Застосування медичних засобів захисту у надзвичайних ситуаціях - Цівільна оборона <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 21:19
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Цівільна оборона

Застосування медичних засобів захисту у надзвичайних ситуаціях
ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
Цивільна оборона України - державна система органів управління, сил і засобів, що утворюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру [1].
   У даному розділі дипломного проекту розглядається питання: застосування медичних засобів захисту у надзвичайних ситуаціях.
  Актуальність даної теми полягає в тому, що медичний захист запобігає  зменшенню втрат населення у надзвичайних ситуаціях мирного часу (великі аварії, катастрофи, стихійні лиха), а у воєнний час, крім того, і від впливу засобів нападу супротивника.
Медичний захист - це сукупність заходів з охорони здоров'я особового складу формувань та населення, підтримування належного рівня санітарно-епідеміологічного стану серед особового складу формувань, робочих та службовців об'єктів господарювання та населення, своєчасного надання медичної допомоги ураженим та хворим, їх евакуацію та лікування, попередження виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань. Дещо іншим є визначення медичного захисту, що дається колективом авторів навчального посібника за редакцією професора В.В. Березуцького, а саме: Медичний захист населення – це комплекс організаційних, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, виконання яких сприяє організація медичного забезпечення уражених (потерпілих) внаслідок катастроф, виробничих аварій та стихійних лих здійснюється диференційовано в залежності від розміру санітарних втрат (СВ) та їх структури. Як правило, якщо величина СВ незначна, то надання медичної допомоги здійснюється місцевими (регіональними) силами та засобами: медпунктом об'єкту, бригадами швидкої медичної допомоги, терапевтичними та іншими відділеннями лікарень. У випадку, коли СВ налічують десятки та сотні чоловік, а сили та засоби місцевої охорони здоров'я з поставленим завданням не можуть впоратись, включається в дію система служб екстреної медичної допомоги (СЕМД) та система медичного забезпечення населення по лінії ЦЗ (МСЦЗ). Основним змістом діяльності СЕМД і МСЦЗ в таких ситуаціях є медичне - евакуаційне забезпечення - лікування та медична евакуація постраждалих [2].
 В системі екстремальної медицини розрізняють 5 видів медичної допомоги:
-    перша медична допомога;
-    долікарняна медична допомога;
-     перша лікарняна медична допомога;
-    кваліфікована медична допомога;
-    спеціалізована медична допомога
 Медична евакуація розпочинається з організованого виводу (виносу) уражених з зони (осередку) та закінчується з надходження їх у медичні заклади, де їм буде забезпечено лікування та реабілітація. В основному медична евакуація здійснюється по принципу «на себе» [3].
Заходи запобігання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повинні передбачати:
-    планування і використання існуючих сил та засобів закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності і господарювання;
-    введення в дію національного плану соціально-психологічних заходів при виникненні та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
-     розгортання в умовах надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру необхідної кількості лікувальних закладів;
-    завчасне застосування профілактичних медичних препаратів та санітарно-епідеміологічних заходів;
-     контроль за якістю харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води і джерелами водопостачання;
-     контроль за станом атмосферного повітря та опадів;
-     завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
-    накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна і техніки;
-    контроль за станом довкілля, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією;
 Медичні засоби захисту – це лікувально-профілактичні засоби, що використовуються для запобігання ураження людей іонізуючим випромінюванням, РР, ОР, СДОР, БЗ. До них відносяться профілактичні, індикаційні, діагностичні, лікувальні та знешкоджуючі біо- та хімречовини, а також медично-технічні прилади, набори та комплекти. Такі засоби призначені для індивідуального захисту людини, вони видаються на руки населенню або готуються самим населенням, або містяться в комплектах, якими забезпечують медичні формування та лікувально-профілактичні установи для використання при наданні допомоги потерпілим.Для захисту організму від ОР, СДОР використовуються антидоти (протиотрута) – специфічні лікарські засоби, що попереджають або усувають дію отрути на організм. За механізмом дії розрізняють антидоти детоксицируючої та функціональної дії. Антидоти першого типу здатні хімічно зв'язувати отруту в організмі з утворенням малотоксичної речовини або прискорювати виведення отруйних речовин з організму. Антидоти функціональної дії не вступають в реакцію з отрутою, але усувають її дію на організм на основі фармакологічних властивостей даної лікарської речовини. Антидоти можуть бути використані як засоби профілактики або надання першої медичної допомоги [4].
 Захист від бактеріальних (біологічних) засобів ураження складається з двох напрямків: загальної екстреної (антибіотикопрофілактика) і спеціальної профілактики інфекційних захворювань. Спеціальна профілактика передбачає імунізацію населення (проведення щеплення) бактеріальними препаратами (вакцини, анатоксини), використання препаратів, що виявляють етіотропну дію на збудника певної виявленої інфекції [3].
При неможливості завчасної імунізації населення і не встановленому виді збудника проводиться загальна екстрена профілактика антибіотиками широкого спектру дії з оральним шляхом введення (тетрациклін, диоксициклін, рифампіцин, сульфатон). При переході від загальної екстреної профілактики до спеціальної повинна дотримуватися наступність у термінах призначення і дозах препаратів. До табельних засобів індивідуального захисту відносяться: аптечка індивідуальна (АІ-2), пакет перев’язочний індивідуальний (ППІ), індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8, ІПП-58).  Аптечка індивідуальна (АІ-2) призначена для надання першої медичної допомоги постраждалому при дії іонізуючого випромінювання, РР, ОР, СДОР, БЗ, а також для профілактики шоку. Вона являє собою оранжеву пластикову коробку, в яку вкладені пластмасовий шприц-тюбик зі знеболюючим засобом і пенали з препаратами [2].
     ППІ – пакет перев’язочний індивідуальний призначений:
а) для накладання асептичної пов’язки пораненим і опаленим;
б) для накладання окклюзійної пов’язки при відкритому пневмотораксі (перехід відкритого пневмотораксу у закритий).
 Індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8 є засобом часткової санітарної обробки (ЧСО) при зараженні отруйними речовинами. Він призначений для: дегазації ОР на відкритих ділянках шкірних покровів (обличчя, шиї, кисті рук), тобто на тих ділянках, що не закриті шолом-маскою протигазу і одягом; дегазації обмежених ділянок одягу, що безпосередньо прилягають до відкритої шкіри (комір, обшлага рукавів куртки) і зовнішньої поверхні лицевої частини протигаза [2].
Таким чином, можна зробити висновок, що медичному захисту в надзвичайних ситуаціях підлягає все населення з урахуванням чисельності і особливостей, що складають його основні категорії і групи людей на конкретних територіях. Підготовку до дій для медичного захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно планувати і виконувати диференційовано за видами і ступенями можливої небезпеки на конкретних територіях і з врахуванням насиченості цих територій потенційно небезпечними об’єктами, наявності захисних споруд, особливостей розселення жителів, кліматичних та інших місцевих факторів.




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.    Закон «Про цивільну орону Ураїни».- ВРУ № 297-XII.-К.,1993.
2.    Кулаков М. А.  Цивільна оборона : навч. Посіб. /  М.А. Кулаков, Т.В. Кукленко,  В. О. Ляпун, В. О. М ягкий.- X.: Факт, 2008.- 312 с.
3.     Стеблюк  М. І. Цивільна оборона : підруч.-3- тє вид., перероб. і доп./ М. І. Стеблюк .- К.: Знання, 2004.- 490 с.
4.     Депутат  О. П. Цивільна оборона  / О. П. Депутат , І.В. Коваленко, І.С. Мужик.- Львів: Афіша, 2000.- 336 с.



Категорія: Цівільна оборона | Додав: ohranatruda (03.01.2013)
Переглядів: 780 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
1

Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Техніка безпеки при експлуатації лазерів і лазерних установок

Учебно-методические материалы по гражданской обороне и действиям в ЧС

Лекція Планування та фінансування заходів з охорони праці

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Контрольная работа по курсу: «Основы охраны труда»

Контрольная работа Вариант 12



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz