П`ятниця, 29.03.2024, 07:56
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Безпека життєдіяльності

Самостійна робота №3

Самостійна робота №3

Тема:Забруднення навколишнього середовища у разі аварій на атомних і хімічно-небезпечних об’єктах

 

         Світовий досвід, зокрема вітчизняний, свідчить, що використання ядерних технологій іноді призводить до небезпечних наслідків для людства і довкілля. Аварія на Чорнобильській АЕС  26 квітня 1986 року є тому свідоцтвом.

         Радіоактивне забруднення місцевості у разі руйнування (аварії) на атомній електростанції за складом радіоактивних речовин, площею забруднення, рівнями радіації на забрудненій місцевості та тривалістю її забруднення суттєво відрізняється від радіоактивного зараження місцевості у випадку ядерного вибуху.

                Під час ядерного вибуху утворюється велика кількість радіоактивних речовин, які, осідаючи з димової хмари на поверхню землі, забруднюють повітря, місцевість, воду, а також всі предмети, що знаходяться на ній, споруди, лісові насадження, сільськогосподарські культури, урожай, незахищених людей і тварин. Джерелами радіоактивного забруднення є радіоактивні продукти ядерного заряду, частина ядерного палива, яка не вступила в ланцюгову реакцію, і штучні радіоактивні ізотопи.

         Великий вплив на ступінь і характер забруднення місцевості мають метеорологічні умови. Вітер у верхніх шарах атмосфери сприяє розсіванню радіоактивного пилу на великі території і цим самим знижує ступінь забруднення місцевості. Сильний вітер у приземному шарі атмосфери частину радіоактивного пилу, який випав на поверхню землі, може підняти в повітря і перенести на іншу територію, що призведе до зменшення ступеня забруднення в даному районі, але збільшення території, забрудненої радіоактивними речовинами. Під час дощу, снігу, туману ступінь забруднення в районі випадання опадів вищий, ніж у суху погоду. За таких умов протягом одного і того ж часу з дощем або снігом на поверхню землі осідає значно більше радіоактивних речовин. Але сніг ослаблює іонізуючі випромінювання (внаслідок екранізуючої дії) і рівень радіації зменшується. Випадання дощу сприяє перенесенню радіоактивних речовин у ґрунт, а на місцевості також знижується рівень радіації.  

 

         Радіоактивне забруднення оточуючого середовища діє на людину шляхом зовнішнього та внутрішнього опромінення.

 

         Зовнішнє опромінення - це опромінення за рахунок радіоактивного забруднення місцевості. Воно підлягає контролю і залежить від рівня радіації на місцевості. Внаслідок чорнобильської катастрофи на території України радіацією забруднені місцевості 12 областей, 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн. 600 тис. жителів, у тому числі - 600 тис. дітей. Забруднено радіонуклідами понад 7 млн. гектарів землі, серед яких 3 млн. га сільськогосподарських угідь та 2 млн. лісових масивів. Викид радіонуклідів унаслідок вибуху реактора негативно вплинув на здоров'я населення України. В результаті потрапляння радіоактивних речовин в організм у багатьох людей була уражена щитовидна залоза, виникла променева хвороба. Нині спостерігається тенденція до збільшення онкологічних захворювань, захворювань ендокринної системи, систем кровообігу, травлення, а також захворювань, пов'язаних з імунною системою. В зв'язку з тим, що в продуктах викиду перевагу мають довгоживучі радіонукліди - цезій-137 (30 років), стронцій-90 (28 років), плутоній-239 (20000 років), зараження буде тривалим.

Верховна Рада України ухвалила Закон, який визначає чотири зони радіоактивного забруднення:

 

1. Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення, 0,5 -- 1 Кі/км²). Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівлю деревини без обмежень. Полювання, рибальство у природних водоймах і річках дозволяється відповідно до правил, що діють на території України, з обов'язковою перевіркою м'яса і риби на вміст у них радіоактивних речовин. У підсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин птиці не запроваджується.

 

2. Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє забруднення, 1--5 Кі/км²). Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов'язковим попереднім дозиметричним контролем. Заготівля деревини і використання продуктів її переробки проводиться без обмежень. У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м'ясних і молочних продуктів, кормів.

 

3. Зона гарантованого добровільного відселення (високе забруднення, 5--15 Кі/км²). У цій зоні заготівлю грибів, ягід, хвойної лапини і виробництво хвойно-вітамінного борошна заборонено. Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування (скорочення рільництва, зменшення обробітку земель), переспеціалізація товарного сільського господарства та насінництва, вирощування технічних культур (льон і інше), розвиток тваринництва, інтенсивне конярство тощо.

