Охрана труда в мясоперерабатывающей отрасли - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 11:10
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Охрана труда в мясоперерабатывающей отрасли
Головними завданням  розвитку економіки АПК є стабілізація і подальше нарощування обсягів виробництва тваринницької продукції, а на цій основі – послаблення залежності країни від імпорту м’яса, зокрема сумнівної якості, оптимізація споживання продуктів харчування тваринного походження з розрахунку на душу населення, створення сприятливих організаційно-економічних умов для ефективної роботи сільськогосподарських товаровиробників. Тому розвиток м’ясопродуктового підкомплексу АПК повинен стати одним з пріоритетних напрямів державної економічної політики. Його доцільно зорієнтувати на одержання позитивних кінцевих результатів діяльності. Проте слід визнати, що, незважаючи на вирішальну роль м’ясопродуктового підкомплексу у забезпеченні національної безпеки країни, темпи його економічного розвитку останніми роками є недостатніми, а потенційні можливості використовуються неповною мірою, що гальмує вирішення існуючих нині соціально-економічних і організаційно-технологічних проблем.

В усіх розвинених країнах  світу проблема забезпечення населення  високоякісним м’ясом та м’ясопродуктами вирішується за рахунок інтенсивного розвитку спеціалізованого м’ясного скотарства. Воно споживає найрізноманітніші корми (зелені, грубі, соковиті, концентровані) і дає найбільшу кількість органічних добрив. Екологічне призначення тваринництва полягає в забезпеченні землеробства органічними добривами, внесення у грунт яких повертає в природу значну кількість органічної маси, сприяє підвищенню його родючості, вмісту гумусу. Тому проблемам розвитку тваринництва, удосконалення методів його ведення необхідно надавати особливо важливого значення.

Розвиток тваринництва в сучасних умовах господарювання вимагає  аналізу ринку м’яса та м’ясної  продукції, створення дієвих механізмів, які зможуть стабілізувати та підвищити ефективність їх виробництва, забезпечити якість та безпечність виробленої продукції, підвищити конкурентоспроможність на споживчому ринку.

Підвищення конкурентоспроможності м’яса та продуктів його переробки  сьогодні є важливою і актуальною проблемою аграрної економіки усіх регіонів України. Оскільки за останні десятиріччя суттєво зменшилося поголів’я тварин та обсяги виробництва тваринницької продукції, збільшилася її собівартість, і в результаті значна кількість сільськогосподарських підприємств стали збитковими. Саме тому, проблеми розвитку тваринництва та підвищення конкурентоспроможності галузі набувають особливої актуальності та значимості в сучасних умовах.

Досягнення гарантованої та стабільної продовольчої безпеки  є в переліку проблем, які потребують негайного розв’язання, тому значну увагу слід приділити сільському господарству, особливо м’ясному скотарству як високопродуктивній галузі тваринництва. Без високоякісного харчування неможлива продуктивна діяльність людини. У свою чергу, якість харчування залежить від кількості та якості спожитих продуктів тваринного походження, одним з яких є м’ясо. У багатьох країнах пріоритет належить м’ясу ВРХ.

Метою роботи є дослідження стану охорони праці на підприємстві, аналіз рівня виробничого травматизму в м’ясопродуктового підкомплексу АПК, визначення шкідливих та небезпечних факторів на прикладі ТОВ "Фрідом Фарм Бекон".

 

 

1. Місце та об’єкт досліджень

 

Закрите акціонерне товариство «Фрідом Фарм Бекон» є правонаступником Американської компанії «Фрідом  Фарм Інтернешенл Інк».

У розташуванні підприємства 12,5 тисяч гектарів землі, з яких більше 7 тисяч на зрошенні.

Загальна площа господарства за останні три роки збільшилась  на 1417,6 га, або на 13,4% за рахунок збільшення кількості земель що орендуються  в районах села Антонівка, Дубівка, Червона Поляна Горностаївського району.

Основними напрямками діяльності є вирощування й переробка сільськогосподарських культур, тваринництво, виробництво кормів для тварин, оптова торгівля засобами захисту рослин, продаж сільськогосподарської техніки американського виробництва. Господарством придбано десятки одиниць сільськогосподарської техніки, зрошувальні системи. Змонтовано й пущені в експлуатацію цехи по готуванню комбікормів [3].

Аналізуючи господарську діяльність підприємства необхідно  зазначити, що найбільш об’єктивним показником розмірів виробництва є вартість валової і товарної продукції, що виробляється даним господарством.

Рівень галузі свинарства у ЗАТ «Фрідом Фарм Бекон» досить високий, що є доброю базою для  виробництва свинини. За останні  три роки ця галузь набула суттєвих змін, і значно наростила обсяги виробництва та стала високорентабельною, підприємство в цілому збільшило свій потенціал більш ніж у 5 разів. За ці роки поголів'я збільшилося до 8068 тисяч голів.

Від завезених наприкінці 2002 року поголів'я (200 свиноматок та 27 кнурів) у 2003 році було отримано 170 опоросів та 1550 поросят з яких вирощено понад 600 висококласних свинок. На даний момент поголів'я свиней становить - 8068 тисяч голів, від нього отримано 20270 тисяч голів поросят. Самий високий середньодобовий приріст становить 500г, а у порівнянні з середніми показниками по області середньодобові прирости більш ніж у двічі вищі. Виробництво свинини становить - 1527тон. Витрати корму на 1 кг приросту складає З,2 кг комбікорму. За рахунок максимального використання досягнення в генетиці, годівлі й догляді за тваринами досягнуті високі показники як у збереженості поголів’я так і у швидкості росту. Забійна вага досягла 110-115кг за 190 днів.

Основним завданням  є посилення споживчого ринку  якісною свининою. На 1 середньорічну матку отримано 19 поросят. Підприємство стрімко розвивається, а всі напрямки, за якими працює, дає добре підґрунтя для розвитку галузі свинарства.

2. Аналіз  рівня травматизму

 

Досліджуючи стан виробничого  травматизму в аграрному секторі економіки, варто зважати на те, що жителі села можуть бути зайняті на сільськогосподарському підприємстві чи підприємствах інших галузей економіки , які зареєстровані як юридичні особи, сплачують податки і збори (зокрема єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), або/та у власному господарстві, яке здебільшого не реєструється як особисте селянське господарство.

Сьогодні в українському сільському господарстві функціонує понад 59 тис. підприємств різних організаційно-правових форм господарювання. Основна частка припадає на фермерські господарства (73,7 %) та на господарські товариства (13,7 %) [4, с. 51]. Поряд з тим, понад 5 млн сільських домогосподарств виготовляють продукцію як для власного споживання, так і для реалізації її на ринку [1, с. 9 ]. Незважаючи на те, що у XXI ст. частка селянських домогосподарств у виробництві сільськогосподарської продукції дещо зменшилась (від 66,0 % у 2000 р. до 55,2 % у 2009 р.), нині вони ще залишаються основними виробниками продукції сільського господарства: у 2009 р. господарства населення виробили 53,7 % продукції рослинництва і 57,4 % продукції тваринництва [2, с. 46].

За останні роки у  сільському господарстві зменшилась кількість  осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам (від 98,3 тис. осіб у 2004 р. до 47,7 тис. осіб у 2009 р.), проте їхня чисельність залишається ще значною і становить 8,3 % до облікової кількості штатних працівників [5, с. 3, 6]. У 2009 р. 57,5 тис. працівникам аграрної сфери (10,0 % до облікової кількості штатних працівників) було встановлено пільг та компенсацій за роботу зі шкідливими умовами праці [ 5, с. 12, 14]. Станом на 31.12.2009 р. в сільському господарстві мали право на пенсію на пільгових умовах 28,7 тис. осіб або 5,1 % до облікової кількості штатних працівників [5, с. 19 ]. Варто зауважити, що офіційна статистика не обліковує кількість осіб, які працюють за умов, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, в аграрних господарствах сімейного типу.

Перенавантаження і  перенапруження організму селян спричиняє зменшення кількості техніки в сільськогосподарських підприємствах. За період 2000-2008 рр. у сільськогосподарських підприємствах зменшилась кількість тракторів в 1,8 раза, зернозбиральних комбайнів – в 1,7 раза, а вантажних  автомобілів – майже у два рази. Серед сільських домогосподарств у 2010 р. лише 13,0 % мали сільськогосподарську техніку . 9,0 % усіх сільських домогосподарств обробляють землю тільки вручну [1, с. 20]. Тож можна стверджувати, що основними чинниками виробничого травматизму в аграрній сфері економіки є, насамперед, незадовільний стан основних фондів, 60 % з яких фізично і морально застарілі та не відповідають сучасним умовам безпечної праці, а також через недотримання працівниками встановлених вимог щодо охорони праці. Здебільшого травмування працівників відбувається через неправильне поводження з сільськогосподарською технікою та реманентом, автотранспортом, електричним струмом, внаслідок пожеж. До того ж , варто врахувати, що за останні десять років істотно змінився асортимент застосовуваних агрохімікатів та технологічні процеси їх використання і зберігання , незнання яких часто призводить до отруєнь на професійних захворювань. У більшості випадків працівники агропідприємств працюють за відсутності засобів індивідуального захисту, оскільки бракує коштів для їх закупівлі.

Причиною настання нещасних випадків серед аграріїв є й невисокий  рівень їх освіченості. Так, у 2009 р. у  сільському господарстві було зареєстровано 893,2 тис. найманих працівників, з них лише 15,8 % мали неповну базову та вищу освіту [6,с. 362, 380]. У сільських домогосподарствах наймана праця (без укладання трудових угод) застосовується переважно в період збирання урожаю. Загалом серед усіх сільських домогосподарств лише 16,4 % залучали найманих працівників [1, с. 21]. Основна чисельність голів сільських домогосподарств мала повну загальну середню освіту . Їх частка становила у 2010 р. 50,7 % усіх голів домогосподарств у сільській місцевості. Повну вищу освіту мали лише 8,2 % голів [1, с. 22].

Значний вплив на перенапруження людського організму та зростання  травматизму чинить сезонний характер зайнятості в сільському господарстві. Так, нерівномірний розподіл праці  протягом року, пов'язаний із збиранням  врожаю, спричиняє до того, що недостатня кількість збиральної техніки, її надмірна зношеність та низька надійність заміняється понаднормовою виснажливою людською працею. Підсилює ці негативні тенденції і недотримання самоконтроль за виробничою та трудовою дисципліною. Як наслідок, на цей період припадає понад 20 % річної кількості смертельно травмованих в агропромисловому виробництві.

В аграрних господарствах  сімейного типу – особистих селянських та фермерських господарствах –  часто залучені до праці всі члени  сім'ї, серед яких є неповнолітні та особи пенсійного віку. Серед сільського населення особи молодші за працездатний вік становлять 17,3 %, а старші за працездатний вік – 26,7 % [6, с. 337]. Фізичні можливості їх організму часто не дають змоги уникнути травм та захворювань. Загострюється ця проблема ще й розпорошеністю виробничих площ, віддаленістю пунктів медичної допомоги, відсутністю кваліфікованих медичних працівників, періодичних оглядів та своєчасної діагностики зайнятих у сільско-господарському виробництві загалом, і особливо в сімейних аграрних господарствах. Варто вказати і на той факт, що через необізнаність працівників аграрної сфери з правами на соціальний захист в разі настання нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, значна кількість нещасних випадків приховується, не реєструється і не розслідується, і, як наслідок , постраждалі не отримують своєчасної медичної допомоги та матеріальної компенсації, яка потрібна для купівлі медикаментів, медичних засобів та продовження лікування. Особливе значення ці питання мають для зайнятих в аграрних господарствах сімейного типу, в яких практично не реєструються і не обліковуються гострі професійні отруєння пестицидами та хімікатами, не дотримуються норми допустимого вагового навантаження, особливо доярок, відсутній належно організований контроль за працею вагітних жінок.

Як наслідок, неналежний рівень охорони праці та високий  рівень травматизму в аграрній сфері  спричиняється до погіршення демографічного і трудового потенціалу села.

3. Характеристика шкідливих та небезпечних факторів

 

Догляд за новонародженими  поросятами дозволяється особам старше 18 років, які пройшли основний інструктаж з охорони праці та отримали практичні навики виконання данної технологічної операції.

Під час введення підсисним поросятам – гіпотрофікам препарату «Спарко - Дан» свинарка може зазнати впливу наступних шкідливих і небезпечних виробничих факторів:

Фізичні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:

    • слизька та нерівна підлога

Слизька та нерівна підлога може зашкодити та травмувати не тільки людину, але й тварин. Тим паче, якщо тварина буде не впевнено рухатись по такій підлозі, вона може ненавмисно травмувати себе та працівника, який безпосередньо буде знаходитись поруч в цей момент.

    • незадовільний рівень штучної та природної освітленості.

Норма освітлення згідно ISO 8995 = 500 Ерс, Лк.

    • Запиленість повітря робочої зони, що перевищує ГДК ( ГДК= 10млг/м3)

Пил може здійснювати  на людину фіброгенну дію, при якій в легенях відбувається розростання  сполучних тканин, що порушує нормальну будову та функції органу. Тому, враховуючи індивідуальні особливості людини, необхідне своєчасне проходження медичного огляду.

Запиленість зумовлена  наявністю підстилки у гнізді, яка може мати достатньо велику кількість  польових частин. Підстилка висихає від інфракрасної лампи і частинки пилу можуть представляти небезпеку для органів дихання свинарки. Під час приготування трав’яного борошна, концентрованих кормів, роздавачі кормів у приміщеннях відбувається різке збільшення пилових часток, що може привести до запалення очей, осмотичних явищ, виникнення бронхітів, пневмонії та алергії у працівників, які обслуговують ці механізми. Тому проводити роботи потрібно тільки у спеціальних масках та респіраторах, які затримують пил.

 

    • висока або низька вологість повітря (ГДР = 40-75%)
    • висока або низька температура повітря (ГДР = 12-31%)
    • висока або низька швидкість руху повітря (ГДР= 0,1-0,5 м/с)

Суттєвий вплив на організм працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішнього середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь. На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88. Людина найкраще себе почуває і забезпечує високу працездатність при температурі навколишнього повітря від 12 до 22°С, відносній вологості 40 – 60% і швидкості руху повітря 0,1 – 0,5 м/сек. Тобто, створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею.


створення оптимальних  метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею  вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

      • удосконалення технологічних процесів та устаткування;
      • раціональне розміщення технологічного устаткування;
      • раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря;
      • раціоналізація режимів праці та відпочинку;
      • застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів.
    • підвищений рівень шуму (крик поросят), (ГДР=85 ДБ-А)

Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров’я людини загальновідомий. Під час  роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60%. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражається нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. В даному випадку це приміщення з тваринами (свині), від яких надходить значний шум, особливо, якщо тварини голодні або їх відбирають на бонітування чи інші заходи.

 

Хімічні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:

Що стосується хімічних шкідливих факторів, то при даній  роботі на працівника може діяти, підвищена  загазованість повітря робочої зони, що перевищує ГДК.

Основним шляхом надходження  промислових шкідливих речовин  в організм людини є дихальні шляхи. Завдяки величезній (понад 90м2) всмоктувальній поверхні легенів. Особливо погано впливає на здоров’я тваринників, які працюють з тваринами, аміак, що утворюється внаслідок розкладання сечі, гною та підстилки.

    • підвищений рівень УФ та ІЧ радіації.

Ультрафіолетова та інфрачервона радіації. Найсильніше лазерне випромінювання впливає на очі. Тут найсерйознішу  небезпеку становить випромінювання ультрафіолетового діапазону, яке може призвести до коагуляції білка, рогівки та опіку слизової оболонки, що викликає повну сліпоту. Випромінювання інфрачервоного діапазону, яке поглинається райдужною оболонкою, кришталиком та скло видним тілом, більш-менш безпечне, але також може спричинити сліпоту.

Обґрунтовані нині ГДР  лазерного випромінювання належать до спектрального діапазону від 0,2 до 20 мкм і регламентуються  на рогівці, сітківці та шкірі.

Гранично допустимий рівень впливу лазерного випромінювання залежить від довжини хвилі X, тривалості х і частоти повтору імпульсів f, тривалості дії і. У діапазоні 0,4-1,4 мкм цей рівень додатково залежить від кутового розміру джерела випромінювання а, рад, або від діаметра плями, що освітлена на сітківці d . см, у діапазоні 0,4-0,75 мкм - від фонової освітленості рогівки Фр, лк.

ГДР лазерного випромінювання надається в "Санитарных нормах и  правилах устройств и эксплуатации лазеров" № 2392-81.

До біологічних  шкідливих і небезпечних факторів відносимо:

    • вільномешкаючі патогенні мікроорганізми ( бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби)
    • патогенні мікроорганізми, що є збудниками хвороб, спільних для людини і с.-г. тварин.

Бруцельоз - інфекційне захворювання домашніх  тварин  (корів, кіз,  овець,  свиней).  Збудник  інфекції виділяється з фекаліями, сечею,  молоком,  навколоплідними  водами  хворих  тварин.  Зараження збудником бруцельозу відбувається при внесенні його в рот інфікованими руками (забій худоби, контакт з  тваринами  та  їх  плодом  при аборті),  що спостерігається при недотриманні правил особистої гігієни.

Психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі  фактори:

Не менш важливе значення мають психофізіологічні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:

    • перевтома.

Перевтома. Так як на одну свинарку припадає велика кількість поросят, то при їх повному обслуговуванні наступає перевтома.

    • нервово-психічні перевантаження (перенапруга аналізаторів, монотонність праці, несприятливий психологічний клімат в колективі, соціальні негаразди).

Нервово-психічні перевантаження настає від монотонності праці та від постійного крику поросят. Щоб уникнути даних перевантажень рекомендується час від часу відпочивати.

 

4. Заходи  щодо зниження рівня травматизму

 

Фізичні шкідливі та небезпечні виробничі фактори:

1. Слизька та нерівна  підлога;

Заходи: для запобігання  травматичних ситуацій необхідно, щоб  підлоги виробничих приміщень були зносостійкими, неслизькими, щільними, легко очищувались, а в деяких цехах та дільницях – волого-, кислотостійкими.

2. Незадовільний рівень штучної та природної освітленості;

Заходи: для створення  сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність  очей. Виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення має відповідати таким вимогам:

  -   створювати  на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової  роботи і не є нижчою за  встановлені норми;

-   не повинно  чинити засліплюючої дії як  від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;

-  забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у приміщеннях де буде проводитися бонітування, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;

- не створювати при  роботі різких та глибоких  тіней (особливо рухомих).

3. Запиленість повітря  робочої зони;

Заходи: для запобігання негативного впливу цього фактору у гніздо з поросятами додають крупно подрібнені опилки з листвяних чи хвойних порід дерев або цьогорічну солому.  Проводити роботи потрібно тільки у спеціальних масках та респіраторах, які затримують пил.

4. Мікроклімат;

Заходи: створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є складною задачею вирішити яку можна наступними заходами та засобами:

      • удосконалення технологічних процесів та устаткування;
      • раціональне розміщення технологічного устаткування;
      • раціональна вентиляція, опалення та кондиціювання повітря;
      • раціоналізація режимів праці та відпочинку;
      • застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів.

5.  Підвищений рівень шуму;

Заходи: робітникам необхідно  працювати у спеціальних навушниках, які повинні бути необхідною складовою  спеціального одягу працівника.

Хімічні шкідливі і небезпечні виробничі фактори:

1. Підвищена загазованість  повітря робочої зони;

Заходи: робітники, які працюють у шкідливих умовах проводять обов’язкові попередні (при вступі на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12 та 24 місяці залежно від токсичності речовин) медичні огляди.  Крім цього необхідно забезпечити належний рівень вентиляції у виробничих приміщеннях.

2.  Підвищений рівень  УФ та ІЧ радіації;

Заходи: Для запобігання  лазерного випромінювання необхідно  користуватися захисними окулярами.

Біологічні  шкідливі та небезпечні фактори:

1. Вільномешкаючі патогенні  мікроорганізми;

Заходи: для запобігання захворювання працівників тваринницьких ферм, комплексів на інфекційні хвороби проводять оздоровчі профілактичні заходи. Забороняється допускати до робіт, пов’язаних з доглядом хворих тварин, осіб, які не пройшли медичний огляд, осіб, що не досягли 18 років, а також вагітних жінок та матерів – годувальниць.

2. Патогенні мікроорганізми, що є збудниками хвороб, спільних для людини і с.-г. тварин;

Заходи: необхідно проводити  дезинфекцію – комплекс заходів, спрямованих на знищення або ослаблення інфекційних хвороб. Тому для запобігання інфекційних захворювань необхідно додержуватись правил особистої гігієни (мити руки з милом, дезінфікувати шкіру), проводити санітарно-ветеринарний нагляд (масову вакцинацію худоби).

 

У таблиці 4.1 наведено нормативні показники кількості необхідного спецодягу працівникам зайнятих при роботі з поросятами.

 

Таблиця 4.1

Кількість необхідного  спецодягу, спецвзуття та інших засобів  індивідуального захисту працюючих, зайнятих при роботі у свинарниках

 

п/п

Професія,

посада

Марки спецодягу, спецвзуття,

захисних засобів

Термін використання,

місяців

    

1.

 

Свинарка

Халат бавовняний

Фартук прогумовий

Чоботи гумові

12

12

12


 

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а  також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам повинні видаватися безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів, указаних у цих правилах, повинні відповідати вимогам

ГОСТ 12.4.011-89 ”ССБТ.  Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация” та іншим відповідним  Стандартам  системи

безпеки праці [2].

 

Висновки

 

Отже, нині стан виробничого травматизму в галузі сільського господарства не можна назвати задовільним, особливо в сільських домогосподарствах, де не фіксуються і не оприлюднюються нещасні випадки. Основними причинами виробничого травматизму є зношення основних фондів, ненормований робочий день, значні затрати ручної праці в селянських господарствах, низька обізнаність з питаннями охорони праці, використання праці людей похилого віку та підлітків. Здебільшого травмування працівників відбувається через неправильне поводження з сільськогосподарською технікою та реманентом, автотранспортом, електричним струмом, внаслідок пожеж. До того ж , варто врахувати, що за останні десять років істотно змінився асортимент застосовуваних агрохімікатів та технологічні процеси їх використання і зберігання , незнання яких часто призводить до отруєнь на професійних захворювань .

З метою запобігання  настанню нещасних випадків під час  виробничо-го процесу, пропонуємо посилити масово-роз'яснювальну роботу серед  селян з питань безпечної праці  та прав і гарантій постраждалих від нещасного ви-падку шляхом поширення діяльності пересувних лабораторій у сільській міс-цевості.

 Рівень галузі свинарства у ЗАТ «Фрідом Фарм Бекон» досить високий, що є доброю базою для виробництва свинини. За останні три роки ця галузь набула суттєвих змін, і значно наростила обсяги виробництва та стала високорентабельною, підприємство в цілому збільшило свій потенціал більш ніж у 5 разів. В даній роботі були висвітленні шкідливі та небезпечні фактори, які виникають на підприємствах даного типу якщо робота з питань охорони праці не налагоджена. Також були представлені заходи щодо запобігання шкідливих та небезпечних факторів на підприємствах даного типу.

 

Список використаних джерел

 

1. Основні сільськогосподарські характеристики домогосподарств у сільській місцевос-ті в 2010 році / Держком. статистики України / відпов. за вип. О.М. Прокопенко. – К. : Вид-во "Либідь", 2010. – 81 с.

2. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. 0.00-4.26-96

3. Річні звіти ТОВ «Фрідом Фарм Бекон»;

4. Статистичний щорічник "Сільське господарство України" за 2009 рік / Держком. статистики України / відпов. за вип. О.М. Прокопенко. – К. : Вид-во "Либідь", 2010. – 376 с.

5. Статистичний бюлетень "Стан умов праці найманих працівників у 2009 році" / Дер-жком. статистики України / відпов. за вип. І.В. Сенник. – К. : Вид-во "Либідь", 2009. – 25 с.

6. Статистичний щорічник України за 2009 рік / Держком. статистики України / відпов. за вип. О.Г. Осауленка. – К. : Вид-во "Либідь", 2010. – 567 с.

 

Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (27.11.2012)
Переглядів: 540 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Парниковый эффект в природе, причины и возможные негативные последствия

ТРАВМЫ, ВОЗНИКАЮЩИЕ ПРИ ПАДЕНИИ С ВЫСОТЫ

Поняття про норми охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії

Техніка безпеки при експлуатації лазерів і лазерних установок

Контрольна робота з охорони праці. Варіант 3

Профессиональные заболевания от воздействия шума, инфра- и ультразвука



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz