Безпека очисних робіт - Безпека життєдіяльності <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Субота, 03.12.2016, 01:19
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Безпека життєдіяльності

Безпека очисних робіт
Зміст

Вступ
1 . Опис процесів та операцій, що мають місце в очисному вибої
1.1. Керування покрівлею
1.2. Організація робіт з виймання вугілля в лаві
1.3. Провітрювання
1.4. Транспортування корисної копалини та допоміжних матеріалів
2. Правила безпеки при веденні очисних робіт
2.1. Загальні вимоги
2.2. Кріплення та управління покрівлею
2.3. Розробка заходів по попередженню вибухів вугільного пилу
2.4. Розробка заходів по запобіганню самозаймання вугілля
Перелік використаної літератури

ВСТУП

Головною задачею такого промислового підприємства як шахта є видобуток вугілля Щоб забезпечити удосконалення технології розробки вугільних пластів треба прагнути до виконання наступних питань :
 забезпечити максимально можливу концентрацію гірничих робіт,
 забезпечити високий рівень комплексної механізації очисних робіт за рахунок використання гірничої техніки у відповідних умовах,
 ведення безнішового виймання вугілля,
 застосування найбільш прогресивних конструкцій транспортного обладнання,
 вибір перетину виймальних виробок з урахуванням засобів транспорту й умов провітрювання при значних навантаженнях на очисний вибій
Вирішення цих питань у поєднанні з правильним підходом до організації пращ та високою трудовою дисципліною, при безумовному виконанні вимог техніки безпеки дасть змогу досягти високого рівня вуглевидобутку.


1 . ОПИС ПРОЦЕСІВ ТА ОПЕРАЦІЙ, ЩО МАЮТЬ МІСЦЕ В  ОЧИСНОМУ ВИБОЇ

1.1. Керування покрівлею

Проаналізувавши гірничо-геологічні умови я прийшов до висновку, що доцільно використати спосіб управління покрівлею повним обрушенням. Повне обрушення полягає у періодичному обрушенні покрівлі за межами мінімально допустимої ширини робочого простору.
Безпосередня покрівля має два режими обрушення – початкове та те, що встановилося.
Початкове обрушення шарів проходить послідовно, при цьому у порівнянні з нижніми шарами зменшуються площа оголення верхніх шарів. Це найбільш відповідальний період в роботі лави, так як початкове обрушення нерідко починається раптово, без попереджувальних ознак.
У режими встановившегося руху обрушення порід проходить участками регулярно після переміщення кріплення. Відстань, через яку проходить регулярне обрушення називають кроком посадки.

1.2. Організація робіт з виймання вугілля в лаві

Цикл очисних робіт включає в себе такі основні виробничі процеси: 

 виймання вугілля комбайном;
 пересування секцій механізованого кріплення;
 пересування конвеєра;
 підготовка комбайну до виймання наступної смуги вугілля;
 перегін комбайну з механізованим зачищенням лави.
Перед початком виймання вугілля машиніст гірничих виймальних машин (МГВМ) та гірничоробочий очисного вибою (ГРОВ), що допомагає йому в роботі, оглядають комбайн, при необхідності виконують дрібний ремонт, заміняють поношені різці, заливають масло в редуктори, оглядають кабель, шланг зрошення, перевіряють та регулюють натяжні ланцюги.
Останні члени ланки в цей час оглядають лаву, перевіряють стан гідрофікованого кріплення, конвеєра, маслостанції, системи зрошення, доставляють кріпильні матеріали.
Закінчивши підготовку комбайна до роботи, МГВМ дає звуковий сигнал, включає конвеєр, комбайн, систему зрошення та виконує виймання вугілля.
Під час роботи комбайна машиніст слідкує за вийманням вугілля на повну ширину захвата, регулює положення виконавчого органу, не допускаючи залишення верхньої ("присухи") та нижньої ("земника") пачки вугілля, задівання виконавчими органоми за перекриття кріплення.
ГРОВ, що допомагає машиністу у роботі, підтягує кабель та шланг зрошення і укладає їх вздовж конвеєра, прибирає куски вугілля та породи, що падають на комбайн, слідкує за сигналами машиніста та гірничоробочих.
Зарубка комбайна в пласт виконується на ділянці лави довжиною 20-30 м в два проходи в такій послідовності.
Вихідне положення: по всій довжині лави конвеєр лави пересунен до вибою за виключенням кінцевої його частини (20 м від конвеєрного штреку), де розташован комбайн.
Перед початком виймання вугілля машиніст комбайну, який знаходиться між передніми стійками кріплення та конвеєром, приймає стійке положення у пульта управління комбайном і подає команду на включення конвеєра, на сполученні лави з конвеєрною виробкою, де розташовано пульт управління конвеєром. Після тривалого звукового сигналу конвеєр включається.
Пропрацювавши таким чином невеликий відрізок часу, МГВМ подавши звуковий сигнал, включає комбайн рукояткою гідроблока "на себе" або "від себе" і виконує регулювання виконавчих органів по гіпсометрії пласту
Пересуваючись по вигнутій частині конвеєра вздовж лави, комбайн поступово зарубується у вугільний масив та виймає клиновидну смугу вугілля. Після проходження комбайном ізгібу конвеєра його виконавчий орган зарубується на ширину захвата - 0,8 м і комбайн зупиняється.
Потім розкріплюється приводна головка конвеєра та гідродомкратами пересувається недодвинута частина конвеєра з головним приводом. Приводна головка закріплюється та комбайн в напрямку конвеєрного штреку виймає клиновидну смугу, що залишилася.
Комбайн від приводної головки рухається до уступу, який утворився, і потім виконує виймання вугілля нової смуги.
Кріплення очисного вибою здійснюється чотиристоєчним механізованим кріпленням підтримуючого типу Донбасс-80, яке агрегатовано з конвеєром за допомогою двох домкратів пересунення. У вихідному положенні секції кріплення, перекриваючи привибійний простір, відстають від конвеєра на величину ширини захвату комбайна - 0,8 м. Відставання від комбайна секцій кріплення при нестійких породах покрівлі не допускається. Секції механізованого кріплення пересувають вслід за проходом комбайна два робітники. Очистивши від вугілля та породи простір між конвеєром та основою секції ("карман"), знімають з неї навантаження й перекриття опускається. Опустивши перекриття, робітник встановлює рукоятку в положення "пересунення". Після пересунення рукоятку повертають в нейтральне положення Зняття навантаження виконується лише після того, коли секція, що стоїть поруч, буде встановлена під навантаження.
Після виймання смуги вугілля по всій довжині лави МГВМ та ГРОВ (його помічник) приступають до підготовки комбайна щодо виймання наступної смуги вугілля: оглядають ріжучу та подаючу частини, заміняють зубки, при необхідності виконують дрібний ремонт.
Після того, як комбайн підійшов до вентиляційного штреку, він зупиняється і секції, що залишилися підтягуються до вибою.
Потім машиніст комбайну включає подачу на зворотній хід, опускає шнеки до підошви і регулює їх положення з таким розрахунком, щоб вони не торкалися підошви, а лише зачищали її від вугілля, що просипалося при вийманні. При перегоні комбайну машиніст слідкує за якістю зачищення і у випадку необхідності, виконує її ще раз, зупиняючи та повертаючи комбайн.
Зачищення лави виконується від вентиляційної виробки. • Після того, як комбайн відійшов на 40 м від неї, він зупиняється і робітники приступають до задвигання конвеєра та кінцевого приводу.
Після задвигання кінцевого приводу та його кріплення, комбайн продовжує зачищення гірничої маси і вслід за ним пересувають до вибою конвеєр з плавним виводом його від комбайну на 20 м.
Коли комбайн підійшов до конвеєрного штреку він зупиняється та додвигається конвеєр.
Комбайн готовий до виконання нового косого заїзду.
Кріплення брівок здійснюється за допомогою гідравлічних стійок СУГ-11 з надставками, які встановлюються під дерев'яний брус довжиною 3,9 м. Усього по брівці встановлюють два ряди гідравлічних стійок під брус. Комплект кріплення встановлюють двоє робітників. Один з них підносить брус та піднімає його до покрівлі, а другий робітник зачищає підошву, підносить стійку і встановлює її у вертикальне положення, а потім розпирає між підошвою та покрівлею.

1.3. Провітрювання


При стовповій системі розробки, схема провітрювання буде зворотньоточною. При чому свіже повітря буде надходити в лаву по конвеєрному штреку, а вихідний струмінь повітря буде йти по вентиляційному штреку. Швидкість повітря не повинна перевищувати 6 м/с, що дозволено при односторонній схемі й відсутності людей у зоні пилового потоку.
Взагалі по шахті свіже повітря подається по клітьовому стволу, потім йде по головному штреку, проходить по вантажному хіднику, проходить виїмкову ділянку й видається по вентиляційному хіднику й через вентиляційний ствол йде на поверхню.


1.4. Транспортування корисної копалини та допоміжних матеріалів


Транспорт корисної копалини упродовж лави здійснюється скребковим конвеєром СПЦ151, який постачає вугілля на конвеєрний штрек, на якому в якості транспортних засобів для головного вантажопотоку застосовують стрічкові конвеєри. Стрічкові конвеєри, що встановлені на ділянкових штреках доставляють корисну копалину до капітальної похилої виробки, обладнаної стаціонарним стрічковим конвеєром. У місцях перевантаження зі штрекових конвеєрів на похилі виробки обладнують бункер, що дозволяє знизити нерівномірність вантажопотоку. Магістральний конвеєр досі являє вугілля до рівню приствільного двору — на головний відкаточний штрек.
Для допоміжного транспорту (матеріалів, обладнання й ін.) по похилим виробкам й по дільничним штрекам застосовують монорейкову дорогу. При цьому матеріали й обладнання доставляють на відповідні штреки по вантажному хіднику, сполученому зі штреком за допомогою заїздів. Люди пересуваються до місця роботи по людському хіднику.

2. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ВЕДЕННІ ОЧИСНИХ РОБІТ


2.1. Загальні вимоги


1. Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до паспорта виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання всім небезпечним та шкідливим факторам.
2. Усе устаткування комплексно-механізованих очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виймальні машини та ін.) повинне пройти передпускове налагодження перед прийняттям виїмкової дільниці до експлуатації. Під час експлуатації такі налагодження повинні проводитися регулярно в терміни, встановлені інструкцією завода-виготівника.
3. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці повинні проводитися за заходами, передбаченими паспортом виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок.
Первинна посадка основної покрівлі повинна проводитися під керівництвом начальника дільниці або його заступника.
4. У випадку зупинення робіт в очисній виробці на час понад добу повинні бути вжиті заходи щодо запобігання обваленню покрівлі у привибійному просторі, загазуванню чи затопленню. Відновлення робіт допускається з дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки інженерно-технічними працівниками дільниці.
5. У процесі роботи повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі у
вибої шляхом огляду й обстукування. У разі наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою повинно проводитися вибирання гірничої маси, що відшарувалася, і встановлюватися додаткове кріплення.
6 Ширина вільного проходу людей повинна бути не меншою за 0,7 м, висота - не меншою за 0,5 м
7. У лаві вздовж конвеєра повинен бути встановлений гучномовний зв'язок з приймально-передавальними пристроями, встановленими через кожні 10 м., а також в штреках (хідниках) на їх сполученнях з лавою.

2.2. Кріплення та управління покрівлею


1. В очисних виробках в основному повинно застосовуватися механізоване кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам. Тип, конструкція і параметри кріплення очисного вибою визначаються паспортом виїмкової дільниці.
2. У разі застосування в очисній виробці дерев'яного кріплення повинен бути незнижуваний запас кріпильних матеріалів, що розташовуються поблизу вибою.
3. Сполучення лави з конвеєрним та вентиляційним штреками повинні бути закріплені механізованим пересувним кріпленням. Застосування іншого виду кріплення допускається як виняток у разі неможливості застосування механізованого пересувного кріплення. Конструкція спеціальних видів кріплення сполучень затверджується головним інженером шахти і помічається в паспорті виїмкової дільниці.
4. Допускається застосування індивідуального металевого кріплення на кінцевих ділянках, а також дерев'яного в місцях геологічних порушень.
5. При нестійких бокових породах для забезпечення безпеки робіт повинна застосовуватися затяжка покрівлі.
6. Кріплення, вибите під час зарубки і відбою вугілля, перенесення устаткування, а також те, що вийшло з ладу через деформацію, витікання робочої рідини чи втрату деталей, які забезпечують безпеку його обслуговування, повинне бути відновлено або замінено.

2.3. Розробка заходів по попередженню вибухів вугільного пилу

Для попереджання вибухів вугільного пилу мають виконуватись заходи, що засновані на застосуванні води (гідропиловибухозахист) та інертного пилу (сланцевий пиловибухозахист).
Засоби пиловибухозахисту, що засновані на застосуванні води мають місце у місцях інтенсивного відкладення пилу (конвеєрні виробки, навантажувальні пункти, сполучення лав з вентиляційними штреками), а також зводнених виробках.
У той же час застосування інертного пилу може забезпечити пиловибухозахист глибоких шахт, але з санітарно-гігієнічної точки зору цього способу слід уникати.
За характером захисної дії усі способи попереджання вибухів вугільного пилу МакНДІ запропонував ділити на три групи:
1. прибирання;
2. зв'язування;
3. флегматизація вибухових властивостей вугільного пилу.
До першої групи попереджання вибухів вугільного пилу належать:
 мокре прибирання пилу шляхом його збирання з поверхні гірських виробок;
 сухе прибирання пилу пиловбиральними агрегатами;
 ручний засіб обмітання пилу у виробках.
Ці заходи виконуються періодично по мірі накопичення вибухонебезпечної кількості пилу.
До другої групи попереджання вибухів вугільного пилу належать.
 побілка виробок цементно-вапняним розчином;
 покриття виробок змочуючо-зв'язуючими розчинами;
 застосування туманоутворюючих завіс;
 зрошення розчинами змачувачів перед вибуховими роботами.
Основна захисна дія заходів цієї групи полягає у зв'язуванні пилу до стану її незважуваємості. Крім того, вода, змочувані і розчини різних солей додатково діють як флегматизуючі домішки.
До третьої групи попереджання вибухів вугільного пилу належать:
 зволожування пилу до стану вибухобезпечності; осланцювання гірничих виробок;
 застосування флегматизуючих домішків у вигляді розпиленої рідини, порошків, газу та ін.
Для цих способів загальним є обробка пилу за допомогою домішок флегматизуючих речовин, що нейтралізують вибухові властивості пилу.
Доцільний спосіб попереджання вибухів вугільного пилу обирається за наступними показниками:
 інтенсивність пиловідкладення;
 нижня межа вибуховості пиловідкладення;
 температура повітря;
 глибина розробки.

2.4. Розробка заходів по запобіганню самозаймання вугілля


Пожежі, що викликані самозайманням вугілля, відносять до ендогенних. Вони виникають й поширюються повільно, поступово До ознак, що свідчать про початок ендогенної пожежі, свідчать
- підвищення температури повітря; - підвищення температури води й порід; - зростання вологості повітря,
- підвищення концентрації шкідливих газів (CO, SO2, H2S та ін.) й кислотності води.
Заходи щодо протипожежного захисту шахти узгоджуються з органами протипожежної охорони, керівництвом воєнізованих гірничо-рятувальних загонів (ВГРЗ) й затверджуються головним інженером шахти.
При розробці вугілля, що схильне до самозаймання, заборонено залишати у виробленому просторі цілики й пачки вугілля, котрі не передбачені проектом. V випадку їхнього залишення (у місцях гірничо-геологічних порушень, у місцях, що передбачені проектом), цілики мають бути оброблені антипірогенами або ізольовані. Провітрювання виймальної ділянки має бути зворотньоточним. Заборонено залишати відбите або подрібнене вугілля у виробленому просторі, гірничих виробках й порожнинах раптових викидів.
У шахті має бути організовано безперервний автоматичний контроль за ранніми ознаками самозаймання вугілля за допомогою спеціальної апаратури. При виявленні ознак самозаймання вугілля головний інженер шахти сумісно з командиром ВГРЗ розробляє заходи по ліквідації очагу самозаймання вугілля, вказує місця й періодичність додаткової перевірки стану повітря.
Висновок
Для проведення очисних операцій в рудниках необхідні кріплення, відповідні системі розробки і локальному стану рудного тіла і масиву вміщаючи порід. При камерно-стовповій розробці вугілля або калієвих руд кріплення майже не застосовуються, оскільки ті, що залишаються цілики (згодом теж витягуванні) звичайно забезпечують достатню стійкість крівлі. Кріплення квадратними окладами, що використовується у виключно складних гірсько-геологічних умовах, вимагає великого об'єму кріпильних лісоматеріалів. Очисні операції здійснюються малими заходами, при цьому споруджується суцільна конструкція дерев'яних поверхів з прямокутних рам, по кутах підтримуваних стійками. В багатьох рудниках, щоб не обрушився вироблений простір, його заповнюють порожньою породою або хвостами збагачення. В системах з відкритим очисним забоєм іноді оставляют окремі рудні цілики. Там, де це виправдано цінністю целиков, вони можуть витягуватися, а на їх місце встановлюється крепь з порожніх порід. В деяких рудниках використовують бетонну крепь, армовану зовнішнім металевим бандажем. У ряді випадків креп розпирхається шляхом наповнення гумових подушок між крепу і крівлею очисного вироблення цементним розчином під тиском.


ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Методические указания к практическим, лабораторным и самостоятельным работам по курсу "Процессы подземных горных работ". Сост.. С. Н. Шаповал, И. Ф. Ярембаш, В. И. Фомичев. - Донецк, ДГТУ, 1996. - 89 с.
2. Носач А. К., Лобков Н. И. Процессы подземных горных работ в очистном забое. Учебное пособие для вузов в вопросах и ответах. - Донецк: ДонНТУ, 2001. -180с.
3. И. Ф. Ярембаш, В. Д. Мороз, И. С. Косткж, В. И. Пилюгин. Производственные процессы в очистных забоях угольных шахт. - Донецк: ДонГТУ, 1999.-184 с.
4. Правила безпеки у вугільних шахтах. - К.: Основа, 1996. - 421 с.
5. Дёмин, Федотов. "Предупреждение взрывов угольной пыли в шахтах" — под редакцией 3. Г. Пастернака.
6. Единые нормы выработки на очистные работы для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных бассейнов. Под редакцией Б. М. Пипко. - Донецк, 1993.-448 с.
7. Укрупнённые комплексные нормы выработки для шахт Донецкого и Львовско-Волынского угольных бассейнов. Под редакцией Б. М. Пипко. - Москва, 1998. - 592 с

Категорія: Безпека життєдіяльності | Додав: ohranatruda (18.02.2012)
Переглядів: 772 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Противопожарные мероприятия при производстве огневых работ

Сучасний підхід щодо організації і контролю охорони праці на виробництві

БЖД Вариант № 5

Актуальні проблеми гігієни праці

Атестація робочих місць

Вплив стресу на безпеку праці



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz