Тема: Респіратор. Правила користування респіратором

Мета: Ознайомити учнів з призначенням та основними елементами респіратора, порядком добору і прийомами користування ним; виховувати уважність і пунктуальність, розвивати самостійність у діях школярів.

Обладнання: картинки із зображенням респіратора

Хід уроку

І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Давайте пригадаємо, що ж таке «сигнал»?
- Які сигнали ЦО ви запам'ятали?
- З якою метою вони даються?

- Хто сповіщає населення про факт небезпечної аварії, стихійного лиха? (радіо, телебачення та ін.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності і повідомлення теми.

- Головне завдання нашого уроку – озброїтися знаннями, необхідними на випадок аварії, катастрофи, стихійного лиха, а також познайомитись з будовою респіратора, правилами користування ним

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Бесіда вчителя:

         Ви вже напевно чули, що є міста, в яких багато заводів, фабрик та електростанцій виробляють або використовують сильнодіючі отруйні або радіоактивні речовини.

         Цивільна оборона до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) відносить не всі шкідливі речовини, а тільки ті, що заражають повітря в небезпечних концентраціях, здатних викликати масові ураження людей, тварин і рослин.
         Розглянемо основні характеристики найпоширеніших сильнодіючих отруйних речовин, що знаходяться у великих кількостях на підприємствах, які їх виробляють або використовують.

         Хлор — газ жовто-зеленого кольору з різким характерним запахом. Малорозчинний у воді. Важчий за повітря, тому накопичується в низинах. У великих кількостях використовується для відбілювання тканин і паперової маси, знезараження питної води та ін. Перевозиться в зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.

         Аміак — безбарвний газ із характерним різким запахом (нашатирний спирт). Легший за повітря. Добре розчиняється у воді. Рідкий аміак використовується як робоча речовина у холодильних машинах. Аміачна вода застосовується як добриво. Перевозиться у зрідженому стані під тиском у цистернах і балонах. Потрапивши в атмосферу, димить.

         Сірководень — безбарвний газ із неприємним запахом. Важчий за повітря. Розчиняється у воді. Його пара утворює з повітрям вибухонебезпечні суміші.
         Двоокис сірки (сірчистий газ, сірчистий ангідрид) — безбарвний газ із характерним різким запахом. Добре розчиняється у воді. У великих кількостях використовується для виготовлення сірчаної кислоти, застосовується в паперовому і текстильному виробництві, для дезінфекції приміщень.
         Акрилонітрил (нітрил акрилової кислоти) — безбарвна, легколетка, низькокипляча рідина з неприємним запахом. Розчиняється у воді. Пара важча за повітря. При взаємодії акрилонітрилу з повітрям утворюються вибухонебезпечні суміші. Під час горіння акрилонітрилу виділяються отруйні гази.
         Синильна кислота — безбарвна, прозора, дуже летка рідина. Пара її в звичайному стані безбарвна, має своєрідний п'янкий запах (гіркого мигдалю). Добре змішується з водою.

         Фосген — безбарвний газ. При температурі нижче 8°С конденсується (у безбарвну рідину). Запах нагадує запах прілих фруктів чи сіна. Фосген важчий за повітря. Малорозчинний у воді. Отруйна тільки пара фосгену.
         Бензол — безбарвна рідина з характерним запахом. Його пара важча за повітря і утворює з ним вибухонебезпечні суміші.

         Аварії і катастрофи на таких підприємствах можуть призвести до зараження місцевості радіоактивними і отруйними речовинами. В зв’язку з цим, кожна людина має бути добре обізнана зі способами захисту в умовах зараження техногенного характеру.

         Зараження навколишнього середовища сильнодіючими отруйними і радіоактивними речовинами може призвести до тяжких наслідків. Особливо небезпечно, коли ці речовини потрапляють в легені людини. Щоб вони не попали в органи дихання, необхідно прикрити рот і ніс такими захисними матеріалами, котрі очистять (відфільтрують) атмосферне повітря від шкідливих домішок. Для захисту органів дихання (легень) використовуються протигази і респіратори.

         - Отже сьогодні ми познайомитись з …(показую)
         - Що це? (респіратор)
         - Де ви це бачили? (коли тато чи дідусь кропили жуків на городі, то одягали на обличчя).

         Респіратори застосовують для захисту органів дихання від радіоактивного і ґрунтового пилу. Найбільш поширені респіратори Р-2 і ШБ-1 («Пелюсток»).
         Респіратор Р-2Д — це фільтруюча півмаска для дітей, оснащена двома клапанами вдиху, одним клапаном видиху, наголовачем і носовим затискачем. При вдиху повітря проходить через усю зовнішню поверхню півмаски і фільтр, очищається від пилу і через вдихувальні клапани потрапляє в органи дихання. При видиху повітря виходить назовні через видихальний клапан.

         Під час ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з великим успіхом застосовувався респіратор «Пелюстка» — разового застосування. Його фільтруючим елементом є тканина Петрянова, з якої він виготовлений. (Під час розповіді розглядаємо ілюстрації і таблицю, що дає можливість визначити розмір респіратора Р-2Д).

         Принцип дії респіратора ґрунтується на тому, що при вдиху повітря послідовно проходить крізь фільтрувальний поліуретановий шар маски, де очищається від грубодисперсного пилу, потім крізь фільтрувальний полімерний волокнистий матеріал, де очищається від тонкодисперсного пилу. Після очищення повітря крізь клапани вдиху потрапляє у підмасковий простір та в органи дихання. При видиханні повітря з підмаскового простору виходить через клапан видиху.

Респіратори Р-2 виготовляються чотирьох розмірів відповідно до висоти обличчя:
Висота обличчя, мм Розмір півмаски
80-100                                      0
100-115                                    1
115-125                                    2
125 і більше                            3

Зберігаються респіратори у запаяному поліетиленовому пакеті. (На дошці вивішено)

Правила користування респіратором.

Ø    Надінь респіратор на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині.

Ø    Тасьми натягни на тім'я голови і на потилицю.

Ø    Відрегулюй їх довжину за допомогою протяжок.

Ø    Кінці носового затискача притисни до носа.

         Щоб підігнати респіратор Р-2Д до свого обличчя, треба перевірити його справність, надіти напівмаску на обличчя так, щоб підборіддя і ніс були всередині, одна тасьма наголовника, що не розтягується, була б на тім'ї голови, а друга — на потилиці; за допомогою пряжок, що є на тасьмах, відрегулювати й довжину (для чого треба зняти напівмаску) таким чином, щоб надіта напівмаска щільно прилягала до обличчя; кінці носового затискача притиснути до носа.

         - А зараз давайте проведемо тренування.

         Три напередодні підготовлені учні по рядах демонструють, як примірити респіратор, перевірити щільність прилягання півмаски до обличчя і укласти його для зберігання в протигазній сумці.

Тим часом вчитель доповнює дії дітей розповіддю.

         - Респіратор виймають з пакету і перевіряють його готовність. Потім обома руками беруть за поворозки півмаски, великі пальці звернені всередину. При цьому півмаска одягається на обличчя так, щоб підборіддя і ніс містилися всередині її. Одна поворозка, що не розтягується, розміщується на тім'яній частині голови, а друга — на потиличній. Якщо потрібно, то за допомогою пряжок регулюють довжину еластичних поворозок : знову одягають півмаску. Кінці носового затискача при цьому притискаються до носа.
Робота в групках

Потрібно правильно одягнути протигаз одному учневі із групи. ( Потім учасники міняються.  Вчитель слідкує за виконанням при необхідності допомагає)

«Прийоми користування респіратором»

1.    «Вийняти респіратор і перевірити його справність». (При необхідності можна подати й додаткову команду: «Продезинфікувати внутрішню частину півмаски»).

2.     «Взятись руками за поворозки й одіти респіратор на обличчя». (Якщо необхідно, регулюється довжина еластичних поворозок за допомогою пряжок).

3.    «Притиснути кінці носового затискача до носа, перевірити герметичність респіратора». За цією командою притискують його до носа, а потім перевіряють щільність прилягання півмаски до обличчя.
V. Закріплення здобутих знань

Гра «Респіратор надіти!»

         На клас з кожного ряду вибираю одного учня. По команді «Респіратор надіти!», учні одягають респіратор. Правила одягання респіратора помічники вчителя показують в такій послідовності: зняти головний убір, затиснути його між колінами чи покласти поряд; одягти півмаску на обличчя і притиснути кінці носового затискача до носа; одіти головний убір; покласти пакет респіратора знову в протигазну сумку і застебнути її клапан. При цьому періодично перевіряється щільність прилягання півмаски до обличчя.
         Знявши респіратор, треба провести його дезактивацію: видалити пил із зовнішньої частини напівмаски щіткою або витрусити, внутрішню поверхню напівмаски протерти тампоном і просушити. Респіратор покласти в поліетиленовий пакет і закрити його кільцем.

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ:

Дії при тривалому користуванні респіратором.

         Якщо в респіраторі накопичилась волога від повітря, що видихається, то її видаляють з підмаскового простору через видихальний клапан. Для цього треба періодично схиляти голову вниз. Якщо респіратор використовується для захисту від радіоактивного пилу при щедрому виділенні вологи, його можна зняти на 1—2 хв. Після видалення з нього ганчіркою вологи, респіратор знову одягають в послідовності, про яку йшлося раніше.

VII. Підсумок уроку.

- Про який засіб захисту органів дихання ви сьогодні дізналися? (респіратор)
- Коли потрібно користуватися респіратором?

- Які сильнодіючі отруйні речовини ви запам’ятали?

- А скажіть чи потрібно оберігати від механічних ушкоджень або зволоження респіратор?