Пожежна автоматика при забезпеченні пожежної безпеки - Пожежна безпека <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Середа, 07.12.2016, 15:25
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Пожежна безпека

Пожежна автоматика при забезпеченні пожежної безпеки
Зміст
1. Цілі і завдання пожежної автоматики при забезпеченні пожежної безпеки
1.1 Мета пожежної автоматики.
1.2 Мета зацікавлених сторін. До чого прагнути.
1.3 Завдання пожежної сигналізації.
2. Критерій досягнення мети.
2.1 Адресна пожaрнaя сігнaлізація.
2.2 Адресно-аналогова пожaрнaя сігнaлізація.
3. Характеристика об'єкта.
4. Сценарійпожежі.
5. Розрахунок розміщення сповіщувачів.
5.1 Послідовність вибору сповіщувачів полум'я.
6. Обгрунтування вибору виявлення пожежі.
Література.

1. Цілі і завдання пожежної автоматики при забезпеченні пожежної безпеки

1.1 Мета пожежної автоматики

У сучасному суспільстві величезна увага приділяється створенню систем пожежної безпеки об'єктів, які призначені для захисту життя людей та матеріальних цінностей від вогню. Адже небезпека для життя, пов'язана з виникненням пожежі, і шкода, нанесена вогнем, в десятки разів перевищують ті, які можуть бути викликані крадіжками, пограбуваннями і т.п.
Основна мета - порятунок життя людей.
Часто наслідки пожеж і пов'язані з ними збитки лягають важким вантажем на плечі не лише постраждалого, а й суспільства в цілому. Саме тому, все більша кількість людей починають замислюватися про створення професійних систем пожежної сигналізації.
Автоматичні системи пожежної сигналізації призначені для швидкого і надійного виявлення зароджується пожежі за допомогою розпізнавання явищ, супроводжуючих пожежу, таких як виділення тепла, диму, невидимих ​​продуктів згорання, інфрачервоного випромінювання і т.п. У разі виявлення пожежі центральна станція повинна виконувати наказані дії по управлінню системами автоматики будівлі (відключення вентиляційної системи, включення димовидалення, системи сповіщення, світлових і звукових оповіщувачів, запуск системи пожежогасіння, зупинка ліфтів, розблокування дверей і т.п.). Це дає можливість людям, що знаходяться в будівлі, а також пожежної частини або локальному посту пожежної охорони об'єкта почати дії, необхідні для ліквідації пожежі на стадії його зародження, і мінімізувати наноситься збиток.
Призначення системи пожежної сигналізації визначає її загальну структуру, а саме, наявність трьох складових системи, що виконують різні функції:
виявлення пожежі здійснюється автоматичними пожежниками сповіщувачами з різними принципами виявлення і різними методами обробки і обміну інформацією;
обробка інформації, що надходить з сповіщувачів, і видача результатів операторові виконуються центральною станцією і пультом управління;
виконання, запропонованих дій для оповіщення персоналу та пожежної частини для усунення вогнища пожежі, виконується центральною станцією а також швидке і точне реагування підрозділів пожежної частини і локальних постів пожежної охорони.
Всі три ланки тісно взаємозв'язані між собою, і ефективність роботи системи пожежної сигналізації в цілому залежить від надійності і стабільності роботи кожної її складової. Проте, основну роль при створенні професійних систем пожежної безпеки об'єктів відіграють пожежні сповіщувачі. Саме вони повинні забезпечити швидке та надійне виявлення вогнища пожежі.

1.2 Мета зацікавлених сторін. До чого прагнути

Перед замовником виникають закономірні запитання: з чого почати, яку систему вибрати, якого обладнанню віддати перевагу?
Для того, щоб допомогти розібратися в цих непростих питаннях, давайте послідовно розберемося з тими поняттями, які задекларовані в заголовку розділу.
Отже, в цілому, система пожежної сигналізації призначена для вирішення таких основних завдань: своєчасне виявлення вогнища спалаху; отримання, обробка, передача і уявлення в заданому вигляді інформації про пожежу споживачам. Отже, у своєму складі система пожежної сигналізації повинна мати пристрої, здатні виявити загоряння і передати сигнал тривоги.
Ці функції пожежної сигналізації забезпечуються різними технічними засобами, а саме: для виявлення пожежі служать сповіщувачі; для обробки, протоколювання інформації і формування сигналів тривоги - приймально-контрольна апаратура і периферійні пристрої.
Очевидно, що видача сигналу пожежної тривоги є необхідна, але не достатня умова для забезпечення пожежної безпеки об'єкта в цілому. Тому, окрім цих функцій, пожежна сигналізація додатково повинна формувати команди на включення автоматичних установок пожежогасіння і димовидалення, систем оповіщення про пожежу, технологічного, електротехнічного і іншого інженерного устаткування об'єктів.
На практиці має місце інтеграції охоронної та пожежної сигналізації в єдину систему охоронно-пожежної сигналізації. При цьому системи охоронної і пожежної сигналізації адмініструються незалежними один від одного постами управління, що зберігають автономність у складі системи охоронно-пожежної сигналізації. На невеликих об'єктах охоронний-пожежна сигналізація управляється приймальний-контрольними приладами.
У свою чергу, система охоронно-пожежної сигналізація інтегрується в комплекс, об'єднуючий системи безпеки і інженерні системи будівлі, забезпечуючи достовірною адресною інформацією системи оповіщення, пожежогасіння, димовидалення, контролю доступу та ін Тобто, система охоронно-пожежної сигналізації сьогодні є найважливішою складовою інформаційної системи будь-якого сучасного об'єкту.
Залежно від масштабу завдань, які вирішує охоронно-пожежна сигналізація, в її склад входить устаткування трьох основних категорій:
Устаткування централізованого управління охоронний-пожежною сигналізацією (наприклад, центральний комп'ютер зі встановленим на ньому ПЗ для управління пожежною сигналізацією. У невеликих системах пожежної сигналізації завдання централізованого управління виконує охоронний-пожежна панель.
Устаткування збору і обробки інформації з датчиків охоронно-пожежної сигналізації (прилади приймально-контрольні охоронно-пожежні).
Сенсорні пристрої - датчики та сповіщувачі охоронно-пожежної сигналізації.
Всі пристрої пожежної сигналізації повинні забезпечуватися безперебійним електроживленням. В якості основного, як правило, використовується мережеве електроживлення контрольних панелей пожежної сигналізації, інші пристрої живляться від низьковольтних вторинних джерел постійного струму або від шлейфу охоронно-пожежної сигналізації.
Відповідно до вітчизняних норм пожежної безпеки, пожежна сигналізація повинна безперебійно функціонувати в разі зникнення мережевої електроживлення на об'єкті протягом доби в черговому режимі і не менше 3 годин в режимі тривоги.
Для виконання цієї вимоги пожежна сигналізація повинна використовувати систему резервного електроживлення - додаткові джерела або вбудовані акумуляторні батареї.

1.3 Завдання пожежної сигналізації

Основним завданням систем пожежної сигналізації є раннє виявлення вогнища загоряння за допомогою пожежних сповіщувачів, а також передача сигналів управління на засоби пожежної автоматики. До цих засобів можна віднести установки автоматичного пожежогасіння, димовидалення, аварійного оповіщення, кнопки ручних пожежних сповіщувачів, пристрої керування вентиляцією та іншим технологічним обладнанням.
Вітчизняні нормативні документи з пожежної безпеки строго регламентують перелік будівель і споруд, що підлягають оснащенню автоматичною пожежною сигналізацією
Системи пожежної сигналізації поділяються на безадресні (порогові), адресні і адресно-аналогові. У найефективніших адресно-аналогових системах пожежні сповіщувачі по суті представляють собою димові датчики, які періодично за запитом приймально-контрольного приладу (ПКП) повідомляють йому код значення контрольованого параметра: температури або оптичної щільності середовища. Величина і значення цих параметрів аналізуються адресно-аналоговим ПКП. Пороги спрацьовування встановлюються в ПСП і адаптуються до кожного приміщення і змінюються в залежності від часу доби, днів тижня і т.д. Одночасно аналізується і працездатності сповіщувачів, при падінні чутливості формується сигнал про несправність, при запиленні - про технічне обслуговування, ПКП може прогнозувати терміни чищення кожного димового або комбінованого сповіщувача.
Для вирішення завдання побудови системи безпеки слід позначити основні етапи. Для цього необхідно визначити:
що захищати (об'єкт);
від чого захищати (погрози);
як і якими методами (кошти).
Пожежна безпека сучасного будинку - завдання, яке вирішується виключно в комплексі організаційно-адміністративних і техніко-економічних заходів, спрямованих на виконання правил і норм пожежної безпеки з метою запобігання пожеж, а також їх виявлення та вжиття заходів щодо гасіння. Важливу і дієву роль у вирішенні цього завдання відіграє обладнання вибухопожежонебезпечних приміщень автоматичними установками пожежної сигналізації та пожежогасіння.
Причини пожеж, засоби їх запобігання та методи гасіння широко відомі, але пожежі трапляються (і як показує статистика - нерідко), ними наноситься значний матеріальний збиток, внаслідок пожеж гинуть люди. Щоб локалізувати пожежу, як можна швидше ліквідувати його, необхідно скоротити час виявлення вогнища спалаху і передачі повідомлення в пожежну охорону, для чого успішно застосовуються засоби автоматики.
Основними інформативними факторами пожежі для систем пожежної сигналізації є тепло, дим, електромагнітне випромінювання полум'я або тліючих вогнищ, газоподібні продукти горіння. Автоматичні пожежні сповіщувачі, які здійснюють контроль параметрів, що характеризують зазначені фактори, відповідно поділяються на теплові, димові, світлові, газові і комбіновані. До складу автоматичної СПС можуть входити ручні пожежні сповіщувачі, які відтворюють сигнал про загоряння при приведенні їх в дію людиною, які виявили загоряння.
За електроживлення пожежні сповіщувачі ділять на активні, які отримують живлення від пожежного шлейфу або від інших джерел живлення, і пасивні, не потребуючі харчування. Передача тривожного сповіщення здійснюється, як правило, зміною електричних характеристик сповіщувача.
Найбільшого поширення в автоматичних системах пожежної сигналізації отримали теплові і димові пожежні сповіщувачі. Це пояснюється як специфікою початкової фази процесу горіння більшості пожежонебезпечних речовин, так і відносною простотою схем і конструктивних рішень.
Теплові сповіщувачі ділять за способом визначення факторів пожежі на: максимальні - що спрацьовують при досягненні порогового значення температури; диференціальні - спрацьовують при досягненні швидкості наростання температури порогового значення.

2. Критерій досягнення цілі

На будь-якому об'єкті існує загроза нанесення шкоди майну і здоров'ю людей при виникненні неконтрольованого спалаху або пожежі. Єдиний спосіб звести в цьому випадку можливі втрати до мінімуму - це побудувати ефективну систему виявлення спалаху. Основним способом вирішення цієї проблеми є встановлення системи пожaрной сігнaлізаціі, яка призначається для виявлення вогнищ займання і управління системами оповіщення людей про пожежу, установками автоматичного пожежогасіння, а також технологічним устаткуванням.
Система пожaрной сігнaлізаціі - це сукупність спільно діючих засобів пожежної сигналізації, встановлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, обробки, представлення в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та видачі команд на включення технічних пристроїв.
В даний час можна виділити три основні типи пожaрной сігнaлізаціі:
Традиційна порогова (неадресна) пожaрнaя сігнaлізація.
Традиційні порогові (неадресні) ПС являють собою систему з променевою архітектурою, в якій приймально-контрольний прилад визначає зону виникнення тривожного сповіщення в межах шлейфу. У шлейф пожaрной сігнaлізаціі такого типу включаються звичайні порогові (активні, пасивні) датчики. При спрацьовуванні датчика його номер і приміщення на станції не вказуються, ініціюється тільки номер шлейфу. Застосування неадресних систем доцільно для невеликих об'єктів (не більше 30-40 приміщень).

2.1 Адресна пожaрнaя сігнaлізація

Адресні системи пожaрной сігнaлізаціі дозволяють визначити не тільки зону, а й точної адреси спрацював датчика. При активізації датчик передає по шлейфу адреса в послідовному коді, який відображається на дисплеї ПКП. У кожному датчику або монтажному цоколі розташована схема встановлення адреси. Таким чином, система визначає конкретне місце формування сигналу про ТІ, що підвищує оперативність реагування спеціальних служб.
Адресні системи пожaрной сігнaлізаціі поділяються на неопросние і опитувальні. В інтелектуальних адресних системах може використовуватися довільний вид шлейфу: кільцевої, розгалужений, зіркою і будь-яке їх поєднання, не потрібно ні яких кінцевих елементів шлейфу. В опитувальних адресних системах наявність датчика підтверджується його відповідями на запити ПКП (не рідше 5-10 с). Якщо ПСП при черговому запиті не отримує відповідь від датчика, його адресу індикацію за відповідним повідомленням. У цьому випадку відпадає необхідність використання функції розриву шлейфу і при відключенні одного датчика зберігається працездатність всіх інших.

2.2 Адресно-аналогова пожaрнaя сігнaлізація


4. Сценарій пожежі


5. Розрахунок розміщення сповіщувачів


5.1 Послідовність вибору сповіщувачів полум'я


6. Обгрунтування вибору виявлення пожежі



Література

1. ГОСТ 12.1 004-91. ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги.
2. ГОСТ 12.1 019-79 ССБТ. Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту.
3. ГОСТ 12.1 030-81 ССБТ. Електробезпека. Захисне заземлення, занулення.
4. ГОСТ 12.2 003-91 ССБТ. Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки.
5. ГОСТ 12.2 007.0-75 ССБТ. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги безпеки.
6. ГОСТ 12.3 046-91 ССБТ. Установки пожежогасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги.
7. ГОСТ 12.4 009-83 ССБТ. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види, розміщення та обслуговування.
8. ГОСТ 12.4 026-76 ССБТ. Кольори сигнальні та знаки безпеки.
9. ГОСТ 14254-96 Ступені захисту, що забезпечують оболонки.
10. ГОСТ 15150-69 Машини, прилади та інші технічні вироби. Виконання для різних кліматичних районів. Категорії, умови експлуатації, зберігання і транспортування в частині впливу кліматичних факторів зовнішнього середовища.
11. ГОСТ Р 50680-94 Установки водяного пожежогасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
12. ГОСТ Р 50800-95. Установки пінного пожежегасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
13. ГОСТ Р 50898-96 Сповіщувачі пожежні. Вогневі випробування.
14. ГОСТ Р 50969-96 Установки газового пожежогасіння автоматичні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
15. ГОСТ Р 51089-97. Прилади приймально-контрольні й керування пожежні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
16. НПБ 56-96 Установки порошкового пожежогасіння імпульсні. Тимчасові норми і правила проектування і експлуатації.
17. НПБ 57-97 Прилади й апаратура автоматичних установок пожежогасіння та пожежної сигналізації. Перешкодостійкість і помехоеміссія. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
18. НПБ 58-97 Системи пожежної сигналізації адресні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
19. НПБ 65-97 Сповіщувачі пожежні оптико-електронні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
20. НПБ 66-97 Сповіщувачі пожежні автономні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
21. НПБ 70-98 Сповіщувачі пожежні ручні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
22. НПБ 71-98 Сповіщувачі пожежні газові. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
23. НПБ 72-98 Сповіщувачі пожежні полум'я. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
24. НПБ 75-98 Прилади приймально-контрольні пожежні. Прилади керування пожежні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
25. НПБ 76-98 Сповіщувачі пожежні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
26. НПБ 77-98 Технічні засоби оповіщення та управління евакуацією пожежники. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
27. НПБ 85-2000 Сповіщувачі пожежні теплові. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
28. НПБ 88-2000 Прилади приймально-контрольні й керування пожежні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
29. НПБ Установки пожежогасіння і сигналізації. норми проектування та застосування.
30. НПБ Сповісники радіоізотопні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
31. НПБ Сповіщувачі пожежні лінійні. Загальні технічні вимоги. Методи випробувань.
32. НПБ 104-95 Проектування систем оповіщення людей про пожежу в будівлях і спорудах.
33. НПБ 105-95 Визначення категорій приміщень і будинків по вибухопожежної і пожежної небезпеки.
34. НПБ 110-99 Перелік будинків та споруд, приміщень та обладнання, що підлягають захистові автоматичними установками гасіння та виявлення пожежі.
35. Методичні рекомендації. Автоматичні системи пожежогасіння та пожежної сигналізації. Правила приймання та контролю.

Категорія: Пожежна безпека | Додав: ohranatruda (24.02.2011)
Переглядів: 1049 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Поняття хімічної зброї та історія її застосування. Отруйні речовини. Токсини. Фітотоксиканти. Сильнодіючі ядучі речовини.

Правові основи системи охорони праці Японії

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД І ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Загальні питання безпеки праці

Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

Вимоги техніки безпеки при організації роботи в фізіотерапевтичних кабінетах



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz