Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяють розробці ефективних заходів захисту, що спрямовані на забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Керування безпекою та стійкістю функціонування системи „людина — життєве середовище" залежить від глибини прогнозу соціально-економічних наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання низки попереджувальних та захисних заходів.
Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:
— оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;
— очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки (ураження);
— характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, тваринний та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища, господарські об'єкти);
— агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);
— періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх динаміку;
— визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та екстремальних ситуацій.
Оцінку потенційних збитків необхідно проводити на стадіях передпроектних та науково-дослідних розробок при виборі пріоритетних заходів захисту конкретної ділянки території, при обгрунтуванні вибору варіантів розташування міського будівництва на територіях з екстремальними природними умовами, при розробці генеральних планів міст, проектів забудови, пропозицій щодо розширення, реконструкції та технічного переозброєння підприємств, при розробці схем інженерного захисту територій.
Вибираючи варіант найбільш ефективних попереджувальних та запобіжних заходів необхідно враховувати суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (при відсутності можливості повного захисту).
Попереджувальні та захисні заходи, а також засоби забезпечення безпеки направлені на:
— попередження чи ліквідацію небезпеки шляхом усунення джерела її виникнення або віддалення його на безпечну відстань;,
— захист людини від небезпеки шляхом застосування колективних та (чи) індивідуальних заходів захисту, а також страхування при роботах в небезпечних зонах;
— використання технічних та конструкторських засобів підвищення безпеки, що дозволяють автоматизувати та, роботизувати небезпечні виробництва, застосовувати дистанційне керування, автоматично приводити в дію засоби захисту, підвищувати надійність роботи машин, механізмів, устаткування;
— розробку відповідної нормативно-правової бази, спрямованої на формування концепції безпеки та створення безпечних та нешкідливих умов життєдіяльності;
— проведення суворого нагляду та контролю за виконанням відповідних законів, постанов, правил, положень, які регламентують вимоги щодо забезпечення безпеки життєдіяльності;
— розробку системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, планів щодо захисту населення у випадку стихійних лих, аварій, катастроф тощо;
— забезпечення медико-гігієнічних умов для підтримання на належному рівні здоров'я людей.
Проблема захисту від небезпечних природних та техногенних процесів, як правило, зводиться до проведення локальних заходів щодо захисту людей, будівель, підприємств і т. д. Однак нині ефективних результатів можна досягти лише за умови проведення комплексної системи попереджувальних та захисних заходів, які спрямовані на охорону усієї сукупності об'єктів, що складають середовище життєдіяльності людини.
Прогнозування надзвичайних ситуацій під час святкування новорічних та різдвяних свят
Деякі небезпеки наче дозрівають до сезону, у кожної з них свій термін.
Аналіз даних свідчить, що упродовж двох святкових тижнів в Україні реєструвалося від 4 НС техногенного характеру до 16 надзвичайних ситуацій, що є абсолютним максимумом для цього періоду. Безперечно, на кількість НС суттєво впливають погодні умови.
Саме внаслідок погіршення погодних умов (налипання мокрого снігу, пориви вітру більше 20 м/с, снігові замети, ожеледиця, шторм) виникали НС в електричних мережах і на транспорті, частково обмежувався рух транспорту на шляхах, збільшувалася кількість аварій на системах життєзабезпечення у 2001та 2002 роках. /в ніч з 1 на 2 січня 2002 року через ускладнення погодних умов без електропостачання залишилося понад 400 населених пунктів у Волинській, Львівській та Рівненській областях/.
Напередодні Нового року населені пункти нашої держави втрачають спокій і сон. Вулиці перетворюються на бойові полігони: хлопавки, петарди, феєрверки. Ці атрибути свята стали масовим захопленням і для дітей, і для дорослих. На превеликий жаль, досить небезпечним.
(Торік, під час відзначення свята однією з київських фірм ракета від феєрверку потрапила на солом'яну стріху ресторану. Одже на гостину довелося запросити вогнеборців. На Львівщині на новорічному ранку від пострілу хлопавки на учениці молодшого класу спалахнув костюм, зроблений з вати й марлі. Дівчинка і ще двоє дітей отримали опіки).
У вільній торгівлі досить часто пропонують саморобні вибухонебезпечні вироби: несертифікований товар становить небезпеку для здоров'я та життя.
Як свідчить багаторічний досвід, в ці святкові дні трапляються прикрі випадки пожеж через недотримання елементарних вимог пожежної безпеки. Насамперед, при влаштуванні новорічної красуні-ялинки.
Особливої уваги потребують діти, які під час зимових канікул нерідко залишаються без догляду. Сірники, запальнички, бенгальські вогники та інші піротехнічні засоби у місцях легкодоступних для дітей стають джерелом біди. /В Кривому Розі від петарди, яка вибухнула у руках 15-річного хлопця, виникла пожежа. На щастя, юнака вдалося врятувати, а от приміщення згоріло дотла/.
Іноді пожежі виникають від незагашеного недопалка під час новорічного застілля, від несправної саморобної гірлянди, а то й просто через недогляд, при користуванні несправними електрообігрівачами.
Нетверезий стан теж не сприяє зменшенню надзвичайних ситуацій.
Численні вихідні та святкові дні - справжній подарунок для рибалок. Однак, слід пам'ятати, що на льоду кожен може опинитися в екстремальній ситуації. Певні знання дозволять знизити ризик від небезпеки. Підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження:
не пробивайте поруч багато лунок;
не збирайтеся великими групами на одному місці;
не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;
завжди майте під рукою міцну мотузку до 20 м, дошку або велику гілку.
Єдиним засобом запобігання або пом'якшення лиха може бути тільки ретельний аналіз усіх можливих ризиків, які базуються не стільки на теоретичних дослідженнях, скільки на практичному досвіді. Щорічно в Україні реєструються травмування, пов'язані з ожеледицею: за небезпечний період лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.
МНС України пропонує прості рекомендації, як уберегтися від значних неприємностей під час ожеледиці:
пам'ятайте, що кращими для льоду є взуття з підошвами із мікропористої та іншої м'якої основи, без великих каблуків;
людям похилого віку краще в "слизькі дні" взагалі не виходити з будинку ( літні люди отримують дві третини травм саме при падінні);
прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження - небезпечні для здоров'я;
ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, ступайте на всю підошву, не тримайте руки у кишенях;
обходьте металеві кришки люків;
не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги;
дуже небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані;
не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та в ожеледицю ( в цей період значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить, як мінімум, до каліцтв);
тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару, остерігайтеся бурульок.
Шанувальникам активного зимового відпочинку, а саме туристам, альпіністам, гірськолижникам не слід нехтувати правилами безпеки, обов'язково прислухайтися до синоптичних прогнозів.
З метою запобігання та зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть викликати людські жертви та матеріальні збитки, варто звернути увагу населення та керівників установ і підприємств на наступне:
підвищення уваги при експлуатації автомобільного (як комунального, так і приватного) та іншого транспорту ;
посилення контролю та роз'яснювальної роботи серед населення щодо обережного поводження на льоду в місцях рибної ловлі;
постійне нагадування населенню щодо неухильного виконання правил пожежної безпеки при користуванні газовими та електронагрівальними приладами;
контроль стану справ у житлово-комунальній сфері міст, особливо на системах тепло- та водозабезпечення, зосередження уваги відповідних служб експлуатації на дотримання нормативних термінів та проектних режимів експлуатації водопровідно-каналізаційних мереж;
підтримання в готовності аварійно - рятувальні сили та підрозділи до реагування на природні стихійні явища, особливо в системах енергопостачання.
Використана література:
1. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.
|
