Вплив елементів мікроклімату виробничих приміщень на самопочуття працівників - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Субота, 03.12.2016, 01:19
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Вплив елементів мікроклімату виробничих приміщень на самопочуття працівників
Актуальність теми. Як фактор виробничого середовища, мікроклімат впливає на теплообмін організму людини з цим середовищем і таким чином визначає тепловий стан організму людини в процесі праці. Мікроклімат виробничих приміщень характеризується температурою, вологістю повітря, швидкістю переміщення повітряних мас, а також тепловим випромінюванням від нагрітих обладнання, машин, предметів праці. Значення елементів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини.
Оптимальні їх поєднання забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. А оскільки кожна організація прагне досягти економічної ефективності, необхідно чи не в першу чергу знати особливості мікроклімату виробничих приміщень та його вплив на працівників, щоб власне і забезпечити оптимальні умови праці.
Санітарно-гігієнічне нормування умов мікроклімату здійснюється згідно ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» [6] та ГОСТ 12.1.005-88. «ССБТ. Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху раб очей зоны» [7], які встановлюють параметри мікроклімату залежно від загальних енерговитрат організму під час виконання робіт і періоду року.
Визначальним метеорологічним елементом є температура повітря, дія якої може посилюватися або послаблюватися іншими факторами. Тривала дія високої температури повітря за підвищеної вологості призводить до збільшення температури тіла людини до 38-40 °С (гіпертермія), внаслідок чого виникають фізіологічні порушення в організмі: у системі обміну речовин, серцево-судинній системі, функції внутріщніх органів (печінки, шлунку, жовчного міхура, нирок), системі дихання, центральній та периферичній нервових системах. За підвищеної температури значно збільшується потовиділення, внаслідок чого різко порушується водний обмін. З потом із організму виділяється значна кількість солей, при цьому зростає вміст молочної кислоти, кров згущується. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до 100-180 поштовхів на хвилину) та артеріальний тиск. Перегрів людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабкістю, можуть виникнути судоми та втрата свідомості. За високої температури відбувається перегрів тіла, може трапитись навіть тепловий удар. Тепловий удар може бути викликаний також інфрачервоним випромінюванням прямих сонячних променів. Висока температура у виробничому приміщенні призводить до інтенсивного перерозподілу крові від внутрішніх органів до шкіри. Негативна дія високої температури збільшується за підвищення вологості, оскільки зменшується випаровування поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини до навколишнього середовища.
Зміни в організмі виникають також за холодового впливу, який призводить до переохолодження організму (гіпотермія). Найбільш вираженими реакціями на низьку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому знижується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню. Тривала дія зниження температур призводить до появи таких захворювань, як радикуліт, невралгія, суглобовий та м’язовий ревматизм, інфекційні запалення дихальних шляхів, алегрії тощо. Недостатня вологість повітря (нижче 20 wacko призводить до підсихання слизових оболонок дихальних шляхів та очей, внаслідок чого зменшується їх захисна здатність. Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов’язана із змінами у температурному режимі організму, а також механічною дією (повітряним тиском) [8]
Висока температура послаблює організм, викликає млявість, а низька сковує рухи, що при обслуговуванні машини підвищує небезпеку травмування [1 с.53]. Фізіологами встановлено, що температура 22°С є тією межею, за якою починається прогресивне зниження працездатності. Так, при підвищенні температури до 26°С вона зменшується на 4 % з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С — на 6 % [2, с.168].
Висока відносна вологість повітря при низьких температурах погано впливає на терморегуляцію організму, може викликати його переохолодження. Недостатня вологість призводить до інтенсивного випаровування вологи зі слизових оболонок, їх пересихання та розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами. Зневоднення організму на 6% викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору. Зневоднення на 15 – 20% може мати смертельні наслідки [5, с.197].
Рух повітря у приміщенні також по-різному впливає на організм працівника, посилюючи або послаблюючи дію інших метеорологічних факторів. Так, у разі високої температури і високої вологості повітря сприятливішою є вища швидкість руху повітря порівняно з комбінацією високої температури і низької вологості повітря. Підвищення швидкості руху повітря погіршує самопочуття, оскільки сприяє підсиленню конвективного теплообміну та процесу тепловіддачі при випаровуванні поту. Щоб уникнути протягів, швидкість руху повітря повинна змінюватись у межах: 0,1 – 0,5 м/c, а у разі загальної вентиляції, 0,7 – 2,0 м/с.
Коли в приміщенні вміст кисню не перевищує 9% (за нормального барометричного тиску), то може настати смерть внаслідок кисневого голодування організму. При 83% азоту відчувається задуха, а при 93% - настає смерть від нестачі кисню. Вміст кисню в повітрі робочої зони від 19, 5 до 20% забезпечує нормальне самопочуття людського організму [5, с. 198-199]. Теплові апарати, що використовуються на підприємствах, є джерелом інфрачервоного випромінювання. Останнє негативно впливає на функціональний стан нервової системи, викликає зміни у серцево-судинній системі, негативно впливає на очі, викликає кон’юнктивіт, помутніння рогівки й таке професійне захворювання, як катаракта [4, с.60].
Оптимальні мікрокліматичні умови- це поєднання параметрів мікроклімату, які за умови тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та горизонталі протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт. Для виконання робіт операторського типу, пов’язаних з нервово-емоційним напруженням, в кабінетах, на пультах і постах керування технологічними процесами, у кімнатах з обчислюваною технікою та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря +22-24 °С, відносна вологість 60-40%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с). Оптимальні мікрокліматичні умови зазвичай підтримуються у виробничих приміщеннях, які обладнані приладами кондиціонування мікроклімату. А в інших випадках необхідно забезпечувати допустимі мікрокліматичні умови.
Допустимі мікрокліматичні умови- це поєднання параметрів мікроклімату, які за тривалого та систематичного впливу на організм людини можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. Такі умови не викликають ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спричинити дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Аналізуючи сказане вище, можна зробити висновок, що мікроклімат виробничих приміщень має прямий вплив на самопочуття, а отже і на здоров’я працівників. Як було показано підвищення температури до 26°С зменшує працездатність людини зменшується на 4 % з кожним градусом, а при подальшому її підвищенні до 30°С — на 6 %, а це досить високі показники, які перешкоджають ефективній роботі підприємства. Цього можна було б уникнути забезпечивши нормалізацію мікрокліматичних умов, здійснюючи комплекс заходів та засобів у напрямку будівельно-планувальних, організаційно-технологічних та інших робіт. Нормовані параметри мікроклімату на робочих місцях повинні бути досягнуті, в першу чергу, за рахунок раціонального планування виробничих приміщень і оптимального розміщення в них устаткування з тепло-, холодо- та вологовиділеннями. А для зменшення термічних навантажень на працівників повинна передбачатись максимальна механізація, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами та устаткуванням.
Слід також зазначити, що на сьогодні досить багато великих та середніх фірм України в обов’язковому порядку дотримуються вимог щодо мікроклімату виробничих приміщень. Це одна з причин їхнього успіху. Кожне підприємство саме повинно визначити як йому діяти на шляху досягнення власної мети і зрозуміти важливість дотримання належних мікрокліматичних умов.

Список використаних джерел:
1. Винокурова Л. Е. Основи охорони праці [Текст] : Підручн. для проф.-техн. навч. закладів / Л. Е. Винокурова, М. В. Васильчук, М. В. Гаман. - К.: Вікторія, 2001- 192 с.
2. Крушельницька Я. В. Фізіологія і психологія праці [Текст] : Навч. посібник / Я. В. Крушельницька. К.: КНЕУ, 2000- 232 с.
3. Войналович О. В. Виробнича санітарія [Текст] : Навчальний посібник / О. В. Войналович, Т. О. Білько. - К.: Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2009.- 201 с.
4. Керб Л. П. Основи охорони праці [Текст] : Навч. посібник / Л. П. Керб. К.: КНЕУ, 2003.- 215 с.
5. Сєріков Я. О. Безпека життєдіяльності [Текст] : Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Я. О. Сєріков. – Харків.: ХНАМГ, 2005. – 298 с .
6. ДСН 3.3.6.039-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. – К.: МОЗ України, 1999. – 19 с. Увед. 01.01.2000
7. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. – М.: Изд-во стандартов, 1988.-75 с. Увед.01.01.1989
8. Охорона праці: Навч.посіб.для дистанційного навчання/ Зацарний В.В., Сабарно Р.В.- К.: Унівеситет «Україна», 2006.- 304 с.
Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (27.02.2012)
Переглядів: 606 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Контрольна робота по цивільній обороні Варіант 6

Пожарная безопасность при работе с легковоспламеняющимися и взрывчатыми веществами

Сучасний підхід щодо організації і контролю охорони праці на виробництві

Вплив стресу на безпеку праці

Система управління охорони праці на підприємстві

БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ОПАСНЫХ СИТУАЦИЙ



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz