Охорона праці при виготовленні виробів з дерева - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Вівторок, 06.12.2016, 05:48
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Охорона праці при виготовленні виробів з дерева
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Законодавство про охорону праці складається з Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.
У разі, коли міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлено більш високі вимоги до охорони праці, ніж передбачені законодавством України, застосовують правила міжнародного договору або угоди.
Знання основ охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежних заходів є одним з важливих факторів запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням і ліквідації їх.

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РУЧНІЙ ОБРОБЦІ ДЕРЕВИНИ

Ручна обробка деревини потрібна для припасовування окремих деталей, вузлів та інших дерев'яних конструкцій. При цьому застосовують ручні столярні інструменти (пилки, рубанки, долота, молотки тощо), неправильне користування якими може призвести до значних травм.
Дерев'яні рукоятки ручних столярних інструментів виготовляють з деревини твердих і в'язких порід (кизил, дуб, граб, береза) вологістю не більше ніж 12%, вони мають бути гладенько оброблені, акуратно підігнані, надійно закріплені та мають відповідати таким стандартам: ручки стамесок ГОСТ 1184-80; ручки молотків — ГОСТ 2310-77; колодки рубанків — ГОСТ 15987-91. Напилки, стамески, долота, викрутки та інші ручні інструменти із загостреними неробочими кінцями повинні міцно закріплюватися в точених, гладенько і рівно зачищених рукоятках.
Довжина рукоятки має відповідати розмірам інструментів, але бути не меншою ніж 150 мм. Рукоятки стискають металевими кільцями, щоб запобігти розколюванню.
Ручки молотків і кувалд повинні бути прямими, овального перерізу, з незначним потовщенням вільного кінця; поверхня ручки — гладенькою, рівною, без тріщин, задирів і сучків. Молотки і кувалди повинні мати трохи опуклу поверхню бойка — гладеньку, незбиту, без задирів, вибоїв, вм'ятин, тріщин. Усі інструменти мають бути щільно посаджені та заклиновані.
Під час ручної обробки деревини матеріал слід міцно закріплювати у верстат або інший пристрій.
Щоб напрямити пилку по рисці під час пиляння вручну, не можна ставити палець біля риски (краще користуватись брусочками).
Працюючи стамескою, не можна різати у напрямку до себе, а також без опори. Забороняється ставити руку у напрямку різання стамески.
Щоб не поранити себе різальним інструментом, не слід класти його лезом догори, до себе.
Передають інструмент з рук у руки лише ручкою вперед. Під час встановлення і кріплення заліза рубанків, фуганків та інших стругальних інструментів необхідно підтримувати його великим пальцем лівої руки. Всі інструменти мають бути добре нагострені, міцно закріплені або насаджені на ручки. Користуватись інструментом без ручок категорично забороняється.
Під час перенесення та перевезення ручних інструментів леза їх мають бути закриті (застосовують спеціальні ящики). У деревообробному виробництві багато робіт пов'язано з переміщенням вантажів. Для полегшення цих робіт, підвищення продуктивності та безпеки праці на підприємствах застосовують різні механізми: підіймачі, електрокари, контейнери тощо. Проте деякі вантажі доводиться переносити. По горизонтальній поверхні чоловікам можна переносити вантажі до 50 кг, а жінкам — до 20 кг. У вертикальному напрямку без пристроїв можна переміщати ці вантажі на висоту до 1,5 м, по похилій площині — на висоту до 3м. Ці норми не слід перевищувати, оскільки можуть розвинутися різні захворювання, зокрема, плоскостопість, розширення вен тощо.
Заточувати інструменти на наждачному точилі можна лише в захисних окулярах. Наждачний круг має бути закритий кожухом. Верстати для сухого заточування інструментів обладнують пристроями для відсмоктування пилу, що утворюється при заточуванні.
Деякі частини електричного обладнання, котрі в нормальних умовах не перебувають під напругою, в разі пошкодження ізоляції можуть виявитись небезпечними. Тому потрібно уважно стежити за справністю ізоляції.
Для людини вважають безпечним електричний струм до 0,05А; від 0,05 до 0,1 А — небезпечним, а струм 0,1 А і вище — смертельним. Напруга нижча за 40 В — безпечна, а понад 40 В — небезпечна. Струм, який проходить через людський організм при ураженні струмом, залежить від відношення напруги до опору організму. Опір організму людини не сталий, він залежить від стану шкіри в місці дотику (суха чи спітніла), від шляху проходження струму через людський організм, від нервового стану і в середньому дорівнює 1000 Ом, а іноді знижується до 200 — 300 Ом.
Від ураження електричним струмом захищає заземлення. Воно полягає в тому, що металеві частини машин і механізмів, які в нормальних умовах не перебувають під напругою, з'єднують із землею. Найчастіше для заземлення використовують сталеві труби діаметром 35 — 65 км, завдовжки 2 —3 м. Ці труби забивають у землю на відстані близько 3 м і з'єднують штабою за допомогою зварювання. Устаткування, яке заземлюють, також з'єднують штабою (що має у перерізі не менш як 48 мм2) із заземлювачем. Опір захисного заземлення не повинен перевищувати 4 Ом. Заземлене устаткування при пошкодженні ізоляції не буде під небезпечною для життя людини напругою. Працювати на незаземленому устаткуванні забороняється.
Під час користування електрифікованим інструментом необхідно стежити за справністю заземлення. Електрифікований інструмент трифазного струму вмикають у мережу чотирижильним кабелем, одна жила якого призначена для заземлення. Кабель захищають від механічних пошкоджень і потрапляння на нього оливи. Оглядаючи устаткування, обов'язково слід оглянути електропроводку, звернути особливу увагу на цілість ізоляції, оголені місця електричних проводів негайно ізолювати. Особливо обережно слід поводитись з електрокабелем переносних електрифікованих інструментів.

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ НА ДЕРЕВООБРОБНОМУ УСТАТКУВАННІ

Сучасне деревообробне устаткування оснащене швидкодіючими різальними інструментами та механізмами подачі, тому, працюючи на ньому, слід суворо дотримуватись правил техніки безпеки, оскільки їх порушення може призвести до нещасних випадків.
Отже, працюючи на деревообробних верстатах необхідно керуватися такими правилами:
1. Не можна розпочинати роботу на верстаті, не вивчивши його будови, основних правил експлуатації та техніки безпеки.
2. Працювати можна тільки на цілком справному верстаті.
3. Різальний інструмент і всі рухомі частини мають бути надійно закріплені та захищені.
4. Необхідно, щоб захисні пристрої були прості та легко знімались і відкривались, не ускладнюючи спостереження за процесом роботи.
5. Перед початком кожної зміни захисні пристрої слід перевіряти.
6. Не можна працювати на верстаті зі знятими або несправними захисними пристроями.
7. У разі зміни розмірів оброблюваного матеріалу захисні пристрої повинні регулюватися швидко і легко без застосування спеціального інструменту.
8. Механічна подача має бути зблокована з пусковим пристроєм різальних інструментів, щоб унеможливити її вмикання до пуску різальних інструментів.
9. Частини деревообробних верстатів, які швидко повертаються у вихідне положення, мають забезпечуватися надійними гальмівними пристроями.
10. Забороняється гальмувати різальні інструменти та інші рухомі частини сторонніми предметами.
11. Важелі, педалі та рукоятки для зупинення верстата мають діяти безвідказно і бути на найкоротшій відстані від робітника.
12. Органи керування верстатом (кнопки, важелі, ручки) повинні бути на висоті 0,8 – 1,2 м від рівня підлоги, не далі як 0,6 м від верстатника і в такому місці, щоб до них був вільний доступ (самовільне або випадкове вмикання їх недопустиме).
13. При кнопковій системі керування необхідно, щоб кнопка "пуск" була втоплена в оправу не менш як на 5 мм, а кнопка "стоп" яскраво-червоного кольору була поруч, але не ближче ніж за 50 мм і виступала з оправи не менш як на 3 мм.
14. Працюючи на верстаті, слід бути уважним, не розмовляти зі сторонніми.
15. Не можна видаляти відходи, чистити і змащувати верстат під час роботи (для цього його необхідно зупинити і відключити від електромережі).
16. На кожному робочому місці має бути ящик або шафа для зберігання інструментів, перевірних пристроїв і пристосувань.
17. Не можна класти ключі, лінійки та інші інструменти на будь-які органи верстата.
18. Усі електрифіковані верстати мають бути надійно заземленими.
19. Верстати, в яких у процесі роботи потрібний постійний нагляд за правильністю виконання операцій (фрезерні, шипорізні тощо), повинні мати місцеве освітлення.
20. На робочому місці не повинно бути нічого зайвого, проходи біля верстатів не слід захаращувати, підлога має бути рівною, але не слизькою.
21. При виключенні верстата не можна відходити від нього до повного його зупинення.
22. Закінчивши роботу (зміну), верстат треба почистити і час від часу змастити, а про виявлені недоліки доповісти майстрові або змінному верстатникові.
На токарних верстатах необхідно:
1. Перед встановленням заготовок на верстат слід надати їм відповідної форми (округлити).
2. Не ставити у верстат заготовки з тріщинами, гниллю та сучками.
3. Заготовки, склеєні з кількох частин, перед встановленням перевірити на міцність і точність склеювання.
4. Обточуючи важкі або склеєні заготовки, застосовувати міцні металеві опорні пластинки для заднього центра і передньої гребінки. Для торцевих поверхонь застосовують пластинки з шипами.
На автоматичних та напівавтоматичних лініях слід керуватись такими правилами:
1. Усі автоматичні та напівавтоматичні лінії повинні забезпечуватися центральним пультом керування.
2. Верстати й агрегати, які є в лінії, повинні мати самостійні органи керування для їхнього запуску і зупинення.
3. Усі верстати в лінії повинні розміщуватися послідовно відповідно до технологічного процесу і мати систему блокування для її дотримування.
4. Будь-яке порушення роботи виконавчих механізмів лінії повинно супроводжуватись автоматичним зупиненням усіх механізмів, розміщених у потоці перед верстатом, який зупинився.
5. Під час роботи лінії в автоматичному режимі доступ до рухомих частин можливий при наявності автоматичних засобів, які у разі порушення цих умов зупиняють усю лінію.
6. Для контролю за якісним виконанням технологічного процесу встановлюють контрольні прилади.
7. Усі лінії повинні мати сигнальні пристрої, які повідомляють про порушення режимів роботи будь-якої ділянки.
8. Якщо лінії обслуговуються з обох поздовжніх сторін, то для безпечного переходу у відповідних місцях встановлюють перехідні мостики.

НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Надання першої медичної допомоги під час нещасного випадку відіграє важливу роль у наступному лікуванні потерпілого. Першу медичну допомогу повинен уміти надати кожен робітник, який працює поруч з тим, кому завдано травму. Кожен з них повинен знати, де є аптечка і засоби для надання першої медичної допомоги, а також уміти правильно ними користуватись.
Насамперед слід звернути увагу на стан потерпілого і його положення. При незначних чи середніх травмах потерпілий може сидіти, при більш тяжких — лежати. При втраті крові, погіршенні серцевої діяльності помітне збліднення шкіри; посиніння свідчить про утруднення дихання.
Іноді спостерігається короткочасна непритомність, спричинена раптовим спазмом судин головного мозку. Непритомність буває внаслідок болю, переляку чи страху.
З'ясувавши загальний стан потерпілого, необхідно оглянути всі частини тіла і визначити вид травми.
У разі удару потерпілого слід покласти, надавши його голові підвищеного положення, забезпечити йому спокій, накласти тугу марлеву пов'язку з холодним компресом або льодом, що зменшує крововилив і відшарування шкіри.
Будь-яке поранення спричинює кровотечу, яка залежить від величини і виду ушкодження судин чи органа.
Якщо поранено руку чи ногу, слід швидко підняти її; при цьому невелика рана закупорюється кров'яним згустком. Якщо не вдалося спинити кров, накладають стерильну пов'язку. Спочатку марлеву подушку щільно притискають до рани руками, а потім туго бинтують. Якщо крізь пов'язку просочилась кров, то зривати пов'язку не можна, а поверх неї треба накласти вату і перебинтувати, оскільки це допомагає швидше зупинити кровотечу. Руки і ноги слід забинтовувати знизу вгору, тобто від кінцівок до тулуба.
Якщо кровотеча сильна, треба перетиснути судину вище від місця поранення. Коли ушкоджено великі судини нижче від ліктя або коліна, слід максимально зігнути кінцівку в ліктьовому або колінному суглобі.
Найкраще зупинити артеріальну кровотечу джгутом, гумовим пояском, гумовою трубкою, поясом, рушником або іншими подібними матеріалами. Після зупинення кровотечі джгут трохи відпускають. Будь-який джгут можна накладати не більш як на 1,5 – 2,0 год., інакше нога чи рука може омертвіти.
Накладаючи джгут на кінцівки чи перебинтовуючи їх, кінцівки залишають відкритими для того, щоб спостерігати за кровообігом у них. Якщо бинт накладено надто туго, нігті синіють, а якщо правильно – зберігають рожевий колір.
Переломи характеризуються сильними болями, зміною зовнішньої форми кінцівки, а відкриті переломи – кровотечею. Після зупинення кровотечі на переламану кінцівку слід накласти спеціальну дротяну шину, а при її відсутності з
Досить ефективним способом штучного дихання є вдмухування повітря в рот або ніс потерпілого способом "рот до рота" або "рот до носа". При цьому потерпілого слід покласти на спину, підставивши свою руку під його потилицю. Рот потерпілого відкрити, звільнивши від слизу і накрити марлею або хусточкою. Після глибокого вдиху щільно прикласти рот до рота потерпілого і вдути повітря, затиснувши при цьому його ніс. Після кожного вдування рот і ніс потерпілого звільняють для видиху. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10—12 разів на хвилину.
Якщо в потерпілого не працює серце, то одночасно з штучним диханням роблять масаж серця за допомогою легких ритмічних натискувань на грудну клітку. Після появи перших ознак життя штучне дихання і масаж серця ще продовжують протягом 10 – 15 хв.
цією метою застосовують підручні засоби (дошки, бруски, фанеру тощо). При переломі руки її можна зігнути в ліктьовому суглобі і прибинтувати до тулуба, а при
переломі ноги — прибинтувати її до здорової. При переломі ребер накладають тугу пов'язку. Потерпілого з ушкодженим хребтом слід покласти на твердий щит животом донизу, а під плечі й голову підкласти подушку або згорнутий одяг.
При всіх видах переломів кінцівок слід фіксувати два сусідні суглоби, тобто вище і нижче від місця перелому.
При ураженні електричним струмом необхідна негайна допомога до приходу лікаря чи іншого медичного працівника. Однак той, хто надає допомогу, повинен передусім захистити себе від дії струму. Для цього треба одягнути гумові рукавички або обмотати руки сухою вовняною, прогумованою чи синтетичною тканиною; під ноги підкласти сухі дошки, гумовий килимок, суху вовняну тканину або синтетичний матеріал, а якщо є під руками гумове взуття, то взути його.
Усі предмети, якими користуватимуться при наданні першої медичної допомоги, мають бути сухими і не проводити електричний струм.
Щоб припинити проходження через потерпілого електричного струму, треба перерубати провід сокирою, лопатою чи іншим інструментом або відтягти потерпілого від проводу, намагаючись вхопитись за ті частини одягу, що не доторкаються до тіла. Звільнивши потерпілого від дії струму, йому відразу ж надають першу медичну допомогу. Якщо потерпілий непритомний, але дихає нормально, то для повернення його до пам'яті йому дають понюхати нашатирного спирту, обприскують водою, розтирають та зігрівають тіло, до ніг кладуть грілку. Якщо при електротравми потерпілий перебуває у стані "уявної смерті" (стан глибокої непритомності, припинення дихання і серцевої діяльності), слід негайно розпочати його оживлення. Потерпілому треба робити штучне дихання і масаж серця 2 — 3 год., а інколи й довше (до повернення свідомості і самостійного дихання або до появи ознак смерті — задубіння, трупні плями).
Штучне дихання можна здійснювати апаратом (типу РПА-1, ПД-2) або вручну.
Досить ефективним способом штучного дихання є вдмухування повітря в рот або ніс потерпілого способом "рот до рота" або "рот до носа". При цьому потерпілого слід покласти на спину, підставивши свою руку під його потилицю. Рот потерпілого відкрити, звільнивши від слизу і накрити марлею або хусточкою. Після глибокого вдиху щільно прикласти рот до рота потерпілого і вдути повітря, затиснувши при цьому його ніс. Після кожного вдування рот і ніс потерпілого звільняють для видиху. Частота штучного дихання не повинна перевищувати 10—12 разів на хвилину.
Якщо в потерпілого не працює серце, то одночасно з штучним диханням роблять масаж серця за допомогою легких ритмічних натискувань на грудну клітку. Після появи перших ознак життя штучне дихання і масаж серця ще продовжують протягом 10 – 15 хв.

 
Використані джерела

1.    Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – К.: Радянська школа. 1983.
2.    Бугаєвич І.В. Праця як навчальний предмет. – К.: Радянська школа, 1970.
3.    Буренко О.А. Пути активизации учащихся в процессе производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1979.
4.    Дидактика средней школы. – 2-ое изд. / Под ред. М.Н.Скаткина. – М.: Просвещение, 1982.
5.    Журавлев В.И. Педагогика в системо наук о человеке. – М.: Высшая школа, 1990.
6.    Калугин Н.И., Плотников Ю.Ф., Аббасов С.Н. Из истории трудового обучения в России (Вопросы методики трудового обучения). – Волгоград, 1976.
7.    Кальней ВА, Капралова В.С., Поляков В.А. Основы методики трудового и профессионального обучения. – М.: Просвещение, 1987.
8.    Кочетов С.И. Комплекснеє методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М. 1986.
9.    Методика формирования трудових умений и навыков у учащихся 5-7 классов: Пособие для учителя / В.И.Качнев и др.; Под. ред. В.И.Качнева. – К.: Радянська школа, 1989.
10.     Моштук В.В., Нищак І.Д., Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля «Проектування та виготовлення виробів з металу» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло, 2006.
11.     Моштук В.В., Нищак І.Д., Зелений Р.І. Організація і методика проведення занять з навчального модуля «Проектування та виготовлення виробів з деревини» в 5–9 класах. – Дрогобич: Коло, 2006.
Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (20.10.2010)
Переглядів: 610 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Охорона праці Вариант 12

Безпека життєдіяльності як наука і навчальна дисципліна

Основні положення охорони праці на виробництві

Характеристика осередків ураження, що виникають внаслідок аварій (катастроф), стихійних лих і застосування сучасних засобів ураження

Правові і нормативно – технічні основи забезпечення безпеки життєдіяльності

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ (Курс лекцій)



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz