Оцінка хімічної небезпеки - Цівільна оборона <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Середа, 07.12.2016, 15:26
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Цівільна оборона

Оцінка хімічної небезпеки
У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.
Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.
Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. 
До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться:
1.    Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.
2.    Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.
3.    Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.
4.    Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.
5.    Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.
6.    Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.
7.    Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
8.    Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Основними причинами виробничих аварій  на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:
    поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;
    несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;
    неполадки у  системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;
    порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;
    організаційні і людські помилки;
    пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;
    акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;
    зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.
Існує можливість виникнення  значних аварій, якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:
    заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;
    пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем  безпеки, що контролюють тиск;
    розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;
    полімеризація хімічно небезпечних  речовин у резервуарах для їх зберігання;
    витік хімічно небезпечних речовин із насосів;
    витік хімічно небезпечних речовин із труб, виконаних з непридатних матеріалів;
    руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову системи безпеки;
    помилки при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.
Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.
При попередньому прогнозуванні наслідків, за величину викиду речовини, приймається її вміст у найбільшій за об’ємом одиничній ємкості (технологічній, складській, транспортній чи іншій). Припускається, що при цьому ємкість руйнується повністю. Для сейсмонебезпечних районів завчасний розрахунок іде на загальний запас речовини, яка знаходиться в усіх ємкостях.
При розливі рідких або скраплених вибухо-пожежонебезпечних речовин на підстілаючу поверхню вільно, товщина шару рідини приймається за 0,05 м по усій площі розливу. При розливі у піддон чи на обваловану поверхню, товщина шару рідини приймається на 0,2  м нижче висоти стінки (обваловки).

Категорія: Цівільна оборона | Додав: ohranatruda (22.12.2010)
Переглядів: 473 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Природні явища – джерела негативних факторів

Забезпечення пожежної безпеки фотоательє.

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО О БЕЗОПАСНОСТИ И ГИГИЕНЕ ТРУДА В СТРАНАХ ЗАПАДА

Действие электрического тока на организм человека. Освобождение пострадавшего от действия травмирующих факторов. Способы первой помощи

Основні причини виробничого травматизму і професійної захворюваності. Заходи щодо їх попередження



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz