ПЛАН
І. Вступ
ІІ. Основна частина
1. Види нагляду за охороною праці в Україні
2. Права і відповідальність осіб спеціально уповноваженого центрального органу влади з нагляду за охороною праці
3. Центральній орган з нагляду за охороною праці в Україні
4. Загальні принципи організації охорони праці в Україні
5. Види перевірок, які здійснюють органи нагляду за охороною праці
ІІІ. Висновок
IV. Література
ВСТУП
Згідно зі ст. 43 Конституції України, кожен громадянин має право на належні, безпечні та здорові умови праці. Ці умови створюються державою шляхом удосконалення існуючого законодавства про охорону праці, виданням нових нормативних актів, а також регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні.
У теперішній час в Україні здійснюються соціально-політичні та соціально-економічні реформи. Наша країна переживає етап відмирання централізовано-розподільних форм господарювання і народження економічних відносин у сфері праці, притаманних соціально-ринковій моделі управління. При цьому, природно, змінюються ролі й функції основних суб’єктів підприємницької діяльності: держави, роботодавця і працівника. Цей процес неминуче охоплює й охорону праці – невід'ємну частину будь-якого виробництва, а відтак і систему управління охороною праці.
Професор Готіташвілі виділяє три центри управління охороною праці і державне управління; управління з боку роботодавця; управління з боку працівників підприємства. Ми розглянемо перший центр – державне управління, а саме нагляд за охороною праці.
Нагляд за охороною праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління. Адже дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки при наявності повної, своєчасної і точної інформації про стан охорони праці на об’єкті. Одержати таку інформацію, виявити можливі відхилення від норм та правил з охорони праці і перевірити додержання вимог законодавства про охорону праці та виконання відповідних планів, програм, приписів, прийнятих рішень можна тільки на підставі регулярного та об’єктивного нагляду, який здійснюється спеціально уповноваженими органами державної влади. Діяльність та організацію роботи яких ми розглянемо.
Нагляд за охороною праці здійснюють наступні державні органи:
1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
2. Спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
3. Спеціально уповноважений орган з питань пожежної безпеки;
4. Спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці;
Органи державного нагляду не залежать від будь-яких господарських органів, суб’єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань , місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні, а нагляд, який вони здійснюють може бути:
• відомчим, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами міністерства або іншого об'єднання підприємств;
• регіональним, що здійснюється посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
• громадським, що здійснюється виборними органами та представниками професійних спілок, інших громадських організацій;
• страховим, що здійснюється страховими експертами з охорони праці ф Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• внутрішнім, що здійснюється в межах підприємства ( установи, організації, відповідними службами, посадовими особами та громадськими інспекторами – уповноваженими трудових колективів цього підприємства).
Всі ці види нагляду регулюються Законом України "Про охорону праці", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або кабінетом міністрів України.
Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:
1. Безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об’єкти) і виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
2. Одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові та усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та в вжиті заходи щодо їх усунення.
3. Видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов’язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки.
4. Забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
5. Притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці.
6. Надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.
Всі рішення посадових осіб з нагляду за охороною праці за необхідністю обґрунтовуються результатами роботи та висновками експертно-технічних центрів, дослідних, випробувальних лабораторій та інших підрозділів (груп) технічної підтримки, що функціонують у складі органів державного нагляду за охороною праці відповідно до завдань інспекційної служби або створюються і діють згідно із законодавством як незалежні експертні організації. Наукова підтримка наглядової діяльності здійснюється відповідними науково-дослідними установами.
Посадові особи спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці є державними службовцями і на них поширюється дія Закону України "Про державну службу". Вони несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов’язків. Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право носити формений одяг, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Ст. 40 ЗУ "Про охорону праці" гарантує посадовим особам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці соціальний захист.
У виконанні службових обов’язків посадових осіб органів державного нагляду допомагають правоохоронні органи та вживають заходів щодо припинення незаконних дій осіб, які перешкоджають виконувати ці обов’язки, вдаються до погроз, шантажу, нанесення тілесних ушкоджень посадовим особам органів державного нагляду або членам їх сімей, завдають шкоди їх майну.
За особами, які звільнені з посад в органах державного нагляду за віком або через хворобу чи каліцтво, а також за членами сім’ї або утриманцями загиблої під час виконання службових обов’язків посадової особи зберігається право на пільги згідно з законодавством.
Пенсійне забезпечення посадових органів державного нагляду здійснюється згідно з законодавством за рахунок держави.
Комітет по нагляду за охороною праці України (Держнаглядохоронпраці) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Міністерству праці та соціальної політики України. Держнаглядохоронпраці безпосередньо реалізує державну політику в сфері охорони праці, здійснює державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, державний гірничий нагляд, профілактику травматизму виробничого і невиробничого характеру.
Держнаглядохоронпраці у своїй діяльності керується Конституцією України, Міністерства праці та соціальної політики України. У межах своїх повноважень організує виконання актів законодавства, здійснює системний контроль за їх реалізацією.
Держнаглядохоронпраці узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та у встановленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, кабінету Міністрів України, Міністерству праці та соціальної політики України.
Основними завданнями Держнаглядохоронпраці є:
1) комплексне управління охороною праці;
2) державний нагляд за дотриманням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також за проведенням робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини;
3) координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру;
4) проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва;
5) координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці, контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень з цих питань;
6) встановлення та розвиток міжнародних зв’язків з питань нагляду за охороною праці.
Держнаглядохоронпраці відповідно до покладених на нього завдань:
1) бере участь у формуванні державної політики з охорони праці та профілактики з охорони праці, профілактики травматизму виробничого і невиробничого характеру, охорони надр, розробляє механізм її реалізації;
2) бере участь у формування державного фонду надр;
3) розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і профспілок національну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, організовує її виконання, забезпечує систематичне інформування населення про хід реалізації передбачених цією програмою заходів, погоджує і контролює виконання галузевих і регіональних програм, а також комплексних заходів, підприємств з цих питань;
4) здійснює управління державним фондом охорони праці та контроль за надходженням і витрачанням за призначенням коштів фондів охороною праці, дає роз’яснення з питань формування, обліку та використання коштів цих фондів;
5) координує роботу міністерств інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань підприємств з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, травматизму невиробничого характеру;
6) здійснює за вказівками Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації організаційну роботу з сертифікації засобів індивідуального захисту працюючих, проводить сертифікацію персоналу неруйнівного контролю і діагностики обладнання;
7) погоджує програми Міністерства освіти України щодо підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва у різних галузях народного господарства;
8) організовує та здійснює державний нагляд за:
а) додержанням у процесі трудових діяльності вимог законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів з охорони праці, діючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, у тому числі придбаних за кордоном;
в) своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до нормативних актів;
г) проектуванням, виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагодженням, експлуатацією машин, механізмів, устаткуванням, транспортних та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці;
д) відповідністю правилам і нормам з охорони праці об’єктів виробничого, соціально-культурного та побутового призначення, а також тих, що будуються і реконструюються;
е) виготовленням, транспортуванням, зберіганням, використанням та обліком матеріалів і виробів на їх основі;
є) вивчення родовищ корисних копалин і умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин, відходів виробництва, а також своєчасністю та правильністю введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;
ж) додержанням вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з вивчення, встановлення кондицій на мінеральну сировину, розробки родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин і використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
з) забезпеченням раціонального використання мінеральних ресурсів під час їх переробки і найбільш повним і комплексним вилученням наявних корисних компонентів;
и) проведенням комплексу маркшейдерських і геологічних робіт;
і) роботою служб відомчого контролю за станом охорони праці та інших структурних підрозділів підприємств по створенню безпечних і нешкідливих умов праці;
ї) готовністю воєнізованих та інших професійних аварійно-рятувальних формувань, аварійно-диспетчерських служб до локалізації та ліквідації аварій.
Держнаглядохоронпраці здійснює в межах своєї компетенції державний нагляд за додержанням законодавства з охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності, а також за виробничою діяльністю окремих підприємств.
Порядок здійснення державного нагляду та перелік об’єктів, що контролюються Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, Головним управлінням Національної гвардії України, службою безпеки України та іншими військовими формуваннями, де працюють за трудовими договорами, визначаються угодами між Держнаглядохоронпраці і зазначеними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
9) Проводить експертизу проектів будівництв (реконструкції, технічного переоснащення) підприємств і виробничих об’єктів, наукових засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на їх відповідальність нормативним актам, про охорону праці та бере участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об’єктів та об’єктів соціально-культурного призначення.
Органи Держнаглядохоронпраці в обов’язковому порядку виконують такі роботи:
1. Здійснюють безпосередній періодичний нагляд за виконанням установлених вимог щодо безпечного ведення робіт, технічного стану обладнання та ін. На підприємствах і об’єктах, що становлять підвищену небезпеку для працюючих та навколишнього середовища, а також за безпечним веденням підривних робіт.
2. Проводять на всіх інших підприємствах, установах та організаціях вибіркову перевірку стану та ефективності роботи системи управління охороною праці, а також профілактичною роботою щодо попередження аварійності і виробничого травматизму.
3. Організовують і очолюють роботу комісій з спеціального розслідування аварій І і ІІ категорій, під час яких не сталося нещасних випадків, а також вжиття заходів щодо попередження на всіх підприємствах, в установах і організаціях випадків травматизму і аварій;
4. Беруть участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом підприємств і об’єктів;
5. Під час проведення комплексних обстежень підприємств, спеціальних розслідувань смертельних і групових нещасних випадків та аварій дають оцінку роботи державних галузевих органів, що здійснюють контроль за станом безпеки по окремих напрямках виробничої діяльності галузі, а також внутрівідомчих контрольних органів, служб охорони праці, об'єднань, підприємств та місцевих органів виконавчої влади щодо виконання ними покладених функціональних обов’язків.
Основним методом роботи при здійсненні державного нагляджу є проведення періодичних перевірок підприємств і об’єктів, на що інспектор зобов’язаний витратити не менше половини свого робочого часу.
Кількість перевірок підприємств, об’єктів встановлюються Комітетом, теруправлінням або начальником інспекції і залежно від складності галузі, місцевих умов і стану охорони праці на підконтрольних підприємствах і визначається планами робіт.
Питання періодичності перевірки стану обліку, зберігання, перевезення і використання вибухових матеріалів і виготовлення найпростіших вибухових речовин вирішується начальником територіального управління, але такі перевірки слід проводити не менше як один раз на півроку.
Інспекторські перевірки, залежно від їх конкретних завдань, мети і тривалості підрозділяються на три види: оперативні, цільові, комплексні.
ВИСНОВОК
У рефераті ми розглянули організацію нагляду за охороною праці в Україні. Центральним органом, який здійснює нагляд є Держнаглядохоронпраці, функції якого ми розглянули вище.
До методів роботи органів Держнаглядохоронпраці відносяться періодичні перевірки підприємств і об’єктів, які підрозділяються на оперативні, цільові і комплексні. Перевірки здійснюються інспекторами.
Нормативна база організації нагляду за охороною праці в Україні складається з Закону України про охорону праці та підзаконних актів – положень, указів, інструкцій. Основним законом, яким керуються органи Держнаглядохоронпраці є Конституція України 1996 р.
Роблячи висновки слід сказати, що в Україні створена система нагляду за охороною праці в Україні, основу якої становлять органи Держнаглядохоронпраці. Нагляд за охороною праці сприяє попередженню усіляких порушень у сфері відносин, які складаються у виробничій сфері та у всіх сферах діяльності людини. Попередження порушень призводить до зменшення травматизму, летальних випадків під час виконання робітником своїх обов’язків.
Література
1. Конституція України // Голос України від 27 липня 1996 р. № 138 (1388).
2. Закон України Про охорону праці // ВВР, – 1999, № 139.
3. Положення про Комітет по нагляду за охороною праці України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України 12/1999, – К., Юрінкомінтер.
4. Сазонов В.В., П’ятигорський З.І. під ред. В.В. Сафонова. Охорона праці. – Дніпропетровськ: Промінь, 1982. – 167 с.
5. Охрана труда: справочное пособие для профсоюзного актива /Сост. И.М. Жданов, Н.А. Залужский. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Профиздат, 1985. – 256 с.
6. Охрана труда и техника безопасности в торговле: Сборник официальных документов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Экономика, 1972. – 264 с.
|
