Хімічна промисловість пропонує більше 3000 найменувань препаратів
побутової хімії, попит на які постійно зростає. До них належать засоби
для миття, очищення, дезинфекції, полірування предметів, виведення плям
із них, а також фарби, лаки, клеючі матеріали та ін., асортимент яких
постійно зростає. Усі вони становлять потенціальну небезпеку для
здоров'я людини, особливо дітей. За статистикою, у США отруєння і
смертність дітей від токсичних хімічних речовин посідає друге місце, у
Польщі на побутові препарати припадає 28%, у Франції — 23% від усіх
зареєстрованих отруєнь.
Зв'язок між препаратами побутової хімії і здоров'ям людини. Найпоширенішими
препаратами побутової хімії є синтетичні миючі засоби, до яких належать
пральні порошки (80-85% усіх миючих засобів), засоби для миття посуду,
сантехніки та ін. Щорічно, наприклад, на кожного мешканця України
припадає 5 кг прально-миючих речовин. Як правило, їх виробляють із
сировини, що використовується у хімічній і нафтовій промисловості.
Щоденне використання в домашніх умовах синтетичних миючих засобів
спричинює алергічні захворювання, які проявляються у різних формах. У
важких випадках, коли захворювання є наслідком багаторазового
використання миючих засобів, воно триває від 5 до 15 днів. Прояви
алергії можуть виникати при зберіганні хімічних препаратів. Особливо
шкідливими є синтетичні миючі засоби для дитячого організму.
Призначені для прання білизни синтетичні засоби не рекомендується
застосовувати для миття посуду, оскільки вони погано змиваються, а їх
залишки на посуді можуть із їжею потрапити до шлунково-кишкового тракту.
Крім того, посуд має відповідати гігієнічним вимогам безпеки. Однак
відомі непоодинокі випадки, коли поверхня посуду, що контактує з
продуктами харчування, виділяла у надмірних кількостях, наприклад,
свинець і кадмій. Отже, посуд потрібно купувати тільки за наявності
сертифіката якості.
Досить поширеними у побуті є засоби чищення — дрібнодисперсні,
абразивні (тверді, дрібнозернисті) компоненти, які використовують у
формі порошків, паст, гелів для видалення тонкого шару окисленого металу
і забруднювачів з поверхонь твердих і м'яких виробів. Для зменшення їх
негативного впливу на стан здоров'я необхідно знати їх хімічний склад,
дотримуватися правил особистої гігієни (працювати в тонких гумових
рукавичках). Користуватися порошками для чищення посуду категорично
протипоказано особам, які хворіють бронхіальною астмою та іншими
алергічними захворюваннями. Як свідчать дослідження, краще користуватися
не порошками, а кремами, пастами, гелями.
Дія плямознищувачів (плямовивідників) ґрунтується на руйнуванні
речовини, що утворила пляму, з подальшим розчиненням і виведенням її.
Різна природа речовин, що утворюють плями, унеможливлює створення
універсальних засобів, тому до складу плямознищувачів входять різні
органічні розчинники (бензол, ацетон, трихлоретилен, бензин та ін.). Всі
вони є токсичними і шкідливими для здоров'я.
До лакофарбових і клеючих засобів належать натуральні і штучні
пігменти (забарвлені речовини), оліфи (продукт згущення олії), фарби,
лаки, емалі, розчинники тощо. Самі фарбуючі речовини здебільшого не
шкідливі, але розбавляють їх органічними розчинниками, які зумовлюють
отруєння організму. З такими матеріалами не рекомендується працювати
вагітним жінкам, особам із хронічними захворюваннями печінки, дихальних
шляхів, серцево-судинної системи.
У своєму побуті люди використовують інсектициди (лат. insecta —
комахи і caedo — убиваю) — дезинфікуючі препарати, засоби боротьби з
побутовими комахами і гризунами у вигляді розчинів, емульсій, аерозолів,
суспензій і порошків. Більшість із них алергенно діє на організм
людини, що вимагає неухильного дотримання правил особистої гігієни,
забезпечення чистоти приміщення. При цьому дуже важливим застереженням є
недопустимість їх використання у великих кількостях і через короткі
проміжки часу.
Порушення гігієни може спричинити отруєння хімікатами, ознаками якого
є нудота, надмірне виділення слини, неприємний присмак у роті, нежить,
кашель. При потраплянні хімікатів на шкіру появляються сверблячка, мілка
висипка, почервоніння ураженої ділянки. Можливі і прояви
загальнотоксичних сиптомів, таких як слабкість, головний біль,
запаморочення тощо. За даними медиків, у результаті хімічної реакції
слини, шлункового соку і деяких видів фталатів, який міститься у
поліхлорвінілі, виникають речовини, що провокують розвиток раку.
Діапазон потенційно небезпечних хімічних препаратів, що можуть
спровокувати порушення здоров'я людини, надто широкий. їх асортимент за
складом і джерелами утворення різноманітний: речовини рослинного
походження, синтетичні полімерні сполуки, лікарські засоби (металічна
ртуть з термометрів), свинець, які можуть міститися у воді, харчових
продуктах унаслідок тривалого їх зберігання у посуді, покритому
глазур'ю, яка складається із свинцю та окису сицилію. Токсичними є
продукти спалювання побутового газу, дитячі іграшки, що мають у своєму
складі хімічні речовини. Наприклад, при виготовленні гумових іграшок
використовують хімічні речовини, які надають їм гнучкості, різні фарби,
лаки. Нерідко токсичну дію проявляють косметичні препарати. До побутових
факторів, що зумовлюють порушення здоров'я людини, можна зарахувати
інгредієнти (складники сполук), які використовують у кулінарії, а також
алкогольні напої, що викликають важкі та гострі інтоксикації. Потенційно
небезпечних і токсичних хімічних речовин, які, проникаючи в організм
людини, спричинюють гострі отруєння, вивчено більше 500. їх поділяють на
суб'єктивні (безпосередньо залежні від поведінки потерпілого) та
об'єктивні (зумовлені конкретною токсикологічною ситуацією). Загалом у
побуті використовуються до 60 тис. препаратів, серед яких майже 5,5 тис.
харчових добавок, 4000 медикаментозних засобів, більше 1300 пестицидів.
Вплив полімерних матеріалів на здоров'я людини. Ера
полімерних матеріалів (хімічних сполук, які утворені з великої
кількості ланок, що повторюються) розпочалася після Другої світової
війни. Однак дуже швидко з'ясувалося, що нераціональне, бездумне їх
використання може спричинити екологічну катастрофу, нанести непоправну
шкоду здоров'ю людей. Наприклад, відомі непоодинокі випадки виникнення
алергічних дерматитів у жінок, які носили намисто з полівінілхлориду. А
носіння панчох із перлону, на думку спеціалістів, спричинило розвиток
екземи, передумовами якої була міграція фарбників, що входять до його
складу. На підставі аналізу цих і багатьох інших факторів учені
стверджують, що пластмаси є потужними забруднювачами біосфери.
Відомо, що повітря у приміщеннях можуть забруднювати летючі речовини,
які виділяють будівельні полімерні матеріали. Наприклад,
деревостружкові плити (ДСП) виділяють формальдегід. Шкідливим є
використання пластмасових упаковок для зберігання продуктів харчування,
пластмасової тари для перевезення і зберігання питної води. Рівень
міграції забруднюючих інгредієнтів з пластмаси залежить від структури
матеріалу, температури, тривалості контакту та інших факторів.
Пластмаси, з яких виготовляють будівельні матеріали і
санітарно-технічні вироби, є багатокомпонентними системами, що
складаються з багатьох (до 20) вихідних низькомолекулярних синтетичних
речовин. Отже, пластмаси є специфічним вмістилищем різних біологічно
активних речовин, спроможних мігрувати в довкілля, а потім негативно
впливати на здоров'я людини.
Потенційно небезпечними є і пластмасові матеріали, що застосовуються в
господарсько-побутовому водопостачанні. Так, труби на основі
полівінілхлоридної смоли, стабілізованої солями свинцю і цинку,
виділяють у воду ці елементи в кількостях, які перевищують ГДК. Труби на
основі склопластиків і полістиролу із застосуванням смоли ПН-1 тривалий
час виділяють стирол у обсягах, що перевищують ГДК. Шкідливі
властивості мають нітроглифталевий барвник, капронові вироби тощо.
Небезпечний вплив пластмас на здоров'я людей поглиблюється тим, що
захворювання, які виникають внаслідок дії присутніх у них речовин,
розвиваються за типом застудних.
Використовуючи у народному господарстві пластмаси, необхідно:
- знати ступінь токсичності композиції загалом і її основних компонентів;
- розробити і дотримуватися науково обґрунтованих нормативів їх виготовлення і використання;
- знати і враховувати ефекти їх дії на організм людини;
- запобігати їх міграції у воду, харчові продукти хімічних речовин, що погіршують органолептичні (смакові) показники;
- унеможливлювати виділення з пластмас речовин, що діють на організм як подразники.
Загалом здоров'я людини дуже залежить від умов побуту, де
використовується величезний обсяг хімічних речовин, які можуть негативно
впливати на стан її організму. Тому нераціональним є надмірне
захоплення їх застосуванням, а запровадженню у широкий вжиток продуктів
хімії повинно передувати глибоке дослідження тих наслідків, які може
спричинити їх застосування.
|
