Бурхливий розвиток хімічної промисловості, впровадження хімічних технологій у багатьох галузях господарства, у сферу побуту супроводжується хімічним забрудненням навколишнього середовища, загрозами життю та здоров'ю населення, спричиняє економічні збитки. Промислові джерела шкідливих речовин, які можуть бути як активними, так і пасивними, здатні виділяти в повітря десятки токсичних агентів і це може бути значно масштабніше при аваріях (катастрофах) з виливом (викидом) небезпечних хімічних речовин (далі - НХР).
Наслідки впливу НХР під час аварій на промислових об'єктах і транспорті визначаються з метою прогнозування масштабів забруднення внаслідок аварій з впливом (викидом) НХР на промислових об'єктах, автомобільному, залізничному та трубопровідному транспорті. Передбачення масштабів забруднення НХР згідно з «Методикою прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті» (далі - «Методики НХР») - це визначення глибини та площі можливого забруднення місцевості, часу підходу забрудненого повітря до заданого об'єкта (населеного пункту) та часу дії джерела небезпеки. Прогнозування проводиться з метою проведення розрахунків для планування заходів щодо захисту населення та інших цілей.
У згаданій «Методиці НХР» при прогнозуванні можливих наслідків хімічної аварії враховуються як метеодані, так і характер місцевості, але «Методика НХР» дозволяє прогнозування тільки для ідеальної (рівної) поверхні, тільки генералізо-вано (тобто в узагальненому вигляді), в той час як реальна дійсність значно багатогранніша.
Не менш важливо враховувати метеоумови та характер місцевості при організації спостережень щодо оцінки хімічної обстановки, яка здійснюється з метою своєчасного отримання органами управління інформації про забруднення довкілля небезпечними хімічними і радіоактивними речовинами, аналізу та розроблення практичних рекомендацій щодо прийняття рішень на впровадження заходів захисту населення. Спостерігачам і фахівцям розрахунково-аналітичної групи важливо знати певні закономірності впливу погоди та характеру місцевості на поведінку НХР у повітрі (навколишньому середовищі).
Метою даної роботи є спроба висвітлення впливу елементів погоди (її зміни) та характеру місцевості (рослинність, забудова, рельєф) на поведінку НХР у залежності, як від зазначених факторів, так і в їх взаємозв'язку з фізичними та хімічними властивостями НХР.
Найбільш важливими елементами погоди, що впливають на поведінку НХР у повітрі та на грунті, є температура повітря і грунту, ступінь вертикальної стійкості повітря в приземному шарі, швидкість і напрямок вітру, опади. Важливими елементами місцевості, що впливають на поводження НХР, є рельєф, рослинний покрив і забудова місцевості.
Атмосферне повітря являє собою механічну суміш кисню, азоту та інших газів. У повітрі завжди містяться також водяні пари, пил і дрібні зважені крапельки води, що складають туман і хмари. У зараженому отруйними речовинами повітрі містяться пари і аерозоль (дрібні крапельки чи тверді часточки).
Поводження зараженого повітря практично не відрізняється від поводження незараженого повітря.
Температура повітря у приземних шарах звичайно не однакова для шарів, що знаходяться на різній висоті від поверхні грунту. Температура повітря піддається коливанням як протягом доби (добовий хід), так і протягом року (річний хід). При стійкій погоді добовий хід температури характеризується тим, що найнижча температура (мінімум) зазвичай спостерігається перед сходом сонця, а найвища (максимум) - після 1-2 годин після полудня.
Температура грунту випробує більш значні коливання, тому що нагрівання та охолодження його відбуваються інтенсивніше.
Температура повітря та ґрунту визначає агрегатний стан НХР і тим самим впливає на характер їх поведінки в навколишньому середовищі. Температура обумовлює швидкість випаровування НХР із зараженої місцевості та, як наслідок, стійкість і концентрацію в повітрі. Чим вище температура повітря та ґрунту, тим швидше йде процес випаровування, а отже, тим менший час їх вражаючої дії.
Швидкість розсіювання зараженого повітря, а отже, і зменшення концентрації НХР в повітрі залежить і від вертикальної стійкості приземних шарів повітря.
Так, в умовах інверсії та ізотерми вражаючі концентрації НХР зберігаються значно довше ніж при конвекції. Хмара забрудненого повітря повільно розсіюється і поширюється за вітром на значну глибину.
В умовах конвекції початкова концентрація парів НХР у хмарі забрудненого повітря менша, інтенсивність розсіювання хмари виростає, а це викликає зменшення концентрації парів НХР і зменшення глибини забруднення. При сильній конвекції відбувається відрив хмари забрудненого повітря від землі і глибина його поширення виявляється незначною. Для НХР, що вражають людину краплинами через шкіру, вертикальна стійкість повітря приземного шару повітря суттєвого впливу не чинить. Значний вплив на такі речовини чинить температура повітря і ґрунту.
Суттєвий вплив на поведінку НХР чинить вітер в приземному шарі повітря. Вітер сприяє значному зниженню вражаючих концентрацій за рахунок інтенсивного перемішування забрудненого повітря з незабрудненим повітрям, напрямок і швидкість вітру, його характер значною мірою впливають на тривалість збереження вражаючих концентрацій і дальність поширення хмари зараженого НХР повітря. При слабкому вітрі заражене повітря поширюється повільно, високі концентрації НХР зберігаються довше. Сильний рвучкий вітер швидко розсіює заражене повітря (Схема  № 1).