної готовності до проведення аварійно-рятувальних робіт та робіт щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у межах своєї компетенції здійснюють центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та підприємства, установи та організації, у тому числі громадські, що створюють аварійно-рятувальні служби.
Звітність про діяльність аварійно-рятувальних служб здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань цивільної оборони. Звіт про діяльність аварійно-рятувальних служб подається щоквартально до Кабінету Міністрів України.
Облік надзвичайних ситуацій, у тому числі  аварії па виробничих об'єктах, здійснюють відповідні підприємства, організації та органи державного нагляду за охороною праці згідно із законодавством. Форми державної статистичної звітності щодо цих аварій затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням органів державного нагляду за охороною праці.
Облік аварій та надзвичайних ситуацій, що сталися внаслідок стихійного лиха на об'єктах невиробничого призначення та на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Кита та Севастополя, здійснюють відповідні територіальні органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Форми державної статистичної звітності щодо цих аварій та надзвичайних ситуацій затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань статистики за поданням центрального органу виконавчої влади з питань цивільної оборони за погодженням з центральним органом виконавчої влади по нагляду за охороною праці.
Категорія: Цівільна оборона | Додав: ohranatruda (11.05.2010)
Переглядів: 798 | Теги: рятувальники, сили ЦО | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Загальні питання безпеки праці

Вимоги техніки безпеки при організації роботи в фізіотерапевтичних кабінетах

Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством

Розвиток соціального партнерства в галузі охорони праці

Правила поведения населения в зоне радиоактивного заражения

Охрана труда отрасли Тема №10 ВОЗДУХООБМЕН НА РАБОЧЕМ МЕСТЕ, АТТЕСТАЦИЯ РАБОЧИХ МЕСТ ПО УСЛОВИЯМ ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИИ



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz