У чинній Конституції України зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка повинна відповідати перед людиною за свою діяльність та опікуватися правами і свободами людини. Одним з пріоритетів діяльності держави є забезпечення права громадянина на працю в умовах, що відповідають вимогам безпеки та гігієни. Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, належні, безпечні й здорові умо¬ви праці [1].
Проблема охорони праці традиційно привертає увагу фахівців у галузі трудового права. Окремі її аспекти аналізувалися в дослідження М. Г. Александрова, А. А. Абрамової, М. Й. Бару, Я. І. Безуглої, Н. Б. Болотінох, П. А. Бущенка, І. В. Зуба, Л. І. Лазор, О. М. Ярошенка тощо.
Метою цієї роботи є дослідження нормативних документів щодо роботи неповнолітніх зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюва¬них у несприятливих температурних умовах тощо.
Захищаючи конституційні права громадян державні, громадські або інші органи, підприємства, уста¬нови, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяль¬ності, не завдавати шкоди здоров'ю населення й окремих осіб [2].
Терміном "охорона праці" у вузькому розумінні завжди визначалося створення для працівників здорових та безпеч¬них умов праці. Закон України "Про охорону праці" так визначає охорону праці: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи" [3].
Чинне законодавство України захищає інтереси неповнолітніх дітей щодо умов праці та віку, з якого дозволено працевлаштування, а також запроваджує систему моніторингу застосування дитячої праці на підприємствах в установах та організаціях. Неповнолітні, тобто особи, котрі не досягли віку 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у справах до повнолітніх. Нарівні з цим для них встановлено додаткові пільги і гарантії трудових прав [4].
В інтересах охорони здоров'я неповнолітніх Міністерство охорони здоров’я України видало наказ «Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх».
Цим наказом встановлено:
- застосування праці неповнолітніх у виробництвах, професіях і на роботах з важкими та шкідливими умовами праці забороняється на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
- прийом на навчання за професіями, допускається за умови досягнення особами 18-річного віку на момент закінчення навчання;
- під час проходження виробничої практики (навчання) особи, які не досягли 18-річного віку і навчаються у професійно-навчальних закладах можуть знаходитися у виробництвах, професіях і на роботах, не більш як 4 години за умов суворого дотримання діючих санітарних норм і правил, а також, правил і норм охорони праці.
Забороняється також залучати осіб, молодших 18 років, до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує вста¬новлені для них граничні норми.
Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому ме¬дичному оглядові [3].
Норми виробітку для робітників до 18 років встановлю¬ються, виходячи з норм виробітку для дорослих робітників, пропорційно до скороченого робочого часу для осіб, що не до¬сягли 18 років [3].
Заробітна плата працівникам, молодшим 18 років, за скороченої тривалості щоденної ро¬боти виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відпо¬відних категорій за повної тривалості щоденної роботи.
Забороняється залучати працівників, молодших 18 років, до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні. Працівни¬кам віком до 18 років щорічні відпустки надаються у зруч¬ний для них час тривалістю 31 календарний день. Щорічні відпустки повної тривалості працівникам віком до 18 років у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на даному підпри¬ємстві, в установі, організації.
Звільнення працівників, молодших 18 років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за зго¬дою відповідного комітету у справах неповнолітніх [5].
Проте на ринках праці сьогодення часто можна побачити підлітків, які жваво торгують продуктами в той час, коли вони мають бути на заняттях у школі. А у сільській місцевості ніхто не здивується, побачивши 8-12-річних дітей, які обробляють городи чи випасають худобу. За статистичними підрахунками, близько 80% дітей приймаються на роботу за усною домовленістю і без оформлення будь-яких документів.
З цим потрібно і можна боротися, зокрема, треба посилювати адміністративну та кримінальну відповідальність на роботодавців, розширювати контрольні функції правоохоронних органів [4].
Отже, з метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці неповнолітніх, високого рівня працездатності, профілактики професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я на підприємствах, в уста¬новах і організаціях різних форм власності повинні вста¬новлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю неповнолітніх, а та¬кож до якості машин, обладнання, будівель та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, вста¬новленому законодавством. Власники і керівники підпри¬ємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони здоров'я, передбаче¬них законодавством, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ законодавства України про охорону здоров'я).
Список використаних джерел:
1. Конституція України 28 червня 1996.
2. Кодекс Законів про Працю України.
3. Закон України „Про охорону праці”.
4. «Вперед у минуле, або праця дітей як відображення суспільного розвитку»//Охорона праці №5. - 2011. – С. 52-55.
5. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. Посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 216с.