П`ятниця, 29.03.2024, 13:06
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Які фактори впливають на тяжкість ураження людини електричним струмом?

Небезпека ураження електричним струмом полягає, перш за все, в виникнення так званого <<удару>> при дотику до струмоведучих частин обладнання. Інший вид ураження - опік електричною дугою, що супроводжує комутаційні процеси в електричних ланцюгах.
Серйозну небезпеку становлять також місцеві підвищення температури на ділянках малої провідності електричних ланцюгів і іскріння, які можуть викликати пожежу або вибух.
Вихід електротравми залежить від багатьох обставин: від умов зовнішнього середовища і внутрішніх факторів організму.
До умов зовнішнього середовища відносяться, перш за все, параметри електричного кола, в якій опинився потерпілий, місце зіткнення з струмоведучими частинами, час дії електричного струму. Має значення також температура навколишнього середовища, з підвищенням якої число важких випадків зростає.
Внутрішніми факторами, що негативно впливають на результат поразки електричним струмом, є стомлення, хворобливий стан, алкогольне сп'яніння, ненаправленої увагу.
До параметрів електричного кола, які мають вирішальне значення при оцінці небезпеки ураження електрострумом, відносять величину струму, його частоту і напругу.
За наслідками фізіологічного впливу струму на організм людини розрізняють порогові, які відпускають і утримують струми.
Порогові струми викликають перші відчуття впливу струму. Величина цих струмів залежить від величини прикладеної напруги, стану поверхні шкіри, індивідуальної чутливості до струму і змінюється від 0.1 до 5 міліампер (ма).
Відпускаючий вважаються струми, при проходженні яких людина зберігає здатність самостійно звільнитися від контакту з частинами, які знаходяться під напругою. Величина відпускається струму в залежності від індивідуальних особливостей людини змінюється від 10 до 20 ма.
Якщо струм істотно перевершує порогове значення відпускається струму і має величину порядку 30-40 ма (утримують струми), мимовільні скорочення м'язів у вигляді судоми охоплюють не тільки м'язи рук, але і тулуба, в тому числі і м'язи грудної клітини, що беруть участь в процесі дихання. Це може привести до утруднення, а іноді і припинення дихання.
Небезпека дії змінного струму промислової частоти в 25-50 ма не обмежується порушенням дихання. Подразнюючу дію такого струму викликає звуження кровоносних судин, призводить до підвищення артеріального тиску і утрудняє роботу серця. В результаті при тривалому протіканні струму напругою 110, 220 і 380 у може виникнути ослаблення діяльності серця і втрата свідомості.
Поряд з величиною струму, що проходить через тіло людини, істотне значення має частота струму. Струми високої частоти менш небезпечні у відношенні електричного удару, вони небезпечні в основному з точки зору теплового нагрівання та впливу електричного поля.
Визначити заздалегідь струм, який може пройти через людину без будь-яких серйозних наслідків для нього, - завдання майже нерозв'язна. Щоб встановити межу безпечних умов, доцільно орієнтуватися не на безпечний струм, а на припустиме безпечна напруга. Остання зручно ще й тим, що для кожної даної мережі напруга її відносно постійно. У залежності від оточуючих умов за безпечне напруга приймається 40-12В.
Велике значення з точки зору небезпеки ураження електричним струмом має шлях проходження струму через тіло людини. Якщо струм при електротравмі протікає через тіло людини по шляху рука-рука чи рука-нога, частина його безпосередньо проходить через серцевий м'яз. При цьому виникають різночасові та хаотичні скорочення окремих волокон серцевого м'яза, які можуть призвести до зупинки кровообігу. У тих випадках, коли струм майже не зачіпає області грудної клітини, наприклад при протіканні по шляху від однієї ноги до іншої, описане явище скорочення м'язів серця не наступає навіть при струмах порядку декількох ампер.
Серйозний вплив на результат електротравми має тривалість дії струму. Перш за все від часу його дії залежить електричний опір тіла. Воно зменшується у міру проходження струму в результаті прогресуючого прогрівання і пробивання рогового шару шкіри. При короткочасному впливі струму, як показали дослідження, небезпека залежить від того, з якою фазою роботи серця збігається момент проходження струму. Особливо чутливим до проходження струму серце є в стадії розслаблення (період між послідовними скороченнями і розширеннями передсердь і шлуночків серця, що триває близько 0,1 секунди).
При розбіжності моменту проходження струму з фазою розслаблення серця навіть струми значної величини (до 10 а) не викликають його паралічу. Звідси ясно, що чим коротше час проходження струму, тим менше ймовірність такого збігу, а отже, і менше небезпека ураження.
Ступінь небезпеки ураження електричним струмом залежить також від того, яким чином відбулося включення людини в електричний ланцюг.
Двофазне дотик в системах трифазного струму є одночасне приєднання людини до двох різних фаз однієї і тієї ж системи, що знаходиться під напругою. Людина виявляється, таким чином, включеним під повне лінійну напругу мережі.
Під однофазним включенням розуміється дотик людини до струмоведучих частин однієї фази установки, що знаходиться під напругою. В установках з ізольованою нейтраллю людина, торкаючись до однієї з фаз безпосередньо або через провідник струму з опором, близьким до нуля (металеві труби, інструмент тощо), виявляється включеним по відношенню до двох інших фазах через опір ізоляції проводів відносно землі.
При заземленої нейтралі джерела струму напруга фазних проводів відносно землі при нормальному режимі роботи мережі одно фазного напрузі. Людина, що досягне в даному випадку безпосередньо фази, опиняється під напругою, близьким за величиною до фазного, тобто в √ 3 разів меншим лінійного.
Найбільшу небезпеку для життя в системах трифазного струму є двофазне дотик людини.
Тяжкість електричної травми багато в чому залежить також від величини опору тіла людини електричного струму в момент удару електричним струмом.
Найбільший опір електроструму надає верхній шар шкіри, який не має кровоносних судин і нервових клітин. Опір верхнього рогового шару людини не залишається величиною постійною. Воно залежить від величини електричного струму і тривалості проходження його через тіло людини, від величини дотичних поверхонь і щільності контакту її з провідником, від стану шкіри. Коли верхній шар шкіри не пошкоджений і знаходиться в сухому та чистому стані, електричний опір людського організму становить 40000-100000 му.
Електричний опір людського тіла падає до 1000 ом, якщо верхній шкірний покрив вологе й пориста система засмічена виділенням потових залоз, розташованих під шкірою, або покрита струмопровідним пилом, емульсією, содовим розчином і т.п.
При напрузі 50в пробою рогового шару шкіри йде повільно. Зі збільшенням прикладеної напруги величина опору рогового шару стає все менше; при напрузі 500В пробою шкіри настає майже миттєво.


Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (24.03.2011)
Переглядів: 3312 | Рейтинг: 2.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях

ОСНОВИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Правові і нормативно – технічні основи забезпечення безпеки життєдіяльності

Фінансування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці

Охорона працы ы здоров'я працівників

Реферат по охране труда



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz