Контрольна робота Варіант №21 - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

П`ятниця, 20.01.2017, 15:02
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Контрольна робота Варіант №21
Положення про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом підприємств, будинків і споруд (БНіС 01.06.05-85)
Це Положення визначає порядок здійснення авторського нагляду за новим будівництвом, розширен­ням, реконструкцією і технічним переоснащенням об'єктів цивільного і виробничого призначення, а та­кож за організацією но-вих виробництв та окремих виробничих процесів на існуючих виробництвах (далі - будівництво) у відповідності зі статтею 11 Закону "Про архітектурну діяльність" від 20.05.99 р. № 687-ХІ V .
Вимоги цього Положення є обов'язковими для застосування органами держа-вного управління і наг­ляду, замовниками (інвесторами), проектувальниками, підрядниками, іншими юридичними та фізичними особами - суб'єктами гос-подарської діяльності в галузі будівництва незалежно від форм власності.
На об'єктах І категорії складності (ДБН Д.1.1-7), за узгодженням з генераль-ним проектувальником і замовником, авторський нагляд може не здійснюватися.
Додаткові вимоги до порядку здійснення авторського нагляду за об'єктами спеціальних видів будів­ництва згідно з ДБН А.2.2-3 встановлюються окре-мими нормативними документами з урахуванням цього Положення.
Системи автоматичної пожежної сигналізації та вогнегасіння
До основних установок автоматичного пожежегасіння, які ви¬користовують піну 1 воду, належать:
1) спринклерні, які складаються з 7 зрошувачів. 8 розподі¬лених трубопрово-дів, 3 другорядних підживлюючих трубопрово¬дів; 4 магістральних піджив-люючих трубопроводів: 5 контрольно-сигнальних клапанів з 6 сигнальними пристроями і не менше 2 водопідживлювачів: центрального насоса та 2 водо-напірних баків. Під дією тепла під час пожежі розкриваються спринклерні зрошува¬чі, і джерело вогню гаситься водою. В цей час контрольно-сигнальні клапани подають сигнал тривоги. Спринклерні зрошувачі споря¬джені скля-ними та металічними легкоплавкими замками, які скла¬даються з 3 пластин, з'єднаних між собою легкоплавким сплавом (свинець, вісмут, олово, кадмій) (див. рис. 7.6, 7.7);
2) у дренчерній системі трубопроводи не заповнені вогнегас-ною речовиною. Зрошувальні головки завжди відкриті. Ці установ¬ки вмикаються автоматично за допомогою автоматичного сенсо¬ра. Вода подається до місця пожежі через всі клапани, об'єднані в одну секцію. Тому використання води в цій системі значно більше, ніжу спринклерній (див. рис. 7.8 та 7.9).
Спринклерні та дренчерні установки пінного пожежегасіння відрізняються від водяного пінними зрошувачами, встановлени¬ми замість спринклерних і дренчерних зрошувачів. 1 приладами для змішування піни з водою.
Перша допомога при кровотечах
Насильницьке ушкодження тканин якого-небудь органу або ор¬ганізму зага-лом називають травмою. Якщо при травмі порушуєть¬ся цілісність шкірних покривів або слизистих оболонок, таке ушко¬дження називається раною. За-лежно від того, чим нанесена рана, розрізняють види ран: колоті, різані, заби-ті, рвані, вогнепальні, уку¬шені. Рани можуть бути поверхневими, коли ушко-джуються верхні шари шкіри, 1 більш глибшими, коли ушкоджуються всі шари шкі¬ри та глибші тканини. Особливо небезпечні рани, що проникають в яку-небудь порожнину (черевну, грудну, порожнину черепа).
Головною ознакою рани є кровотеча. Вона може бути незна¬чною або дуже великою, небезпечною для життя людини. Інша не¬безпека, яку приховує в собі кожна рана. це ускладнення, пов'язані із зараженням рани мікробами, які можуть спричиняти нагноєн¬ня, а інколи, проникаючи через рану в кров. - за-гальне зараження крові.
Кровотеча може бути зовнішньою, при якій кров виливається назовні, та вну-трішньою, коли кров унаслідок травми судин ви¬ливається у внутрішні поро-жнини організму. Залежно від виду ушкоджених судин розрізняють артеріа-льну, венозну та капіляр¬ну кровотечі.
Артеріальна кровотеча виникає при глибоких рубаних або колотих ранах. При цьому яскраво-червона кров виливається пульсуючим струменем (у такт зі скороченнями серцевого м'яза), а іноді б'є фонтаном. При пораненні вели-ких артерій (сонної, під¬ключичної, плечової, стегнової, підколінної) виникає дуже сильна кровотеча; кров під великим тиском виливається із судин, 1 як-що кровотечу вчасно не зупинити, потерпілий може загинути протя¬гом кіль-кох хвилин.
Венозна кровотеча виникає при пораненні вен. Кров витікає повільно, рівним струменем, має темно-вишневий колір.
Капілярна кровотеча буває при великих саднах 1 поверхневих ранах у ре-зультаті різних ушкоджень дрібних кровоносних судин (капілярів). Кров со-читься по всій поверхні рани, тече повільно, по краплях. Капілярну кровоте-чу легко зупинити за допомогою сте¬рильної пов'язки, попередньо змастити шкіру навколо рани йодом або за допомогою примочки (пов'язки) з 3-процентного розчину перекису водню. Зовнішню кровотечу зупиняють різ-ними спосо¬бами. При несильній (венозній або артеріальній кровотечі) на ра-ну варто накласти тугу пов'язку і частину тіла, що кровоточить, під¬няти. Тугу пов'язку накладають у такий спосіб: шкіру навколо рани змащують йодом, на рану кладуть перев'язний матеріал (кілька ша¬рів стерильної марлі, бинта) 1 вату, а потім щільно прибинтовують. Якщо після вжитих заходів кровотеча не зупиняється, то, не зніма¬ючи накладеного перев'язного матеріалу, поверх нього накладають ще кілька шарів марлі, грудку вати 1 знову туго бинтують. При бин¬туванні кінцівок витки бинта повинні йти знизу нагору - від паль¬ців до тулуба. Поранену кінцівку піднімають угору.
Для швидкої зупинки сильної кровотечі можна обхопити паль¬цями судину, що кровоточить, до підлягаючої кістки вище рани (по струму крові). На рис. 8.8 зазначені найбільш ефективні міс¬ця притиснення артерій. Кровотеча зу-пиняється при пораненні:
чола або скроні - притисненням скроневої артерії (крапка 7); по¬тилиці - при-тисненням потиличної артерії (крапка 2); голови або шиї - притисненням сонних артерій до шийних хребців (крапки З, 4); плечі (поблизу плечового суглоба) 1 пахової западини - притис¬ненням підключичної артерії до кістки в підключичній ямці (крап¬ка 5); передпліччя - притисненням пахвової (крапка в або плечової артерії (крапка 7): посередині плеча з внутрішньої сторони: кисті та пальців руки - притисненням променевої та ліктьової артерій у ниж-ній третині передпліччя в кисті (крапки 8 і 9); стегна- притис¬ненням стегно-вої артерії в паху (крапка 10); гомілки - притиснен¬ням стегнової артерії в се-редині стегна (крапка 11) або підколінної артерії (крапка 12): стопи і пальців ноги - притисненням тильної артерії стопи (крапка 13) або задньої великосте-гнової (крапка 14). Кровотеча з кінцівки може бути зупинена згинанням її в суглобі вище місця поранення, якщо немає перелому цієї кінцівки (рис. 8.9). Потерпілому варто швидко засукати рукав або засукати шта¬ни і вкласти в ямку. що утвориться при згинанні суглоба, грудку вати. марлі або будь-якої матерії і сильно, до відказу, зігнути су¬глоб. При цьому здавлюється в згині артерія, що подає кров до рани. У такому положенні згин ноги або руки треба зафіксувати косинкою, шарфом або ременем.
При сильних кровотечах необхідно накласти джгут, в якос¬ті якого можна ви-користовувати яку-небудь пружну тканину, що розтягується, гумову, трубку, підтяжки тощо, їх накладають вище рани (ближче до тулуба) попередньо стиснувши судини, що кро¬воточать, пальцями до підлягаючої кісті, поверх одягу або якої-небудь м'якої прокладки (бинта, марлі або хустки, складених у кілька шарів і обгорнених навколо кінцівки) для зменшення болю і виклю-чення можливого защемлення шкіри.
За відсутності під рукою медичного джгута або матеріалу, що розтягується, кінцівки можна перетягнути крутнем, зробленим з матеріалу, що не розтягу-ється: краватки, пояса, скрученої хустки або рушника.
У теплу пору року джгут або скрутень накладають не біль¬ше ніж на 2 години, а в холодну - не більше ніж на 1 годину, тому
що при більш тривалому терміні накладення джгута є небезпека омертвлення тканин знекровленої кінцівки. Тому для контролю часу необхідно під джгут або скрутень підкласти записку з указів¬кою точного часу їх накладення або прикріпити П поруч до одягу. Через годину, якщо є необхідність залишити джгут (скрутень) до¬вше, варто стиснути судини пальцем вище місця крово-течі, зняти джгут на 10-15 хвилин, щоб кінцівка одержала деякий приплив крові, а потім знову накласти його трохи вище або нижче колиш¬нього місця. Потерпілого з накладеним джгутом слід якнайшвид¬ше доставити в лікуваль-ну установу.
При внутрішній кровотечі, дуже небезпечній для життя, кров виливається у внутрішні порожнини, і зупинити кровотечу прак¬тично неможливо.
Розпізнається вона по зовнішньому вигляду потерпілого: об¬личчя бліде, на шкірі виступає липкий піт, подих частий, поверхо¬вий, пульс прискорений слабкого наповнення. Потерпілого треба укласти або надати йому напівсидя-че положення, забезпечити по¬вний спокій, прикласти до місця кровотечі хо-лод (міхур із льодом. холодною водою) і терміново викликати лікаря. Якщо є підозра на ушкодження органів черевної порожнини, потерпілому не можна давати пити.
При кровотечі з носа потерпілого варто посадити, голову злег¬ка нахилити вперед, щоб кров не стікала в носоглотку, розстібнути йому воріт, покласти на перенісся холодну примочку, ввести в ніс шматок вати або марлі, змоченої 3-процентним розчином переки¬су водню, стиснути пальцями крила носа на 4-5 хв. При кровотечі з рота (кривавій блювоті) потерпілого варто вкласти, повернувши голову набік.
При наданні першої допомоги потерпілому слід вжити всі за¬ходи для того, щоб запобігти потраплянню мікробів у рану. Основа першої допомоги при пораненнях - первинна обробка рани. У пер¬ший момент найбільшу небезпеку являє кровотеча. Тому потрібно будь-яким можливим способом зупинити кровотечу: джгут, стис¬кання судини, тиснуча перев'язка.
Джгут можна тримати не більше 1,5-2 годин. Типові міста пе-редавлення ар-терій: стегнової, пахвової, підключичної, сонної, плечової.
За наявності дезинфікуючих засобів (йод, перекис водню, роз¬чин фурацилі-ну) рану протирають 2-3 рази і накладають асептичну пов'язку-бинт, індиві-дуальний пакет, косинку. Не слід торкати¬ся руками тих шарів, які стикати-муться з раною. Рану не можна промивати водою. Якщо є дрібні чужорідні тіла, що потрапили в тіло, доцільно їх видалити. Рану не можна засипати по-рошками, накладати мазь, не можна безпосередньо на рану накладати вату. Якщо є органи, що випали, їх не можна вставляти всередину. При пошко-дженні дрібних кровоносних судин накладення пов'язки майже завжди вияв-ляється достатнім і для зупинки кровотечі. Артеріальна кровотеча, як прави-ло, буває сильною. Вона небез¬печна для життя, оскільки потерпілий за коро-ткий проміжок часу може втратити велику кількість крові. Тому перш ніж накладати пов'язку, слід вжити негайні заходи до зупинки кровотечі.
Кровотеча з носа інколи може бути дуже значною і тому вима¬гає невідклад-ної допомоги. При носовій кровотечі кров потрапляє не лише назовні, а й у глотку, і в порожнину рота. Потрібно поса¬дити хворого, надати положення, при якому менше можливості потрапляння крові в носоглотку, покласти на область носа в пере¬нісся лід. загорнену грудку снігу, змочену в холодній воді хустку. Якщо кровотеча не зупинилася, можна ввести ватні кульки, змо¬чені розчином перекису водню.


Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (03.12.2010)
Переглядів: 523 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Законодавче закріплення та регулювання охорони праці жінок

Законодавча та нормативна база України про охорону праці

Характеристика опіків, надання першої медичної допомоги при опіках.

Разработка системы обеспечения безопасных условий труда (СОБУТ)

Опасные и вредные факторы, могущие воздействовать на персонал электросетей

Небезпека роботи з електромережами



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz