І. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні документи про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов’язкових до виконання.
Державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) - це документи, які затверджуються:
Кабінетом Міністрів України;
Державним комітетом України по нагляду за охороною праці;
органами санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України;
Органами державного пожежного нагляду МВС України;
Головною державною інспекцією по нагляду за ядерною безпекою Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації;
Державним комітетом України у справах містобудування і архітектури;
органами державної санітарно-епідеміологічної служби України в особі Головного державного санітарного лікаря України.
Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.
Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України, незалежно від їх відомчої належності та форм власності.
Державний галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.
Слід зазначити, що перехід на державні нормативні акти про охорону праці, що затверджуються суто органами державного нагляду України, потребує виконання значних обсягів робіт та певного часу. До цього часу чинними в Україні залишаються правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші нормативні матеріали, що затверджувались міністерствами та іншими уповноваженими на те державними органами управління колишнього Союзу РСР.
Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 9 березня 1995 №01/035 затверджено перелік державних санітарних норм і правил, обов’язкових для виконання на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності (перелік опубліковано в першому томі першої частини Збірника важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань).
Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (Ст.40) передбачено, що державні санітарні норми , правила, гігієнічні нормативи затверджує та скасовує Головний санітарний лікар України . Він також встановлює норми радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на людину інших фізичних факторів.
Згідно з Угодою про співробітництво в галузі охорони праці, укладеною 9 грудня 1994 року керівниками урядів держав СНГ, Україна здійснює узгоджену діяльність з іншими країнами СНД щодо встановлення вимог охорони праці до машин, механізмів, іншої продукції виробничого призначення, нових речовин, матеріалів, технологій і об’єктів, що проектуються. З метою затвердження нормативів з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища поширюється практика спільного опрацювання проектів ДНАОП єдиними робочими групами або затвердження Сторонами лише попередньо узгоджених правил, норм, стандартів.
Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) колишнього Союзу РСР застосовуються на території України до їх заміни іншими нормативними актами, якщо вони не вступають у протиріччя до чинного законодавства України.
Відповідно до Угоди про співробітництво в галузі охорони праці стандарти ССБТ надалі визнаються Україною як міждержавні стандарти за узгодженим переліком, що переглядається в міру необхідності з врахуванням національного законодавства держав СНД та результатів спільної роботи, спрямованої на удосконалення Системи стандартів безпеки праці.
У відповідності до чинного законодавства України про працю та охорону праці адміністрація зобов’язана забезпечувати належним технічним обладнанням усіх працівників і створювати відповідні умови праці згідно ДНАОП для усіх галузей або міжгалузеві. Регламентувати обов’язки щодо проведення інструктажу, виробничої санітарії, протипожежної охорони та ін. правил охорони праці та постійного контролю за дотриманням працівниками усіх вимог інструкцій з охорони праці.
На виконання Закону "Про охорону праці” і постанови КМ України від 27 січня 1993 р.№64 "Про заходи щодо виконання Закону України "Про охорону праці” було затверджене Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці. Це Положення було затверджене наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 4 квітня 1994 р. №30. Зареєстровано в Мінюсті України 12 травня 1994 р. №95/304.
І. Загальні положення
1.1. Навчання та інструктаж працівників з питань охорони праці є складовою частиною системи управління охорони праці і проводяться:
з учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів;
- з працівниками в процесі їх трудової діяльності.
1.2. Усі працівники, які приймаються на роботу, і в процесі роботи проходять на підприємстві навчання , інструктаж з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
1.3. Працівники, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, або тем, де є потреба у професійному відборі, проходять попереднє спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці в терміни, встановлені відповідними галузевими актами про охорону праці, але не рідше одного разу на рік.
1.5.Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві організовуються заняття, лекції, семінари та консультації.
1.6. Перелік питань для перевірки знань складають члени комісії, їх узгоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства.
1.7.У складі комісії не менше трьох осіб, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
1.8.Результати знань оформляються протоколом (П 10).
1.9.Особам, які показали задовільні результати при перевірці знань з охорони праці, видаються посвідчення (П11).
1.10. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання і перевірки знань з охорони праці, забороняється.
1.11.На основі цього Типового положення у кожному підприємстві розробляють відповідні до умов Положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з охорони праці, формуються плани-графіки проведення цієї роботи.
1.12..Відповідальність за виконання робіт з ОП покладається на керівників підприємств та керівників структурних підрозділів.
1.13. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань ОП здійснює служба ОП або працівники, на яких покладені ці обов’язки керівництвом підприємства.
2.Вивчення основ охорони праці в навчально-виховних закладах
У цьому розділі регламентується система вивчення основ ОП в учбових закладах усіх рівнів. Так, учні загальноосвітніх шкіл вивчають спецкурс "Охорона життя та здоров’я дітей”. Студенти технічних, будівельних, сільськогосподарських, економічних і педагогічних вузів вивчають дисципліни "Безпека життєдіяльності” та "Охорона праці”, а також відповідні розділи з ОП в спеціальних дисциплінах. В інших вузах вивчається курс "Безпека життєдіяльності” та відповідні розділи з ОП спеціальних дисциплін.
Дипломні проекти і курсові роботи студентів технічних та ін. вузів (факультетів) повинні містити питання ОП.
До початку колективної трудової діяльності поза навчальною програмою (студентські загони, учнівські бригади, тощо) проводиться вивчення основ законодавства про працю та відповідних нормативних актів з охорони праці.
Навчання студентів і учнів з питань ОП стосовно конкретних робіт проводиться на підприємствах за програмами, розробленими на цих підприємствах.
Відповідальність за виконання робіт з ОП покладається на керівників навчально-виховних закладів.
3.Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників при підготовці , перепідготовці та одержанні нової професії
Цим розділом регламентується навчання та перевірка знань з питань ОП працівників при підготовці та перепідготовці та одержання нової професії. Теоретичне навчання здійснюється в межах дисципліни "Охорона праці” або відповідного розділу з технології виробництва, конструкції обладнання в обсязі не менше 20 годин.
Дисципліна загального курсу "Охорона праці” вивчається учнями профтехнічних закладів в обсязі 30 годин.
При незадовільних результатах здачі іспиту назначається повторна перевірка знань через 1 місяць. При незадовільних результатах повторної перевірки працівника працевлаштовують згідно з чинним законодавством.
При перерві в роботі за професією більше 1 року проходять навчання з питань ОП до початку самостійної роботи.
Працівники допускаються до самостійної роботи після вступного інструктажу, навчання, перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і набуття навичок безпечних методів праці.