Стійкість функціонування об`єктів економіки - Цівільна оборона <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 21:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Цівільна оборона

Стійкість функціонування об`єктів економіки

Вступ

1 Основа сталості функціонування об'єкта економіки і фактори, що визначають сталість.

2 Підвищення сталості роботи об'єктів економіки.

Висновок.

Список літератури.

 

Аналіз стану безпеки промислових об'єктів показує, що її низький рівень пов'язаний, перш за все, з незадовільним станом основних фондів, повільними темпами реконструкції виробництв, відставанням термінів ремонтів та заміни застарілого обладнання, несправностями або відсутністю надійних систем попередження та локалізації аварій, приладів контролю і засобів захисту.

Число природних катастроф і аварій зростає (з них техногенні складають приблизно 3%). «Пособником» більшості катастроф виступає сама людина. Земля чинить опір насильству над собою. Таким чином, завоювання землі відбувається без урахування того, що вона є енергонасичених системою, яка вміє скидати зайву енергію будь-якими способами через зони розломів (землетруси, цунамі, вулкани, циклони, смерчі і т.д.).

Таким чином, уряд порушив безпечний процес рівноважного розвитку економіки. На жаль, ми до цих пір халатно ставимося до екології, до охорони праці, а значить, і до безпеки життєдіяльності людини. Характерний приклад – була розроблена система комп'ютерної оцінки ефективності розстановки виробничого обладнання і часу безпечної евакуації в стані пожежі. І ця система була не затребувана; мотивація-відсутність грошей. Але головне тут полягає в моральній апатії керівників підприємств.

Ринок тисне своєю прагматичністю, а нескінченні надзвичайні природні і обумовлені людським чинником катаклізми тільки ще раз підкреслюють: людство беззахисно, воно як би поспішати до «прірви». Треба пам'ятати, що все взаємопов'язане, і нічого немає другорядного. За все людство ж і у відповіді.

1 Основа сталості функціонування об'єкта економіки і фактори, що визначають сталість

У сучасних умовах різко зростають вимоги до безпеки і сталості функціонування народного господарства та об'єктів економіки. Це визначається зростанням негативного впливу техногенних аварій і катастроф на природу і населення країни. Статистика свідчить, що в останні роки матеріальні втрати внаслідок надзвичайних ситуацій щорічно зростають на
10-30%, а приріст валового національного продукту вже не в змозі компенсувати втрати від катастроф і стихійних лих.

Об'єктом економіки називається суб'єкт господарської діяльності, що виробляє економічний продукт (результат людської праці і господарської діяльності) або виконує різного роду послуги. Економічний продукт може бути представлений у матеріально-речовій або в інформаційній (інтелектуальної) формі.

Прикладами об'єктів економіки є різного роду промислові, енергетичні, транспортні, сільськогосподарські об'єкти, науково-дослідні, проектно-конструкторські, соціальні установи.

Всі об'єкти економіки – промислові, транспортні, енергетичні, агропромислові проектуються таким чином, щоб їх надійність і безпека були максимально високими. Однак на увазі визнання чинника «ненульового ризику» (тобто неможливості виключити ризик виникнення надзвичайних ситуацій у всіх випадках потенційних загроз), аварії на об'єктах економіки все ж відбуваються і призводять до тяжких наслідків, що завдає шкоди об'єктам.

Сталість функціонування народного господарства – це здатність територіальних і галузевих ланок народного господарства задовольняти основні життєво важливі інтереси населення та суспільства.

Сучасні об'єкти економіки часто являють собою складні інженерно-економічні чи інші комплекси, і їх сталість безпосередньо залежить від сталості складових елементів. До таких елементів можуть, наприклад, ставитися виробничий персонал, будівлі та споруди виробничих цехів, елементи системи забезпечення (сировина, паливо, комплектуючі вироби, електроенергія, газ, тепло тощо), елементи системи управління виробництвом; захисні споруди для укриття робітників і службовців.

При розгляді проблем сталості об'єкта потрібно звернути увагу на два поняття: сталість об'єкта економіки, сталість функціонування об'єкта економіки.

Сталість об'єкта економіки передбачає здатність всього інженерно-технічного комплексу протистояти руйнівній дії вражаючих факторів.

Важкими наслідками для об'єктів економіки чреваті також зовнішні впливи, що надаються на них при виникненні надзвичайних ситуацій за межами об'єкта – при стихійних лихах, аваріях на інших об'єктах, веденні військових дій. Крім прямих збитків у всіх названих випадках, шкоди об'єктам економіки завдають порушення виробництва на них, тобто втрата сталості його функціонування.

Під сталістю функціонування об'єкта економіки розуміється його здатність безперебійно випускати встановлені види і обсяги промислової продукції, а так само пристосованість цього об'єкта до відновлення у разі пошкодження. Сталість об'єктів не пов'язаних з виробництвом матеріальних цінностей (транспорт, зв'язок тощо), визначається їх здатністю виконувати свої функції. Сталість функціонування об'єкта економіки в значній мірі залежить від безпеки виробничих процесів на ньому, ступеня небезпеки, переробляються, транспортуються, зберігаються сировини і матеріалів, його аварійності, тобто від стану безпеки об'єкта (для промислового об'єкта – від стану промислової безпеки).

Безпосереднє керівництво розробкою та проведенням заходів з підвищення сталості функціонування об'єктів економіки здійснюють комісія Адміністрації міста щодо підвищення сталості функціонування економіки міста, керівники організацій, підприємств та установ. На них покладається відповідальність за виділення для цих цілей необхідних матеріальних і фінансових коштів.

Комісія з підвищення сталості функціонування економіки створюється при начальнику цивільної оборони - голові міста, керівників організацій, підприємств та установах з метою організації, планування та координації заходів з підвищення сталості функціонування об'єктів економіки в надзвичайних ситуаціях міжмуніципальної характеру, є постійно діючими, організують, координуючими, консультативними і дослідницькими органами.

Головне завдання комісії – організація роботи зі сталого функціонування об'єктів економіки у надзвичайних ситуаціях з метою зниження можливих втрат і руйнувань, створення оптимальних умов для відновлення виробництва, забезпечення життєдіяльності населення.

Основні вимоги до сталого функціонування об'єктів економіки викладені в Нормах проектування інженерно-технічних заходів (ІТМ-ГО). Всі дані по виробництву і вражаючих факторів надзвичайних ситуацій повинні бути занесені до декларації з безпеки промислового об'єкта.

Обов'язковому декларуванню підлягають:

1) особливо небезпечні виробництва, на яких використовують вибухонебезпечні речовини в кількості, що дорівнює або перевищує порогові значення;

2) гідротехнічні споруди.

До основних факторів, що визначають сталість функціонування різних об'єктів економіки, можна віднести:

– наявність надійної системи захисту персоналу об'єкта від уражаючих факторів;

– фізичну сталість об'єкта, тобто здатність протистояти впливу вражаючих факторів;

– безперебійність забезпечення виробництва всім необхідним для випуску продукції (сировиною, паливом, водою, газом і т.д.);

– можливість відновлення виробництва при його порушенні.

Реалізовуватися ці фактори повинні ще на етапах проектування, будівництва та введення в експлуатацію об'єктів економіки. При виборі майданчиків для будівництва має враховуватися ступінь небезпеки територій при природних катаклізмах (затопленнях, землетрусах, ураганах та ін.)

На працездатність промислового об'єкта можуть чинити негативний вплив умови району його розташування, які визначають рівень і ймовірність впливу небезпечних факторів природного походження: сейсмічної дії, селів, зсувів, тайфунів, цунамі, зливових дощів і т.д. Важливі також метеорологічні та інші природні умови.

На сталість функціонування об'єкта також впливають характер забудови території (структура, тип і щільність забудови), що оточують об'єкт суміжні та інші виробництва, транспортні комунікації. Внутрішнє планування впливає на ймовірність поширення пожежі, на руйнування які може викликати ударна хвиля при вибуху, на розміри осередку ураження при викиді токсичних речовин.

Сталість функціонування, крім цього, залежить від деяких особливостей виробництва, пов'язаних зі станом персоналу, в тому числі від рівня кваліфікації, підготовки персоналу і фахівців з безпеки, технологічної та виробничої дисципліни, впливу керівників та інженерно-технічних працівників на виконавців робіт.

Рівень сталості зумовлюють також темпи і результати науково-дослідних і конструкторських розробок і стан їх впровадження, що, в кінцевому рахунку, позначається на вдосконаленні та оновлення техніки та технологій виробництва.

Визначення найбільш ймовірних надзвичайних ситуацій провадиться виходячи з типу об'єкта економіки, характеру технологічного процесу і особливостей географічного району

2 Підвищення сталості роботи об'єктів економіки

Підготовка економіки до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях, а також об'єктів економіки незалежно від їх організаційно-правових форм – комплекс економічних та організаційних заходів, здійснюваних з метою досягнення такої сталості.

Підвищення сталості функціонування економіки, територіальних і галузевих ланок досягається виконанням заходів, спрямованих на:

– запобігання та зменшення можливості виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих;

– зниження можливих втрат і руйнувань у випадках виникнення великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих;

– створення умов для ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих.

Основні напрямки підвищення сталості функціонування організацій, підприємств, установ.

1. Забезпечення захисту робітників, службовців, членів сімей, населення, що проживає в місті і їх життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях.

2. Раціональне розміщення виробничих сил підприємства, організації, установи, їх виробничих фондів на території міста.

3. Підготовка підприємств, організацій, установ до роботи в надзвичайних ситуаціях.

4. Підготовка до виконання робіт з відновлення підприємств, організацій, установ у надзвичайних ситуаціях.

5. Підготовка системи управління підприємством, організацією, установою для вирішення завдань у надзвичайних ситуаціях.

Проведенню заходів з підвищення сталості об'єктів економіки передує дослідження сталості конкретного об'єкта. Дослідження сталості функціонування об'єктів починається задовго до введення його в експлуатацію. На стадії проектування певні роботи виконують проектувальники. Таке ж дослідження об'єкта проводиться відповідними службами на стадії технічних, економічних, екологічних та інших видів експертиз.

Для дослідження (оцінки) потенційної сталості функціонування об'єкта економіки необхідно:

– проаналізувати принципову схему функціонування об'єкта економіки з позначенням елементів, що впливають на сталість його функціонування;

– оцінити фізичну сталість будівель і споруд, надійність систем управління, технологічного обладнання, технічних систем електропостачання, паливного забезпечення тощо;

– спрогнозувати можливі надзвичайні ситуації на самому об'єкті або в зоні його розміщення;

– оцінити ймовірні параметри вражаючих факторів можливих надзвичайних ситуацій (наприклад, інтенсивність землетрусу, надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі, щільність теплового потоку, висота гідроволни прориву і її максимальна швидкість, площа і тривалість затоплення, доза радіоактивного опромінення, гранично допустима концентрація небезпечних хімічних речовин і т.д.);

– оцінити параметри можливих вторинних вражаючих факторів, що виникають як наслідок впливу первинних вражаючих факторів на вторинні джерела небезпеки;

– спрогнозувати зони впливу вражаючих факторів;

– визначити значення критичного параметра (максимальна величина параметра уражує чинника, при якій функціонування об'єкта не порушується);

– визначити значення критичного радіуса (мінімальна відстань від центру формування джерела вражаючих факторів, на якому функціонування об'єкта не порушується);

– спрогнозувати величину зберігаються після тієї або іншої надзвичайної ситуації виробничих потужностей або величину іншого показника, що характеризує зберігаються можливості об'єкта з виконання свого призначення.

При цьому повинні бути враховані характеристики самого об'єкта, у тому числі кількість будівель і споруд, щільність забудови, чисельність найбільшої працюючої зміни, особливості конструкцій будівель і споруд, характеристики обладнання, комунально-енергетичних мереж, місцевості, забезпеченість захисними спорудами та багато іншого.

На першому етапі дослідження промислового об'єкту проводиться аналіз сталості його окремих елементів в умовах надзвичайної ситуації. На цьому етапі аналізують:

– надійність установок і технологічних комплексів;

– наслідки аварій окремих систем виробництва;

– поширення ударної хвилі;

– поширення вогню при пожежах;

– розсіювання речовин;

– можливість вторинного утворення токсичних, пожежо-вибухонебезпечних сумішей і т.п.

На другому етапі дослідження розробляють заходи щодо підвищення сталості та підготовки об'єкта до відновлення після надзвичайної ситуації.

Таким чином, дослідження сталості – це тривалий динамічний процес, що вимагає постійної уваги з боку керівництва, інженерно-технічного персоналу, служб цивільної оборони.

Найважливішим фактором підвищення сталості роботи будь-якого об'єкта економіки є створення системи надійного захисту персоналу. З цією метою зводяться захисні споруди, типу сховищ для укриття, створюється система оповіщення.

Захист інженерно-технічного комплексу передбачає збереження матеріальної основи виробництва: будівель і споруд, обладнання. Дуже важливою є система водовідведення забруднених вод (система каналізації). У результаті її руйнування створюються умови для розвитку хвороб і епідемій.

Для підвищення сталості системи електропостачання в першу чергу доцільно замінити повітряні лінії електропередач на кабельні (підземні) мережі.

Дуже важливо забезпечити сталість системи газопостачання, тому що при її руйнуванні або пошкодженні можливе виникнення пожеж та вибухів.

У результаті надзвичайної ситуації може бути пошкоджена система теплопостачання населеного пункту або підприємства, що створює серйозні труднощі для їх функціонування. Це може спричинити їх затоплення. Основний спосіб підвищення сталості внутрішнього обладнання теплових мереж є їх дублювання.

У результаті впливу ударної хвилі виникає при вибухах можуть постраждати підземні комунікації. Основним засобом підвищення сталості споруд від ударної хвилі є підвищення міцності і жорсткості конструкцій.

Рівень і вірогідність зовнішніх вражаючих факторів природного походження багато в чому визначаються районом розташування об'єкта економіки. Район може виявитися так само вирішальним чинником у забезпеченні захисту та працездатності об'єкта в разі виходу з ладу шляхів подачі сировини та електроносії.

Після визначення межі сталості функціонування об'єкта намічають і виконують заходи щодо підвищення його сталості:

1) запобігання причин виникнення надзвичайної ситуації;

2) запобігання надзвичайної ситуації;

3) пом'якшення наслідків надзвичайної ситуації, раціональне розміщення обладнання, резервування, дублювання;

4) забезпечення захисту від можливих вражаючих факторів за допомогою оптимізації відстані, обмеження часу дії, використання засобів захисту.

Загальні вимоги до заходів з підвищення сталості економіки – це ефективність і економічність.

Контроль за виконанням заходів з підвищення сталості функціонування об'єктів економіки, передбачених планами соціально-економічного розвитку і мобілізаційними планами, здійснюється управлінням цивільного захисту та пожежної безпеки, мобілізаційним відділом міської адміністрації.

Контроль за виконанням заходів, передбачених планами цивільної оборони та захисту населення міста, здійснює управління цивільного захисту та пожежної безпеки.

 

Висновок

Попередження та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій – одна з актуальних проблем сучасності. Добре організована система попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, вмілі дії з проведення аварійно-рятувальних робіт, надання необхідної допомоги постраждалим дозволяють скоротити число загиблих, зменшити матеріальні втрати і забезпечити успішну роботу об'єктів економіки.

Чим більше підприємство вкладає коштів у профілактичні, організаційні та інженерно-технічні заходи, тим більше ефективність і тим менше ймовірність виникнення надзвичайної ситуації.

Хоча недоліки в системах безпеки російських об'єктів економіки відзначалися завжди, положення справ особливо погіршився в період державного та економічного упорядкування країни.

Процес структурної перебудови в галузях промисловості на тлі роздержавлення і приватизації підприємств, проходив без належного врахування необхідності забезпечення технічної безпеки та протиаварійного сталості промислових виробництв. Багато підприємців і керівники підприємств розглядали і розглядають витрати на безпеку і протиаварійну сталість в якості свого роду резерву для зниження витрат і забезпечення швидкого прибутку.

Заходи щодо підвищення сталості функціонування об'єктів економіки розробляються і здійснюються завчасно, з урахуванням можливих наслідків великих виробничих аварій, катастроф і стихійних лих у мирний час.

Заходи, які за своїм характером не можуть бути здійснені завчасно, проводяться в можливо короткі терміни в надзвичайних ситуаціях (наприклад, евакомеропріятій, зміна технологічних режимів роботи, виробничих зв'язків, структури управління та ін.)

При надзвичайних ситуаціях обсяг і характер втрат і руйнувань на об'єктах економіки буде залежати не тільки від впливу вражаючих факторів і рані названих умов, але і від своєчасності і повноти, завчасно здійснених заходів з підготовки об'єкта економіки до функціонування в умовах надзвичайних ситуацій. Ці заходи спрямовані на підвищення сталості функціонування цих об'єктів.

Заходи щодо підвищення сталості функціонування об'єктів економіки, що потребують капіталів вкладень і матеріально-технічних засобів, передбачаються у плануючих документах.

 

 

Список літератури

1. Сергєєв В.С. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Под.ред. І.Г. Безуглова. М.: ВАТ «Видавничий дім «Городец »», 2004.

2. Екологія і безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для вузів / Л.А. Мураха, М. М. роїв та ін; Під ред. Л.А.Муравья.-М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

3. Васильєв П.П. Безпека життєдіяльності: Екологія та охорона праці. Кількісна оцінка і приклади: Навчальний посібник для вузів .- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003.

4. Безпека життєдіяльності: Підручник / За ред. Проф. Е.А. Арустамова. - 5-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавничо-торгова корпорація «Дашков і К», 2003.

5. Шлендер П.Е., Маслова В.М., Підгаєцький С.І. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / За ред.проф. П.Е. Шлендера .- М.: Вузівський підручник, 2003.

 

 

 

Категорія: Цівільна оборона | Додав: ohranatruda (04.11.2014)
Переглядів: 433 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


БЖД в надзвичайних ситуаціях

Актуальні проблеми гігієни праці

Действие ионизирующего излучения на твердое вещество

Розвиток соціального партнерства в галузі охорони праці

Техніка безпеки при експлуатації лазерів і лазерних установок

Секты и их виды



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz