Охорона Проаці При Роботі з Вдт - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 19:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Охорона Проаці При Роботі з Вдт
Зміст
Вступ 3
1. Вимоги до умов праці під час досліджень 4
2. Шкідливі та   небезпечні виробничі фактори в умовах досліджень 7
2.1 Випромінювання від ВДТ 7
2.2 Виробниче освітлення 11
2.3 Шум і вібрація 13
2.4 Забруднення та іонний склад повітря 14
3. Вимоги до безпеки під час роботи 18
Список використаної літератури 20

Вступ
У сучасних умовах електронно-обчислювальну техніку широко застосовують в усіх галузях народного господарства, а окремі види робіт взагалі неможливо виконувати без використання ЕОМ. Електронно-обчислювальні машини широко застосовують при виконанні наукових досліджень, роботі з текстами (верстання, редагування, друкування), зображеннями (графіки, малюнки), керуванні технологічними процесами на сучасному виробництві (автоматизовані лінії, хімічні виробництва, атомні електростанції), у банківській сфері та сучасних офісах, телефонії і засобах зв'язку, у керуванні польотами літаків, супутників тощо. Великого поширення дістали електронна пошта і передавання даних через світові електронні мережі (Internet). Сучасне діагностичне і лікувальне медичне устаткування також обладнується електронно-обчислювальною технікою (апарати УЗД, комп'ютерної томографії тощо).
Електронно-обчислювальні машини є порівняно новим обладнанням. Перші зразки ЕОМ з'явилися в середині XX ст. Ці машини займали великі площі, були малопродуктивними і складними в керуванні. До роботи з ними допускалися тільки висококваліфіковані фахівці зі спеціальною освітою.
Підвищення продуктивності й спрощення керування ЕОМ пов'язано із застосуванням у їх виробництві напівпровідникових технологій, а в подальшому -- інтегральних мікросхем. Спростились і системи введення і виведення інформації: перфострічки, перфокарти та інше складне устаткування було замінене на монітори, принтери, сканери. Це підвищило продуктивність і надійність, уможливило істотне зменшення розмірів і зниження вартості ЕОМ, значно спростилося керування ними.


  1. Вимоги до умов праці під час досліджень
Серед причин, що зумовлюють виникнення професійних захворювань користувачів ВДТ, значне місце посідають умови досліджень. Головними з них є ті, що створюються під впливом випромінювання з ВДТ, освітлювання, шуму, вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, іонного складу повітря, електростатичного поля.
Що стосується умов праці користувачів ВДТ, пов'язаних з гігієною площі і виробничих приміщень, то вона має відповідати ДНАОП 0.00 1.31-99 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
При виборі приміщення для розміщення робочих місць з ПК необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв, що викличе значне осліплення у користувача, особливо влітку і в сонячні дні.
Приміщення з ПК повинно мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора (працівника) ПК, можлива поява близькозорості, швидкої втоми.
Розміщення робочих місць оператора (користувача) ПК повинно відповідати ГОСТ 22269-76 «Робоче місце оператора, взаємне розташування елементів робочих місць».
Не допускається розташування робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях.
Робочі місця з ПК рекомендується розташовувати в окремих кімнатах. У разі розташування робочих місць з ПК у залах чи приміщеннях із джерелами небезпечних шкідливих виробничих факторів їх необхідно ізолювати в кабінеті з природним світлом і організувати повітрообмін.
Площа на одного працюючого за ПК повинна становити не менше 6,0 м2, об’єм не менше 20 м3.
Система освітлення повинна задовольняти такі вимоги:
освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової праці, яка визначається трьома параметрами:
  * об’єктом розрізнення – найменший розмір об’єкта, який розглядаємо на дисплеї ПК;
  * фоном, який характеризується коефіцієнтом відображення;
  * контрастом яскравості об’єкта і фону;
  * необхідно забезпечити достатнє рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також у нормах оточуючого простору;
  * на робочій поверхні не повинно бути тіней;
  * у полі зору не повинно бути прямого відображеного блищання (підвищена яскравість поверхні, що світиться і викликає засліплення);
  * величина освітленості повинна бути постійною у часі;
          Відносно до світлових пройомів робочі місця повинні розташовуватися на відстані не менше 2,5 м від них, щоб природне світло падало на робоче місце збоку, переважно зліва.
Як джерело світла при штучному освітленні рекомендується використовувати люмінесцентні лампи. При обладнанні відображеного освітлення в промислових і адміністративних приміщеннях можуть використовуватися метало галогенні лампи потужністю до 250 Вт.
          Загальне освітлення слід виконувати у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, розташованих збоку від робочих міць, переважно зліва, паралельно лінії зору працюючих.
Використання світильників без розсіювачів і екрануючих перегородок забороняється.
Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщенні з ПК не повинен перевищувати концентрації, вказаної у переліку «Максимально допустимі концентрації забруднених речовин в атмосферному повітрі населених міст» № 3086-84 від 27.08.1984 і доповненням до них, затверджених МОЗ СРСР.
Робочі місця з ПК повинні розміщуватися від стіни з вікнами на відстані не менше 2,5 м, від інших стін на відстані 2 м, відстані між столами повинна становити не менше 2,5 м.
Основним обладнанням робочого місця оператора (користувача) ПК є відео термінал, клавіатура, принтер, робочий стіл, стілець, крісло, допоміжний пюпітр, підставка для ніг.
При розміщенні елементів робочого місця слід врахувати:
  * робочу позу оператора (користувача) ПК;
  * простір до розміщення оператора (користувача);
  * можливість огляду елементів робочого місця;
  * можливість огляду простору за межами робочого місця;
  * можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються оператором (користувачем).
При користуванні допоміжними пристроями від ВДТ повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах ± 300 (вправо-вліво). Дозволяється відхилення від цієї площини не більше 450; допустимий кут відхилення лінії погляду від нормальної – не більше 300.
Екран монітора ПК повинен знаходитися від очей оператора (користувача) ПК на відстані 600 – 700 мм.
Клавіатура повинна розміщуватися так, щоб на ній було зручно виконувати роботу двома руками.
          Клавіатуру слід розміщувати на поверхні стола чи спеціальній підставці на відстані 100 – 300 мм від краю, поверненого до оператора (користувача) ПК. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 5 до 250.
Принтер повинен бути розташований у зручному для оператора (користувача) ПК положенні, так, щоб максимальна відстань до клавіш керування принтером не перевищувала довжину витягнутої руки.
Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 450 мм, на рівні витягнутих ніг – не менше 650 мм.
Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимоги ГОСТ 22889-76 «Крісло людини-оператора» зі зміною № 2 ІІС 7-82.
Крісло повинне забезпечувати користувачу відповідну фізіологічно раціональну позу і тривалу підтримку основної робочої пози в процесі праці.
Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400 – 550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння повинні бути не менше 400 мм.
Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг, яка має ширину не менше 300 мм, глибину – не менше 400 мм, регулювання по висоті в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки – до 200. Поверхня підставки повинна бути рифленою, мати бортик висотою 10 мм по нижньому краю.


  2. Шкідливі та   небезпечні виробничі фактори в умовах досліджень
2.1 Випромінювання від ВДТ
Джерелом випромінювання є монітор, виготовлений на основі електронно-променевої трубки (БПТ).
Випромінювання поділяється на такі види:
• рентгенівське (іонізуюче);
• оптичне;
• електромагнітне.
Джерелом рентгенівського випромінювання монітора є люмінофорне покриття екрану. Оптичне випромінювання виникає в результаті взаємодії електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран монітора. Зона оптичного випромінювання включає ультрафіолетове (УФ), світлове та інфрачервоне   випромінювання.
Електромагнітні випромінювання та поля виникають у системах горизонтальної та вертикальної розгортки й унаслідок дїї електронного променя.
Електростатичний заряд зосереджується переважно на БПТ монітора.
Рівень параметрів випромінювань залежить від технічної конструкції конкретного монітора, режимів його роботи та ін. Тому ВДТ перед використанням мають бути перевірені на відповідність до діючих стандартів. У разі невідповідності монітора гігієнічним вимогам необхідно його замінити на інший, що забезпечує безпеку користування. Гігієнічні вимоги до ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99.
Вплив рентгенівського випромінювання викликає розвиток гіпервітамінозу А, порушення репродуктивної функції. .
Радіаційні дослідження, які проводилися у різних країнах на державному рівні та фірмами - виробниками інформаційного обладнання, свідчать, що рівень радіації при роботі з ВДТ є суттєво нижчим за допустимий будь-яких національних стандартів безпеки. Загальна доза опромінювання при щоденній 8-годинній роботі становить 0,5 % дози, яку отримує людина від інших джерел (флюорографія, сонячне світло та ін.).
В Україні радіаційна безпека ВДТ регламентується Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), відповідно до яких потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 0,05 м від екрана та корпусу ВДТ при будь-яких положеннях має не перевищувати 7,74*10 у -12 ступені А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/год).
Монітори є джерелом оптичного випромінювання. Найбільшу біологічну активність має активна зона УФ (довжина хвилі від 200 до 815 нм).
Вплив на організм УФ-випромінювання, на думку фахівців, зумовлює розвиток патології за рахунок підвищеної чутливості окремих осіб до дії УФ-променів при тривалому опромінюванні внаслідок кумулятивного ефекту.
Висунуті також припущення, що опромінювання УФ-випромінюванням призводить до гипервітамінізації організму вітаміном А внаслідок порушення його обміну з утворенням високоактивних метаболітів. У зв'язку з цим у західних країнах, особливо в США, прийняті національні програми щодо вивчення тератогенної дії ЕОМ на внутрішньоутробний розвиток плоду. УФ-випромінювання впливає на шкіру та очі людини. Ефект дії УФ на шкіру проявляється досить швидко, для очей характерним є період прихованої дії, до того ж, вони не набувають стійкості до повторного УФ-опромінювання. Найбільше від нього страждає рогівка.
Утім, як свідчать дослідження, проведені в США, інтенсивність випромінювання УФ-променів від комп'ютерів не перевищує 1*10 у -3 ступені Вт/см2. За даними інших досліджень, інтенсивність цього випромінювання від ВДТ перебуває в межах 0,1-2,5 Вт/м2 залежво від відстані до екрана. Суттєвого впливу на організм людини воно не чинить.
Діапазон ІЧ-випромінювання обмежений довжиною хвилі від 0,76 мкм до 1 мм. Основна реакція організму при поглинанні цих енергій є тепловою. Відповідно до досліджень, найвищі рівні ближнього ІЧ-випромінювання від ЕОМ становили 0,005 Вт/м2, а виявлена теплова емісія не досягала 32°С.
Допустима поверхнева густина потоку енергії в різних зонах оптичного випромінювання регламентується ДСанПіН 3.3.2-007-98 (табл. 7.2).
За численними даними, значну небезпеку для організму становлять електромагнітні випромінювання (ЕВ) радіочастотного діапазону, що генеруються монітором в умовах короткочасної роботи користувача на ВДТ. Вони охоплюють широкий спектр хвиль від найдовших (3-3*102 Гц) до міліметрових (3*10 у 10 ступені – 3*10 в 11 ступені Гц). Специфічним ефектом дії такого магнітного випромінювання на організм можна, вважати біоелектричну активність, вібрацію субмікроскопічних структур, енергетичне збудження на молекулярному рівні} а також теплову дію на біологічні системи. Але підвищення локальної чи загальної температури тіла при цьому не перевищують 0,2°С.
На думку деяких дослідників, кількість енергії радіочастотного діапазону є достатньою для збудження коливань макромолекул, при цьому може відбуватися поляризація останніх, що впливає на ферментативні процеси, порушуючи їх.
Припускається, що радіочастотні випромінювання (РВ) діють на клітини організму лише при незначній інтенсивності випромінювання або ж на конкретних частотах. Відомо також, що РВ впливає на ЦНС, викликаючи стрес в організмі.
Встановлено, що небезпечні значення напруги електромагнітних полів (ЕМП) реєструються на робочих місцях, розміщених збоку і позаду від досліджуваного комп'ютера на відстані 1,8-2,0 м. Отже, при плануванні робочого приміщення доцільно додержуватися вільної схеми розташування робочих місць.
Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону регламентуються ГОСТ 12.1.006-84. Вони наведені в табл. 7.2.
Таблиця 7.2. Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону та допустима поверхнева густина потоку енергії
Діапазон частот, Гц | Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля | Допустима поверхнева густина потоку енергії, Вт/м2 |
| За електричною складовою Е, В/м | За магнітною складовою Н, А/м | |
60 кГц-ЗМГц | 50 | 5 | - |
3 МГц-ЗО МГц | 20 | - | - |
30 МГц - 0 МГц | 10 | 0,3 | - |
50 МГц-300 МГц | 5 | - | - |
300 МГц - 300 ГГц | - | - | 10 |
Профілактика шкідливого впливу від ЕОМ полягає в таких заходах:
• у використанні моніторів, що відповідають вимогам стандартів МРИ-П або ТСО-95 щодо захисту від випромінювання, або встановлення на ЕОМ заземленого прискореного фільтра;
Напруженість електростатичного поля коливається від 8 до 75 кВ/м. Електромагнітні поля можуть підвищувати інтенсивність осідання ізотопів радіону на обличчя користувача.
Рівень поверхневого електростатичного потенціалу ВДТ нормується ДНАОП 0.00-1.31-99 і має не перевищувати 500 В.
Норматив напруженості електростатичного поля на робочих місцях регламентовано ГОСТом 12.1.045-84.
Заходи щодо захисту від статичної електрики полягають у наступному:
• встановленні нейтралізаторів статичної електрики;
• підтримці в приміщенні з ВДТ відносної вологості повітря не нижче 45-50%;
• використанні для покриття підлоги антистатичних матеріалів і проведенні вологого прибирання;
• протиранні екрана та робочого місця антистатичною серветкою;
• носінні одягу, особливо першого шару, з натуральних матеріалів;
• кількаразовому на день митті рук та обличчя водою, або торкання заземлених металевих поверхонь.
2.2 Виробниче освітлення
За висновками експертів ВООЗ, під час роботи на ВДТ найбільше навантаження припадає на зоровий аналізатор, тому в забезпеченні роботи користувача важливе місце займає раціональне освітлення робочих місць.
Перенапруження здорового аналізатора можуть бути з таких причин:
• неправильна орієнтація робочого місця відносно світлових отворів;
• неадекватні світлові характеристики світильників, неправильне їх просторове розташування відносно робочих місць;
• засліплююча дія яскравих предметів, що перебувають у полі зору користувача (пряма блискість);
• дзеркальне відбиття на екрані предметів з високою яскравістю, які за спиною користувача (відбита блискість):
• неправильний розподіл яскравості в полі зору користувача;
• засвітлення екрана прямим чи розсіяним світлом світильників або небосхилу черев світлові отвори.
У запобіганні дискомфортним умовам важливе місце належить оптимізації кількісних та якісних показників освітлення.
Вимоги до освітлення при роботі на ВДТ регламентовані ДНАОП 0.00-1.31-99, згідно з якими освітлення у приміщеннях з ЕОМ має бути суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнене штучним. Природне освітлення має бути бічним, бажано одностороннім. Для зменшення засліплюючої дії сонячних променів світлові отвори мають бути зорієнтовані на північ чи північний схід. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) має становити не менше 1,5 % відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79. Нормований рівень освітленості на робочому столі - 300-500 лк.
Для забезпечення відносної постійності природного освітлення необхідно вікна обладнати сонцезахисними регульованими жалюзі з коефіцієнтом відбиття 0,5-0,7. Розташовувати робочі місця з ЕОМ слід так, щоб у поле зору користувача не потрапляли вікна або світлі поверхні світильників. Окрім того, вони мають перебувати за його спиною, щоб уникнути відблисків на екрані.
Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ має обладнуватися у вигляді загальної системи рівномірного освітлення. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: прямого світла (П), переважно прямого (Н), переважно відбитого (В). Для штучного освітлення рекомендується застосовувати люмінесцентні лампи. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50º до 90º відносно вертикалі в поздовжній і поперечній площинах має становити не більше 200 кд/м2, а захисний кут світильників має бути не більше за 40º.
Для обмеження прямої блискості від джерел природного та штучного освітлення яскравість їх поверхонь, що перебувають у полі зору та за спиною, має бути не більше 200 кд/м2, а яскравість відблисків на екрані ВДТ - 40 кд/м2.
Відношення значень яскравості робочих поверхонь має бути не менше ніж 3:1, а робочих поверхонь і оточуючих предметів (стін, меблів, обладнання) - 5:1.
Для забезпечення оптимальної зорової працездатності користувачів використовувати найкращі за видимістю поєднання кольорів: білих і жовтих об'єктів на чорному, темно-сірому та синьому фонах, а також чергувати фони, застосовуючи для короткострокової екстреної передачі білі й жовті об'єкти на чорному або синьому фонах, а для передавання постійної інформації - зелені і світло-сірі фони.
Таким чином, для створення небезпечної зорової роботи на ВДТ необхідно:
• створювати на робочих місцях освітленість, що відповідає гігієнічним нормам;
• забезпечувати рівномірність і постійність рівня освітленості;
• не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;
• обмежувати пульсацію світлового потоку;
• не зменшувати необхідний контраст фону та об'єктів, зображених на екрані ВДТ;
• застосувати на екрані ЕОМ найкращі за видимістю поєднання кольорів, а також чергувати фони.
2.3 Шум і вібрація
На робочих місцях з ЕОМ основними джерелами шуму є вентилятори системного блоку, накопичувач, принтери ударної дії (матричні, шрифтові тощо). Акустичний шум від ВДТ та інших периферійних пристроїв може стати джерелом стресу і дискомфорту користувача, знижувати розумову працездатність, підвищувати втомлюваність, послаблювати увагу, сприяти появі головного болю тощо.
Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях з ВДТ нормовані ДСанПіН 3.3.2-007-98 (табл. 7.3).
Основними заходами та засобами боротьби з шумом є:
• зниження рівнів шуму в джерелі його утворення (при проектуванні);
• використання звукопоглинаючих та звукоізолюючих засобів;
• раціональне планування виробничих приміщень та робочих місць.
Для зниження рівнів шуму на робочих місцях з ВДТ друкувальні пристрої ударної дії розміщують в іншому приміщенні або застосовують звукоізолювальні екрани. Зовнішні шуми знижують шляхом облицьовування стін звукопоглинальними матеріалами з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц.
Таблиця 7.3. Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку і рівні звукового тиску в октавних смугах частот
Вид трудової діяльності, трудові місця | Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц | Рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, дБА/дБАекв |
| 31,5 | 63 | 125 | 250 | 500 | 1000 | 2000 | 4000 | 8000 | |
Програмісти | 86 | 71 | 61 | 54 | 49 | 45 | 42 | 40 | 38 | 50 |
Оператори в залах інформації на ЕОМ та оператори комп'ютерного набору | 96 | 83 | 74 | 68 | 63 | 60 | 57 | 55 | 54 | 65 |
У приміщеннях для розташування шумних агрегатів ЕОМ | 103 | 91 | 83 | 77 | 73 | 70 | 68 | 66 | 64 | 75 |
Характеристики вібрації на робочих місцях під час роботи з ВДТ мають бути не вищою за допустимі значення, наведені у ГОСТІ 12.1.012-90. Для зниження вібрації обладнання встановлюють на спеціальні амортизуючі прокладки, передбачені нормативними документами.
2.4 Забруднення та іонний склад повітря
Під час роботи на ВДТ повітря робочої зони забруднюється оксидом вуглецю, озоном, оксидами азоту, пилом. Можуть бути присутні діоксин та фуран, джерелом яких є електронні плати та корпуси моніторів, що виготовляються з пластмас, до складу яких входять ці речовини.
Для здоров'я користувача найнебезпечнішим є озон. Він викликає в живих організмах зміни, характерні для іонізуючого випромінювання, є подразнюючою і канцерогенною речовиною. Озон можна виявити в приміщенні за характерним запахом, сухістю та подразненням слизових оболонок. Джерелами озону на робочих місцях з ВДТ можуть бути монітори і лазерні принтери. Вміст забруднюючих речовин у повітрі приміщень з ВДТ регламентується ГОСТом 12.1.005-88, згідно з яким концентрація озону в повітрі робочої зони не має перевищувати 0,1 мг/дм3, оксидів азоту - 5 мг/дм3, пилу - 4 мг/дм3.
Для забезпечення нормативної якості повітря в робочій зоні і запобігання шкідливому впливу токсичних речовин на організм обладнується припливно-витяжна вентиляція.
Робота ВДТ супроводжується трансформацією іонного складу повітря на робочих місцях користувачів. Уже через 5 хвилин кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Істотно зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає. Така зміна балансу іонного складу повітря несприятливо впливає на здоров'я користувачів ВДТ: знижується працездатність, розвивається втома, погіршується діяльність серцево-судинної системи, брон-холегеневого апарату, вегетативної нервової системи, погіршується короткочасова пам'ять.
Допустимі рівні іонів у повітрі приміщень з ВДТ, встановлені в ДНАОП 3.3.2-007, наведені у табл. 7.4.
Таблиця 7.4. Рівні іонізації повітря приміщень при роботі з ЕОМ
Рівні | Кількість іонів в 1 см3 повітря |
| n+ | n- |
Максимально необхідні | 400 | 600 |
Оптимальні | 1500-3000 | 3000-5000 |
Допустимі | 50000 | 50000 |
Нормований іонний склад повітря в робочій зоні можна забезпечити застосуванням:
• генераторів негативних іонів;
• установок штучного зволоження;
• кондиціонерів;
• примусової вентиляції;
• захисних заземлених екранів.
Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання робочих місць користувачів ВДТ та вимоги безпеки регламентують ДНАОП 0.00-1.31-91 та ДСанПіН 3.3.2-007-98.
Не менш важливим нормативним документом є "Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості на напруженості трудового процесу", затверджена наказом МОЗ від 31.12.97 № 382. На підставі цього документу приймаються рішення щодо запобігання або обмеження впливу несприятливих виробничих факторів на працівників. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99, умови праці осіб, які працюють з ВДТ, мають відповідати класу І або II за гігієнічною класифікацією.
Технічна безпека використання інформаційного обладнання забезпечується за напрямками:.
• використання ВДТ, що відповідають вимогам до інформаційного обладнання чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та ДНАОП 0.00-1.31-99;
• удосконалення конструкції ВДТ, у першу чергу моніторів;
• розробка та застосування захисних засобів.
Технічні вимоги до інформаційного обладнання, що регламентуються ДНАОП 0.00-1.31-99, наведені у табл. 7.5.
Згідно з ДНАОП 0.00-1.81-99 в Україні забороняється використання нових несертифікованих ВДТ. Сертифікат має бути виданий державною системою сертифікації УкрСЕПРО, що засвідчує їх відповідність обов'язковим вимогам.
ВДТ, що перебувають в експлуатації на час уведення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 і не мають відповідного сертифіката, мають пройти експертизу їх безпечності та нешкідливості для здоров'я людини, відповідності до вимог чинних в Україні нормативних документів в установах, які мають дозвіл органів Державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.
Вважається, що можливою причиною порушень репродуктивної функції є випромінювання від ВДТ, а також тривале перебування в незмінній позі, нервове і скелетно-м'язове напруження.
Таким чином, ВДТ можуть суттєво впливати на здоров'я користувачів. Серед причин формування ергономічно зумовлених патологій провідне місце займають організаційні особливості праці користувачів ВДТ та характер трудового процесу. Разом з тим негативний вплив на стан здоров'я користувачів пов'язують з невідповідністю окремих моделей ВДТ гігієнічним та ергономічним вимогам. Ступінь цього впливу залежить від технічних характеристик ВДТ, інтенсивності впливу шкідливих факторів, організації праці на робочих місцях, упровадження засобів безпеки обслуговування ВДТ, тобто від рівня небезпечності інформаційного обладнання,
В Україні 95 % комп'ютеризованих робочих місць не відповідають сучасним вимогам до ВДТ. Шляхи вирішення цих проблем знайшли відгук у Законі України "Про Концепцію Національної програми інформації" від 4 лютого 1998 р. № 75/98-ВР.
Безпечність інформаційного обладнання - це властивість обладнання зберігати відповідність вимогам праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно-технічною документацією.
Забезпечення безпечності користувача при роботі з ВДТ - завдання багатогранне. Воно складається з трьох напрямків: ергономічна безпека персоналу, технічна безпека і безпека інтелекту людини.
Ергономічна безпека - це комплекс ергономічних заходів, що забезпечують захист користувача від впливу шкідливих умов праці при роботі з ВДТ.
Технічна безпека - це комплекс технічних заходів, що гарантують захист користувачів від шкідливої дії емісійних (фізичних) впливів ВДТ.
Безпека інтелекту полягає в комплексі заходів щодо регулювання потужності та якості інформаційних потоків.

  3. Вимоги до безпеки під час роботи
Вимоги до безпеки під час роботи:
  * Не залишати працюючі ПК і їхні пристрої без нагляду.
  * Підключати і відключати роз’єми кабелів пристроїв ПК тільки при відключеній напрузі.
  * Подавати напругу на пристрої і окремі блоки ПК тільки після ретельної перевірки надійності кріплення провідників заземлення (занулення), справності кабелів і роз’ємів мережі електроживлення.
  * Якщо при включені на екрані монітора не з’являється ніякої інформації (екран порожній) або в центрі екрана висвічується яскрава біла смуга, необхідно виключити його і повідомити про несправність.
  * При виявлені запаху горілого в пристроях ПК необхідно вимкнути апаратуру, повторно не включати і звернутися до спеціаліста з технічного обслуговування ПК.
  * Для профілактики порушень і підтримання працездатності оператора (користувача) ПК власником повинні бути введені додаткові регламентовані перерви для відпочинку.
  * У період роботи за дисплеєм необхідно передбачити через кожні 40 - 50 хвилин п’ятихвилинні перерви для відпочинку. Середня сумарна тривалість роботи за монітором за день не повинна перевищувати 4 години, а за тиждень 20 годин.
  * Сумарну тривалість роботи за дисплеєм (4 години) краще розділити на дві частини і працювати по дві години в першу і другу половини робочого дня. При використанні захисного екрану або дисплея з пониженим випромінюванням (Low radiation) час роботи за монітором може бути збільшено.
  * Кількість символів (або знаків) на дисплеї, які опрацьовуються, не повинна перевищувати 30 тис. за 4 години роботи.
  * З метою зменшення негативного впливу моногонії доцільно застосовувати чергування операцій введення осмисленого тексту і числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування тексту і введення даних (зміна змісту і темпу роботи) тощо.
  * У період виконання трудового процесу у оператора (користувача) ПК значно знижена загальна активність при локальному напруженні кистей рук. Для підтримання загального м’язового тонусу, а також профілактики кістково-м’язових порушень під час перерв рекомендується проводити гімнастичні вправи. Для кистей рук необхідно проводити спеціальні вправи. Періодично рекомендується виконувати комплекс вправ для очей.
  * У випадках виникнення у працюючих з ПК зорового дискомфорту та інших неприємних суб’єктивних відчуттів, не дивлячись на дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці і відпочинку, слід застосувати індивідуальний підхід в обмеженні часу робіт з ПК і корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити зміну діяльності на іншу, не пов’язану з використанням ПК.
  * Працюючим на ПК із високим рівнем напруженості під час регламентованих перерв і в кінці робочого дня показано психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розвантаження).

Список використаної літератури

  1. Вісловух А.С.Безпечні умови праці на комп’ютеризованих місцях.
  2. Законодавство України про охорону праці. Збірник нормативних документів в 5-ти томах К ; 1995г.
  3. Охорона праці в комп’ютерних системах та мережах: Конспект лекцій /Укл.: Ляшкевич В.Я., Олар О.Я. – Чернівці :Рута, 2008. – 90 с.  
  4. Рекомендации по безопасным для пользователя условиям эксплуатации ПК.
  5. Руснак І.С., Бабюк А.В., Федорова О.Є. Охорона праці при роботі з комп’ютером: Навчальний посібник. – Чернівці:Рута, 2005.- 128 с.
Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (14.03.2011)
Переглядів: 1092 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Класифікація джерел небезпеки, небезпечних та шкідливих факторів

Світовий досвід організації та діяльності служб охорони праці

Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях

Охорона праці в медичних установах

Забезпечення пожежної безпеки фотоательє.

Перша медична та долікарська допомога при гострих отруєннях сильнодіючими отруйними речовинами



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz