Навчання з ЦО є загальним для усіх громадян і організовується як за місцем] роботи, так і місцем проживання. Організація навчання робітників та службовців; об'єктів господарської діяльності покладена на керівників цих об'єктів, які через5 свої штаби ЦО організовують, забезпечують і керують проведенням навчальних заходів, здійснюють постійний контроль за своєчасним та якісним проведенням занять і навчань.

Організація навчання з ЦО. Усе населення, яке підлягає навчанню з ЦО, умовно поділяється на категорії:
— керівний склад ЦО, до якого входять начальники ЦО, їх заступники, начальники служб, головні спеціалісти, керівники евакоорганів і працівники штабів ЦО;
— командно-начальницький і рядовий склад невоєнізованих формувань;
робітники і службовці, які не входять до складу формувань;
населення, яке не зайнято у сфері виробництва та обслуговування;

учні та студенти. - Для кожної категорії розробляються свої програми підготовки. Завдання з підготовки різних категорій визначаються в "Організаційно-методичних вказівках" начальника ЦО на новий навчальний рік, щорічно. Кожна категорія вивчає способи захисту від стихійного лиха, аварій, катастроф, при цьому дотримуються поетапного принципу нарощування знань і навичок, враховуючи місцеві умови, соціальне заняття, вік, стан здоров'я і освіту. Начальникам ЦО всіх ступенів дозволяється частково визначати тематику навчання і порядок проведення занять. Передбачаються такі форми підготовки, які дозволяють скоротити відрив від виробництва. Деякі теми можуть вивчатися слухачами самостійно з проведенням заліків по них.

Навчальний рік у системі ЦО.триває з 2 січня по ЗО листопада. Грудень відводиться для підведення підсумків, постановки завдань, проведення навчально-методичних зборів керівників занять, показових занять та удосконалення навчально-матеріальної бази ЦО. Підготовка керівного складу. Метою навчання цієї категорії є підготовка до управління силами ЦО своїх об'єктів у випадку стихійного лиха, або аварії. Підготовка проводиться на курсах ЦО, в навчальних закладах підвищення кваліфікації, а також безпосередньо на об'єктах.

Підготовка і перепідготовка слухачів на курсах здійснюється шляхом зборів з відривом від виробництва терміном від двох до п'яти діб залежно від категорії слухачів, з періодичністю 3—5 років.

У навчальних закладах підвищення кваліфікації підготовка по ЦО головних спеціалістів здійснюється за програмами та в обсязі, який визначається відповідними міністерствами і відомствами з періодичністю раз в 5—6 років. На об'єктах господарської діяльності підготовка керівного складу планується і проводиться згідно з тематикою і обсягом в 15 годин. Відповідальність за організацію і якість навчання несе начальник ЦО об'єкта. В групу начальника ЦО входять:
заступники НЦО;
працівники штабу ЦО;
начальники служб та головні спеціалісти;
начальники цехів та інших структурних підрозділів;
командири формувань загального призначення.

На великих підприємствах може створюватися кілька груп (20—30. осіб). керівники яких призначаються наказом за об'єктом.

Вивчення усіх тем програми здійснюється на зборах, або місячних заняттях, а окремі теми можуть відпрацьовуватися самостійно. Заняття проводять НЦО, його заступники, працівники штабу ЦО, начальники служб, головні спеціалісти.

Підготовка командно-керівного та рядового складу невоєнізованих формувань. Основною метою навчання формувань є підготовка їх до чітких дій у районах стихійних лих, аварій і катастроф відповідно до їх призначення.

Підготовка командно-керівного складу, до яких відносяться командири формувань та їх заступники, проводиться на курсах ІДО за відповідними програмами раз у 3 роки, а також на об'єктах у групах керівного складу, або групах начальників відповідних служб.

Основний склад формувань проходить підготовку на об'єктах за програмою спеціальної підготовки тривалістю 15 годин щорічно (9 годин загальні теми та 6 годин — спеціальні теми).

Спеціальна тематика визначається, враховуючи специфіку об'єкта, місцеві умови та призначення формувань і затверджується для територіальних формувань начальниками ЦО району, міста, області, а для об'єктових — НЦО об'єкта.

Деякі категорії фахівців (хімік-розвідник, дозиметрист-розвідник тощо) готуються на районних курсах ЦО.
Заняття з формуваннями проводять командири формувань, а з окремих тем — начальники служб.

Підготовка робітників, службовців, які не входять до складу формувань. Мета підготовки цієї категорії — вміння використовувати засоби індивідуального і колективного захисту, надання першої медичної допомоги і діяти в умовах НС. Навчання здійснюється за 12-ти годинною програмою під керівництвом начальників структурних підрозділів (цех, ділянка, відділ).

Керівникам об'єктів господарської діяльності надається право самостійно визначати тематику на основі запропонованої в "Організаційних вказівках", а також форми навчання: у складі навчальних груп або самостійно з обов'язковою участю в тренуваннях, а також здаванням заліків. Для надання методичної допомоги робітникам та службовцям у вивченні програми ЦО на об'єктах створюються консультаційні пункти.

Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва та обслуговування. Знання з ЦО населення отримує з навчально-методичних посібників, пам'яток, прослуховування радіо- та телепередач, матеріалів, які друкуються у газетах та журналах. Як діяти за сигналами оповіщення ЦО, в умовах НС, де отримати і як користуватися засобами індивідуального захисту, місця розташування захисних споруд та інше, можна отримати у консультаційних пунктах, що створюються в містах при житлово-експлуатаційних дільницях, а у сільській місцевості — при сільських Радах.

Підготовка учнів та студентів. Основною метою навчання учнів загальноосвітніх шкіл є прищеплення навичок практичного використання засобів захисту та дії в екстремальних умовах, надання само- і взаємодопомоги.

Програми підготовки для студентів і учнів розробляє Міністерство освіти України. Вони включають:
проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2—8 класах;
підготовку учнів 8—11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризивної підготовки;
навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки.

Головне в підготовці студентів вищих навчальних закладів — привити їм навички практичних дій як майбутніх командирів формувань та начальників служб Цивільної оборони, при ліквідації наслідків аварій та стихійних лих. Підготовка студентів здійснюється за окремою програмою, яка затверджується Міністерством освіти.

Планування та облік підготовки з ЦО на об'єкті господарської діяльності. Керівними документами, за якими на об'єкті організовується підготовка з ЦО є:
— наказ начальника ЦО району (міста) за підсумками підготовки за минулий рік і завдання на новий навчальний рік;
— програми підготовки та навчання з ЦО;
— витяг із плану комплектування курсів ЦО та навчальних закладів підвищення кваліфікації.

Відповідно до цих документів на об'єкті розробляються:
— наказ начальника ЦО об'єкта за підсумками підготовки з ЦО за минулий
і завдання на новий навчальний рік. До наказу додаються:
перелік навчальних груп;
перелік тем навчань і тренувань з ЦО;
тематика підготовки з ЦО.

план підготовки керівного складу, невоєнізованих формувань, робітників та службовців об'єкта;
розклад занять для кожної навчальної групи. Крім того на об'єкті можуть розроблятися:
графік використання об'єктів навчально-матеріальної бази;
Облік підготовки і навчання з ЦО на об'єкті ведеться постійно. До облікових документів на об'єкті належать:
— журнал обліку занять з ЦО (на кожну групу);
— журнал обліку підготовки керівного і командно-керівного складу на курсах
ЦО та навчальних закладах підвищення кваліфікації.

Після вивчення теоретичної частини, необхідно закріпити отримані знання у ході різних тренувань та навчань.
Навчання на об'єктах господарської діяльності. Навчання ЦО є вищою, основною і заключною формою підготовки керівного складу об'єктів, формувань і населення до виконання завдань ЦО. В ході навчань у керівного та командно-начальницького складу напрацьовуються необхідні практичні навички в керівництві підлеглими, а у особового складу невоєнізованих формувань чіткі дії в ході виконання завдань ЦО: удосконалюються і відпрацьовуються способи використання техніки, приладів, різних агрегатів та інструментів, відтпрацьовуються питання управління, зв'язку, оповіщення.

Навчання ЦО, що проводяться згідно з сучасними вимогами є перевіркою реальності планів ЦО, дають можливість навчати, особовий склад невоєнізованих формувань, робітників, службовців і населення дій у надзвичайних ситуаціях. Залежно від мети, завдань, методів проведення та складу учасників розподіляють кілька видів навчань (табл 7.2).

Види навчань на об'єктах господарської діяльності

Продовження табл. 7.2

Керівниками навчань призначаються відповідні начальники. Так, тактико-спеціальні навчання (заняття) проводяться начальниками служб, на базі яких створено формування, а з формуваннями загального призначення — заступник начальника штабу з підготовки формувань. Штабні тренування проводить начальник штабу, а командно-штабні, комплексні навчання та об'єктові тренування — начальник ЦО об'єкта.

Підготовка навчань. Залежно від виду навчань підготовчий період може тривати від одного до двох місяців. В цей період розробляється відповідна документація, готується керівництво навчання, посередники, навчально-матеріальна база для проведення практичних заходів. Підготовка навчання розпочинається з розробки документів (табл. 7.3).

Таблиця 7.3 Документація, що розробляється під час підготовчого періоду навчань

— наказ (організаційні вказівки) на проведення навчань. У наказі визначаються: терміни проведення; склад учасників,.порядок підготовки робочих місць; терміни підготовки місць імітації та ділянки для практичної дії формувань; забезпечення учасників засобами індивідуального захисту та іншими видами майна; організація зв'язку і сигналів управління; заходи безпеки.

- календарний план підготовки навчання ІДО. Він розробляється за розділами:
а) проведення організаційних заходів;
б) розробка документів;
в) підготовка керівництва навчань, штабу керівництва та посередників;
г) підготовка учасників навчання;
д) підготовка навчальних місць та навчально-матеріальної бази.

План розробляється штабом керівництва, затверджується НЦО. У ньому визначаються зміст заходів, терміни і час їх проведення, а також виконавці.
- план рекогносцировки району навчання. Рекогносцировка здійснюється з метою уточнення плану проведення навчання, визначення місць роботи з від
працювання навчальних питань; виконання практичних заходів та уточнення інших питань пов'язаних з підготовкою і проведенням навчання.

Для забезпечення найбільш ретельної роботи на місцевості пропонується розробляти план рекогнесцировки. В ньому показують мету рекогносцировки, склад групи, час рекогносцировки, порядок її проведення. До рекогносцировки залучаються заступники керівника навчання, начальник штабу керівництва, помічник керівника по імітації.

- план проведення навчання. Це основний документ, який визначає хід навчання та послідовність відпрацювання навчальних питань за етапами. План проведення навчання розробляється текстуально з додатком карт (схем).

Як правило, план включає:
а) вихідні дані: тема, навчальна мета для кожної категорії, час проведення:
б) склад учасників, які залучаються на навчання;
в) задум навчання, в якому відображається:
вихідна обстановка;
угрупування сил та місця пунктів управління, завдання, які виконуються силами ІДО, райони розгортання основних дій;
етапи навчання, їх тривалість, навчальні питання та час на відпрацювання кожного з них;
хід навчання: зміст навчальних питань; обстановка на даний час і її імітація, порядок і склад роботи керівника, його заступника, очікувані дії студентів;
час закінчення навчань;
заходи, які виконуються після загального сигналу "ВІДБІЙ";
час, місце і порядок розбору навчання.

План розробляється штабом керівництва і затверджується керівником навчання. Додатково до плану проведення навчання для полегшення керівництва навчанням, може розроблятися графік проведення навчань.

- план досліджень з питань стійкості роботи об'єкта в екстремальних умовах. Може розроблятися при проведенні комплексних навчань з питань життєдіяльності робітників та службовців підприємства.

Крім цих планів розробляються плани забезпечення навчань:
план матеріально-технічного забезпечення;
план медичного забезпечення;
план організацій' зв'язку;
план імітації;
план комендантської служби.

В інструкцій' з заходів безпеки передбачаються заходи, які дозволять зменшити ймовірність нещасних випадків при проведенні навчань.
Проведення навчань. Навчання пропонується починати з оповіщення і збору особового складу. До учасників доводиться обстановка, потім надаються ввідні і дається час для з'ясування завдання, оцінки обстановки, прийняття рішення, організації дій підлеглих.

Далі навчання розгортаються згідно з "Планом проведення навчань'". У ході дій керівник заслуховує своїх заступників, начальників служб, командирів формувань та інших посадових осіб. При потребі, шляхом додаткових питань, намагаються дійти більш глибокої оцінки та прийняття найдоцільніших, рішень, звертаючи особливу увагу на своєчасне виконання заходів ЦО згідно з заданою обстановкою.

Зміни в обстановці доводяться до учасників навчань шляхом наказів, розпоряджень, постановок додаткових завдань, імітацією надзвичайних ситуацій (аварій).
Керівник в процесі навчань знаходиться там, де вирішуються основні питання, а його заступники та посередники більшу частину часу надають контролю за діями інших учасників навчань. При оцінці дій учасників навчань звертається увага на організацію дій підлеглих, своєчасність і відповідність відданих наказів та розпоряджень, правильність практичних дій.

Підведення підсумків. Розгляд навчання є важливою заключною частиною навчання та має велике значення. Після загального розбору, який проводить керівник навчання, необхідно провести часткові розбори зі службами і формуваннями, а також окремими групами студентів. На розборах аналізуються і оцінюються дії кожного з них, виходячи з загальної оцінки, яку дало керівництво навчаннями.

За підсумками навчання розробляється наказ, а на його підставі — план практичних заходів з усунення виявлених недоліків, вносяться необхідні зміни в план ЦО об'єкта. Узагальнюється досвід кращих. Звіт про проведене навчання надається до штабу ЦО району.

Навчально-матеріальна база об'єктів господарської діяльності. Навчально-матеріальна база ЦО — це комплекс навчальних об'єктів, обладнаних технічними засобами, наочними і навчальними посібниками, призначений для ефективного навчання керівного складу, формувань ЦО, робітників і службовців об'єктів господарської діяльності, молоді, що навчається дій у надзвичайних ситуаціях.

Створення навчально-матеріальної бази, що відповідає сучасним вимогам, є одним з важливих обов'язків начальників ЦО і підлеглих їм органів управління. Вони повинні постійно піклуватися про її створення, розвиток, удосконалення і утримання у постійній готовності для проведення занять і навчань.

Основу навчально-матеріальної бази складають:
а) на підприємствах, в закладах, організаціях, спілках селян:
навчальні містечка;
навчальні пункти ЦО;
навчальні класи ЦО;
консультаційні пункти ЦО;
куточки ЦО;
б) у вищих навчальних закладах:
навчальні класи (кабінети) ЦО;
захисні споруди, у тому числі і закріплені за навчальними закладами;
куточки ЦО;
в) у професійно-технічних училищах, загальноосвітних школах:
навчальні містечка ЦО (в опорних школах);
навчальні кабінети (класи) ЦО;
класи медично-санітарної підготовки;
захисні споруди, у тому числі і закріплені за навчальними закладами;
куточки ЦО.
г) у житлово-експлуатаційних органах:
навчальні класи ЦО;
захисні споруди;
консультаційні пункти ЦО;
куточки ЦО.

Навчальне містачко ЦО — призначене для практичної підготовки особового v. ,ладу формувань до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт у надзвичайних ситуаціях та є територією зі спеціально обладнаними майданчиками, різними спорудами, елементами комунально-технічних і енергетичних мереж, руйнуваннями і завалами, імітуючими наслідки аварій, катастроф, стихійних лих.

Навчальний пункт ЦО — це спеціально обладнана захисна споруда або інше приміщення, оснащене технічними засобами навчання, стендами, які яскраво та наочно розкривають основний зміст заходів ЦО, що проводяться у надзвичайних ситуаціях у районах, містах і на об'єктах господарської діяльності.

Навчальні класи ЦО — являють собою спеціально обладнане приміщення, в якому одночасно можуть навчатися не менше 25 чоловік. У класі повинна бути необхідна кількість меблів, технічні засоби навчання та контролю, проекційна апаратура, електрифіковані макети, засоби індивідуального захисту, прилади розвідки і дозиметричного контролю, стенди (турнікети, вітражі), плакати.

Куточок ЦО — це спеціально відведене місце, з обладнаними стендами, які розкривають основні питання захисту робітників та службовців стосовно умов конкретного цеху, відділу, бригади і трудової діяльності даного колективу.

Консультаційний пункт ЦО — призначається для надання методичної допомоги робітникам та службовцям, які вивчають тематику ЦО, отримання ними необхідної інформації у консультантів (інструкторів), відпрацювання нормативів Цивільної оборони, демонстрації навчальних кінофільмів, діафільмів, діапозитивів.
Консультаційний пункт житлово-експлуатаційних органів, крім того, призначений для доведення до мешканців конкретних повідомлень, що стосуються безпосередньо участі населення у заходах ЦО за місцем проживання (дії за попереджувальним сигналом "УВАГА ВСІМ!" та при проведенні евакуаційних і заходів, місцязнаходження захисних споруд, пунктів видачі засобів індивідуального захисту тощо). Підготовка населення з ІДО — є одне з найважливіших завдань, ВІД якого залежить якість виконання заходів Цивільної оборони у надзвичайних ситуаціях.

Під час перевіряння стану цивільної оборони на об'єктах господарської діяль-і ності, оцінка підготовки та перепідготовки керівного складу Цивільної оборони та] органів та сил, навчання населення вмінню застосувати засоби індивідуального захисту на практиці та діяти у надзвичайних ситуаціях, проводиться за наступними показниками:
підготовка керівного та командно-начальницького складу ЦО;
підготовка особового складу формувань ЦО;
навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях;
стан навчально-матеріальної бази.

Загальна оцінка за підготовку виставляється "незадовільно", коли з одного з аналізованих показників буде "незадовільно", то загальна оцінка об'єкта теж буде "не готові".

Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. полковника В.С. Франчука. – Львів: Афіша, 2000. – 336 с