Тези
Оскільки людина увесь час знаходиться впливом фізичних і хімічних факторів навколишнього середовища, то метою моєї роботи було теоретично розглянути вплив фізичних факторів (а саме шуму і мікроклімату) на організм людини як з позитивної так і негативної сторін, а також практично за соціальним опитуванням вияснити реакцію підлітків на різноманітну дію шуму.
На жаль негативних впливів більше. Шуми турбують, дратують і можуть спричинити шкоду здоров'ю; будучи стимулом стресів, шум викликає зміни в роботі надниркових залоз, гіпофізу, відображається на розвитку пристосувальних та регуляторних реакціях організму. Дія шуму на людину відображається в широкому діапазоні - від суб'єктивного роздратування до об'єктивних змін в ЦНС, органах слуху, серцево-судинних та ендокринних системах, травному акті та інших органів і систем. Першим показником шкідливої дії шуму є скарги на роздратованість, переживання, порушення сну.
Як екологічний фактор шум призводить у людини до підвищення втоми, зниження розумової активності, неврозів, росту серцево-судинних захворювань, погіршення зору. Шум будучи постійним подразником нервової системи, може викликати її перевантаження.
Постійна дія шуму змінює регуляторні функції гіпаламуса, може бути причиною виразкової хвороби, гастриту за рахунок порушення обміну речовин. Крім того дія шуму негативно впливає на продуктивність праці.
Але ми не можемо не звернути увагу на позитивну дію шуму: тихий шелест листя, дзюркотіння струмка, пташині голоси, легкий плескіт води і шум прибою завжди приємні людині. Але природні звуки стають все більш рідкими, зникають зовсім або заглушаються промисловими, транспортними або іншими шумами.
Для зменшення і ліквідації шуму застосовується цілий комплекс заходів, що називається шумозахистом.
Мікрокліматичні фактори створюють різноманітні умови теплообміну організму з навколишнім середовищем та забезпечують певне функціональне теплове становище, що є дуже важливим для організму людини.
Для підвищення адаптаційних властивостей організму слід забезпечувати:
• динамічний мікроклімат;(коливання мікроклімату)
• регуляцію мікроклімату в зимовий та літній період в будинках;
• потрібно враховувати фактор інсоляції в приміщеннях в залежності від пір року;
• іонізація повітря.
Таким чином, виходячи з матеріалу моєї роботи я вияснила як фізичні фактори навколишнього середовища впливають на організм людини і які заходи на сьогодняшній день приводяться в профілактичних цілях що до їх впливу на організм людини.
Вступ
В умовах сучасного iндустріально розвинутого суспільства більшість людей проводить більше 80% часу у замкнених приміщеннях, з них 25% - у виробничих приміщеннях. Тому якістю оточуючого людину повітряного середовища приміщень та робочих місць визначається основне екологічне навантаження на організм людини.
Відомо, що в цілому забруднення повітряного середовища в приміщенні набагато вище, ніж в навколишньому середовищі. Причому це справедливо не тільки для робочих місць виробничих приміщень, а і для звичайних офісних, учбових та інших суспільних та житлових приміщень. Саме тому за останні десятиліття різко зріс інтерес до проблеми формування якісного і чистого повітряного середовища всередині приміщень. Широке розповсюдження комп'ютерної та офісної техніки посилило інтерес до проблем електричного і шумового забруднень і синдрому хворої споруди. Відомо, що забруднене повітряне середовище негативно впливає на організм людини. Разом з тим, високоякісне повітря гір, моря, лісів, печер все частіше застосовується для лікування широкого спектру хвороб органів дихання та алергічних захворювань. Успішний розвиток аеротерапічного використання „живого повітря” неможливий без глибокого розуміння динамічних процесів формування біопозитивного повітряного середовища.
Актуальність даного дослідження зумовлено вирішенням проблем формування, моніторингу, корекції та контролю фізичних параметрів біопозитивного повітряного середовища для забезпечення комфортних умов існування та діяльності людини, насамперед у замкненому середовищі, а також для проведення профілактичних та аеротерапевтичних заходів.
Взагалі, втрати людей від шуму надзвичайно великі.Вони складаються з виникнення випадків професійних захвовювань, збільшення частоти та тривалості випадків захворювань з тимчасовою втратою працездатності; підвищенням аварійності; збільшенням кількості випадків виходу з ладу обладнання і т. п. При оцінці економічних втрат від впливу шуму в якості критерії використовуються показники збільшення трудових витрат на одиницю продукції, що зумовлені ростом числа днів тимчасової непрацездатності, втратою різної степені професійної та загальної працездатності, більш раннім виходом на пенсію, додатковими відпустками і скороченими робочими днями, вартістю амбулаторного та стаціонарного лікування. Згідно з опублікованими результатами досліджень російських вчених, зниження продуктивності праці від шуму становить від 2 до 30%. Наприклад підвищення рівня шуму з 55 до 75 дБА знижує продуктивність праці на 15%. В індустріально розвинутих країнах соціально-економічні втрати від шуму особливо великі. У великих містах Європи загальне захворювання зростає на 30% через негативний підвищений вплив акустичного навантаження. Але в останні 10-15 років почали з'являтися дані про те, що крім впливу на органи слуху, шум сприяє розвитку психічних розладів, гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань та ураження ендокринної системи, призводить до послаблення імунної системи організму. Тому за останні роки зріс інтерес до дослідження неспецифічного впливу шуму на організм людини. Дослідження, проведені з великими групами робітників, показали, що на виробництві з рівнем шуму до 90-95 дБА, нервово-судинні порушення з'являються раніше і переважають над слуховими розладами, максимальний їх розвиток відбувається при 10-літньому стажі роботи в умовах шуму. При умовах шуму, що перевищують 95 дБА, і стажі роботи більше 15 років нервово-судинні порушення стабілізуються і починають переважати явища порушення слуху.
Необхідно також забезпечувати оптимальні умови мікроклімату середовища, в якому живе людина, оскільки дискомфортні умови при довготривалій дії викликають зміщення теплової рівноваги, напруження апарату терморегуляції, і призводить до послаблення загального та специфічного опору організму, плслаблення імунітету. Це може викликати такі захворювання, як катари верхніх дихальних шляхів, ангіни, ревматизму, невралгії, ускладнення протікання серцево-судинних захворюрювань та хвороб обміну речовин.
Іонізація повітря - важливий фактор здоров'я людини, що живе в біодомі. При спеціальному підборі доз та полярності вдихання іонізованого повітря підвищує стійкість організму до гіпоксії, холоду, впливу токсичних речовин, фізичного навантаження.
3. Висновок
Увесь час людина знаходиться під впливом фізичних і хімічних факторів навколишнього середовища. У своїй роботі я розглянула фізичні фактори навклишнього середовища, а саме шум і мікроклімат, їхній вплив на організм людини, як позитивний так і негативний.
Шум має позитивні і негативні сторони свого впливу на людину. На жаль, негативних сторін більше, ніж позитивних. Розглянемо спочатку позитивний вплив шуму. За одними даними шум з рівнем у 60-70 дБА покращує кількісно-якісні показники розумової діяльності, підвищує працездатність людини, може заспокоювати. Людина може навіть отримувати задоволення від шуму з рівнем у 35-40 дБА ( класична і спокійна музика має саме такий рівень звукового тиску). Негативний вплив шуму: шуми турбують, дратують людину і можуть спричинити шкоду здоров'ю; будучи стимулом стресів, шум викликає зміни в роботі надниркових залоз, гіпофізу, відображається на розвитку пристосувльних та регуляторних реакціях організму. Дія шуму на людину виражається в широкому діапазоні - від суб'єктивного роздратування до об'єктивної зміни в ЦНС, органах слуху, серцево-судинних та ендокринній системах, травному акті та інших органів і систем. Першим показником шкідливої дії шуму є скарги на роздратованість, переживання, порушення сну.
Як екологічний фактор шум призводить у людини до підвищення втоми, зниження розумової активності, неврзів, росту серцево-судинних захворювань, погіршення зору. Шум, будучи постійним подразником нервової системи, може викликати її перевантаження. Взагалі, травматичний вплив шуму на людський організм сильніше інших складових негативного впливу навколишнього середовища. До того ж фізико-біохімічна адаптація до шуму неможлива!
Незважаючина шкідливий вплив шуму в умовах шумового дискомфорту живе не менше половини жителів міст та чверть людей планети. Під дією постійного шуму знаходиться значна частина населення індустріально розвинених країн.
Для зменшення і ліквідації шуму застовується цілий комплекс заходів, що називається шумозахистом. Це: застосування звукопоглинаючих матеріалів, раціональне розміщення будівельних об'єктів, створення вздовж вулиць екранів у вигляді земляних валів, стін різних конструкцій, шумовідбиваючих, як правило не житлових будівель - магазинів, складів, гаражів. Зниження рівня авіаційного шуму - одна зголовних задач під час вирішення проблеми охорони довкілля при авіатранспортних процесах.
Вплив на людину тих чи інших мікрокліматичних факторів створює різноманітні умови теплообміну організму з навколишнім середовищем та забезпечує певне функціональне теплове становище. Температура повітря є одним з важливих факторів середовища існування людини. Відхилення тамператури більше ніж на 30С від оптимальгого (підвищення або зниження) може призвести до охолодження кінцівок та рефлекторної зміни температури верхніх дихальних шляхів.
Треба завжди пам'ятати про те, що здоров'я людини в її власних руках. Щоб мати гарне здоров'я необхідно забезпечувати оптимальні умови мікрклімату, оскільки дискомфортні умови при довготривалій дії вмкликають зміщення і напруження апарату терморегуляції і призводять до послаблення загального та специфічного опору організму, послабленню імунітету, та захищати організм від негативного впливу фізичних і хімічних факторів навколишнього середовища.
Список використаної літератури.
1. Вронський В.А. Прикладная экология. - Учёбное пособие для студентов вузов. - Ростов-на-Дону: - «Феникс», 1996.
2. Губернский Ю. Д., Килина С. А. Гигиенические основы нормирования факторов среды. - М.:Коммунальная гигиена, 1986.
3. Данциг Н. М. Гигиена освещения и инсоляции зданий и територии застройки городов. - М.: «БРЭ», 1971.
4. Дідковський В. С. Шум і вібрація. - К.: Наукова думка, 1989.
5. Дмитриев Н. Т., Губернский Ю. Д., Румянцева М. В., Калинкевич Г. А., Максеева М. Г. Аероионний режим помещений в условиях естесвенной и искусственой ионизации воздуха и при кондиционировании. Вопросы гигиены жилища и лечебно-профилактических учреждений. - М.: б/и, 1971.
6. Зайдель А. Микроклимат квартиры. - М.: «Наука и жизнь», 1982.
7. Основи загальної екології. - Методичні вказівки і контрольні завдання для студентів Інституту та дистанційного навчання на спеціальності 7.070801 "Екологія та охорона навколишнього середовища”. - Київ 2002.
8. Сытник К. М., Брайтон А. В., Городецкий А. В. Биосфера. Экология. Охрана природы. - Справочное пособие. - Киев: "Наукова думка”, 1997.
9. Физические параметры и способы формирования биопозитивной воздушной среды. - Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. техн. наук. - Чёрный К. А., Санкт-Петербург, 1999.
10. Ты и я. Отв. редактор Капцова Л. В. - М.: "Молодая гвардия”, 1989.
11. Шумовое загрязнение окружающей среды и его социально-экономические последствия для общества на пороге XXI века. - Асминин В. Ф. - Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. лесотех. акад., 2000.
|
