ВСТУП

Характерною ознакою  сучасного науково-технічного прогресу практично у всіх сферах діяльності людини є широке застосування комп'ютерних  технологій, заснованих на використанні електронно-обчислювальних машин (ЕОМ). Сьогодення, а тим більше, майбутнє, вже важко уявити без комп'ютерів та іншої електронної техніки. Адже саме завдяки їм стала можливою швидка переробка величезних обсягів інформації, проведення необхідних розрахунків, виконання різних видів робіт, пов'язаних з обробкою зображень, організація оперативного отримання та передачі інформації, збереження її значних обсягів електронним способом. Стрімке впровадження комп'ютерів не тільки в сфері управління виробництвом, але також на транспорті, в банківській системі, бізнесі, системі освіти, галузі теле- та радіокомунікацій, у видавничо-поліграфічному комплексі, сфері обслуговування призвело до того, що десятки мільйонів людей взаємодіють з комп'ютером.

Сучасні технології та техніка, до яких безперечно належать комп'ютерні технології та ЕОМ несуть у собі певні потенційні небезпеки та шкідливості. У зв'язку з цим набуває актуальності вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних та виробничих наслідків взаємодії у системі "людина—комп'ютер" та розробка і впровадження заходів щодо нормалізації праці та збереження здоров'я працівників на комп'ютеризованих робочих місцях.

ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ КОРИСТУВАЧІВ КОМП'ЮТЕРІВ

Встановлено, що стан організму  користувача значно залежить від  типу роботи з персональним комп’ютером (ПК) та умов її виконання. В загальному усі користувачі комп'ютерів поділяються на професіоналів та непрофесіоналів. До останніх можна віднести осіб, які використовують комп'ютер епізодично і він є для них не основним, а тільки допоміжним засобом (науково-технічні працівники, бібліотекарі, студенти, школярі, торгівельні працівники та ін.). Діяльність професіоналів можна поділити на три групи:

        Діяльність, яка пов'язана з виконанням нескладних багаторазово повторюваних операцій, що не вимагають великого розумового напруження.  Наприклад, робота операторів комп'ютерного набору, працівників довідкових служб.
        Діяльність, яка пов'язана із здійсненням логічних операцій, що постійно повторюються. Це робота інженера-економіста, інженера-проектувальника, оператора автоматизованого виробництва.
        Діяльність, коли в процесі роботи необхідно приймати рішення за відсутності заздалегідь відомого алгоритму. Наприклад, робота інженера-програміста, диспетчерів руху залізничного транспорту, аеропортів тощо.

Дослідження проведені фахівцями Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), медиків-гігієністів, психологів, світлотехніків та фахівців з охорони праці та ергономіки показали, що сучасна професія користувача ПК належить до розумової праці, яка характеризується: високою напруженістю зорових функцій; одноманітною позою; великою кількістю стереотипних висококоординованих рухів, що виконуються лише м'язами кистей рук на фоні малої загальної рухової активності; значним нервово-емоційним компонентом, особливо в умовах дефіциту часу; роботою з великими масивами інформації, що викликає активізацію уваги та інших вищих психічних функцій. У користувачів комп’ютерів частіше зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової, серцево-судинної, імунної та статевої систем, захворювання шкіри.
АНАЛІЗ  СИСТЕМИ „ЛЮДИНА – КОМП’ЮТЕР-СЕРЕДОВИЩЕ”

На користувача під  час роботи можуть впливати наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори :

фізичні :

    підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів блоку живлення, процесорів та аудіо-відео плат) ;
    підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини ;
    підвищений рівень статичної електрики ;
    недостатня концентрація негативних іонів у повітрі робочої зони ;
    підвищений рівень електромагнітного випромінювання ;
    підвищена напруженість електричного поля ;
    пряма та відбита від екранів блискість ;
    несприятливий розподіл яскравості в полі зору ;
    недостатня освітленість на робочому місці ;

хімічні :

    підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу, озону, оксидів азоту ;

психофізіологічні :

    фізичні перевантаження статичної (опорно-м’язова система) та динамічної (кисті рук) дії ;
    нервово-психічні перевантаження, перенапруження зорового аналізатора, розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження.

В сучасних умовах взаємодія  людини з технікою значно ускладнилась, що вимагає комплексного підходу, який передбачає розгляд людини, технічних  засобів праці та виробничого  середовища, як взаємозв'язаних елементів єдиної системи. Успіх у такому партнерстві живого та неживого можна досягти лише тоді, коли будуть враховані особливості кожного з них і вони за своїми характеристиками будуть доповнювати один одного: технічні засоби праці мають більші можливості щодо зберігання та переробки інформації, вищу швидкодію, не стомлюються; людина володіє аналітичним мисленням, може знаходити правильні рішення в нестандартних ситуаціях, краще пристосовується до умов, що змінюються.

Все вищесказане в  повній мірі відноситься й до системи "людина— комп'ютер—середовище". Спрощена модель, що ілюструє основні моменти взаємодії в цій системі наведена на рисунку.

   

 

 

Модель системи "людина-комп'ютер-середовище":

І – людина; II – комп'ютер; III – виробниче середовище;

1 – органи зору; 2 – опрацювання інформації (аналіз та прийняття рішень); З – керування; 4 – органи керування; 5 – комп'ютерні операції; 6 – дисплей; 7 – мікроклімат; 8 – шум і вібрація; 9 – шкідливі речовини у повітрі; 10 – випромінювання; 11 – освітлення

 

Фактично ця модель розглядає людину, як сприймаючий елемент системи, що знаходиться між дисплеєм та органами керування комп'ютера. Виведена на екран дисплея інформація сприймається органами зору людини, опрацьовується (аналізується) ним і приймається керуюче рішення, яке реалізується через операції керування. Останні змінюють режими роботи комп'ютера. Нова інформація виводиться на дисплей, і таким чином, відбувається повторення повного циклу.

Для збереження раціональної взаємодії в рамках системи "людина- комп'ютер-середовище" необхідно враховувати адекватність сприйняття інформації працюючим, здатність його приймати самостійні керуючі рішення, психомоторні особливості організму, здатність виконувати точні, швидкі та добре контрольовані рухи. Не менше значення мають психофізіологічні фактори, до яких належать емоції, втома, психічна стійкість, здатність до навчання.

Техніка без людини — "мертва". Людина взаємодіючи з технічними засобами праці, прагне уникнути несприятливого впливу з боку останніх. Тому необхідно створити такі умови праці та техніку, які б водночас із високою працездатністю людини, забезпечували їй ще необхідну зручність у роботі, зберігали здоров'я, сили, професійне довголіття.
ОРГАНІЗАЦІЯ І ОБЛАДНАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ
1. ВИМОГИ  ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ.

Робоче місце — це місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності. Правильна організація робочих місць сприяє усуненню загального дискомфорту, зменшенню втомлюваності працівника, підвищенню його продуктивності. Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає на 15—25%.

    Організація робочого місця передбачає:
    правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;
    вибір ергономічного робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;
    раціональну компоновку обладнання на робочих місцях;
    урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Найкраще розмістити робочі місця з ПК рядами, причому відносно вікон вони повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу виключити дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння останніх в поле зору користувачів. Сонячні бліци на робочому місці користувача ПК усуваються за допомогою регульованих жалюзей, що встановлені на вікнах.

Площа, виділена для одного робочого місця з ПК, повинна складати не менше 6 м2, а об'єм — не менше 20 м3. При розміщенні робочих місць необхідно дотримуватись таких вимог:

    робочі місця з ПК розміщуються на відстані не менше 1 м від стін;
    відстань між бічними поверхнями дисплеїв має бути не меншою за 1,2 м;
    відстань між тильною поверхнею одного дисплея та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
    прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

При потребі високої  концентрації уваги під час виконання  робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з ПК необхідно, відділяти одне від одного перегородками  висотою 1,5-2 м.
2. ВИРОБНИЧІ МЕБЛІ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ З ПК

До виробничих меблів на робочому місці з ПК належить робочий стіл, стілець (крісло), підставка для ніг. Проведені дослідження показали, що багато негативних моментів на робочих місцях з ПК можна усунути раціональною конструкцією виробничих меблів, можливістю регулювати їх розміри відповідно до анатомо-фізіологічних особливостей організму користувачів.

Фактори, що визначають конструкцію виробничих меблів

— підтримання ваги тіла;     — висота поверхні столу;

— висота сидіння;     — глибина сидіння;

— ширина сидіння;     — стабілізація корпусу;

— форма та нахил поверхні сидіння;  — спинка крісла;

— підлокітники;     — опора для стільця;

 — відстань від підлоги до кришки столу.

Вимоги до виробничих меблів на робочих місцях з ПК

Конструкція робочого столу користувача ПК має відповідати сучасним вимогам ергономіки і з урахуванням їх розмірів та конструктивних особливостей. Рекомендовані розміри столу: висота — 725 мм, ширина — 600-1400 мм, глибина — 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги — не менше 650 мм.

Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні — в межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Конструкція робочого стільця  має забезпечувати підтримання  раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози. Тому стілець повинен бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння, висоті підлокітників.

Ширина та глибина  сидіння повинні бути не меншими  за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні — від 15° вперед до 5° назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край — заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина — не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині — 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0—30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватись у межах 260—400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно  застосовувати стаціонарні або  знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною — 50—70 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230±30 мм та по відстані між підлокітниками у межах 350—500 мм.

   

 

Основні принципи конструювання  робочого стільця:

1 — відстань від стола до сидіння, що відповідає висоті розміщення ліктів; 2 — простір під столом для розміщення ніг; 3 — простір між стегном та поверхнею сидіння для виключення стиснення тканин; 4 — заокруглений край, що виключає локальний тиск на нижню поверхню стегон; 5 — простір позаду колінних суглобів, який дозволяє повністю використовувати глибину крісла; 6 — простір позаду куприка, що дозволяє повністю використовувати глибину крісла; 7 — профіль спинки та висота її розміщення, що відповідає кривизні поперекової області; 8 — лопатки, які повинні бути вище спинки стільця

 

 

Конструкція виробничих меблів для  користувача ПК має бути такою, щоб  забезпечувати йому підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг — на підлозі або на підставці для ніг; стегна — в горизонтальній площині; верхні (плечові) частини рук — вертикальні; кут ліктьового суглоба (між плечем та передпліччям) — 70—90°; зап'ястки зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови вперед в межах 15—20° до вертикалі.
3. РОЗМІЩЕННЯ ОБЛАДНАННЯ НА РОБОЧИХ МІСЦЯХ

Обладнання, яким оснащуються  комп'ютеризовані робочі місця може бути досить різноманітним і визначається, в основному, змістом завдань, що виконуються. Проте базовими елементами комп'ютеризованого робочого місця вважається монітор, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для документів (допоміжне обладнання). Саме від їх правильного розміщення на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача.
Найкращі зорові умови  і можливість розпізнавання знаків досягається такою геометрією розміщення, коли верхній край монітору знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований вниз на центр екрана. Оскільки при роботі за ПК найбільш сприятливим вважається нахил голови вперед, приблизно на 20° від вертикалі, то екран монітору повинен бути нахиленим назад на 20° від вертикалі.

Екран монітору та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру абетково-цифрових знаків та символів. Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру екрана ПК:

    14"/15" – 600-700мм;
    17"       –  700-800 мм;
    19"       –  800-900 мм;
    21"       –  900-1000 мм.

Необхідно стало розміщувати клавіатуру на поверхні робочого столу не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її переміщення та поворотів. Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5—10°. Якщо у конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь то її слід розташовувати на відстані не менше як 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля. Допускається розміщувати клавіатуру на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення—виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана ПК, зручність ручного керування пристроєм введення—виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900—1300 мм, по глибині 400—500 мм. Під принтери ударної дії потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

4. ВИМОГИ ДО ОБЛАДНАННЯ

Монітори, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої тощо повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці. Окрім того, вищезазначене обладнання закордонного виробництва повинно додатково відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації. Прийняття в експлуатацію зазначеного обладнання повинно здійснюватись тільки за умови наявності в комплекті з ним паспорта, інструкції або іншої експлуатаційної документації, перекладеної українською (або також російською) мовою.

Вимоги до клавіатури:

— виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

— наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;

— висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;

— виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;

— наявність заглиблень посередині клавіш;

— виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).

Прийнято вважати, що при виведенні на екран тільки тексту (комп'ютерна підготовка текстових  оригіналів, комп'ютерний набір, редагування  тексту) доцільно використовувати монохромне зображення. Застосування кольорового зображення, яке викликає більше напруження зорового аналізатора, має перевагу лише в тому випадку, коли багатоколірність допомагає сприймати і розрізняти зображення. Окрім того при наборі тексту з документа краще використовувати позитивне "чорне по білому" зображення на екрані. Негативне зображення доцільно використовувати у тих випадках, коли освітленість робочого місця є невисокою і якщо зорова робота обмежується екраном ПК.
ЕЛЕКТРО- ТА ПОЖЕЖОБЕЗПЕКА У ПРИМІЩЕННЯХ  З ПК

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі  необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загорання  внаслідок короткого замикання  та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

У приміщенні, де одночасно  експлуатується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці  встановлюється аварійний резервний  вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні  підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних  з'єднань і електророзеток заводського  виготовлення. Штепсельні з'єднання  та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка  від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим  шляхом без заплутування проводів у  конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Залежно від особливостей виробничого  процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів та промислових об'єктів.

Будівлі і ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами. Звукопоглинальне облицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих, або важкогорючих матеріалів.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні  зали, повинні бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації з  димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасної речовини.
ПІДВИЩЕННЯ  ПРАЦЕЗДАТНОСТІ КОРИСТУВАЧІВ ПК

З метою профілактики негативного впливу на здоров’я користувача виробничих факторів необхідно дотримуватися режимів праці та відпочинку: після кожної години роботи за дисплеєм необхідно робити перерву для відпочинку тривалістю 10 хвилин.

Під час перерв із метою  зниження нервово-емоційного напруження, втоми зорового аналізатора, кистей рук, усунення негативного впливу гіподинамії та монотонії рекомендується виконувати спеціальні вправи та самомасаж кистей рук та очей.

Численні дослідження  показали, що комплекси нескладних фізичних вправ, які щоденно виконуються в процесі роботи сприяють покращенню функціонального стану організму, підтриманню високого рівня працездатності та збереженню здоров'я працівників.

Діяльність, що пов'язана  з використанням ПК характеризується високою напруженістю зорових функцій, великими фізичними навантаженнями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності, значним нервово-емоційним компонентом в роботі. При довготривалому перебуванні в сидячому положенні і малій руховій активності знижується інтенсивність обміну речовин, кровообігу, з'являються застійні явища в органах малого таза, черевної порожнини, в ногах, стає слабшою мускулатура, погіршується постава. В таких випадках комплекс спеціальних фізичних вправ, так звана виробнича гімнастика, дозволяє компенсувати нестачу рухової активності. Виробнича гімнастика має на меті, перш за все, усунення несприятливого впливу одноманітного навантаження на одні і ті ж групи м'язів шляхом залучення до роботи раніше бездіяльних груп м'язів.

Комплекс  вправ для користувачів ПК.

Відомий американський фахівець у галузі практичної медицини доктор Джон Андерсон рекомендує для зняття напруження, що нагромаджується в м'язах при тривалій роботі за комп'ютером проводити наступні вправи:

1. Витягнути і розчепірити пальці так, щоб відчути напруження. Затримати у такому положенні протягом 5 с. Розслабити, а потім, не поспішаючи, зігнути пальці на 5 с. Повторити вправу 5-10 разів.

2. Поставити лікоть на стіл, випрямивши руку з витягнутою кистю. Іншою рукою обхопити пальці кисті і обережно відхилити їх назад. Затримати у такому положенні 5 с. Повторити вправу помінявши руки.

3. Повільно і плавно опустити підборіддя так, щоб під ним утворилась складка; залишатись у такому положенні 2-3 с, а потім розслабитись. Повторити 10 разів.

   

   


 

4. Сплести за спиною пальці рук, долоні при цьому обернені до середини. Повільно підняти і випрямити руки. Затримати в такому положенні 5—10 с. Повторити вправу 5-10 разів.

5. Сидячи на стільці піднести руки вгору як можна вище. Потім плавно опустити їх вниз, розслабити. Вправу повторити 5-10 разів.

6. Обпертися руками на вертикальну поверхню і повільно посувати вперед стегна (не відриваючи п'яти від підлоги) до напруження у випрямленій нозі. Носок повинен бути направлений вперед. Затриматись у такому положенні З0 с, а потім поміняти ноги місцями.

7. Переплести пальці рук І покласти їх за голову. Зближати лопатки одна до одної до тих пір, поки не відчуєте напруження у верхній частині спини. Залишатись у такому положенні 5-10 с, а потім розслабитись. Повторити вправу 5-10 разів.

8. Вихідне положення — стоячи. Ноги на ширині плечей. Пальці рук стиснути в кулак. На рахунок "раз" — різкий мах лівою рукою вниз назад, правою — вгору назад. Одночасно голову повернути вліво. На рахунок "два" — різко змінити положення рук та повернути голову вправо. Повторити 6-8 разів у середньому темпі.

   

   

   

   


 

Комплекс  вправ для очей

Вихідне положення (в. п.): сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті, погляд — прямо. Виконувати вправи без напруження.

Вправа 1. Погляд спрямувати вліво-прямо, вправо-прямо, вверх-прямо, вниз-прямо без затримки в кожному положенні. (Повторити до 10 разів).

Вправа 2. Погляд зміщувати по діагоналі: вліво-вниз-прямо, вправо-вверх-прямо, вправо-вниз-прямо, вліво-вверх-прямо і поступово збільшувати затримки в кожному положенні; дихання довільне. (Повторити до 10 разів).

Вправа 3. Кругові рухи очей: до 10 кругів вліво і вправо. Спочатку швидко, потім якомога повільніше.

Вправа 4. Змінювання фокусної віддалі: дивитись на кінчик носа, потім удалину. (Повторити кілька разів).

Вправа 5. Поморгати протягом 1 хв. Темп швидкий.

Вправа 3. Потерти долоні одна об одну і легко, без зусиль, прикрити ними попередньо заплющені очі, щоб повністю відгородити їх від світла (на 1 хв.). Уявити занурення в повну темряву. Розплющити очі.

Вправа 4. Масувати повіки очей м'яко погладжуючи їх вказівним і середнім пальцями в напрямку від носа до скронь.

Самомасаж очей

Легкий самомасаж заплющених повік та шкіри навколо очей проводять  чистими руками таким чином: в напрямку від зовнішнього кута очей до внутрішнього по нижньому краю очної западини (орбіти) роблять прогладжування кінцевою фалангою другого пальця в напрямку вверх до перенісся і брови. Потім роблять розтирання верхньої частини кругового м'яза ока — перший палець рухається під бровою, другий — над бровою; і круговими рухами кінцевих фаланг роблять розтирання у напрямку до скронь. Після розтирання проводять ніжні постукування подушечками кінців пальців по краях орбіти — від скронь по нижньому краю і від перенісся по верхньому краю до скронь.

 

Дихальна  гімнастика

Вправа 1. В. п. — ноги на ширині плечей.

1. Руки вверх — в боки, потягнутися, зробити глибокий вдих.

2. Видих. Темп повільний. (Повторити 4—5 разів).

Вправа 2. В. п. — стоячи, ноги разом, руки на поясі.

1. Звести лікті вперед, здавлюючи грудну клітку, і зробити повний видих.

2. Відвести лікті назад, прогнутися, зробити глибокий вдих. Темп повільний. (Повторити 4—6 разів).

Вправа 3. В. п. — стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).

1—4. Зробити повний круг правою рукою. Глибокий вдих.

5—8. Круг лівою рукою. Повний видих. (Повторити 3—4 рази).

 

Вправи для зняття розумового та м'язового напруження

В. п. — сидячи на стільці.

Вправа 1. Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і випростовуючи плечі. (Повторити 3—4 рази).

Вправа 2. Зробити нахили і повороти голови.

Вправа 3. Легкий самомасаж волосистої частини голови, обличчя і кистів рук.

Вправа 4. В. п. — стоячи, ноги разом, руки вниз (основна стійка).

1. Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих.

2. Зхрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за плечі і зробити видих.

З—4. Виконати те ж саме. (Повторити 4—6 разів).

Вправа 5. В. п. — стоячи, ноги разом, руки до плечей.

1—4. Кругові рухи ліктями вперед.

5—8. Те саме назад. Дихати рівномірно. (Повторити 4—6 разів).

Вправа 6. В. п. — основна стійка.

1. Плечі високо підняти вверх, вдих.

2. Плечі різко опустити, "скинути" вниз, розслабити руки, видих. (Повторити 4—5 разів).

Вправа 7. Нахиляння головою наліво-направо (темп швидкий).

Вправа 8. Нахиляння головою вперед-назад (темп помірний).

Вправа 9. Самомасаж шиї і потилиці протягом 1 хв. Погладжувати потилицю і шию в напрямку до тулуба.
Літературні реквізити:

1. Жидецький В.Ц. Охорона праці  користувачів комп’ютерів, Львів  „Афіша”, 2000