Охорона праці у сільському господарстві - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 11:08
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Охорона праці у сільському господарстві
1. Роль та значення профспілок з питань охорони праці

Законом України "Про охорону праці" на профспілки покладено чимало повноважень у галузі охорони праці, виконання яких вони здійснюють через свої виборні органи та представників. Головною метою і завданням представників профспілок є захист прав та законних інтересів працівників у сфері охорони праці, надання їм практичної допомоги у вирішенні цих питань.

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" року представники профспілок беруть участь у вирішенні таких основних питань:

* в опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці;

* у розслідуванні нещасних випадків і профзахворювань, у тому числу спеціальних розслідуваннях за участю фахівців з охорони праці вищих профорганів, у розробленні заходів щодо їх попередження;

* у підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження трудовим колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які потерпши на виробництві, а також про порядок зменшення цієї допомоги за наявності вини працівника у нещасному випадку;

* у розробленні пропозицій для включення їх в угоду з питань охорони праці колективного договору;

* в організації соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань у порядку та на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором ( угодою, трудовим договором );

* у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, з атестації посадових осіб на знання ними нормативних актів про охорону праці, з приймання в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення на відповідність їх до вимог нормативних актів про охорону праці з атестації робочих місць за умовами праці.

Безпосередніми виконавцями функцій профспілок, на підприємствах, згідно з Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992 р., є профспілковий комітет, його комісія з питань охорони праці, цехові комітети, профгрупи і громадські інспектори з охорони праці.

Функції і обов'язки цих громадських формувань і їх права викладені у відповідних положеннях, затверджених президією Федерації профспілок України від 20.09.1994 р.

Значна роль профспілкових комітетів щодо профілактики травматизму та професійних захворювань. На засіданнях своїх колективних органів вони розглядають причини нещасних випадків, особливо з важкими наслідками і дають принципову оцінку діяльності власника щодо підвищення рівня безпеки праці на виробництві. Важливою функцією профкомітету є захист інтересів членів профспілки та інших працівників ( на їх прохання ) при розгляді конфліктних ситуацій з будь-яких питань охорони праці.

2. Види відповідальності за порушення законодавчих і нормативних документів по охороні праці

Відповідно до Закону України "Про охорону праці" за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Виконувати вимоги з охорони праці зобов'язують працівників Кодекс законів про працю України (КЗпПУ) статті 139,159, Закон України "Про охорону праці", правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють на підприємствах, в установах. Організаціях, норми колективних договорів, інші нормативні документи і акти про працю. Відповідні умови можуть бути внесені і до контрактів, які укладаються з працівниками.

За порушення правил і норм охорони праці, а також за невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду на підприємство накладається штраф головою Держнаглядоохоронпраці у розмірі 2 % місячного фонду заробітної плати; заступниками голови -1,5 % місячного фонду заробітної плати; начальником територіального управління - до; 1 %; начальником інспекції - до 0,5 % місячного фонду заробітної плати.

Згідно з "Кодексом . України про адміністративні правопорушення" ст. 41 "Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці", порушення вимог законодавства про працю спричиняє накладання штрафу на службових осіб до 10 мінімальних зарплат. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів по охороні праці на працівника до 5 мінімальних зарплат, а на власників підприємства незалежно від форм власності - до 10 мінімальних заробітних плат.

У відповідності до ст. 49 Закону "Про охорону праці" за порушення законодавчих і нормативних актів про охорону праці, крім адміністративної (штрафи) передбачені також: дисциплінарна, матеріальна і кримінальна відповідальність.

Дисциплінарна - полягає в тому, що винний працівник вимушено несе невигідні для нього наслідки у зв'язку з накладанням на нього дисциплінарного стягнення. Кодексом законів про працю, зокрема ст. 147 встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу ( обрання, призначення на посаду, затвердження на посаді ) цього працівника. До працівників, що займають виборчі посади, такий захід дисциплінарного стягнення, як звільнення з роботи може бути застосований тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

До того, як накласти дисциплінарне стягнення, власник, або уповноважений ним орган, повинен зажадати від винного працівника" письмові пояснення. В тому випадку, коли працівник відмовляється дати пояснення, про це повинен біти складений акт за підписом службової особи і працівників підприємства, що були свідками відмови.

За кожне порушення трудових обов'язків може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Адміністративна - настає за будь - які посягання на загальні умови праці, крім випадків, коли такі порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на момент адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Адміністративна відповідальність може застосовуватись у вигляді накладання штрафу на працівників і зокрема, службових осіб підприємств, організацій, установ, а також громадян -власників підприємств чи уповноважених ними осіб.

Матеріальна - коли є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника ( у формі умислу або необережності ), протиправні дії ( бездіяльність ) працівника, а також наявність причинного зв'язку між винними і протиправними діями ( бездіяльністю ) працівника та завданою шкодою.

Законодавство передбачає порядок, способи і терміни відшкодування матеріальних збитків:

* добровільного відшкодування шкоди шляхом передачі рівноцінного майна, або поправити пошкоджене майно, при згоді на це власника;

* відрахування із зарплати винного працівника за розпорядженням власника, виданим не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди, з обов'язковим повідомленням про це працівника, коли шкода не перевищує середньомісячного заробітку працівника;

* шляхом подання власником позову до районного ( міського ) суду протягом одного року з дня виявлення шкоди.

Кримінальна - настає за порушення вимог законодавства та інших нормативних актів про охорону праці, якщо це порушення створювало небезпеку для життя або здоров'я громадян. Поняттям "порушення правил охорони праці" охоплюється недотримання загальнодержавних, галузевих та локальних - для даного підприємства правил, інструкцій, положень та інших підзаконних актів розроблених і прийнятих відповідно до Закону "Про охорону праці" і КЗпП України.

Злочином є порушення правил безпеки робіт, якщо воно заподіяло шкоду здоров'ю людей-або за відомо могло спричинити людські жертви чи інші наслідки і карається позбавленням волі на строк до трьох років або виправними роботами на строк до восьми років. Те ж саме діяння, якщо воно спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк до восьми років.

Ознаки злочину є як у діях, так і у бездіяльності, тобто у невиконанні того, що слід робити на виконання відповідних правил або інструкцій.

3. Прогнозування виробничого травматизму

Виробничій травматизм - явище, здебільшого, соціального і економічного характеру. Задача поліпшення умов праці має програмне державне значення. Успішне вирішення цієї проблеми дозволяє зберегти здоров'я людини - головної продуктивної сили суспільства, та її здібностей до праці, продовжити період активної трудової діяльності, підвищити ефективності сукупної праці, тощо. Тому передбачення небезпек травмування повинно стати необхідно. Складовою частиною прогнозів техніко - економічного розвитку народного господарства, прогнозу надійності системи "людина - машина - навколишнє середовище".

Вивчення вітчизняної та закордонної літератури показало, що на сьогодні існує більше І ЗО способів і методів прогнозування, таких як: математичне моделювання; морфологічний аналіз; евристичні методи; метод екстраполяції, та інші.

Метод екстраполяції - метод прогнозування, який найбільш часто використовується в практиці в полягає в вивченні об'єкта, який прогнозується в переносі закономірностей його зміни в минулому, сьогоденні і в майбутньому.

Аналіз статистичної інформації про потерпілих при нещасних випадках на виробництві згідно до "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 21.08.2001 року дозволяє розглядати травматизм як складне і багатофакторне по своїй природі явище, яке характеризується певними параметрами.

З метою встановлення тенденції розвитку явища (в даному випадку - зміни рівня травматизму) проводиться аналітичне вирівнювання рядів динаміки найбільш досконалим способом їх обробки. Завдання такого вирівнювання рядів динаміки найбільш досконалим способом їх обробки. Завдання такого вирівнювання полягає у знаходженні математичної формули (апроксимуючої функції), яка б відображувала загальну тенденцію ряду динаміки. Рівні ряду, у цьому випадку, розглядаються як функція часу, а вирівнювання ряду зводиться до визначення виду функції, її параметрів за емпіричними даними, та розрахунку теоретичних рівнів за знайденою формулою.

Визначення тенденцій у зміні рівня травматизму протягом певного часу за допомогою математичного моделювання дозволяє екстраполювати розвиток подій на майбутнє. Метод екстраполяції полягає у вивченні прогнозованого об'єкту та перенесенні закономірності його змін у минулому та сьогоднішньому на майбутнє. Але цей метод може бути застосований для прогнозування на майбутнє у тих випадках, коли ми не маємо можливості позитивно вплинути на зміну даного явища, або ж розвиток подій нас задовольняє. По відношенню до виробничого травматизму тенденція у підвищенні цього рівня не може нас задовольнити, тому, найголовнішим завданням є виявлення чинників, які впливають на зміну цього явища, як в сторону підвищення, так і, в першу чергу, в сторону зниження.

Головною метою охорони праці на підприємстві є прийняття необхідних заходів запобігання виробничого травматизму. Тому передбачення небезпеки травмування повинно стати необхідною складовою частиною прогнозування техніко - економічного розвитку підприємств і, по можливості, виключення причин його настання. У свою чергу, прогнозування передбачає виявлення чинників, які впливають на виробничій травматизм, та залежності його від зміни цих чинників. Але, крім самих чинників, з метою послідовного прогнозування наслідків від тих, чи інших соціально - економічних заходів, необхідно мати докази впливу саме цих чинників, знайти форму взаємозв'язку та математичну залежність зміни результативної ознаки від однієї, або декількох чинникових.

Ці завдання можуть бути вирішені за допомогою кореляційно - регресійного методу.

Першою дією, при цьому, є вибір на рівні формальної логіки результативної та чинникових ознак.

До результативних ознак можна віднести: кількість випадків травматизму; коефіцієнт частоти; коефіцієнт тяжкості; втрати робочого часу у розрахунку на середньоспискового працівника; матеріально - грошові виплати по травматизму на середньоспискового працівника, і т. ін.

До чинникових можна віднести: грошові витрати на охорону праці у розрахунку на середньоспискового працівника; питому вагу витрат на охорону праці у собівартості продукції; питому вагу працівників по охороні праці у складі адмінуправлінського персоналу, і т. ін.

Точність прогнозування залежить від математичної моделі, яка для цього застосовуватиметься. Тобто, на стадії дослідження необхідно визначити форму взаємозв'язку, її аналітичне вираження. При кореляційному дослідженні це передбачає визначення параметрів рівняння регресії, показників щільності взаємозв'язку та його істотності при будь-якій його формі, яка може, при цьому, передбачатись. Тільки після цього є можливість, за допомогою певних критеріїв, визначити єдину форму взаємозв'язку, яка в найбільшій мірі відповідає фактично існуючому взаємозв'язку між даними: чинниковою та результативною ознакою.

4. Види освітлення, якими користуються у сільському господарстві

Залежно від джерела світла освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на: бокове ( одно - або двостороннє ), що здійснюється через світові отвори ( вікна ) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване - поєднання верхнього та бокового освітлення.

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення ( не нижче 2,5 м над підлогою ) рівномірно ( загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.

Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.

Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове вимкнення робочого освітлення та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, тощо.

Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному вимкненні робочого освітлення. Його необхідно влаштовувати: в місцях, небезпечних для проходу людей; в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; у проходах; на сходових клітках.

Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом.

Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.

5. Самозаймання та само загоряння речовин

Самозаймання - це початок горіння внаслідок само ініційованих екзотермічних процесів. Самозаймання виникає в результаті різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій в об'ємі горючого матеріалу (речовини ), коли швидкість виділення тепла перевищує швидкість його розсіювання. Залежно від внутрішнього імпульсу процеси самозаймання поділяються на теплові, мікробіологічні та хімічні.

Теплове самозаймання виникає при зовнішньому нагріванні речовини контактним ( внаслідок теплообміну при контакті з нагрітим предметом ), радіаційним ( внаслідок променистого тепла ) або конвективним (внаслідок передачі тепла повітряним потоком) шляхом.

Мікробіологічне самозаймання відбувається внаслідок самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів у масі органічних волокнистих чи дисперсних матеріалів.

Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії на речовину повітря, води, а також хімічно - активних речовин.

Самозагорання - це самозаймання, що супроводжується появою полум'я.

Практичне завдання:

Згідно даних по виробничому травматизму (форма 7-ТНВ) розраховуємо коефіцієнти частоти, тяжкості, втрат робочого часу:

Т - кількість нещасних випадків

Тсм - кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком

Рср - середньо облікова чисельність працюючих, чол.

Дн - кількість днів непрацездатності

Використана література

Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року зі змінами і доповненнями від 21.11.2002 р. №229-IV.

2. І.Ф.Ярошенко "Безпека життєдіяльності в інженерних рішеннях". Суми "Довкілля", 2003 рік.

3. М.П.Купчик, М.П.Гандзюк "Основи охорони праці". Київ, 2000 р.

4. В.Ц.Жидецький "Основи охорони праці". Львів, 2002 р.

5. Канарев Ф.М. Охрана труда. М., Агропромиздат, 1989.

6. Михайлов В.Н. Охрана труда в сельском хозяйстве. Справочник. М., Агропромиздат, 1989.

Форма Н-1

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ВАТ „Інтергаз

(посада)

________________________

підпис

_______________________

Вакал Сергій Стапанович

ім'я, по батькові та прізвище роботодавця

"29” липня 2003 р.

(печатка)

АКТ № ___

про нещасний випадок на виробництві

Заєць Петро Петрович

(прізвище, ім'я, по батькові потерпілого)

м. Суми, вул. Набережна, 38

(домашня адреса потерпілого)

1. Дата і час нещасного випадку 25 липня 2003 р.________________

(число, місяць, рік)

_____о 9 годині 47 хвилин_______________________________________

(година, хвилина)

2. Підприємство, працівником якого є потерпілий:

________ВАТ „Інтергаз_________________________________________

(найменування)

2.1. Адреса підприємства, працівником якого є потерпілий:

Автономна Республіка Крим, область, _Сумська____________

район _______________________________________________

населений пункт ____м. Суми, вул. Д. Коротченко, 7_________

2.2. Форма власності _______Акціонерне товариство____________ 20

2.3. Орган, до сфери управління якого належить підприємство де стався нещасний випадок ________________Укрнафта_________________________

2.4. Найменування і адреса підприємства, де стався нещасний випадок

ВАТ „Інтергаз”_________________________________________ 42200

2.5. Цех, дільниця, ___дільниця групи підстанцій________________

місце нещасного випадку КРУН-10 кВ ПС 35/10 кВ Слобода_________

_______комірка № 10 лінійного вимикача ф.2______________________

3. Відомості про потерпілого:

3.1.Стать: чоловіча, жіноча __________чоловіча________________

3.2. Число, місяць, рік народження _____15.05.1946 р.___________

3.3. Професія (посада) електрослюсар по ремонту обладнання ПС

розряд (клас) _________________________________________

3.4. Стаж роботи загальний ________40_________________________

3.5. Стаж роботи потерпілого

за професією (посадою) _______15 років___________________

4. Проведення навчання потерпілого та інструктажів з охорони праці:

4.1. Навчання за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався не-щасний випадок ___________________________________________

Проведення інструктажу:

4.2. Вступного ________________25.07.63 р.____________________

(число, місяць, рік)

4.3. Первинного ______________ 25.07.88.____________________

(число, місяць, рік)

4.4. Повторного _____________20.05.03 р.____________________

(число, місяць, рік)

4.5. Цільового _______________25.07.03 р._____________________

(число, місяць, рік)

4.6. Перевірка знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної небезпеки)

________________________16.07.03 р._________________________

(число, місяь, рік)

5. Проходження медичного огляду: 08.05.03 р. 08.05.03

5.1. Попереднього ___________________________________________

(число, місяць, рік)

5.2. Періодичного ________20.05.03 р._________________________

(число, місяць, рік)

6. Обставини за яких стався нещасний випадок:

25.07.03 р. о 9 годині 30 хвилин черговий диспетчер видав розпорядження електрослюсарю групи підстанцій Заєць П.П., який має оперативні права оглянути на ПС/35 кВ Слобода комірку № 10 лінійного вимикача 10 кВ ф. 2 якого не могли ввімкнути після аварійного відключення і ввімкнути його. Після успішного ввімкнення вимикача Заєць П.П. почув у комірці шум, схожий на кипіння рідини і прийняв самостійне рішення оглянути комірку. Відіславши з території водія автомобіля, яким вони прибули до підстанції, потерпілий відкрив двері комірки з тильної сторони, шляхом деблокування блокую чого пристрою і наблизився до струмопровідних частин, які знаходяться під напругою. Незрозумілими діями Заєць П.П. спровокував перекриття напруги на кисть правої руки, яке перекинулося на корпусі вимикача у двохфазне коротке замикання, а потім і троьхфазне на ошиновці вимикача від секції шин. Дією захисту (згоріли ПСН-35 кВ) підстанція знеструмилася, коротке замикання ліквідувалося. Потерпілий закрив двері комірки, з тильної сторони вимкнув вимикач зі сторони приводу, закрив також двері. Водію, який почувши сильний гул і потім тишу, так як відключився трансформатор, прибіг на територію до секції шин, почув від потерпілого, що той попав під напругу. Водій доповів диспетчеру про пригоду і привіз потерпілого до лікарні, де йому була надана допомога.__________________________________________________________

6.1. Вид події ___ураження електричним струмом______________

6.2. Шкідливий або небезпечний фактор та його значення

_Підвищене значення напруги в електричному колі, замикання яко-

го може статися через тіло людини____________________________

7.Причини нещасного випадку _порушення вимог безпеки під час

експлуатації устаткування.

- самовільне розширення об'єму отриманого завдання потерпілим (п.5.2.2)

- несправний стан блокувального пристрою, що дало змогу відкрити

двері комірки (п.5.1.12. ПБЕЕ)

- наближення до струмопровідних частин при виконанні огляду на

недоступну відстань (п.5.1.6. ПБЕЕ табл.1)

- незрозумілі без пояснень дії потерпілого при виконанні огляду

- низький рівень оперативної і виробничої дисципліни.

8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку ____________________________

(найменування, тип, марка, рік випуску)

________________________устаткування енергетичне______________

(підприємство-виготовлювач)

9.Діагноз за листком непрацездатності або лікувально-профілактичного закладу

електротравма середнього ступеня важкості, електроопіки I - III ступені кистей рук, грудей, живота обличчя____________________________

9.1. Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння

__________________________ні_____________________________

(так, ні)

10. Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці:

____Заєць П.П. (ПБЕЕ р. 5.1.12., 5.1.6.)____________________________

____Заєць О.В.________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, професія, посада, підприємство, порушення вимог законодавчих

_____________________________________________________________

та інших нормативно-правових актів з охорони праці)

11.Свідки нещасного випадку

_____________________________________________________________

(прізвище, ім'я, по батькові, постійне місце проживання)

12.Заходи щодо усунення причин нещасного випадку

№ п/п

Найменування заходів

Термін виконання

Виконавець

Відмітка про

виконання


1.

Обставини і причини нещасного випадку проробити з усім електротехнічним персоналом ВАТ „Інтергаз”

до 29.07.03 р.

керівники структурних підрозділів



2.

Провести позаплановий інструктажі по п. п. 5.1.12, 5.1.6 ПБЕЕ про проведення оглядів електроустановок

до 29.07.03. р.

керівники структурних підрозділів



3.

Заборонити виконання робіт у т.ч. і виконання оперативного обслуговуван-ня обладнання без використання спецодягу та з порушенням форми його носіння (п. 5.2.5 ПБЕЕ)

Негайно і постійно

керівники структурних підрозділів



4.

Провести перевірку стану блокування пристроїв, скласти переліки обладнання де вони відсутні, скласти графіки улаштування та провести ремонт непрацюючих

до 01.09.03 р.

керівники відповідних

структурних підрозділів



5.

Провести навчання та позапланову перевірку знань з охорони праці всім оперативно-виробничим працівникам у комісії підприємства

до 01.09.03 р.

керівники відповідних

структурних підрозділів



6.

Провести збори у колективах з питань стану виробничої дисципліни

до 29.07.03 р.

керівники відповідних

структ. підрозд.




Голова комісії

В.О. директора з охорони

ВАТ „Інтергаз” __________________ О.В. Ільченко

(підпис)

Члени комісії

Гол. інженер __________________ В.Г. Андрійчук

(підпис)

голова профкому

ВАТ „Інтергаз” __________________ А.М. Погорєлов

(підпис)

________________

інженер з ОП

ВАТ „Інтергаз” ( підпис) П.П.Іванченко

"28” липня 2003 р.

Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (19.04.2010)
Переглядів: 1252 | Теги: сільське господарство | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Состояние охраны труда в Украине и других странах

Профілактика травматизму

Професійні хвороби

Исследование запыленности и загазованности воздуха рабочей зоны

Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів

Техніка безпеки при експлуатації лазерів і лазерних установок



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz