Основні засади соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Неділя, 04.12.2016, 21:18
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Основні засади соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань
Вступ
1.Основні засади соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань
2. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів страхування
3. Аналіз страхових нещасних випадків на виробництві
4. Аналіз професійної захворюваності
Висновки
Список використаних джерел

Вступ
В ринковій економіці виробнича діяльність приносить окремим людям і к групам виняткове багатство, з одного боку, і
дозволяє іншим людям забезпечити собі елементарні умови існування, з іншого боку. Одні ризикують коштами -
капіталом, інші - своїм здоров'ям і навіть життям.
За даними Міжнародної організації праці (МОП) щороку в результаті нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань вмирає два мільйони двісті тисяч людей. У всьому світі щорічно реєструються близько 270 мільйонів
нещасних випадків і 160 000 000 професійних захворювань. За оцінкою МОП, з цієї причини втрачається чотири відсотки
валового внутрішнього продукту (ВВП) світової економіки.
Тому суспільство в особі законодавця розумно вважає, що член суспільства - власник засобів виробництва,
роботодавець, використовуючи робочу силу інших членів суспільства, повинен: а) відповідати перед суспільством за
збереження робочої сили, б) компенсувати працівникам (повноправним членам суспільства) весь той збиток, який
вони отримали, будучи робочою силою.
Тим самим охорона праці стає елементом соціального захисту трудящих і елементом пщтримки так званого
соціального світу. У цьому її призначення і в цьому її значення для життя суспільства. Не просто акція гуманізму, а
раціонально обумовлена соціально-економічна діяльність, що запобігає збиток суспільства.

1 .Основиі засади соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань
Відповідно до Конституції України, Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та к гарантії; проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення к у разі повної^ часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника тощо. Право на соціальний захист гарантується, зокрема, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Окремі закони України, по-перше, спрямовані на соціальний захист працівників, які внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання отримали ушкодження, що призвели до втрати професійної працездатності, і по-друге,
передбачають відшкодування Фондом шкоди шляхом надання потерпілим соціальних послуг та виплат, у тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Основні принципи страхування від нещасного випадку
І! паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;
І!     своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;
її обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;
І!     надання державних   гарантій   реалізації   застрахованими громадянами своїх прав;
а     обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;
ьл     формування та витрачання страхових коштів на солдарній основі;
110     диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму
та   професійної захворюваності на кожному пщприємстві;
а     економічна заінтересованість   суб'єктів   страхування   в поліпшенні умов і безпеки праці;
и     цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на пщставі статуту, який затверджується її правлінням. Він є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а
також емблему, яка затверджується його правлінням. Фонд набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади, управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків ним здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.
Головними завданнями Фонду є:
— компенсація працівникові (або членам його родини) шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням
здоров'я. Фонд виплачує йому або членам його сім'ї одноразову допомогу, втрачений заробіток у разі тимчасової непрацездатності, пенсію при частковій втраті працездатності, пенсію у разі смерті потерпілого; організовує похорон померлого, оплачуючи пов'язані з цим витрати;
— вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого. Фонд організовує лікування потерпілих, к перекваліфікацію, працевлаштування осіб з відновленою працездатністю;
— створення умов для перекваліфікації інвалідів;
— вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням.
Основна мета Фонду соціального страхування — сприяння керівництву підприємств у проведенні роботи щодо
профілактики травматизму. Якщо ж керівництво нехтуватиме його порадами, рекомендаціями, вимогами, то Фонд
(страхові експерти), наділений контрольними функціями (тобто маючи право перевіряти стан охорони праці на свій
розсуд), має можливість застосувати до підприємства санкції у вигляді зміни страхового тарифу, притягнення до
відповщальності посадових осіб, заборони експлуатувати устаткування тощо.
Для страхування працівника від нещасного випадку не потрібні його згода або заява. Страхування здійснюється в безособовій формі. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона
застрахована незалежно ви фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
Застрахованій особі видається свідоцтво встановленого зразка.

2. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів страхування
Права та обов'язки застрахованого встановлені ст..43,44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності».
Застрахований має право:
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) бути повноважним представником застрахованих працівників і вимагати вд Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання своїх обов'язків щодо соціального захисту потерпілих;
3) брати участь у розслідуванні страхового випадку, у тому числі з участю представника профспілкового органу або своєї довіреної особи;
4) у разі настання страхового випадку одержувати вд Фонду соціального страхування вд нещасних випадків виплати та соціальні послуги, передбачені статтею 21 цього Закону;
5) на послуги медичної реабілітації;
6) на послуги професійної реабілітації, включаючи збереження робочого місця, навчання або перекваліфікацію, якщо загальна тривалість професійної реабілітації не перевищує двох років;
7) на відшкодування витрат при медичній і професійній реабілітації на проїзд до місця лікування чи навчання і назад, витрати на житло та харчування, транспортування багажу, на проїзд особи, яка його супроводжує;
8) на послуги соціальної реабілітації, включаючи придбання автомобіля, протезів, допомогу у веденні домашнього господарства, що надаються відповідно до законодавства.
У разі смерті потерпілого члени його сім'ї мають право на одержання від Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхових виплат (одноразової допомоги, пенсії у зв'язку із втратою   годувальника) та послуг, пов'язаних з похованням померлого.
Застрахований зобов'язаний:
1) знати та виконувати  вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, що стосуються застрахованого, а також додержуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором,  контрактом) та    правилами    внутрішнього   трудового розпорядку підприємства;
2) у разі настання нещасного випадку або професійного захворювання:
а) лікуватися в лікувально-профілактичних закладах або у медичних працівників, з якими Фонд соціального
страхування від нещасних випадків уклав угоди на медичне обслуговування;
б) додержувати правил поведінки та режиму лікування, визначених лікарями, які його лікують;
в) не ухилятися від професійної реабілітації та виконання вказівок, спрямованих на якнайшвидше повернення його до трудової діяльності;
г) своєчасно   повідомляти  робочий  орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків про обставини, що призводять до зміни розміру матеріального забезпечення, складу соціальних послуг та
порядку к надання  (зміни стану непрацездатності,   складу   сім'ї,   звільнення   з роботи, працевлаштування,
виїзд за межі держави тощо].
Права та обов'язки роботодавця як страхувальника закріплені в ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності».
Роботодавець як страхувальник має право:
1) брати участь на виборній основі в управлінні страхуванням від нещасних випадків;
2) вимагати від Фонду соціального страхування від нещасних випадків виконання обов'язків Фонду щодо
організації профілактики нещасних випадків і професійних захворювань та соціального захисту потерпілих;
3] оскаржувати рішення працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків у спеціальних
комісіях з питань вирішення спорів при виконавчій дирекції Фонду та при її робочих органах;
4) захищати свої права та законні інтереси, а також права та законні інтереси застрахованих, у тому числі в суді.
Роботодавець як страхувальник зобов'язаний:
1) інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків:
а) про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві;
б) про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідного класу професійного ризику;

2)   подавати   робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального  страхування від нещасних випадків
відомості про річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), кількість   нещасних   випадків і
професійних захворювань на підприємстві за минулий календарний рік;


