Освітлення - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 19:14
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Освітлення
ВСТУП

Аналізуючи положення законодавства по охороні праці можна зробити висновок, що наймач зобов'язаний забезпечити:
1. безпеку при експлуатації виробничих будинків, споруджень, машин, устаткування, технологічних процесів, матеріалів і ефективне використання засобів індивідуального і колективного захисту;
2. відповідні вимоги законодавства про охорону праці, умов праці на кожному робочому місці;
3. належне санітарно-побутове і лікувально-профілактичне обслуговування працівників;
4. установлений законодавством режим праці і відпочинку працівників;
5. видачу спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту, що змивають і знешкоджують по нормах, установленим для працівників, зайнятим на шкідливих чи небезпечних умовах чи праці зв'язаних із забрудненням. Усе це повинно видаватися для працівників безкоштовно за рахунок засобів наймача. Крім того наймач зобов'язаний забезпечити збереження, прання, сушіння, дезінфекцію, дегазацію, дезактивацію і ремонт виданого працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. На роботах зі шкідливими умовами праці працівникам видаються безкоштовно по встановлених нормах молоко але інші рівноцінні харчові продукти, а на роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безкоштовно по встановлених нормах лікувально-профілактичне харчування;
6. ефективний і постійний контроль за рівнем впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів на здоров'я працівників;
7. інформування працівників про стан умов і охорони праці на робочому місці і засобах індивідуального захисту, що покладаються працівникам, про пільги і компенсації;
8. інструктаж, навчання і перевірку знань працівниками норм, правил і інструкцій з охорони праці;
9. необхідні заходи для забезпечення збереження життя і здоров'я працівників при виникненні аварійних ситуацій, включаючи першу допомогу потерпілим;
10. безперешкодний допуск співробітників органів контролю і нагляду для проведення перевірок стану охорони праці на підприємстві і дотримання законодавства про охорону праці, а також для розслідування нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;
11. виконання всіх розпоряджень органів контролю і нагляду і надання їм необхідної інформації про стан умов і охорони праці на підприємстві;
12. своєчасну сплату штрафу, накладеного органами контролю і нагляду за порушення законодавства про охорону праці;
13. виконання стандартів безпеки праці по конкретним видам робіт.
Усі виробничі приміщення, устаткування, технологічні процеси повинні відповідати вимогам забезпечення здорових і безпечних умов праці.
Вимоги до виробничого устаткування, так само як і до його розміщення й організації робочих місць, а також вимоги безпеки, пропоновані до організації виробничих процесів і спрямовані на попередження виробничого травматизму, закріплюються в правилах по техніці безпеки. Перелік допускаються стандартами (санітарними нормами) рівнів концентрації й інших параметрів, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, властивих виробничим процесами, містить норми виробничої санітарії, що запобігають виникнення професійних захворювань працівників.
Вимоги, що містяться в правилах і техніці безпеки, що стосуються, і виробничої санітарії, повинні виконуватися при будівництві підприємств, починаючи зі стадії проектування, при конструюванні і виготовленні устаткування, верстатів, машин.
Жодне підприємство, цех, ділянка, виробництво не можуть бути прийняті і введені в експлуатацію, якщо на них не забезпечені здорові і безпечні умови праці.
Жоден, зразок нової машини, механізму й іншого виробничого устаткування не може бути переданий у серійне виробництво, якщо він не відповідає вимогам охорони праці.
Нові виробничі об'єкти засобу виробництва не можуть бути прийняті в експлуатацію, якщо вони не мають сертифіката безпеки.
Щоб вимоги охорони праці дотримувалися працівниками, на адміністрацію покладене проведення інструктажу.
1. Виробниче освітлення

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світлу відводиться одне із чільних місць. Адже відомо, що майже 90% всієї інформації про довкілля людина отримує через органи зору.
Вплив світла на життєдіяльність людини вивчений досить добре. Воно впливає не лише на функцію зору, а й на діяльність організму в цілому: посилюється обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Відомий сприятливий вплив природного освітлення на скелетну мускулатуру.
Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски — тимчасове засліплення.
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків-і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
—  створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
-  не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
-  забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
—  не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
-  повинен бути достатній, для розрізнення деталей, контраст поверхонь, що освітлюються;
— не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпечне ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпека світильників);
— повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним і суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
2. Природне освітлення

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.
Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.
Природне освітлення поділяється на бокове (одно- або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і ззовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО):
КПО =  (Розрахунки)
де Евн— освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);
ЕЗОВН— освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормовані значення КПО визначаються „Будівельними нормами і правилами" (СНиП 11-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.
3. Штучне освітлення 

Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення). Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного світла, а також для освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно враховувати економічні показники.
Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується СНиП ІІ-4-79 і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи. Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості.
В СНиП ІІ-4-79 вісім розрядів зорової роботи, із яких перших шість характеризуються розмірами об'єкта розпізнавання. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша — 30 лк (розряд УІІІв).
4. Джерела  штучного освітлення  та  світильники  

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії. Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей. Поряд з перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: велика яскравість (засліплююча дія); низька світлова віддача (7—20 лм/Вт); відносно малий термін експлуатації (до 2,5 тис. год.); переважання жовто-червоних променів в порівнянні з природним світлом; висока температура нагрівання (до 140 °С і вище), що робить їх пожежонебезпечними.
Лампи розжарювання використовують, як правило, для місцевого освітлення, а також освітлення приміщень з тимчасовим перебуванням людей.
Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.
Основною перевагою газорозрядних ламп е їх економічність.
Світлова віддача цих ламп становить 40—100 лм/Вт, що в 3—5 разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації -  до 10 тис. год., а температура нагрівання (люмінесцентні) — 30—60 °С. Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора. Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.
Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може зумовити виникнення стробоскопічного ефекту, котрий полягає у спотворенні зорового сприйняття об'єктів, що рухаються, обертаються. До недоліків цих ламп можна віднести також складність схеми включення, шум дроселів, значний час між включенням та запалюванням ламп, відносна дороговизна.
Світильник — це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи в просторі, або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп. Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.
Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії та захисний кут.
Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті (лампа не відокремлена від зовнішнього середовища), захищені (лампа відокремлена оболонкою, що не перешкоджає вільному надходженню повітря), закриті (оболонка захищає від проникнення всередину світильника великих частин пилу), пилонепроникні, вологозахищені, вибухобезпечні та підвищеної-надійності проти вибуху.
Невідповідність світлотехнічних характеристик світильника розмірам та характеру обробки освітлюваного приміщення викликає зростання встановленої потужності, зниження якості освітлення. В свою чергу, невідповідність конструктивного виконання світильника умовам середовища в приміщенні знижує довговічність і надійність роботи освітлювальної установки (агресивне, вологе, запилене середовище), а в окремих випадках може спричинити пожежу чи вибух. Тому світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього середовища в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо- та пожежо-небезпечних приміщеннях.

ВИСНОВКИ

У процесі роботи визначено, що вплив світла на життєдіяльність людини вивчений досить добре. Воно впливає не лише на функцію зору, а й на діяльність організму в цілому: посилюється обмін речовин, збільшується поглинання кисню і виділення вуглекислого газу. Відомий сприятливий вплив природного освітлення на скелетну мускулатуру.
Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірність освітлення в полі зору втомлює очі, призводить до зниження продуктивності праці; при цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору; світлові відблиски — тимчасове засліплення.
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.
Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків-і сприяли підвищенню продуктивності праці та якості продукції, виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
—  створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
-  не повинно бути засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
-  забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
—  не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих).

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Основи охорона праці, Львів: Афіша, 2000
2. Барабаш В.И., Шкрабак В.С. Психологія безпеки праці. – СПб., 1992
3. Долин П.А. Довідник по техніці безпеці, Москва, 1991
Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (09.07.2010)
Переглядів: 1240 | Коментарі: 1 | Теги: освітлення | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Оружие массового поражения

Засоби гасіння пожеж

Перша медична та долікарська допомога при гострих отруєннях сильнодіючими отруйними речовинами

Головні положення законодавства України у сфері рятувальної справи

Шпоргалка на іспит з охорони прааці

Разработка модели действия руководящего состава при чрезвычайных ситуациях



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz