ВСТУП

Зоровий аналізатор є складовою частиною людського організму і від його нормального функціонування значною мірою залежить нор­мальна діяльність усіх систем організму. Але ще більшою є залежність органа зору від стану органів та систем цілого організму. Більшість інформації, яку ми отримуємо ззовні, проходить через зоровий аналізатор. Недаром народне прислів'я говорить, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Коли зір зни­жується, людина нерідко втрачає можливість працювати за спеціальністю, у разі значного зниження зору настає втрата за­гальної працездатності, сліпнучи, людина стає інвалідом. Для ба­гатьох людей нема нічого гіршого, ніж перестати бачити.

1. ТРАВМУВАННЯ ОЧЕЙ

Будь-яке пошкодження ока небезпечне і може спричинити сліпоту навіть через тривалий час після травми!

Якщо до ока потрапила порошинка – не тріть його! Цим ви тільки збільшите подразнення. Потрібно відтягнути верхню повіку за вії до низу так, аби її внутрішній бік протерли нижні вії. Людина при цьому повинна дивитися вниз.

Коли ж порошинка потрапила під нижню повіку, відтягніть її вниз і обережно зніміть стороннє тіло з внутрішньої поверхні зволоженим кутом чистого носовичка. Людина при цьому має дивитися в гору.

Якщо ви забили око, прикладіть до нього на 15-20 хв. чистий носовичок або шматок вати, змочений холодною водою. В усіх випадках закритої травми ока слід звертатися до лікаря.

Дуже небезпечні відкриті травми ока, коли наскрізь пробиті його оболонки.

Сторонні тіла, що потрапили до ока, повинен видаляти тільки лікар-окуліст. Звернутися до нього треба негайно, бо втрата часу може негативно позначитись на зорі. Перша допомога у таких випадках полягає у накладанні на пошкоджене око чистої пов¢язки.

Очі можна пошкодити вогнем, парою, гарячим жиром, окропом. У цих випадках слід негайно вимити обличчя із заплющеними очима, а потім промити око великою кількістю прохолодної води. Не накладаючи пов¢язки, слід звернутися до лікаря.

При опіках очей кислотою або лугом, вапном чи іншими їдкими хімічними речовинами потрібно негайно промити їх великою кількістю чистої прохолодної води протягом 14-20 хв., розкривши повіки і, не накладаючи пов¢язки, негайно звернутися до лікаря.

Запальні захворювання очей найчастіше трапляються в наслідок порушення особистої гігієни та зараження різними бактеріями чи вірусами.

Запалення повік супроводжується набряком, свербінням, сльозотечею. У цих випадках очі слід промити міцним розчином чаю або ромашки аптечної, а потім звернутися до окуліста.

Запалення слизової оболонки повік (кон¢юктивіт) та очного яблука. Крім порушень правил гігієни й інфекційних чинників, значну роль у цьому захворюванні відіграє короткозорість і далекозорість, а також пил, дим, напружена зорова праця. Клінічні ознаки: сльозотеча, відчуття паління в очах, набряк і почервоніння повік, іноді витікання гною. Лікування таке саме, як у попередньому випадку.

2. НЕВІДКЛАДНА ДОПОМОГА

Невідкладна допомога при контузії очного яблука. Хворим з контузією оч­ного яблука вводять гемостатики (10% розчин хлористого кальцію внутрішньовенне, дицинон, вікасол в ін'єкціях чи таб­летках), накладають пов'язку і негайно направляють до окуліста.

Невідкладна допомога при пораненні придатків. За наявності ран придатків ока, так само як ран будь-якої локалізації, хворому вводять протиправ­цеву сироватку. Якщо хворий не був щеплений, вводять також протиправцевий анатоксин. Рани повік промивають 2 % розчи­ном перекису водню. В око закрапують антибактеріальні краплі, накладають стерильну пов'язку і хворого направляють до окуліста.

Невідкладна допомога при пораненні очного яблука. Хворих з проникаючими пораненнями ока необхідно терміново направити до офтальмологічного трав­матологічного центру. Для цього використовують машину швидкої допомоги або машину підприємства, де стався нещас­ний випадок.

Хворому закрапують антибактеріальні краплі і накладають бінокулярну пов'язку. Транспортування хворого здійснюють у положенні лежачи на спині. Його повинен супроводжувати фельд­шер або медична сестра.

Невідкладна допомога при проникаючому пораненні очного яблука. Сторонні тіла рогівки не­обхідно зразу ж видалити. Для цього після епібульбарної ане­стезії списовидною голкою «підважують» стороннє тіло і видаляють його. Рухи списовидної голки повинні бути спрямовані від центру рогівки до периферії. Якщо навколо стороннього тіла є поясок іржі, його теж треба видалити. Під час маніпу­ляції хворий не повинен рухати головою і оком. Повіки фіксують великим і вказівним пальцями.

Сторонні тіла з глибоких шарів рогівки може видаляти лише офтальмолог з використанням щілинної лампи або опера­ційного мікроскопа.

Після видалення сторонніх тіл обов'язково призначають ан­тибактеріальні краплі і мазі.

Ерозія рогівки завдяки швидкому розмноженню епітелі­альних клітин загоюється самостійно. Але для профілактики виникнення бактеріальних кератитів призначають антибак­теріальні краплі і мазі. Інколи для стимулювання епітелізації використовують інстиляції 1% розчину хініну. Місцеві анесте­тики, які інколи застосовують для зняття больового синдрому, протипоказані, оскільки вони гальмують епітелізацію.

Лікування непроникаючих поранень рогівки таке ж, як і травматичних ерозій. Шви на рану, як правило, не накладають.

Для попередження ускладнень у вигляді виразки рогівки за умови будь-якої травми ока необхідно впевнитися, що у хво­рого немає дакріоциститу, натискаючи на ділянку слізного мішка.

Невідкладна допомога при опіку очного яблука. У разі термічних опіків у кон'юнктивальний мішок закрапують антибактеріальні краплі і закладають антибактеріальну мазь.

Якщо опіки хімічні, дуже важливо негайно промити око. Бажано у разі опіків лугами промивати око 2—3% розчином борної кислоти, а опіків кислотами — 2% розчином натрію гідрокарбонату. Але якщо готового розчину немає під руками, не слід витрачати час на його приготування, набагато важ­ливіше промити око негайно. Для промивання найзручніше використовувати гумову грушу. Якщо в кон'юнктивальну по­рожнину потрапили тверді речовини (вапно, цемент, калію перманганат тощо), необхідно старанно видалити всі частинки вологим ватним тампоном. Для цього вивертають нижню і верхню повіки, а у верхнє склепіння вводять вологий ватний тампон, накручений на скляну паличку. Така процедура інколи дуже болюча. Тому перед цим у око закрапують анестетики, іноді застосовують ін'єкції анальгетиків. Після промивання і видалення опікових агентів закрапують антибактеріальні краплі і закладають антибактеріальну мазь.

3. ПРОФІЛАКТИКА ПОШКОДЖЕННЯ ОЧЕЙ

Таким чином, у дорослому віці найчастіше травми очей одержують на виробництві. Тому у приміщенні, де ви працюєте, має бути добра вентиляція. Це зменшить ймовірність запорошення очей та потрапляння до них сторонніх частинок. Користуйтеся індивідуальними засобами захисту очей.

Основні заходи щодо боротьби з травматизмом:

- контроль за обладнанням, інструментами, за достатнім ого­родженням частин, що рухаються;

- покращення природного та штучного освітлення;

- систематичний нагляд за дотриманням правил техніки безпеки;

- забезпечення всіх робітників засобами індивідуального захи­сту і контроль за їх використанням під час роботи;

- проведення заходів щодо боротьби з втомлюваністю, покра­щення зовнішнього виробничого середовища, раціоналізація режи­му праці та відпочинку.

ВИСНОВОК

Перша домога при запиленні очей – терти око не можна, це викличе ще більше подразнення. Інородне тіло потрібно видаляти щільним сухим тампоном або чистим носовим платком. При цьому відтягують вниз нижню повіку (або вивертають верхню), забирають чужородний предмет і промивають око теплим свіжозвареним чаєм або закапаують 2-3 краплити альбуцида. Якщо в домашніх чи виробничих умовах забрати інородне тіло не вдалося, потерпілого потрібно негайно доставити до лікаря-окуліста.