4) безоплатно створювати всі необхідні умови для роботи на підприємстві представників Фонду соціального
страхування від нещасних випадків.
З .Аналіз страхових нещасних випадків на виробництві
Одним із основних показників стану охорони праці є рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності.
Аналіз стану виробничого травматизму та професійних захворювань в Україні за І півріччя 2011 року свідчить про наступне.
У І півріччі 2011 року до робочих органів виконавчої дирекції Фонду надійшло близько 6700 повідомлень про нещасні випадки на виробництві, в яких постраждало 6835 осіб, в т.ч. 817 - із смертельним наслідком, та 2749 повідомлень про професійні захворювання. За звітний період страховими експертами (іншими представниками Фонду, які виконують к обов'язки) взято участь у роботі комісій з розслідування:
-125 групових нещасних випадків;
- 424 нещасних випадків із смертельним наслідком;
- 504 випадків смерті на підприємстві;
-1172 нещасних випадків з можливою інвалідністю;
- 5032 інших випадків;
- 2767 професійних захворювань.
УІ півріччі 2011 року у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року кількість страхових нещасних випадків зменшилась на 13,6% (з 6460 до 5562). Кількість смертельно травмованих осіб знизилась на 8,7 % (з 289 до 264).
Кількість страхових нещасних випадків на виробництві зменшилась у всіх регіонах України. Однак, в деяких регіонах
вщмічається незначне збільшення смертельно травмованих осіб, а саме: Донецька область на 20% (з 50 до 60),
Київська область на 71,5% (з 7 до 12), Херсонська область на 5 випадків (з 2 до 7).
Значне зниження страхових нещасних випадків відмічається по таким регіонам України: Сумська область - на 42,4% (з
144 до 83), Полтавська область - на 35,1% (з 174 до 113), Черкаська область - на 34,5% (з 87 до 57), Харківська
область - на 29,5% (з 268 до 189), Хмельницька область - на 24% (з 96 до 73).
Найбільша кількість страхових нещасних випадків зареєстрована у Донецькій (35,8%), Луганській (14,6%) і
Дніпропетровській (7%) областях. Кількість травмованих осіб у цих областях складає близько 57,4% ви загальної
кількості травмованих по Україні.
На підприємствах України травмовано 79,5% (4422) чоловіків (в т.ч. 246 - смертельно) та 20% (1140) жінок (в т.ч. 18 -
смертельно) від загальної кількості травмованих по Україні.
Отримали травми на виробництві у стані алкогольного сп'яніння 81 особа (біля 1,5% ви загальної кількості травмованих
по Україні), при цьому 28 осіб отримали травми із смертельним наслідком.

До найбільш травмонебезпечних галузей та видів робіт виносяться:
- добування та збагачення кам'яного вугілля - кількість травмованих складає 35,2% ви загальної кількості травмованих
по Україні (1961 особа, в т.ч. 45 - смертельно);
- вирощування зернових та технічних культур - 2,5% (144 травмованих осіб, в т.ч. 15 - смертельно);
- діяльність лікарняних закладів - 2,6% (143 травмовані особи, в т.ч. 1 - смертельно);
- будівництво будівель - 2,4% (134 травмовані особи, в т.ч. - 23 смертельно).
Кількість травмованих осіб у цих галузях складає близько 50% ви к загальної кількості травмованих по Україні.
Серед причин нещасних випадків переважають організаційні - 79% (4406 нещасних випадків). Через технічні причини
сталося -13% (740) нещасних випадків, психофізіологічні - 8% (419) нещасних випадків.
Найпоширенішими організаційними причинами, як і в минулому році, стали:
- невиконання вимог інструкцій з охорони праці - 45,% ви загальної кількості травмованих осіб по Україні (2 510
травмованих осіб);
- невиконання посадових обов'язків - 8,9% (496 травмованих осіб);
- порушення правил дорожнього руху-4,8 % (270 травмованих осіб).

Найпоширенішими технічними причинами стали:
- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд, території - 4,9% ви загальної кількості
травмованих осіб по Україні (273 травмовані особи);
- недосконалість технологічного процесу, його невйповйність вимогам безпеки - 1,5% (82- травмовані особи).
Найпоширенішою психофізіологічною причиною стала: травмування внаслідок протиправних дій інших осіб - 2,3% ви
загальної кількості травмованих осіб по Україні (128 травмованих осіб).
До основних подій, які призвели до нещасних випадків, відносяться:
- падіння потерпілого - близько 32% (1799 осіб) травмованих осіб ви загальної кількості травмованих по Україні;
- обвалення, обрушення - 22% (1209 осіб);
- дія предметів, що розлітаються, - 17% (948 осіб);
- дорожньо-транспортні пригоди - 7% (379 особа).

Нещасні випадки на виробництві частіше трапляються при використанні наступного устаткування:
- автомобілів - 4% (229) - травмованих осіб вд загальної кількості травмованих по Україні;
- гірничошахтного устаткування - 17% (250) травмованих осіб;
- автомобілів спеціалізованих, автопоїздів, тролейбусів, мотоциклів - 16% (110) травмованих осіб.
Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, за характером та анатомічною локалізацією травм розподіляються так:
-165 осіб отримали струс головного мозку;
-107 осіб отримали відкриті переломи пальців кісті;
- 99 осіб отримали травматичну ампутацію пальців кісті.
До найбільш травмонебезпечних професій належать:

- гірник очисного забою - травмовано 573 особи;
- прохідник - 426 осіб;
- гірник підземний - 270 осіб;
- електрослюсар підземний - 166 осіб;
- водій автотранспортних засобів - 115 осіб;
- слюсар ремонтник - 107 осіб;
- гірник з ремонту гірничих виробок - 93 особи;
- машиніст гірничих виїмкових машин - 91 особа.


Табл.1 Порівняльна таблиця нещасних випадків на виробництві за І півріччя 2011 року з аналогічним періодом 2010 року

4 Аналіз професійної захворюваності
УІ півріччі 2011 року, у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року, кількість професійних захворювань збільшилось на 5,3% (з 2535 до 2669).
Найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у Донецькій (30%), Луганській (24,8%), Дніпропетровській
(19%) і Львівській (12,7%) областях. Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 87% ви загальної к кількості по Україні.
Ріст професійних захворювань вимічається у Львівській області - на 59,6% (з 213 до 340 ), у Донецькій області - на 12,1% (з 726 до 814), Запорізькій області - на 38,2% (з 34 до 47), Кіровоградській області - на 24,3% (346 до 37).
В структурі професійних захворювань перше місце належить хворобам органів дихання 68% від загальної кількості по Україні (понад 1839 випадків). На другому місці - захворювання опорно-рухового апарату - 19% (радикулопатії;
остеохондрози, артрити, артози - понад 522 випадки). Третє місце залишається за вібраційною хворобою 5% (133 випадки), четверте за хворобами слуху - 3% (86 випадків).
Найбільше професійних захворювань відмічається у таких галузях та видах робіт:
- добування та збагачення кам'яного вугілля - кількість професійних захворювань 71,5% ви загальної кількості по Украйні (1910 осіб);
- підземне видобування залізної руди - 6,1% (165 осіб);
- відкрите видобування залізної руди - 2,1% (56 осіб);
- будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості - 2,3% (62 особи).
Кількість осіб, яким встановлено професійні захворювання у цих галузях, складає близько 82% від к загальної кількості по Україні.


Висновки
Головне завдання обов'язкового соціального страхування - забезпечення соціального захисту постраждалих в|д нещасних випадків на

виробництві та професійних захворювань, відшкодування шкоди, заподіяної к життю та здоров'ю при виконанні
трудових обов'язків. Крім того, він передбачає забезпечення запобіжних заходів зі скорочення виробничого
травматизму та професійних захворювань.
Несприятливі умови праці, що обумовлюють виникнення виробничого травматизму, в основному є результатом:
старіння основних виробничих фондів, скорочення об'ємів капітального та профілактичного ремонтів, промислових
будівель, машин та устаткування; обмеження інвестицій, направлених на створення нової^ більш безпечної техніки,
технологій, технічного обновлення виробництва; послаблення контролю за технікою безпеки на виробництві,
руйнування галузевої системи управління охороною праці, скорочення служб охорони праці на підприємствах;
послаблення відповідальності роботодавців та керівників виробництв за стан умов праці та техніки безпеки; погіршення
виробничої та технологічної дисципліни та ін.
Сьгодні, в рамках системи обов'язкового соціального страхування створений ряд механізмів, у тому числі економічних,
що спонукають і змушую роботодавців займатися саме превентивними заходами з охорони праці. Тільки використовуючи
дані механізми на всю міць можливо докорінно змінити умови праці працюючих і домогтися зниження травматизму і
професійної захворюваності, що є не просто одним з найважливіших завдань Фонду соціального страхування, а однією з
найважливіших завдань держави і суспільства. Саме шляхом здійснення превентивних заходів повинні створюватися
підприємствам умови, в тому числі економічні, які сприяли б подальшому вдосконаленню умов і охорони праці,
посиленню заходів, що сприяють безпеки людини в процесі його виробничої діяльності, зниження травматизму і
професійної захворюваності.
Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (27.08.2012)
Переглядів: 998 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
реферат

Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


УПРАВЛЕНИЕ ПОЖАРНОЙ БЕЗОПАСНОСТЬЮ

Методи оцінки стану умов праці

Перелік робіт підвищеної небезпеки

Порядок видачі і оформлення наряду

Основні положення охорони праці на виробництві

Права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору і під час роботи на підприємстві Безпека праці в ливарному виробництві



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz