Охорона та зміцнення здоров’я людей є однією з головних завдань нашої держави. Підтвердженням цього є ст.43 Конституції України, в якій закріплено право кожного, хто працює, на належні, безпечні та здорові умови праці без будь-яких винятків.
У навчально-виховному процесі школи відповідальність за своє здоров’я несуть як вчителі, так і учні. Тому законодавством України передбачено та врегульовано процедуру проходження медичних оглядів для забезпечення проведення ефективного і безперервного навчально-виховного процесу в школі.
Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб», зокрема, встановлено, що з метою охорони здоров’я населення організовуються профілактичні медичні огляди ряду категорій громадян, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а також працівників, зайнятих на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, військовослужбовців. Серед них – працівники дошкільних і навчально-виховних закладів.
Одночасно передбачено, що піклування про власне здоров’я та здоров’я своїх дітей, а також проходження у передбачених законодавством випадках профілактичних медичних оглядів, здійснення щеплень тощо, відноситься до обов’язків громадян України.
Медичне обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів, яке здійснюється у нашій державі на виконання ст. 22 Закону України «Про загальну середню освіту», включає обов’язкові медичні профілактичні огляди, вакцинацію згідно з календарем профілактичних щеплень після лікарського огляду, здійснення профілактичних та оздоровчих заходів під час навчання, надання невідкладної медичної допомоги та організацію госпіталізації за наявності показань та інформування про це батьків або осіб, які їх замінюють.
Щорічний обов’язковий медичний профілактичний огляд учнів проводиться з метою виявлення в них захворювань, подальшого їх диспансерного спостереження, планового лікування чи реабілітації та з метою запобігання масовим колективним захворюванням. Такі огляди школярів проводяться відповідно до рекомендацій ВООЗ у рамках міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді».
Проведення дитині щорічного профілактичного медичного огляду відповідно до чинного законодавства — це не лише право, але й обов’язок батьків, які зараз мають можливість здійснити його за бажанням у приватному закладі охорони здоров’я, у закладі, де вони довіряють медичному працівнику, у закладі освіти, де навчається дитина, у закладі охорони здоров’я навіть не за місцем проживання, знаходячись, наприклад, у відпустці у будь-якому регіоні України.
Актуальність теми пов’язана безпосередньо з популяризацією знань про медичні огляди, що забезпечить чинне і належне їх проведення та підвищить довіру до сучасної системи проведення медичних оглядів в Україні.
 

Метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Звісно, далеко не всі працівники повинні проходити медичні обстеження — у чинному законодавстві України чітко визначено категорії працівників, наведено перелік професій, видів діяльності, виробництв і організацій, співробітники яких підлягають обов’язковим медичним оглядам [6]. І роботодавець зобов’язаний не лише проконтролювати проходження ними цієї процедури, а й, у переважній більшості випадків, організувати за свій рахунок проведення медичних оглядів як для вже працюючих на підприємстві співробітників, так і для тих, які лише приймаються на роботу. Отож, наразі з’ясуємо, хто ж з працівників обов’язково має проходити попередні й періодичні медогляди та як, власне, організувати їх проведення і правильно оформити необхідну документацію.
Основні угруповання
Перш за все, відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП) та ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ (роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. Ці медичні огляди об’єднаємо у групу так званих «трудових» медоглядів, проведення яких спрямоване на своєчасне запобігання заподіянню шкоди здоров’ю працівників.
Друга група медичних оглядів (так званих «профілактичних») передбачена ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ), згідно з якою працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, зобов’язані проходити профілактичні медичні огляди з метою уникнення поширення інфекційних хвороб.  Такі медогляди відповідно до чинного законодавства мають проходити працівники харчових підприємств, підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування,  оздоровчих закладів для дітей, лікувально-профілактичних закладів для дорослих, працівники лазень, саун, готелів, гуртожитків, спортивно-оздоровчих комплексів, закладів культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо), розважальних закладів, підприємств фармацевтичної промисловості, аптек та їх структурних підрозділів, працівники підприємств та об’єктів водопостачання і каналізації, метрополітену, транспортно-дорожнього комплексу, рибного господарства, суб’єкти господарювання, що займаються розведенням, вирощуванням і реалізацією тварин, особи, які надають приватні послуги вдома та інші.
Особливістю є те, що працівникам, які підлягають «профілактичним» оглядам, потрібно мати особову медичну книжку.
Зауважимо, що крім наведених основних угруповань медоглядів існують й інші підстави для медичного обстеження працівників, пов’язані зі специфікою певних професій чи умов, що закріплено в окремих спеціальних нормативних актах [6].
Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.
Організація процедури проведення медогляду
Враховуючи вимоги вищенаведених переліків та інших нормативних актів, на підприємствах визначаються контингенти працівників, які зобов’язані проходити медичні огляди.
У деяких випадках роботодавці можуть допустити до виконання трудових обов’язків своїх працівників тільки після того, як останні пройдуть медичний огляд.
Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір із закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні й виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань [3,17].
На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.
Види медоглядів: попередній та періодичний
Розрізняють наступні види медичних оглядів:
— попередній (під час прийняття на роботу);
— періодичні (протягом трудової діяльності працівника, не рідше 1 разу на 2 роки);
— позачергові (за ініціативою працівника або роботодавця).
Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
— визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
— виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
Метою періодичних медичних оглядів є:
— своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
— забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
— вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
— розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
— проведення відповідних оздоровчих заходів.
Періодичність проведення медичних оглядів у закладах охорони здоров’я може змінюватися закладом державної санітарно-епідемічної служби, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, але не рідше одного разу на два роки.
Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження[1,140].
Кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров’я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та в разі необхідності визначає лікувально-оздоровчі заходи.
Документи про результати медоглядів
Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров’я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку № 246, і до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о), затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовується у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування.
У Картці працівника зазначаються скарги працівника на стан здоров’я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією.
Картка працівника містить конфіденційну інформацію, зберігається у закладі охорони здоров’я, що проводить медичний огляд на підставі укладеного договору з роботодавцем протягом трудової діяльності працівника і надається Комісії під час проведення медичних оглядів[4,8].
У разі зміни місця роботи Картка працівника видається працівнику під підпис для проходження медичного огляду за новим місцем роботи. Копія Картки працівника зберігається в архіві закладу охорони здоров’я, що проводив медичний огляд на підставі укладеного договору з роботодавцем протягом 15 років після звільнення працівника.
Результати медичного огляду можуть бути оскаржені роботодавцем або громадянином у закладах охорони здоров’я вищого рівня або в судовому порядку.
Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» (зі змінами і доповненнями). При цьому абзацом другим пункту 2 Порядку проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок визначено, що витрати закладів та установ охорони здоров’я, пов’язані з проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ та організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання вказаного закладу та установи охорони здоров’я.
Вартість бланків особистих медичних книжок відшкодовується за власні кошти працівників. Можливе самостійне (за власні кошти) придбання зазначених бланків в організаціях, уповноважених реалізовувати бланки суворої звітності [2, 24].
Варто зазначити, що п.8.3.9. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки рекомендовано керівникам закладів та установ освіти забезпечувати на умовах колективних договорів здійснення компенсацій працівникам вартості бланків особистих медичних книжок та витратних матеріалів для проведення лабораторних досліджень.
Правила проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів, Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення, а також Перелік протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 липня 2002 року № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб».
Законодавством визначено, що керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкових медичних оглядів.
У разі приймання на роботу (або допуску до роботи) працівників, які не пройшли профілактичних медичних оглядів, а також порушення термінів їх проходження роботодавець несе відповідальність згідно із чинним законодавством [2, 27-31].
Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона повертається роботодавцю, який забезпечує її зберігання. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника.
У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з трудовою книжкою.
Статтею 123 КЗпП України передбачено, що за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними їх проходити, зберігається середній заробіток за місцем роботи.
Згідно зі ст. 46 КЗпП України, ст.19 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний відсторонити працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, від роботи без збереження заробітної плати. Крім того працівника може бути в установленому законом порядку притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Заслуговують на увагу нормативні акти, що стосуються проведення обов’язкових психіатричних медичних оглядів. Так, на виконання ст. 9 Закону України «Про психіатричну допомогу» Кабінетом Міністрів України 27.09.2000р. за № 1465 прийнято постанову «Про затвердження Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і Переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих» [3, 19].
Згідно з п. 2 Порядку обов’язковий попередній психіатричний огляд проводиться перед початком діяльності, а обов’язковий періодичний - у процесі діяльності. Періодичність проведення психіатричних оглядів визначається затвердженим постановою Переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих. Пунктом 18 зазначеного вище Переліку передбачено проходження психіатричних медичних оглядів працівниками навчальних закладів, дитячих дошкільних навчальних закладів, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, інтернатів при школах один раз на п’ять років.
Реалізація державної політики в галузі освіти, матеріально-фінансове забезпечення питань, пов’язаних з проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників закладів та установ освіти віднесено до компетенції місцевих органів влади (ст.22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації, ст.32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні).
 
Щоб уберегтися від нещасних випадків на уроках фізкультури та дізнатися про стан свого здоров’я, учні повинні проходити плановий медогляд. Ще на початку цього року Міністерство охорони здоров’я відновило обов’язкові щорічні профілактичні медогляди школярів у навчальних закладах. Але, врахувавши всі переваги та недоліки, зокрема відсутність нормальних умов для проведення обстежень, МОЗ вирішило, що уже з нового навчального року школярі проходитимуть медогляд у поліклініках.
Батьки несуть відповідальність за здоров’я своєї дитини. Наказ Міністерства охорони здоров’я вимагає, щоб вони були присутні під час медогляду, адже діти не завжди можуть усвідомлювати свій стан, не звертають уваги на різноманітні симптоми. Якщо ж діти вже дорослі (14 – 16 років), то потрібно розпитати їх про результати обстеження, подивитися записи у медичній картці [1,142].
Школярі разом із батьками можуть будь-коли звернутися до спеціалістів. Для цього не обов’язково чекати початку нового навчального року. В усіх поліклініках міста є так звані дні школяра: раз на тиждень у визначені години можна пройти усіх лікарів. Про ці дні можна дізнатися, зателефонувавши до медичного закладу.
Проведення медогляду в школі та поліклініці суттєво відрізняється. Як правило, до навчального закладу приходить троє фахівців, які в пристосованому приміщенні швидко оглядають дітей. За один день можуть перевірити стан здоров’я усіх школярів! Звісно, такий поспіх дає мало результатів. Натомість у поліклініці є можливість провести детальний огляд. За потреби скерувати дитину до інших лікарів, зробити аналізи. А коли поруч є батьки, то одразу ж можна порадити, на що варто звернути увагу, аби дитина росла здоровою.
За результатами обов’язкового медичного профілактичного огляду лікарем-педіатром чи лікарем загальної практики сімейної медицини батькам або іншим законним представникам видають «Довідку учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду» (форма 086-1/о), яку потрібно принести до школи.
Кожного року діти повинні обов’язково відвідати педіатра або сімейного лікаря. Але на прийом до вузьких спеціалістів – стоматолога, офтальмолога, хірурга та інших – потрібно приходити в конкретному віці [7, 173].
Аби вберегти школяра від перевтоми і летального випадку на уроці фізкультури, щороку педіатр або сімейний лікар мусить проводити пробу Руф’є. Без цього учня не допускають до занять фізкультурою.
Під час перевірки школяр повинен виконати 30 присідань із витягнутими вперед руками впродовж 45 секунд. Дитині пропонують уголос порахувати кількість присідань. Це дозволяє уникнути затримки дихання. Після трьох-п’яти хвилин відпочинку в положенні сидячи в обстежуваного визначають пульс кожні 15 секунд. Отримані результати записують в протокол. Після кількох хвилин відпочинку процедуру повторюють. А потім результати першого і другого обстежень порівнюють та визначають так званий індекс Руф’є. За результатами такої процедури дітей ділять на три групи: основну (до неї належать здорові діти, в яких після процедури не змінився фізичний стан і не спостерігалося жодних фізичних відхилень), підготовчу (діти після гострого захворювання, що не потребує курсу лікувальної фізкультури) і спеціальну (в стані здоров’я спостерігаються значні відхилення постійного чи тимчасового характеру, що не перешкоджають навчанню в школі, але є підставою для відмови від занять фізкультурою).
Медичний працівник усю інформацію передає класному керівникові та директору навчального закладу, який своїм наказом щороку затверджує списки груп у кожному класі. На основі цих документів формують листки здоров’я, які зберігають у журналі оцінок.
Як стверджує педіатр Л. Квашніна, здоров’я школярів останні роки якщо і не погіршується, то точно не покращується. За словами медика, через надмірне навантаження, важкі програми, школа перетворилася на фактор, який не сприяє здоров’ю. «Школа наполягає, що дитині потрібно «вчитися, вчитися і ще раз вчитися», але ж кому потрібні хворі генії?» - зауважила медик. За її спостереженнями, школярі все частіше хворіють недугами шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура, нервової системи. Все частіше медики помічають синдром вегетативної дисфункції, проблеми із артеріальним тиском. Окрім того, діти страждають на дефіцити вітамінів, мікроелементів, йододефіцит [7, 174].
Цього року в Україні щорічний безкоштовний медогляд школярів проводитимуть не лише в поліклініках, а й у самих навчальних закладах. На такий експеримент пішло Міністерство охорони здоров’я, пояснюючи цей крок територіальними особливостями і потребами населення. Дана ініціатива не сподобалася деяким медикам і освітянам. Хоча передусім проблема не в тому, де учні проходитимуть медогляд, а у його фінансуванні, зауважують експерти.
Щорічний медогляд перед початком навчального року учні у Західній Україні та частині Центральної проходитимуть у поліклініках, а у Південній та Східній Україні – у школах, розповіла про експеримент начальник управління материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров’я Альона Терещенко. «Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська, Харківська, Чернігівська, Одеська, Полтавська, Сумська області. Там запропоновано проводити щорічні профілактичні огляди в загальноосвітніх навчальних закладах. Проте Міністерство охорони здоров’я за погодженням Міністерства освіти і науки запропонувало ще кращий компроміс. У разі, якщо медичний огляд здійснено до 1 вересня, він може бути зроблений у закладах охорони здоров’я», – пояснює вигоду такого рішення Альона Терещенко.
«Щорічний обов'язковий медичний огляд до початку навчального року мають пройти лише ті діти, які вперше йдуть у школу», - повідомила заступник директора Департаменту охорони материнства, дитинства та санаторного забезпечення Міністерства охорони здоров'я України Альона Терещенко. «Якщо дитина станом на 1 вересня 2011 року не має довідки щодо результатів проходження обов'язкового медичного огляду, це не є підставою для того, щоб вона не відвідувала заклад освіти. Але це не поширюється на дітей, які йдуть у перший клас: вони повинні пройти щорічний профілактичний огляд перед школою. Решта школярів можуть зробити це протягом календарного року», - відзначила пані Терещенко. Посадовець пояснила, що порядок проведення щорічних обов'язкових медичних оглядів дітей шкільного віку, відповідно до спільного наказу МОЗ та МОН України, передбачає, що вони здійснюються виключно у закладах охорони здоров'я - раз на рік у зручний для батьків школяра час.
Особливості проведення профілактичного огляду учнів 1-4 класів (6-10 років)
Нормативно-правовим документом щодо проведення профілактичного огляду учнів 1-4 класів (6-10 років) є Постанова Кабінету Міністрів Укаїни від 08.12.2009  № 1318 (із змінами) «Про затвердження Порядку здійснення обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів»
1.Щорічний обов’язковий профілактичний огляд цієї категорії дітей проводиться після 01 вересня. Профілактичні огляди проводяться на базі загальноосвітнього навчального закладу за участі медичних працівників такого закладу та мобільних бригад медичних працівників в присутності батьків або при наявності письмової згоди на його проведення, та з дотриманням норм конфіденційності щодо стану здоров’я дитини.
2. Проведення обов’язкового профілактичного огляду учнів загальноосвітніх навчальних закладів під час їх стаціонарного лікування незалежно від рівня надання медичної допомоги закладу охорони здоров’я і місця проживання учня.
3. Профілактичний огляд учнів 1-4 класів здійснює лікар-педіатр (лікар загальної практики-сімейної медицини). Огляд іншими спеціалістами та додаткові методи дослідження проводяться за показаннями у присутності батьків в закладах охорони здоров’я або під час роботи мобільних виїзних бригад.
4. Розмежування долікарського: медична сестра навчального закладу (антропометрія, гострота слуху та зору, плантографія тощо) та лікрського етапів обов’язкового медичного профілактичного огляду учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
5. Під час обов’язкових медичних профілактичних оглядів лікарі:
- оглядають учнів та проводять обстеження;
- роблять висновок про стан здоров’я;
- визначають групу для занять фізичною культурою;
- дають рекомендації щодо додаткових обстежень, лікування (за наявності показань), профілактичних щеплень, харчування та здійснення інших заходів.
 
Проблемою, яка не сприяє благополуччю дітей вважають і відсутність медичних кадрів у школах. Потрібно посилювати шкільну медицину, аби в кожній школі був медичний працівник. Мова навіть не йде про лікарів, бо їх у школах практично немає, мають бути хоча б медсестри.
На думку педіатрів, аби змінити ситуацію на користь здоров’я нації, необхідні спільні зусилля і медиків, і школи, і, головне, батьків. Варто підвищувати медичну культуру в сім’ї, вчити батьків правильно розставляти пріоритети – головним повинно бути здоров’я.
Замість того, щоб вирішувати, де проводити медогляд учням: у школі чи поліклініці – лікарі радять чиновникам МОЗ полегшити їм роботу і зменшити черги дещо іншим чином. Так звану «пробу Руф’є», яка визначає фізкультурну групу дитини і яку загальноосвітні навчальні заклади вимагають з 1 вересня, медики радять брати безпосередньо у школі. А інші медогляди варто було б проходити упродовж року в поліклініці, не обмежуючи їхній термін кінцем серпня, як це здебільшого роблять зараз.
Згідно «Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам,порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» в загальноосвітніх навчальних закладах підлягають обов’язковим медичним оглядам працівники адміністрації закладу, викладачі, вчителі, вихователі, медичний персонал, працівники харчоблоку, інший педагогічний і технічний персонал.
Відповідно до ст.169 КЗпП України на роботодавців покладається обов’язок за свої кошти організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників. Терміни проведення обов’язкових медичних оглядів та перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, затверджується МОЗ.


1. Збірка нормативних документів та методичних рекомендацій  з питань організації адміністративно–господарської діяльності та навчально-виховного процесу початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) системи міністерства культури і туризму України. Частина ІІ // Міністерство культури і туризму України.  2006. – №4. – С. 139-142.
2. Козякіна К.О. Вдосконалення державної політики щодо проведення. медоглядів. // Вісник націоанльної академії наук України. – 2003 – №3 – С. 20-28.
3. Мельник П.В. Медичний огляд. Нові правила. // Охорона праці – 2011 – №9 – С. 16-24.
4. Мельник П.В. Трудові права та ризики  професії. // Охорона праці. – 2001 – № 4 – С.8.
5. Пашков В., Лисак В. Правове регулювання відшкодування витрат при медикаментозному лікуванні. // Підприємство, господарство і право – 2011 – №3 – С. 2-6.
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 №559 (із змінами) „Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам...”
7. Толстанов, О.К. Організаційна модель створення медичного огляду як перспективний напрямок реформування охорони здоров'я на регіональному рівні// Україна. Здоров'я нації. - 2009. - № 12. - С. 172-175.