П`ятниця, 29.03.2024, 02:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Техніка безпеки при роботі з апаратами для функціональних досліджень. Невідкладна допомога ураженим електричним струмом
Зміст

1. Електрокардіографія. Робота з електрокардіографом. 3

2. Надання долікарняної допомоги ураженим електричним струмом. 4

Список використаної літератури. 8

 

1. Електрокардіографія. Робота з електрокардіографом

 Актуальність теми.

Сучасна діагностика серцевих захворювань не може обійтись без електро-кардіографічного дослідження. Електрокардіограмою називають графічну залежність різниці потенціалів серця від часу на протязі кардіоциклу. Знайомство з електрокардіографом, методикою зняття електрокар­діограми студентів першого курсу дозволить їм закласти базис для кра­щого вивчення пропедевтики внутрішніх хвороб.

Медпрацівник повинен знати:

• що ми розуміємо під електрокардіограмою;

<і яку інформацію вона несе нам;

« механізм утворення зубців Р, QRS.T на кардіограмі;

    • теорію Ейнтховена;
    • що ми розуміємо під відведенням; І, II, III стандартні відведення і т.ін.

• поняття про балістокардіографію, векторкардіографію, динамокардіографію.

Медпрацівник повинен вміти:

» правильно накласти пацієнтові електроди і підключити їх до електро­кардіографа, дотримуючись при цьому правил техніки безпеки;

    • провести калібровку електрокардіографа і зняти ЕКГ у трьох стандарт­
    • них відведеннях І, II, ПІ;
    • розрахувати частоту серцевих скорочень за допомогою ЕКГ;

» визначити електричну активність серця за величиною зубця R.

Базові знання.

1. Будова і топографія серця в загальних рисах.

2. Поняття про електричний диполь, його характеристики (дипольний

3. момент і потенціал).

 
 


2. Надання долікарняної допомоги ураженим електричним струмом

 

Електротравма — це ураження, що виникає під дією електричного струму чи блискавки — розряду атмосферної електрики. Спричинює місцеві та загальні порушення в організмі людини. Серед місцевих уражень — опіки шкіри і тканин у місцях входу в тіло та виходу з нього електричного струму. Такі опіки бувають різними за тяжкістю, найчастіше нагадують термічні опіки III—IV ступенів. Можливий розрив тканин, що оточують місця ураження.

Найнебезпечніші внутрішні пошкодження. Оскільки наша нервова система також працює за принципом електричних явищ, вона страждає передусім. Уражений, як правило, відразу непритомніє, його м'язова система дуже скорочується, спостерігається параліч дихальної системи і глибоке пригнічення серцево-судинної діяльності.

У разі ураження блискавкою стан потерпілого ще гірший. Характерними є розвиток паралічу, глухота, зупинка дихання. Стан потерпілого в окремих випадках може бути настільки тяжким, що він мало чим відрізняється від мерця — шкіра бліда, зіниці широкі і не реагують на світло, дихання і пульс відсутні. Встановити ознаки життя в цьому випадку можна лише дуже уважно прослуховуючи ділянку серця стетофонендо-скопом чи за допомогою спеціальних приладів — електрокардіографів.

За більш-менш легких електротравм можуть спостерігатися запаморочення, загальна слабкість.

Ступінь пошкодження електричним струмом залежить від його сили (А), напруги (V), тривалості дії, а також загального стану організму (втома, алкогольне сп'яніння, виснаження, вік). Виснажені, змучені люди з хронічними захворюваннями нервової системи піддаються цьому виду пошкодження частіше заздорових. Глибина ураження тканин залежить від опору шкіри в ділянці проходження струму: що менший опір, то більша сила ураження. Найчутливішою є тонка, волога шкіра, менш чутливою — груба й суха. Має значення також характер струму (постійний чи змінний). Так, людина, яка перебуває у ванні, може смертельно уразитися струмом, який не заподіяв би їй жодної шкоди, пройшовши через суху шкіру. Описано випадки смерті у разі ураження струмом напругою 38 V, а в цей же час ураження блискавкою напругою 5 000 000 V не завжди є смертельним. Мають значення тривалість дії електричного струму на організм, а також його шлях у тілі людини; особливо небезпечно, коли він проходить через серце. За напруги до 500 V постійний струм не такий небезпечний, як змінний. За збільшення напруги небезпечнішим стає постійний струм.

Опіки, зумовлені електричним х струмом, відрізняються від термічних тим, що у разі виникнення навіть значних місцевих змін доти, поки не і приєднається вторинний запальний і процес, у шкірі зберігається волосся, немає гіперемії і болю. У разі електротравми в ділянках, де роговий шар шкіри товстий (п'ятка), за напрямком електричної петлі утворюються стільникоподібні порожнини, що пояснюється дією тепла. Іноді внаслідок електричного перетворення металу провідника на газ виникає імпрегнація шкіри дрібними часточками металу (металізація шкіри). Уражені ділянки забарвлюються в жовто-коричневий (у разі імпрегнації мідним провідником) або сіро-коричневий (у разі імпрегнації залізом) колір.

У більшості випадків потерпілого можна врятувати, якщо правильно і своєчасно подати йому допомогу. Відразу ж слід визначити джерело струму і звільнити потерпілого від його дії. Для цього потрібно викрутити електричні пробки, вимкнути перемикачі, обірвати чи перерізати дроти (інструментом з добре ізольованими ручками, сокирою) чи відвести їх від ураженого (сухою палкою, гілкою). Можна перемкнути два дроти, що несуть струм, між собою. Якщо дріт, що перебуває під струмом, нічим перерізати, необхідно відтягнути потерпілого за нижній край сорочки чи пальта, обгорнувши руку шарфом, курткою чи якоюсь тканиною.

Це слід робити дуже обережно, тому що дотик до потерпі того незахищеними руками небезпечний. В окремих випадках небезпечно навіть наближатися до нього (якщо він має контакт з високовольтною лінією). Можлива небезпека виникнення високовольтної дуги довжиною до 6 м, що призведе до появи нових жертв. Пам'ятайте, що вологий ґрунт та мокрі взуття і одяг так само небезпечні.

Після звільнення від струму потерпілого відправляють у медичний заклад. Всім постраждалим необхідна госпіталізація, навіть якщо травми незначні. У стаціонар хворого слід доставляти лежачим, його треба добре зігріти. Під час транспортування варто бути особливо уважним, оскільки в будь-який час можуть виникнути запаморочення, зупинка дихання тощо.

У випадку тяжких уражень струмом чи атмосферною електрикою, особливо під час появи ознак «смерті», потрібно негайно приступити до штучного дихання, яке інколи необхідно проводити кілька годин. Категорично забороняється ураженого блискавкою закопувати в землю. Це призводить до погіршення стану: утруднює дихання і кровообіг, спричинює переохолодження і, звичайно, затягує термін подання кваліфікованої допомоги.

Незначні ураження електричним струмом звичайно минають самі, не залишаючи по собі жодних змін. Іноді ж можуть з'явитися ускладнення місцевого і загального характеру. До місцевих ускладнень належать приєднання інфекції (у тому разі, коли електротравма супроводжується термічним опіком), вторинні кровотечі внаслідок ураження стінки судин, трофічні розлади.

Загальні ускладнення проявляються картиною вторинного шоку — як наслідок інтоксикації організму; психічними розладами — від легких до дуже тяжких. Іноді спостерігаються посттравматична електроенцефалопатія, вестибулярні розлади, підвищення внутрішньочерепного тиску, ретроградна амнезія, явища кисневого голодування головного мозку, тканин серця. У легших випадках тривалий час спостерігаються незначна втома, пригнічений настрій, дратівливість, зниження пам'яті або уваги. У декого залишаються розлади з боку внутрішнього вуха (запаморочення) і зору.

Лікування пошкоджень при електротравмі передбачає: надання потерпілому першої допомоги і місцеву та загальну терапію.

Головним у поданні першої допомоги є відключення потерпілого від джерела струму.

Потерпілому слід забезпечити спокій, покласти його в ліжко. Не можна дозволяти йому стояти, а тим паче продовжувати роботу.

За відсутності ефекту від непрямого масажу серця показаний прямий масаж з розкриттям грудної клітки. Наявність фібриляції шлуночків, що визначається на електрокардіограмі, свідчить про доцільність електричної дефібриляції. Одночасно проводять штучну вентиляцію легень.

Оживлення потерпілого треба продовжувати до появи самостійного дихання і відновлення роботи серця.

Після того як до потерпілого повернеться свідомість, його треба напоїти водою, соком, чаєм. Кава та алкогольні напої не рекомендовані. Хворого тепло вкривають і доставляють у лікарню.

 


Список використаної літератури

 

    Діагностика терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки / За ред. М.А. Андрейчина. - 2-ге вид., переробл. і доповн. - Л.: вид-во "Медична газета України", 1996.
    Джигирей В. С., Жидецкий В. Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Вид. 3-тє, доповнення. – Львів: Афіша. 2000.
    Аллен Р. Д. Наука про життя. Підручник. – К.: Книга. 1996.
    Русак О. Н. безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие. – С.-Пб., 1998.
    Котик М. А. Психологи и безопасность. – Таллин.: Валгус, 1991.
    Н.М.Ливенцев, "Курс физики”, М., Высшая школа, 1978, част.2 §139-142.
    В.Ф.Боєчко, А.Д.Огороднік, В.Ф.Мислицький, Л.Ю.Зав’янський, Т.О.Кримова, В.І.Федів Методичні вказівки до лабораторного практикуму з медбіофізики, Чернівці, 2001, с. 105-107.

Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (27.08.2011)
Переглядів: 2364 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Медико-тактична характеристика вогнищ ураження СДОР.

Охорона праці на підприємстві

Вплив електромагнітного поля мобільного телефону на організм людини

Світовий досвід організації та діяльності служб охорони праці

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Неформальная экономика, миграционные процессы и их воздействие на безопасность труда



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz