ВПЛИВ ПОГОДИ ТА ХАРАКТЕРУ МІСЦЕВОСТІ НА ПОВЕДІНКУ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН У НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ - Цівільна оборона <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Субота, 03.12.2016, 03:16
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Цівільна оборона

ВПЛИВ ПОГОДИ ТА ХАРАКТЕРУ МІСЦЕВОСТІ НА ПОВЕДІНКУ НЕБЕЗПЕЧНИХ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН У НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Бурхливий розвиток хімічної промисловості, впровадження хімічних технологій у багатьох галузях господарства, у сферу побуту супроводжується хімічним забрудненням навколишнього середовища, загрозами життю та здоров'ю населення, спричиняє економічні збитки. Промислові джерела шкідливих речовин, які можуть бути як активними, так і пасивними, здатні виділяти в повітря десятки токсичних агентів і це може бути значно масштабніше при аваріях (катастрофах) з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин (далі - НХР).
Наслідки впливу НХР під час аварій на промислових об'єктах і транспорті визначаються з метою прогнозування масштабів забруднення внаслідок аварій з впливом (викидом) НХР на промислових об'єктах, автомобільному, залізничному та трубопровідному транспорті. Передбачення масштабів забруднення НХР згідно з «Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті» (далі - «Методики НХР») - це визначення глибини та площі можливого забруднення місцевості, часу підходу забрудненого повітря до заданого об'єкта (населеного пункту) та часу дії джерела небезпеки. Прогнозування проводиться з метою проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення та інших цілей.
У згаданій «Методиці НХР» при прогнозуванні можливих наслідків хімічної аварії враховуються як метеодані, так і характер місцевості, але «Методика НХР» дозволяє прогнозування тільки для ідеальної (рівної) поверхні, тільки генералізо-вано (тобто в узагальненому вигляді), в той час як реальна дійсність значно багатогранніша.
Не менш важливо враховувати метеоумови та характер місцевості при організації спостережень щодо оцінки хімічної обстановки, яка здійснюється з метою своєчасного отримання органами управління інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень на впровадження заходів захисту населення. Спостерігачам і фахівцям розрахунково-аналітичної групи важливо знати певні закономірності впливу погоди та характеру місцевості на поведінку НХР у повітрі (навколишньому середовищі).
Метою даної роботи є спроба висвітлення впливу елементів погоди (її зміни) та характеру місцевості (рослинність, забудова, рельєф) на поведінку НХР у залежності, як від зазначених факторів, так і в їх взаємозв'язку з фізичними та хімічними властивостями НХР.
Найбільш важливими елементами погоди, що впливають на поведінку НХР у повітрі та на грунті, є температура повітря і грунту, ступінь вертикальної стійкості повітря в приземному шарі, швидкість і напрямок вітру, опади. Важливими елементами місцевості, що впливають на поводження НХР, є рельєф, рослинний покрив і забудова місцевості.
Атмосферне повітря являє собою механічну суміш кисню, азоту та інших газів. У повітрі завжди містяться також водяні пари, пил і дрібні зважені крапельки води, що складають туман і хмари. У зараженому отруйними речовинами повітрі містяться пари і аерозоль (дрібні крапельки чи тверді часточки).
Поводження зараженого повітря практично не відрізняється від поводження незараженого повітря.
Температура повітря у приземних шарах звичайно не однакова для шарів, що знаходяться на різній висоті від поверхні грунту. Температура повітря піддається коливанням як протягом доби (добовий хід), так і протягом року (річний хід). При стійкій погоді добовий хід температури характеризується тим, що найнижча температура (мінімум) зазвичай спостерігається перед сходом сонця, а найвища (максимум) - після 1-2 годин після полудня.
Температура грунту випробує більш значні коливання, тому що нагрівання та охолодження його відбуваються інтенсивніше.
Температура повітря та ґрунту визначає агрегатний стан НХР і тим самим впливає на характер їх поведінки в навколишньому середовищі. Температура обумовлює швидкість випаровування НХР із зараженої місцевості та, як наслідок, стійкість і концентрацію в повітрі. Чим вище температура повітря та ґрунту, тим швидше йде процес випаровування, а отже, тим менший час їх вражаючої дії.
Швидкість розсіювання зараженого повітря, а отже, і зменшення концентрації НХР в повітрі залежить і від вертикальної стійкості приземних шарів повітря.
Так, в умовах інверсії та ізотерми вражаючі концентрації НХР зберігаються значно довше ніж при конвекції. Хмара забрудненого повітря повільно розсіюється і поширюється за вітром на значну глибину.
В умовах конвекції початкова концентрація парів НХР у хмарі забрудненого повітря менша, інтенсивність розсіювання хмари виростає, а це викликає зменшення концентрації парів НХР і зменшення глибини забруднення. При сильній конвекції відбувається відрив хмари забрудненого повітря від землі і глибина його поширення виявляється незначною. Для НХР, що вражають людину краплинами через шкіру, вертикальна стійкість повітря приземного шару повітря суттєвого впливу не чинить. Значний вплив на такі речовини чинить температура повітря і ґрунту.
Суттєвий вплив на поведінку НХР чинить вітер в приземному шарі повітря. Вітер сприяє значному зниженню вражаючих концентрацій за рахунок інтенсивного перемішування забрудненого повітря з незабрудненим повітрям, напрямок і швидкість вітру, його характер значною мірою впливають на тривалість збереження вражаючих концентрацій і дальність поширення хмари зараженого НХР повітря. При слабкому вітрі заражене повітря поширюється повільно, високі концентрації НХР зберігаються довше. Сильний рвучкий вітер швидко розсіює заражене повітря (Схема  № 1).


Зі збільшенням швидкості вітру збільшується швидкість випаровування НХР з поверхні зараженої місцевості.
Від швидкості вітру в приземному шарі значно залежить форма зони можливого хімічного забруднення місцевості, а від швидкості вітру та ступеня вертикальної стійкості повітря і швидкість (км/год) переносу попереднього фронту хмари забрудненого повітря.
Опади, головним чином дощ, впливають як на концентрацію НХР у зараженому повітрі, так і на тривалість зараженої місцевості. Механічний вплив дощу на частки НХР, а також зв'язане з дощем підвищення турбулентності повітря викликають зниження концентрації НХР. Сильний дощ, механічно вимиваючи НХР з ґрунту і змиваючи їх з поверхні, здатний у порівняно короткий термін понизити ефективність зараженої ділянки. Слабкі дощі, що мрячать, практичного впливу на зниження концентрації НХР і тривалість зараження місцевості не роблять. Сніг, що випав після забруднення місцевості НХР при достатній глибині снігового покрову певною мірою сприяє захисту органів дихання людини і таку ділянку можна швидко подолати без засобів захисту. В той же час викид на сніг НХР досить добре сприяє веденню хімічної розвідки, на білому полі
помітити наявність забруднення значно легше. Дощ сприяє змиванню НХР із заражених об'єктів, поступовому їхньому скупченню в низьких місцях і зараженню водних джерел.
Хмарність є одним із факторів, що впливають на ступінь вертикальної стійкості повітря, а звідси і на поводження НХР. Крім того, хмари закривають доступ сонячним променям до поверхні зараженої ділянки місцевості, унаслідок чого випаровування НХР з поверхні зараженої ділянки відбувається повільніше, ніж при прямому нагріванні сонячними променями, і тривалість дії зараженої ділянки збільшується.
Атмосферний тиск відіграє велику роль у загальному комплексі погоди. Зміна атмосферного тиску, його стійке падіння чи зростання є ознаками ймовірної зміни погоди в найближчі години.
Якщо тиск падає, варто очікувати збільшення та ущільнення хмарності, зменшення її висоти, випадіння опадів, зниження температури (у літню пору), посилення вітру, руйнування інверсії.
Якщо тиск зростає, варто очікувати зменшення хмарності, припинення опадів, підвищення температури (у літню пору), ослаблення вітру, утворення інверсії.
Вплив різних форм рельєфу на поведінку забрудненого повітря доцільно простежити для того випадку, коли СВСП характеризується наявністю інверсії чи ізотермії. У цих умовах НХР найбільш небезпечні.
Окремий пагорб відхиляє вітер, сприяє утворенню завихрення на навітряному та особливо підвітряному схилі і посиленню вітру на вершині і бокових схилах. На забруднене повітря пагорб впливає через завихрення і розтягування хмари в довжину і ширину (Схема № 2).


Хребет при достатній його висоті відхиляє вітер на навітряному схилі у бік тупого кута, утвореного напрямком вітру і віссю хребта. У сідловині вітер підсилюється, а на навітряному і підвітряному схилах слабшає. Після подолання
хребта вітер вирівнюється і повертається до початкового режиму на відстані рівній 8-10-кратній висоті хребта. На заражене повітря хребет впливає внаслідок розтягання хмари в усіх напрямках і посилення вітру в сідловині (Схема № 3).


Лощина не впливає на напрямок повітряного потоку, але послаблює вітер до повного затишку в її глибині. В лощині можливий застій зараженого повітря.
Глибока лощина при вітрі, спрямованому перпендикулярно до неї, звичайно є місцем застою зараженого повітря, тому що велика частина повітря проноситься над нею, а в самій лощині вітер слабшає іноді до повного штилю, особливо при інверсії (Схема № 4).

Якщо заражене повітря зустрічає широку лощину з пологими схилами, то він спускається на її дно і піднімається по протилежному схилу без істотних змін у своїх параметрах. Якщо лощина утворить з напрямком вітру гострий кут, то при достатній крутості її країв у лощині виникає місцевий вітер невеликої швидкості, що діє уздовж лощини у бік тупого кута між напрямком вітру і краями лощини. У даному випадку можливе відхилення частини зараженого повітря від загального напрямку руху. Якщо напрямок вітру близький до напрямку осі лощини, то велика частина зараженого повітря переміщується уздовж лощини і при тому на великі відстані.
Долини з високими і крутими, на великій відстані берегами, є шляхами глибокого проникнення повітря, зараженого НХР, на незаражену місцевість.
В умовах гірського рельєфу вплив окремих вершин, хребтів, лощин і долин загалом аналогічний впливу відповідних форм горбуватого рельєфу, але проявляє себе різко та охоплює шар повітря набагато більшої глибини.
Специфічним явищем гірського рельєфу звичайно є місцеві вітри, зокрема, гористо-долинні. Ці вітри спостерігаються в літню пору при
ясній погоді на схилах гірських долин (полонин): вночі холодні маси повітря стікають по схилах у долину, а вдень більш тепле долинне повітря піднімається по схилах на гору. Тривалість вражаючої дії НХР в лощинах, долинах значно вища, ніж на вершинах пагорбів і хребтах.
Рослинний покрив. Вплив рослинного покриву на поведінку зараженого повітря може бути різним.
У тому випадку, коли заражене повітря зустрічає на своєму шляху ліс, загальна ефективність зараження знижується. Заражене повітря обтікає ліс в основному над кронами дерев, причому виникають завихрення, що зберігаються і на підвітряній стороні лісу на відстані до 500 метрів. Завихрення сприяють більш швидкому розсіюванню НХР. Частина зараженого повітря затікає в ліс з навітряної сторони на глибину до 300 метрів і створює там зону сильного зараження (Схема № 5). У результаті розсіювання парів НХР й утворення застоїв у лісі концентрація НХР у зараженому повітрі при проходженні лісу знижується, знижується і глибина поширення хмари зараженого повітря в залежності від ступеня вертикальної стійкості повітря.


У тому випадку, коли зараження повітря виникає в самому лісі, високі концентрації НХР будуть зберігатися досить довго. Рослинний покрив набагато збільшує тривалість зараження місцевості НХР.
Населені пункти впливають на характер поведінки зараженого повітря аналогічно впливу лісу. Заражене повітря, обтікаючи населений пункт, розсіюється, а в самому населеному пункті створюються зони часткового застою (Схема № 6).

Різного роду будівлі залежно від їх характеру і розташування тією чи іншою мірою сприяють підвищенню тривалості зараження НХР (особливо стійкими). Міська чи сільська забудова водночас виступають перешкодою для поширення зараженого повітря.
Прогнозування масштабів хімічного зараження повітря в умовах міста тісно пов'язане з його кліматом. До того ж клімат міста неможливо розглядати ізольовано, оскільки він є статистичною сукупністю багатьох щоденних погодних подій, що виникають на території міста.
Погодні умови на будь-якій місцевості регулюються великомасштабними атмосферними явищами. В той же час кожен із районів міста змінює в тій чи іншій мірі локальні умови прирубіжного шару атмосфери. В певних погодних умовах можуть домінувати або великомасштабні процеси, або локальні, хоч в усіх випадках мають місце й ті, й інші.
За наявності розвинутих синоптичних процесів, які характеризуються сильним вітром, хмарністю та опадами, впливом локальних умов можна знехтувати. У тих випадках, коли швидкість вітру мала, небо вдень і вночі безхмарне, вплив локальних умов, обумовлених характером міста, переважає синоптичні процеси і ними нехтувати не можна.
Найбільший вплив місто чинить на температуру повітря, що спричиняє виникнення в місті так названого острова тепла. Температурні контрасти більш за все проявляються у вечірні часи, безпосередньо перед заходом сонця і після заходу. Максимальна різниця між температурою в місті і на відкритій місцевості фіксується зазвичай через 2-3 години після заходу сонця і зникає в невеликих містах невдовзі після півночі, а в великих містах острів тепла зберігається усю ніч.
Наявність острова тепла в сукупності з шершавістю підстилаючої поверхні чинить значний вплив на швидкість і напрямок вітру у поверхні землі і на ступінь вертикальної стійкості повітря, який може не співпадати з СВСП на відкритій місцевості.
Середня швидкість вітру в місті менша, ніж на відкритій місцевості, і в 65 % випадків коефіцієнт зменшення складає біля 0,7, крім того, в місті різко збільшується кількість безвітряних днів, а максимальні швидкості вітру спостерігаються в середньому на 10-20 % рідше, тобто на 10 випадків максимальної швидкості вітру на відкритій місцевості, в місті їх буде 9-8.
Острів тепла обумовлює формування в умовах ночі нестійких стратифікацій (розподіл на шари), що викликають підйом повітряних мас, на зміну яким від окраїн міста рухаються більш холодні маси повітря. При цьому необхідно відмітити, що направлений рух повітря вночі до центра міста не постійний. У великих містах ізотерми (лінії на карті, схеми, які відповідають однаковій температурі повітря на місцевості) острова тепла, як правило, згущуються на краю щільно забудованої зони. Ця особливість може призводити до різких пульсацій більш холодного повітря, що проникає в місто.
Особливості поширення НХР тісно пов'язані з розглянутими процесами і повинні визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей НХР й умов її зберігання.
У випадках зруйнування ємності зі зрідженим газом або з НХР, що має низьку температуру кипіння, перевага гравітаційних факторів (властивість матерії, що проявляється у взаємному притяганні тіл) у початковий момент поширення НХР призводить до того, що напрямок руху хмари і швидкість її руху будуть в основному визначатися рельєфом місцевості. Внаслідок застою в низинах і підвалах міських будівель можуть виникати значні концентрації, які будуть уражати всіх, хто опиниться в зоні зараження.
У подальшому поширення НХР буде визначатися швидкістю і напрямком вітру. Напрямок руху, як правило, буде співпадати з міськими магістралями, вулицями. Вночі можливе затікання хмари НХР до центру міста через рух холодних мас повітря від окраїн.
У випадках співпадання напрямку руху хмари НХР з напрямком міських транспортних магістралей глибина поширення повинна визначатися, як для рівної місцевості, тобто за таблицями, без урахування відповідного коефіцієнта для міської забудови.
При неспівпаданні напрямку вітру з напрямком таких магістралей, або ж коли такі відсутні -безсистемна забудова, оцінку глибини поширення хмари НХР необхідно визначити з урахуванням коефіцієнта (Таблиця).

Водні поверхні. На узбережжях морів, великих озер і річок у теплий час року при мало-хмарній і тихій погоді виникають місцеві вітри узбережжя - бризи. Бризи характеризуються півдобовою зміною напрямку вітру: уночі вітер дме з берега в море (нічний чи береговий бриз), а вдень - з моря на берег (денний чи морський бриз). При сприятливих умовах погоди і місцевості бризи поширюються на великі відстані і дмуть з помірними швидкостями - до 4-6 м/с.
У прибережних районах поводження хмари зараженого повітря буде підкорятися режиму бризів.
Ґрунт. Природне утворення, яке складається із генетично пов'язаних горизонтів, що формуються внаслідок перетворення поверхневих шарів літосфери під впливом води, повітря і живих організмів.
Твердий ґрунт прискорює випаровування небезпечних хімічних речовин, пухкий - підвищує їх стійкість на місцевості.
Висновки:
1. Точні дані про метеорологічні умови та їх правильне використання забезпечують максимально можливу точність прогнозу оцінки можливих параметрів характеристики хімічного забруднення місцевості. Від температури повітря, ступеня його вертикальної стійкості і швидкості вітру залежить швидкість випаровування небезпечної хімічної речовини із підстилаючої поверхні та глибина поширення хмари забрудненого повітря з концентраціями, небезпечними для здоров'я та життя людей.
Визначенням характеру погоди постійно зайняті підрозділи метеорологічної служби, основою якої є мережа метеостанцій. Крім того, існують станції спеціального призначення - для потреб транспорту, авіації, сільського господарства, дані яких, за необхідності, можуть бути використані для прогнозу* (оцінки) можливої хімічної обстановки..
Для визначення характеру атмосфЪри в її верхніх шарах використовуються аерологічні і гірські станції.
Наземну розвідку метеоумов ведуть з використанням різних інструментів і візуально (спостереження); повітряну - на літаках, вертольотах з використанням спеціальних інструментів (приладів) та візуально; висотну повітряну визначають з допомогою куль-зондів, ракет, які викидають в різних точках, радіометричних станцій, супутників.
2.  Суттєвий вплив на вражаючу дію небезпечних хімічних речовин чинять топографічні умови місцевості (рельєф, рослинність, забудова). Рослинний покрив (ліс, чагарник, висока та густа трава), яри, лощини, балки, урвища збільшують час дії (стійкість) небезпечних хімічних речовин та глибину їх поширення. На характер дії НХР впливає і забудова місцевості (напрямки розміщення вулиць та висота будівель).
Оцінка характеру місцевості може здійснюватися за топографічними картами і планами місцевості, аерофотознімками, а також шляхом безпосереднього вивченням на місцевості -візуально.
3.  Інформацію про метеоумови та характер місцевості можна отримати від відповідних установ та посадових осіб по лінії Міністерства з надзвичайних ситуацій.
Підприємства, які зберігають НХР в ємкостях з одиничним максимальним об'ємом більше ЗО тонн, повинні мати метеостанцію або прилади для автономного визначення напрямку та швидкості вітру.
4.  Опрацювання і реалізація планів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварії з WXP будуть більш ефективними при врахуванні впливу метеоумов та характеру місцевості на поводження НХР в навколишньому середовищі.




Категорія: Цівільна оборона | Додав: ohranatruda (22.08.2013)
Переглядів: 1242 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Действие ионизирующего излучения на твердое вещество

Исследование запыленности и загазованности воздуха рабочей зоны

Шум і мікроклімат. Їх вплив на організм людини

Способы эвакуации и спасание людей на пожаре

Риск. Факторы риска.

Процес горіння



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz