П`ятниця, 26.04.2024, 08:30
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Пожежна безпека

Підготовка підприємства до роботи взимку

Підготовка підприємства до роботи взимку

Як свідчить статистика, на території нашої держави з настанням осінньо-зимової пори збільшується небезпека виникнення пожеж. Найбільш поширеною причиною надзвичайних ситуацій є необережне поводження з вогнем (60% від усіх причин), кожна п ’ята пожежа виникає через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок.

Немало пожеж трапляється через порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та використанні печей. В цей період підвищується навантаження на електромережі, інтенсивно використовуються опалювальні прилади, теплогенеруючі установки, печі та котли.

 

Організаційні заходи з підготовки підприємств           

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об’єктів.

Готуючись до опалювального сезону, керівники підприємств, установ, організацій або уповноважений ними орган, а також орендарі повинні:

•             видати накази про підготовку експлуатації об’єктів у зимовий період;

•             провести планово-попереджувальні ремонти електричних установок, вентиляційного, технологічного та іншого обладнання до введення їх в експлуатацію у зимовий період;

•             утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту, зв’язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

•             за наявності пожежної техніки, мотопомп, провести їх технічне обслуговування та підготувати до експлуатації в холодну пору;

•             установити порядок організації та обслуговування наявних засобів протипожежного захисту, водопостачання, насосних станцій, установок пожежегасіння, сигналізації, димовидалення;

•             на службових нарадах та в системі виробничого навчання звернути увагу всіх працівників структурних підрозділів на дотримання вимог пожежної безпеки в зимовий період;

•             здійснювати контроль за виконанням (дотриманням) правил пожежної безпеки, особливо в холодну пору року;

•             забезпечити проведення інструктажу про заходи пожежної безпеки в зимовий період з усіма працівниками;

•             своєчасно інформувати рятувальників про несправність пожежної техніки, системи водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;

•             встановити порядок та забезпечити огляд приміщень перед їх закриттям, а також проведення вогневих та пожежонебезпечних робіт;

•             очищати від снігу дороги, проїзди до будівель та пожежних водойм;

•             утеплити пожежні гідранти, розміщені на території об’єктів;

•             не допускати перевантаження електромереж, для обігріву приміщень не дозволяти використання пожежонебезпечних саморобних обігрівачів;

•             вогнегасники утримувати в теплих приміщеннях;

•             визначити можливість та місця для куріння, застосування побутових, нагрівальних приладів;

•             заборонити розігрівання в приміщеннях замерзлих труб опалення і каналізації відкритим вогнем. Це необхідно робити гарячою водою чи паром;

•             відпрацювати порядок дій членів ДПД та ПТК у разі виникнення пожежі, план її гасіння, евакуації людей та матеріальних цінностей;

•             забезпечити об’єкти наочними матеріалами щодо запобігання пожежам в зимовий період;

•             на об’єкті, дільницях призначити відповідальних працівників за дотримання правил пожежної безпеки.

Керівники підприємств повинні подбати про запас води для гасіння пожеж, а також про те, щоб протипожежний водогін забезпечував передбачені норми витрат і напір води. Пожежні резервуари (водойми) потрібно захистити від замерзання. Для забору води з відкритих вододжерел взимку встановлюють ополонки розміром не менше ніж 0,6 х 0,6 м, які слід утримувати для використання у зручному стані.

Керівники дитячих дошкільних установ, навчальних, лікувальних, культурно-освітніх і видовищних закладів, готелів та інших об’єктів з масовим перебуванням людей зобов’язані практично відпрацювати з підлеглими дії згідно з планами евакуації людей у разі виникнення пожежі.

Територія підприємств, будинки, споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж на їх початковій стадії розвитку.

 

Безпечне використання пічного опалення

 

На сьогодні є два типи нагрівального устатковання: електрообігрівачі та пристрої, що працюють на мінеральній сировині. До другого типу належать печі різної конструкції та каміни, при неправильній експлуатації яких виникає найбільше пожеж.

Тому напередодні холодного сезону варто звернути особливу увагу на стан пічного опалення. У будинках загорання найчастіше відбувається внаслідок перегрівання печей, появи тріщин у кам’яній кладці, випадіння з топки жарин, а також через застосування для розпалювання легкозаймистих та горючих рідин.

Перед початком опалювального сезону всі опалювальні прилади необхідно ретельно перевірити, а у разі виявлення пошкоджень чи несправностей обов’язково відремонтувати.

При користуванні пічним опаленням необхідно дотримуватись простих правил:

•             на горищах усі труби й стіни, в яких проходять димові канали, повинні бути заштукатурені та побілені (у жодному разі — не обклеєні шпалерами), щоб можна було чітко побачити тріщини та пошкодження, що з’являються в процесі експлуатації;

•             підлога з горючих матеріалів під топковими дверцятами має бути захищена металевим листом розміром 0,7 х 0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі;

•             відстань від опалювальних приладів до меблів (шаф, стільців, столів, ліжок) повинна перевищувати 0,7 м, а від топкових отворів — 1,25 м;

•             залишки продуктів горіння (попіл та шлак) необхідно видалити з топки, залити водою і винести у спеціально відведені для цього місця (не ближче 15 м до будівель).

Не дозволяється:

•             використовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;

•             залишати без нагляду печі, що топляться;

•             сушити та складати на печах одяг, дрова, легкозаймисті матеріали та предмети;

•             розміщувати паливо та легкозаймисті матеріали й речовини безпосередньо перед топковим отвором;

•             користуватися печами, в яких є тріщини;

•             топити печі з відкритими дверцятами;

•             допускати перепал печі;

•             використовувати дрова, довжина яких перевищує розміри топки;

•             зберігати непогашені вуглини та золу в металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або горючій підставці;

•             зберігати у приміщенні більше ніж одну норму запасу палива;

•             закривати піддувало печі, коли є жар або горить вугілля, оскільки це може призвести до отруєння чадним газом;

•             топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цього;

•             використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;

•             влаштовувати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

•             улаштовувати в помешканні тимчасові печі.

Перед початком та впродовж опалювального сезону необхідно очищати від накопиченої сажі димоходи та печі:

•             опалювальні печі періодичної дії на твердому та рідкому паливі — не рідше одного разу на три місяці;

•             печі та осередки вогню безперервної дії — не рідше одного разу на два місяці;

•             кухонні плити та кип’ятильники — щомісяця.

Ці вимоги насамперед пов’язані із здатністю сажі (вуглецю) само- загорятися під дією вологи.

Димарі на горищах необхідно білити вапном чи глиною. Димарі будівель, що мають покрівлю з легкозаймистих матеріалів, повинні обладнуватися надійними іскрогасниками.

 

Заходи безпеки при експлуатації електроприладів 

Серед електроприладів найбільше ризиків для безпеки здоров’я та життя громадян несуть прилади для обігрівання. Навіть за умови повної справності вони можуть спричинити загоряння в разі порушення правил експлуатації або їх використання не за призначенням.

Крім того, на робочому стані електромережі негативно позначається додаткове навантаження. Звичайне електрозамикання в мережі сигналізує про загрозу пошкодження електропроводів і виникає здебільшого через пошкодження ізоляції. Якщо його не усунути, невдовзі може статися лихо.

Нині ринок електроприладів доволі насичений, та при цьому не меншає кількість саморобних електроприладів сумнівної якості, які продають на стихійних ринках. Зазвичай вони не відповідають вимогам пожежної безпеки, а наслідки їхньої експлуатації — опіки, каліцтва і травми. Вибираючи обігрівач, варто поцікавитися в продавця, чи є в нього підтвердження того, що продукція сертифікована в Україні. Сертифікат є доказом того, що прилад дозволено експлуатувати.

Забороняється застосовувати для опалення приміщення нестандартне (саморобне) електронагрівального обладнання та використовувати побутові електронагрівальні прилади без негорючих теплоізоляційних підставок.

Для опалення будинків та приміщень площею до 50 м2, мобільних (інвентарних) будівель можуть застосовуватися масляні радіатори та нагрівальні електропанелі із закритими нагрівальними елементами. Такі радіатори та електропанелі повинні мати справний індивідуальний електрозахист і терморегулятор. Масляні радіатори працюють на оливі (мінеральній, синтетичній). При цьому витрати електроенергії на 25-50 % більші, ніж при використанні теплових панелей.

Під час експлуатації калориферів необхідно дотримуватися таких вимог:

• відстань між калориферами і конструкціями з горючих та важкогорючих матеріалів має бути не менше 1,5 м за наявності вогневого або електричного підігріву і не менше 0,1м, коли теплоносієм

є вода або пара;

•             утримувати постійно справними контрольно-вимірювальні прилади;

•             не допускати виникнення зазорів між калориферами, а також між калориферними і будівельними конструкціями камер, а виявлені зазори зашпаровувати негорючими матеріалами;

•             систематично проводити пневматичним або гідравлічним способом очищення калориферів від забруднень;

•             стежити, щоб транзитні канали, якими подається нагріте в калорифері повітря, не мали отворів, крім каналів, призначених для подавання повітря у приміщення.

Що стосується газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівачів, газобалонних установок, то їх розміщення має відповідати протипожежним вимогам будівельних норм щодо газопостачання.

Застосовувати вогонь для виявлення витоку газу з газопроводів, а також користуватися газо-

вими пальниками й приладами в разі несправності їх чи несправності газопроводів та арматури

забороняється.

При виявленні у приміщенні запаху газу, необхідно негайно припинити його подачу, викликати

аварійну газову службу і провітрити приміщення.

До усунення несправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, курити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади.

Категорія: Пожежна безпека | Додав: ohranatruda (01.10.2013)
Переглядів: 1138 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Шум і вібрація

История пожарной охраны Пожары-катастрофы в истории Москвы

Варіант завдання №14.

Стихийные бедствия

Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ В ОБУЧЕНИИ ОСНОВАМ БЕЗОПАСНОСТИ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2024
Створити безкоштовний сайт на uCoz