Випас худоби на лісових пасовищах цієї зони здійснюється при досягненні висоти травостою не менше 10 см. При щільності забруднення понад 15 Кі/км² заготівля деревини допускається тільки у зимовий час і при наявості снігового покриву. Використання деревини як палива, заготівля пнєвого смолу і дьогтю заборонені. Заборонено випасати молочну, м'ясну худобу, а заготовляти сіно дозволяється тільки як корм для робочих коней. Використання гною як добрива заборонено.

 

4. Зона відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби із наслідками ядерних катастроф.

 

Аварії на виробництві, де використовують сильнодіючі отруйні речовини. На підприємствах хімічної, нафтопереробної, харчової промисловості можливе виникнення аварійних ситуацій з викидом СДОР(сильнодіючі отруйні речовини), Причинами таких ситуацій може бути порушення правил експлуатації, вимог правил безпеки. В Україні є 877 хімічно небезпечних об'єктів, них 39 розташовані на території Львівської області. Нарощення хімічного виробництва призвело до зростання кількості промислових відходів, які становлять небезпеку для оточуючого середовища і людей. Тільки токсичних відходів в Україні накопичено більше 4 млрд. т, при середньорічному утворенні 103 млн. т.

         Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно-небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

 

         До хімічно-небезпечних об’єктів відносяться:

- підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегінної промисловості;

- підприємства, які оснащені холодильними установками (молокозаводи,

м’ясокомбінати, продовольчі бази), котрі як холодоносії використовують

аміак;

- водопровідні станції та очисні споруди, які для знезаражування води

використовують хлор;

- залізничні станції та шляхи, по яких перевозяться різні СДОР;

- склади і бази із запасами речовин для дезінфекції, дезінсекції та

дератизації;

- склади і бази із запасами отрутохімікатів, які використовуються в

сільському господарстві.

 

Хімічно-небезпечні об’єкти в Україні в залежності від кількості населення, що проживає у зоні можливого хімічного забруднення, розподілені за ступенями хімічної небезпеки:

 

І ступінь – у зоні можливого хімічного забруднення проживає понад 75 тис. чол. ( 76 об’єктів. )

 

ІІ ступінь – у зоні можливого хімічного забруднення проживає від 40 до 75 тисяч чол.( 60 об’єктів).

 

ІІІ ступінь – у зоні можливого хімічного забруднення проживає менше 40 тис. чол. – (1134 об’єкта).

 

ІV ступінь – у зону можливого хімічного забруднення може потрапити персонал об’єкту. (540 об’єктів.)

 

         Класифікація СДОР (по токсичній дії на організм):

1. Речовини переважно задушливої дії: хлор, фосген, хлорпікрин, трихлористий фосфор, дифосген.

 

2. Речовини переважно загальноотруйної дії: оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид.

 

3. Речовини, що володіють задушливою та загальноотруйною дією:сірководень, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, акрилонітрил.

 

4. Нейротропні отрути, тобто речовини нервово-паралізуючої дії, що порушують функції ЦНС і периферійної нервової системи: ФОР — зарин, зоман, V-гази, хлорофос і ін. фосфорорганічні інсектициди (ФОІ)

 

5. Речовини, що володіють задушливою і нейротропною дією: аміак.

 

6. Метаболічні отрути: етиленоксид, метилхлорид.

 

7. Речовини, що порушують обмін речовин і структуру клітини:діоксин.

 

         Аварії на хімічно-небезпечних об'єктах мають свої особливості до яких, зокрема, відносяться:

1. Неможливість прогнозування аварії у часі.

2. Велика ймовірність важких наслідків для життя і здоров'я людини.

3. Складнощі завчасного вжиття ефективних захисних заходів.

         В результаті попадання в навколишнє середовище СДОР, на території аварійного об’єкту утворюється зона хімічного зараження, в середині якої виникає осередок хімічного ураження СДОР.

 

Зона хімічного зараження – територія, на яку поширилася хмара СДОР з небезпечною для людини концентрацією в результаті аварії на ХНО.

Осередок хімічного ураження – територія, в межах якої в результаті аварії на ХНО виникли масові ураження людей, зараження місцевості.

         Найрозповсюдженішими і небезпечними речовинами, що використовуються у промисловості і побуті, є аміак і хлор.

 

         Аміак - за звичайних умов - газ, легший за повітря, який легко зріджується під тиском, а при випаровуванні поглинає тепло - сильно охолоджується. Ця властивість використовується у промислових та побутових холодильниках на м'ясокомбінатах, молокозаводах, овочевих базах, тобто там, де є необхідність в охолодженій продукції. Крім того, він є сировиною багатьох хімічних виробництв. Аміак зберігається і транспортується у зрідженому стані. Як рідина, він легший за воду, має меншу густину і при виході на повітря утворює слабкий дим. Вогненебезпечний, створює вибухові суміші з повітрям, отруйний. Особливо небезпечний для очей. При малих концентраціях діє збуджуючи, при великих - людина непритомніє. Крім того, він викликає задуху, сильний кашель. Найкращі методи захисту - ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67КД, захисний костюм типуЛ-1, гумові чоботи, рукавички. Оскільки аміак легший за повітря, то він буде здійматися вгору, тому безпечніше від аміачної хмари ховатися у низинах, підвалах, тунелях.

 

         Хлор - отруйний, негорючий жовто-зелений газ, зі специфічним запахом хлорки, отруйніший за аміак у 20 разів. Хлор - газоподібний, він трохи важчий за повітря, легко зріджується під тиском. Тому зберігають його і транспортують у сталевих балонах або цистернах. У рідкому стані він важчий за воду. При випаровуванні утворює білий туман.  Хлор - широко розповсюджений промисловий продукт, використовується для знезараження питної води, відбілювання тканин, як сировина -на багатьох хімічних підприємствах. У зв'язку з таким способом його використання трапляється чимало випадків отруєння.

 

         Сірководень – це речовина, яка має задушливу та загальноотруйну

дію. Сірководень - безбарвний газ із характерним запахом зіпсованих яєць.

Важчий за повітря, використовується для отримання сірки, сірчаної кислоти, різних сульфідів для боротьби з сільськогосподарськими шкідниками.

 

         Фосген — також як і хлор відносить до групи СДОР задушливої дії, тобто надходить в організм через органи дихання і в остаточному підсумку призводить до порушення дихання, задухи. Вже при незначних концентраціях відчувається солодкувато-приторний запах прілого сіна (гнилі) і неприємний присмак у роті, подразнення слизових оболонок очей, кашель, утруднення дихання, тиск за грудиною, нудота, іноді блювота.

         Акрилонітрил - безбарвна рідина. Температура кипіння +77,3 градуса. Пари в 1,9 рази важчий за повітря. Проникає в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт і шкірні покриви. При дії парів розвивається задишка, тахікардія, клоніко-тонічні судоми, набряк легенів. Розвивається кома. Смерть від зупинки дихання та серцевої діяльності. Потрапляння на шкіру рідкого речовини веде до запалення різного ступеня, аж до утворення міхурів і виразок.

 

         Діоксин - кристалічна речовина, легко розпилюється в повітрі. Руйнується при температурі понад 1000 градусів. Проникає в організм через органи дихання, шкірні покриви і шлунково-кишковий тракт. Перші ознаки ураження, навіть при надходженні в організм смертельних доз, виявляються не раніше 5-7 дня. З'являються: головний біль, нудота, блювання, сльозотеча. Через 1-2 тижні під очима, на щоках з’являється  угре подібний  висип, який в подальшому може поширюватися на шкіру інших областей тіла. Ці висипання супроводжуються сверблячкою. З'являються болі в правому підребер'ї, зникає апетит, збільшується печінка. При важких отруєннях приєднуються: м'язова слабкість, болі в м'язах і суглобах, зниження слуху і чутливості до запахів, депресія, випадання волосся, зниження маси тіла, неврити, панкреатити, гепатити, пневмонія, ниркова недостатність.

 

         Азотна кислота - безбарвна рідина, з різким дратівливим запахом; негорюча, може утворювати вибухонебезпечні суміші, корозійна для більшості металів; високотоксична рідина, викликає сильні опіки слизових оболонок і шкіри, при вдиханні викликає асфіксію.

 

         Кислота соляна -  безбарвна рідина з їдким запахом;  жовті плями на зелених частинах рослин; горюча, добре розчиняється у воді, корозійна для більшості металів;

високотоксична рідина, небезпечна при вдиханні, викликає опіки.

 

         Кислота сірчана - безбарвна важка масляниста рідина, на повітрі повільно випаровується, утворює їдкий туман; чорні плями на листі; корозійна для більшості металів, сильний окислювач, добре розчиняється у воді, при температурі +50 С утворює пари сірчистого ангідриду, більш отруйного, ніж сірчана кислота; негорюча, запалює органічні розчинники та олії, реагує з водою з виділенням тепла та бризок, аерозольна хмара важча за повітря, осідає на землю, повільнодіюча;

високотоксична речовина, небезпечна при вдиханні, ковтанні і попаданні на шкіру, викликає сильне роздратування верхніх дихальних шляхів;при попаданні на шкіру - сильні опіки, виразки.

Категорія: Безпека життєдіяльності | Додав: ohranatruda (08.10.2014)
Переглядів: 1070 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Безпека експлуатації електронно-обчислювальних машин (ЕОМ)

Перелік робіт підвищеної небезпеки

Виробничий травматизм: причини, наслідки та профілактика

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ, ЩО УБЕЗПЕЧУЮТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПІД ЧАС РОБОТИ

Створення безпечних умов праці

Риск. Факторы риска.



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz