Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі - Охорона праці <?if()?>- <?endif?> - Реферати - Рефераты по охране труда, БЖД, ГО

Вівторок, 06.12.2016, 05:49
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Охорона праці

Основні законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі

1.    НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.
Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру введення досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, але не рідше одного разу в десять років.
Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці й технологічні процеси повинні включати вимоги з охорони праці й узгоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. Нормативно-технічну базу охорони праці складають міжгалузеві й галузеві державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП) і нормативні акти з охорони праці окремих підприємств
Дія ДНАОП загальнодержавного користування поширюється на всі підприємства, організації незалежно від їхньої відомчої приналежності і форми власності.
Галузеві ДНАОП відносяться до певної галузі промисловості.
Власники підприємств або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти з охорони праці, що діють у межах підприємства.

2.    ОСНОВНІ ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.
Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України:
«Про охорону праці».
«Про охорону здоров'я».
«Про пожежну безпеку».
«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».
«Про використання ядерної енергії і радіаційний захист».
«Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення».
«Про цивільну оборону».

3.    ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ».

Вводиться в дію Постановою  ВР від 14.10.92р. Із змінами, внесеними згідно із Законами  від 21.11.2002р.
Цей   Закон   визначає   основні  положення  щодо  реалізаці її конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності,  на належні, безпечні і здорові умови праці,  регулює за  участю  відповідних  органів  державної  влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці  та  виробничого  середовища  і  встановлює  єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Аналіз організації охорони праці в народному господарстві України кінця 80-х – початку 90-х років показував, що система управління цією важливою сферою трудових відносин, форми й методи роботи не відповідали тим процесам, котрі почали набирати сили у напрямі реформування економіки та всієї системи державного та господарського управління. Методи адміністративно-командного впливу на посадових осіб та працівників за порушення вимог охорони праці вже не діяли, а інших важелів впливу не було. Трудова, виконавська, технологічна дисципліна істотно знижувалися. Невизначеність обов'язків та повноважень з охорони праці новоутворюваних структур в процесі роздержавлення, приватизації та поступової відмови від галузевого принципу управління народним господарством ще більше ускладнювала стан справ. Негативний вплив справляла і відсутність законодавче закріплених обов'язків з охорони праці для органів державної виконавчої влади різного рівня – від уряду до державних адміністрацій областей, районів, міст та інших територіальних формувань. Тому прийняття Закону України „Про охорону праці" в 1992 році було об'єктивно зумовлене ситуацією, що склалася на той час в суспільстві.
Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам. Вперше в історії держави робітникам було надано право відмовитися від роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров'я і життя. Розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку пошкодження їх здоров'я на виробництві. Передбачається нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація планування. Договірне регулювання з питань охорони праці поставлено на високий рівень, передбачається значна участь громадських інституцій у цьому процесі.
З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій робітникам у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон України „Проохорону праці" та нормативно-правові документи щодо його реалізації одержали високу оцінку експертів Міжнародної організації праці.
До позитивних моментів Закону України „Про охорону праці" безперечно належить закріплення за державою функції управління охороною праці. У колишньому СРСР ця функція була покладена на громадську організацію в особі профспілок.
В умовах роздержавлення, приватизації, утворення великої кількості суб'єктів підприємницької діяльності з різними формами недержавної власності роль держави у вирішенні завдань охорони праці суттєво зростає. Держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

4.    ОХОРОНА ПРАЦІ ЖІНОК
 
Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах,  крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних  з  санітарним  та побутовим обслуговуванням),  а також залучення жінок до  підіймання  і  переміщення  речей,  маса  яких перевищує  встановлені  для  них  граничні  норми,  відповідно  до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці,  граничних  норм підіймання і переміщення важких речей,  що затверджуються  центральним органом  виконавчої  влади  у  галузі охорони здоров'я.
 
Праця вагітних жінок і жінок,  які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.
 
Конституція України (ст. 24) на вищому законодавчому рівні закріпила рівність прав жінки і чоловіка. Разом з тим, трудове законодавство, враховуючи фізіологічні особливості організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства, встановлює спеціальні норми, що стосуються охорони праці та здоров'я жінок. Відповідно до ст. 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27. 03.1996 р. № 381 затвердив програму вивільнення жінок із виробництв, пов'язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їх праці у нічний час на 1996–1998 роки.
Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для жінок норми. Міністерство охорони здоров'я України 10 грудня 1993 року видало наказ № 241, яким встановлені граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками:
•           підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг;
•           підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.
Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг; з підлоги – 175 кг.
Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП).
У законодавстві про охорону праці приділяється значна увага наданню пільг вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років. Таких жінок забороняється залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження (ст. 176 КЗпП). Крім цього, жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди (ст. 177 КЗпП). Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, знижують норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за
 
5.    ОХОРОНА ПРАЦІ НЕПОВНОЛІТНІХ
 
Не допускається залучення неповнолітніх до  праці  на  важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах,  до нічних,  надурочних  робіт  та  робіт  у вихідні дні,  а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені  для  них  граничні  норми,  відповідно  до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці,  граничних норм підіймання і переміщення важких  речей,  що затверджуються  центральним  органом  виконавчої  влади  у  галузі охорони здоров'я.
 Неповнолітні приймаються на роботу  лише  після  попереднього медичного огляду.
 Порядок трудового   і   професійного  навчання  неповнолітніх професій,  пов'язаних з важкими роботами і роботами із  шкідливими або небезпечними  умовами  праці,  визначається  положенням,  яке затверджується  центральним  органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
 Вік, з  якого  допускається  прийняття на роботу,  тривалість робочого часу,  відпусток та деякі інші умови праці  неповнолітніх визначаються законом.
 
Міністерством охорони здоров'я України видано наказ від 31. 03. 1994 р. № 46, яким затверджено Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщенняречей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ України від 22. 03. 1996 р. № 59
Не допускається прийняття на роботу осіб, які не мають шістнадцять років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягнули п'ятнадцяти років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 КЗпП).
Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП). Усі особи, які не досягнули вісімнадцять, років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП).
Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для п'ятнадцятирічних – 24-годинний.
Заробітна плата працівникам, яким не виповнилось вісімнадцять років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).
Щорічні відпустки неповнолітнім надаються в літній час або, на їх бажання, в будь-яку іншу пору року (ст. 195 КЗпП). Тривалість такої відпустки один календарний місяць.
Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тількиза згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх (ст. 198 КЗпП).
 
6.    ОХОРОНА ПРАЦІ ІНВАЛІДІВ
 
Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати  для  них  умови  праці  з   урахуванням   рекомендацій медико-соціальної експертної  комісії  та  індивідуальних  програм реабілітації,  вживати  додаткових  заходів  безпеки  праці,   які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
 У випадках,    передбачених    законодавством,   роботодавець зобов'язаний    організувати    навчання,    перекваліфікацію    і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій.
 Залучення інвалідів  до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе  лише  за  їх  згодою  та  за  умови,  що це не суперечить рекомендаціям   медико-соціальної  експертної  комісії.  (Частина третя  статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1331-IV від 25.11.2003 )

7.    ПРОГРАМА ПОЛІПШЕННЯ СТАНУ БЕЗПЕКИ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА
НА 2011 - 2015 РОКИ

Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за участі заінтересованих органів опрацьовано проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011-2015 роки» (далі Концепція).
Цей проект розроблено з метою забезпечення виконання Державної програми соціального та економічного розвитку України на 2010 рік (Антикризової програми), Закону України «Про охорону праці» відповідно до Закону України «Про державні цільові програми», Порядку розроблення та виконання державних цільових програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 31 січня 2007 року № 106.
Концепція визначає основну мету, завдання та напрями розвитку системи державних заходів у сфері безпеки і здоров’я працюючих на період до 2015 року.
Після затвердження Концепції подальшими кроками стануть:
- розроблення  Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011 - 2015 роки, заходи якої будуть спрямовані на реалізацію кожного напряму з визначенням необхідних кроків, відповідальних осіб, строків, очікуваних результатів від їх впровадження;
- підготовка законопроектів та нормативно - правових актів, необхідних для здійснення відповідних заходів;
- розроблення галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за основними напрямами державної політики у сфері охорони праці.

8.    ПОЛОЖЕННЯ ПРО МЕДИЧНИЙ ОГЛЯД ПРАЦІВНИКІВ

Положенням про медичний огляд працівників установлюється:
• єдиний порядок організації і проведення попереднього (при прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб у віці до 21 року;
• обов'язки, права і відповідальність власника підприємства, установи, організації.
Організацію і проведення медоглядів забезпечують:
• власник підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності;
• органи й установи Міністерства охорони здоров'я України: лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічні, науково-дослідні, медичні інститути.
Власник за рахунок засобів підприємства організовує проведення медичних оглядів, відшкодовує витрати на лікування, професійну і медичну реабілітацію осіб з професійними захворюваннями, обстеження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця.
Існують попередні й періодичні медичні огляди працюючих.
Попередні медичні огляди проводяться при прийомі на роботу з метою встановлення фізичної і психофізіологічної придатності осіб до роботи з конкретно визначеної професії, спеціальності, посади, попередження захворювань і нещасних випадків, виявлення захворювань, що представляють небезпеку зараження працівників, продукції, що випускається, допуску до роботи осіб у віці до 21 року.

Періодичні медичні огляди:
• проводяться для осіб, зайнятих на важких роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, відповідно до Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників;
• можуть проводитися в період перебування працівника в стаціонарі або у випадках, коли він звернувся за медичною допомогою.
Результати проведеного дослідження передаються лікувально-профілактичній установі, що обслуговує підприємство.
Результати попередніх і періодичного, щорічних медичних оглядів осіб у віці до 21 року і висновки про стан здоров'я заносяться в «Карту особи, що підлягає медичному оглядові», яка є вкладишем до «Медичної карти амбулаторного хворого» (форма 025/V-87).
На час проходження медогляду, обстеження у профілактичних центрах, клініках науково-дослідних і медичних інститутів для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань за працюючими зберігаються місце роботи і середній заробіток.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Кардашевский В'., Бондаренко А. Повышение производительности: европейский подход//Вопр. экономики. — 2000. — № 11. — С. 35—40.
2. Растимешин В., Куприянова Т. Управление производительностью: путь к росту // Человек и труд. — 1996. — № 8. — С. 70-73; № 9. — C. 67-69.
3. Фильев В. Управление ростом производительности труда // Экономист. - 1997. - № 3. - С. 60-66.
4. Я. О. Сєріков. Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Харків, ХНАМГ, 2007. _ 227с.
5. Жидецький В.І. /. Основи охорони праці / В.І. Жидецький — Л.: Афіша, 2005. — 349 с.
Категорія: Охорона праці | Додав: ohranatruda (03.12.2011)
Переглядів: 3990 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Вплив препаратів побутової хімії і полімерних матеріалів на людину

Долікарська допомога при термічних впливах, хімічних опіках, отруєнні, ураженні електричним струмом та блискавкою

Охорона праці на Ратнівському молокозаводі

Правові і нормативно – технічні основи забезпечення безпеки життєдіяльності

БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ОПАСНЫХ СИТУАЦИЙ

Система управління охорони праці на підприємстві



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2016
Створити безкоштовний сайт на uCoz