Техніка безпеки та пожежна безпеки при виробництві преміксів - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Субота, 03.12.2016, 01:19
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Техніка безпеки та пожежна безпеки при виробництві преміксів
 
Висівки пшеничні, гідролізні дріжджі та інші компоненти, які застосовуються у виробництві преміксів як наповнювачі, є пилоутворюючими продуктами, які за певішх умов, як і інші органічні речовини, можуть утворювати вибухонебезпечні суміші. До таких умов відносять: вибухонебезпечну концентрацію пилу, достатню кількість кисню, що вступає в реакцію "швидкого" горіння, температуру суспензії, наявність теплового джерела достатньої потужності. Низька вологість наповнювачів, наявність тон-кодисперспнх частинок підвищують можливість виникнення вибухонебезпечних ситуацій.
Найчастіше у зв'язку зі специфікою технологічних процесів, вибухонебезпечні ситуації або близькі до них стани можуть виникати всередині транспортного обладнання, насамперед порій, у подрібнювальному обладнанні (молоткових дробарках) в моменти виходу на робочий режим та закінчення подрібнення (дві критичні точки), в бункерах, силосах, пилових камерах та рідше безпосередньо у виробничих приміщеннях, найчастіше - при явних порушеннях ходу технологічного процесу.
Однією з найчастіших несправностей транспортного обладнання, яка призводить до появи джерела запалювання та виникнення вибуху, є загоряння стрічки норії при пробуксовуванні, викликане завалом норії, розтяганням стрічки, попаданням великого стороннього предмета та заклинюванням стрічки або з інших причин.
При неправильно організованому магнітному сепаруванні сировини, а також при невчасному обслуговувашгі магнітних сепараторів можливе попадання мсталомагнітних домішок в машини ударно-егнраючої дії, насамперед у молотку дробарки. При утворенні іскри та при наявності вибухонебезпечної концентрації пилу може статися вибух.
Три незадовільній герметизації технологічного та транспортного обладнання, несправності або недостатньо ефективній роботі аспіраиійних мереж запиленість повітря у виробничих приміщеннях   цеху   по  виробництву   преміксів   значно   перевищує установлені норми, що призводить до відкладення питу на поверхнях обладнання, будівельних конструкцій (балках, карнизах, стінах). Цей пил, звичайно, дрібнодисперсний та сухий, с потенційним джерелом утворення вибухонебезпечної аеросуспензІЇ всередині приміщень, шо обумовлює можливість швидкого поширення пилового вибуху з однієї ділянки на іншу, з одного технологічного апарата або ємності на все приміщення.
Пиловий вибух розвивається, як правило, у декілька стадій і може розпочатися з локального удару - підриву пилу в машині, невеличкому бункері або в приміщенні в зоні пило виділення. На цій стадії ЙОГО найчастіше можна локалізувати - вивести в атмосферу через вибухорозрядпик або скидальну загороджувальну панель. За несприятливих умов первинний вибух піднімає в повітря пил, який осів на машинах та конструкціях, пил з бункерів при їхньому частковому заповненні. При цьому часто руйнуються самопливні труби з продуктом тощо, тобто виникають умови вибуху в значно більших обсягах. При важких наслідках пилових вибухів осташіі проходили, як правило, в два, три і навіть чотири етапи. Потужність вибуху, що розвивається, прямо залежить не лише від умов, а й від об'єму, в якому він протікає. Чим більший цей об'єм, тим вища потужність пилового вибуху.
Важливе значення мають проектні рішення, спеціальні конструктивні заходи, передбачені н ході проектування і будівництва цеху, підприємства. До них відносять наявність тамбурін-шлюзів між виробничими спорудами і приміщеннями, що припиняють шлях вогню, диму й ударній хвилі і локалізують вибух в одному приміщенні. Сюди ж відносять улаштування вибухороз-рядників в норіях, фільтрах, циклонах, бункерах дробарок, сило-сах, бункерах наповнювача та готового продукту, вибухо- та вог-иеобгороджування, скидальні панелі та інші загороджувальні конструкції. Як установлено на основі аналізу виникнення і розвитку багатьох вибухів на зерно переробних підприємствах, до негативних наслідків призводять об'єднані асиіраційні мережі, вентиляційні шахти та мережі, що об'єднують нижні та верхні поверхи, об'єднання бункерів та силосів переттчними вікнами тощо.
Велике значення при виникненні вибуху має наявність теплових джерел. До них відносять електро- та газозварювання, використання відкритого вогню, паління, коротке замикання та загоряння проводів, кабелів, самозаймання продуктів зберігання (шротів, висівок, інших компонентів), користування несправним електроінструментом та переносними лампами, несправності в підшипникових вузлах, що призводять до розігріваїгая металу та продукту до високих температур, падіння тощо.
До катастрофічних наслідків призводили непрофесійні дії персоналу при ліквідації осередків самозаймання та самозігрівання. Вибухи відбувалися в той момент, коли до осередку, котрий ліквідується, пробивали канали (для його гасіння), а по них, насамперед, починало надходити повітря. У результаті надходження кисню осередок самозаймаїшя активізувався, ситуація ставала неконтрольова-ною, швидко спричинювала пожежу та вибух.
Для створення безпечних умов роботи в цехах преміксів потрібно дотримуватися таких правил:
-     електроустановки повинні відповідати вимогам "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів", "Правші будови електроустановок (ПУЕ)", "Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів";
-     застосовувати електродвигуни в закритому виконанні з ущільненнями та обдуванням;
переносний інструмент використовувати з напругою не більше, ніж 36 V;
-     електрична й освітлювальна апаратура, кабелі та електропроводка повинні бути в справному стані, світильники повинні мати ковпаки, що щільно закриваються, із товстого скла та захисні решітки;
-     для захисту небезпечних проявів статичної електрики технологічне обладнання І пов'язані з ним самопливні трубопроводи повинні бути заземлені відповідно до "Правил захисту від статичної електрики";
-     у виробничих та складських приміщеннях потрібно регулярно
проводити прибирання пилу з будівельних конструкцій, з
поверхонь обладнання, підлоги та стін;
-     сполучення між приміщеннями різної категорії за вибухоиебезпечіїістю повинно здійснюватися через тамбури-шлюзи;

-. категорично забороняється захаращувати передбачені у виробничих приміщеннях евакуаційні виходи і проходи до пожежних сходів;
-    проводити тимчасові вогневі роботи на території та в приміщеннях вибухо- та пожежонебезиечиих виробництв можна лише після оформлення спеціального дозволу та виконання необхідних підготовчих робіт з очищення обладнаїшя, заповнення бункерів та силосів продуктом для визначення реакційного простору, в якому може виникнути удар, застосування інших захисних заходів;
-     при роботах всередині апаратів, бункерів, силосів робітники повинні бути проінструктовані про правила їх безпечного ведення та методи надання першої допомоги постраждалим; ці роботи проводять у повній відповідності з інструкціями;
-     у всіх приміщеннях силосного складу наповнювача та виробничого відділення необхідно здійснювати систематичний контроль повітря на вміст пилу;
-     на норіях, дробарках, фільтрах, в силосах та бункерах для збе-ріі-ання наповнювача передбачають установку вибухорозряд-ників для підведеїшя вибухової хвилі за межі виробничого помешкання, тобто в атмосферу; для розрахунку перерізу хвилеводів приймають 0,0285 м на 1 м3 внутрішньою об'єму обладнання, яке захищається;
-     для локалізації вибуху в помешканні прийнята норма - 0,05 м2 легкоскидальних захисних конструкцій на 1 м3 захисного об'єму виробничих будівель;
-     для запобігання можливості виділення пилу з транспортного обладнання усі фланцеві з'єднання, а також саме обладнання повинні бути герметично ущільнені;
-     для обслуговування та ремонту обладнання повинні бути передбачені вільні підходи до нього, а в необхідних місцях -майданчики для обслуговування;
-     усі обертові частини механізмів іювшші бути загороджені; забороняється установлювати та знімати на ходу огородження; всі огородження повинні бути добре закріплені й утримуватися в справному стані;
-     проведення ремонтних робіт у ряді категорійних приміщень здійснюється спеціальними інструментами, котрі не іскрять
при ударах, з письмового дозволу начальника цеху, з призначенням відповідальної особи з числа інженерио-тсхнічних працівників;
опускання робітників у сшіоси повинно здійснюватися із за-стосувашіям спеціальних елеваторних лебідок, які мають жорстке сідло та захисний пояс, прикріплений до стрижня. Крім того, на робітникові повніша бути каска та пожежний иояс з карабіном, через який пропускають страхувальний канат; опускання робітників здійсшоегься за наявності медичної довідки, що дозволяє їм цю роботу та при їхній згоді. Перед опусканням робітника силос старанно провітрюють та перевіряють за допомогою газоаналізатора або індикаторного паперу на відсутність у них двоокису вуглецю. Якщо силос не перевірений, опускання робітника без шлангового протигаза забороняється; якщо в силосі є продукт (висівки, дріжджі, кормолізии тощо), то керівник робіт вживає заходів для запобігання можливості його випуску з силоса під час перебування там робітників. Крім робітника, який опускається, в роботі повинні брати участь ще три особи: один керує лебідкою та гальмом, інший стежить за стравлюванням повітряного шланга та за роботою повітродувної машини, третій стравлює та вибирає захисний канат. Елеваторна лебідка, страхувальний канат, пояси, повітродувна машина повинні періодично оглядатися та випробовуватися під спостереженням інженера з техніки безпеки. Робітникові під час спуску не дозволяється відщібатися від пояса та покидати сідло візка, забороняється ходити по насипу продукту, тому що в товщі насилу може бути пустота;
-    технологічне, транспортне та допоміжне обладнання повинно підтримуватися в справному стані, його потрібно вчасно ремонтувати, обладнання повинно бути заземлене, пофарбоване з виділенням сигнальними кольорами огороджень обертових деталей та небезпечних зон; повинні дотримуватися установлені проходи між обладнашгям, а також між обладнанням та стінами;
-     особлива увага повинна бути приділена роботі аспіраційної о обладнання, його правильному компонуванню, герметичному виконанню, розрахунку мереж, правильному підбору вентиляторів та ішловідділювачів, наладці та паспортизації, своєчасній ревізії, очищенню, ремонту; вмикання аспіраційного обладнання в роботу повинно передувати вмиканню транспортного та технологічного обладнання, найкраще із застосуванням автоматичного блокування; рівень запиленості в робочих приміщеннях повинен бути 2-6 мг/м3 залежно від вмісту а пилові окису кремнію (5іО?);
-     усі працюючі повинні своєчасно одержувати спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту необхідних розмірів та характеристик; повинно бути орі-анізоване своєчасне прашія спецодягу, ремонт взуття; в установленому порядку повинен проводитися загальний інструктаж, а також інструктаж на робочому місці; заняття з технологічного мінімуму з робітниками та інжеперно-технічішми працівниками та складання іспиту кваліфікаційній комісії;
-     персонал підприємства повинен вміло діяти у випадку виникнення критичних ситуацій, наприклад, виникнення осередку загоряння; для цього необхідно знати систему оповіщення та сигналізації, вміти користуватися вогнегасниками, брандспойтом та іншим протипожежним інвентарем; на підприємстві та в цехах повинні проводитися періодичні навчання з протипожежної оборони.
І Іа кожному підприємстві необхідно проводити систематичну роботу з поліпшення умов праці: удосконалювати освітленість робочих місць; знижувати рівень шуму та вібрації, запиленості: ліквідувати ділянки та робочі місця з важкими умовами праці в результаті механізації вантажі ю-розваїтіжувальпих та трансиортно-складських робіт; впроваджувати комплексну механізацію та автоматизацію, поліпшувати опалювання виробничих приміщень, ліквідувати протяги; скорочувати нічні зміни; поліпшувати роботу столових та буфеїів; організовувати гаряче харчування в нічні зміни тощо. Останніми роками успішно вііроваджуютьея в ряді галузей народного господарства кабінети емоційного розвантаження, ство-реш безпосередньо на виробництві. За декілька хвилин вони знімають напругу, втому, відновлюють гостроту слуху та зору, в цілому підвищують продуктивність праці.
Робота на заводах з виготовлення преміксів має свою специфіку. Тут працюючі мають безпосередній контакт з біологічно активними речовинами, особливо на ділянках їх підготовки, де є безпосередній контакт під час розкривання тари, зважування, подрібнення, нриттувшшя попередніх сумішей, подачі в наддоза-торні бункери тощо, а також під час пакування іірсміксів у мішки, завантаження їх у вагони та автомобілі. Більшість біологічно активних речовин - солі мікроелементів, ферментні препарати, вітаміни, особливо тоикодисисреш, спроможні викликати негативні реакції, отруєння, подразнення дихальних шляхів, бронхіальні та інші захворювання. У зв'язку з цим необхідно, крім герметизації та аспірації, вміло користуватися засобами іпдивідуальноію захисту: респіраторами, окулярами, пастами, мити руки розчином соди, використовувати іумовІ чоботи, рукавички, періодично проходити медичний контроль.
Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (09.12.2010)
Переглядів: 853 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Крупнейшие радиационные аварии и катастрофы в мире

Защита от производственных вредностей

Вплив препаратів побутової хімії і полімерних матеріалів на людину

Охрана труда контрольная работа Вар. 17

Разработка и внедрение мероприятий по снижению производственного травматизма

Нормативна база БЖД



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz