Життєве середовище — другий елемент системи «людина — життєве
середовище». Життєве середовище є частиною Всесвіту, де перебуває або може
перебувати в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.
У цьому розумінні
воно не має постійних у часі і просторі кордонів, його межі визначаються
передусім рівнем системи, тобто тим, що в даному разі розуміється під терміном
«людина».
Життєве середовище
людини складається з трьох компонентів — природного, соціального, або
соціально-політичного, та техногенного середовищ.
Виділяють такі сфери суспільного життя:
* матеріальна
- охоплює процеси матеріального виробництва розподілу, обміну, споживання;
* соціально-політична
- включає соціальні та політичні стосунки людей у суспільстві - класові,
національні, групові міждержавні тощо. Саме ця сфера охоплює такі явища и
процеси, як революція, реформа, війна, класова боротьба У цій сфері
функціонують такі соціальні інститути, як партія держава, громадські
організації;
* духовна
- це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень тобто весь спектр виробництва
свідомості, трансформації її від однієїінстанції до іншої (засоби масової інформації), перетворення на
індивідуальний духовний світ людини;
* культурно-побутова - це такі
явища, як виробництво культурних цінностей, життя сім'ї, побутові проблеми
(організація відпочинку, вільного часу), освіта, виховання тощо.
Усі сфери суспільного життя взаємопов'язані.
Важливу роль у суспільстві відіграють соціальні відносини. Соціальні відносини
виникають між людьми у процесі їхньої діяльності та спілкування.
Вони характеризують життєдіяльність людини і
поділяються на економічні, соціально-політичні, ідеологічні, культурні,
побутові, сімейні та інші.
Соціальні відносини — це:
Норми життя суспільства: економічного, політичного, правового,
морального.
Суспільні правила життя й поведінки людей.
В основі суспільних відносин лежать
індивідуально-суспільні інтереси і потреби людей. В суспільстві постійно
виникають і вирішуються різноманітні суперечності, зіткнення інтересів і
суспільних цінностей, відносин. Завершальним етапом механізму вирішення
суперечностей у системі суспільних відносин є конфлікт.
Таблиця 1. Основні типи конфліктів між людьми
Соціальні конфлікти
за учасниками
за сферами
за характером
• внутріособистісні
• міжособистісні
• між особою і суспільством
• між групами
• міждержавні
• економічні
• політичні
• ідеологічні
• міжнаціональні
• релігійні
• побутові тощо
• справжні
• випадкові
• давні
Усе історичне суспільство постає перед
нами як конфліктне. У цьому зв'язку конфлікт виявляється не відхиленням від
норми, а нормою співіснування людей у соціумі, формою встановлення пріоритетів
у системі інтересів, потреб, суспільних відносин взагалі. Люди конфліктують з
різних причин — економічних, політичних, соціальних, екологічних, моральних,
релігійних, ідеологічних тощо. Конфлікти бувають різними: між країнами і
народами, соціальними верствами й націями, підприємствами та установами,
робітниками й адміністрацією, підприємцями та екологами, студентами й
викладачами, чоловіками та жінками, молодшим і старшим поколінням.
Своєчасне нерозв'язання конфліктів
може призвести до соціальної напруги у суспільстві, викликати появу гострих
суперечностей, надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру,
надзвичайних подій, що загрожуватимуть безпеці суспільства.
Люди в процесі
життєдіяльності об'єднуються в соціальні групи. Соціальна група — це сукупність
певного числа людей, об'єднаних спільним інтересом чи спільною справою.
Об'єднання людей у соціальні групи відбувається на засадах не лише
матеріальних інтересів. Деякі групи (релігійні) ґрунтуються на засадах
духовності. Є групи, в основі яких лежать кровородинні зв'язки, взаємодопомога,
відповідальність (рід, сім'ї тощо). Людей єднають також спільні етнічні
особливості (народ, нація), соціально-політичні інтереси (партія, держава),
громадсько-моральні та культурні пристрасті (суспільні організації, братства,
спілки тощо).
Слід розрізняти малі, середні й великі
соціальні групи.
* Малі соціальні групи — це групи, що
об'єднують до декількох десятків осіб: сім'я, первинні виробничі об'єднання
(бригади), сусідські спільності, дружні (товариські) компанії, шкільний клас
тощо.
* Середні соціальні групи — цим
терміном позначають жителів одного села чи міста, працівників одного заводу
викладачів одного навчального закладу.
* Великі соціальні групи — класи,
етнічні спільності (нація, народність, плем'я), вікові групи (молодь,
пенсіонери), статеві об'єднання (чоловіки, жінки) — це численні об'єднання
людей (до декількох десятків і com мільйонів).
Якісний стан компонентів
соціально-політичного середовища буття людини значною мірою впливає на її
здоров'я, життєдіяльність та тривалість життя.
Використана література:
1. Безпека життєдіяльності. Підручник для ВУЗів. – Київ,
2000.