П`ятниця, 22.11.2019, 16:24
Вітаю Вас Гість | RSS

Реферати з ЦО, БЖД, охорони праці

Реферати

Головна » Статті » Безпека життєдіяльності

Крупнейшие радиационные аварии и катастрофы в мире

1 вересня 1944 в США, штат Теннесі, в Ок-Ріджской національної лабораторії при спробі прочистити трубу в лабораторному пристрої зі збагачення урану стався вибух гексафториду урану, що призвело до утворення небезпечної речовини - гідрофторістой кислоти.

 в СРСР перша радіаційна аварія сталася 19 червня 1948 року, на наступний же день після виходу атомного реактора з напрацювання збройового плутонію (в Челябінській області) на проектну потужність. В ході ліквідації аварії опромінення піддався весь чоловічий персонал реактора, а також солдати будівельних батальйонів, залучені до ліквідації аварії.

3 березня 1949 в Челябінській області в результаті масового скидання комбінатом «Маяк» в річку Теча високоактивних рідких радіоактивних відходів опроміненню піддалися близько 124 тисяч чоловік в 41 населеному пункті. Найбільшу дозу опромінення отримали 28 100 осіб, які проживали в прибережних населених пунктах по річці Теча (середня індивідуальна доза - 210 мЗв). У частини з них були зареєстровані випадки хронічної променевої хвороби.

12 грудня 1952 в Канаді відбулася перша в світі серйозна аварія на атомній електростанції. Тисячі кюрі продуктів поділу потрапили в зовнішнє середовище, а близько 3800 кубічних метрів радіоактивно забрудненої води було скинуто прямо на землю, в дрібні траншеї неподалік від річки Оттави.

29 листопада 1955 «людський фактор» призвів до аварії американський експериментальний реактор EBR-1 (штат Айдахо, США). В процесі експерименту з плутонієм, в результаті невірних дій оператора, реактор саморазрушілся, вигоріло 40% його активної зони.

29 вересня 1957 сталася аварія, яка отримала назву «Киштимський». У сховищі радіоактивних відходів ПО «Маяк» у Челябінській області вибухнула ємність, що містила 20000000 кюрі радіоактивності. Фахівці оцінили потужність вибуху в 70-100 тонн в тротиловому еквіваленті. Радіоактивна хмара від вибуху пройшло над Челябінській, Свердловській і Тюменській областями, утворивши так званий Східно-Уральський радіоактивний слід площею понад 20 000 кв. км. За радянських часів катастрофа була засекречена.

10 жовтня 1957 у Великобританії в Віндскейле сталася велика аварія на одному з двох реакторів з напрацювання збройового плутонію. Внаслідок помилки, допущеної при експлуатації, температура палива в реакторі різко зросла, і в активній зоні виникла пожежа, що тривав протягом 4 діб. Отримали пошкодження 150 технологічних каналів, що спричинило за собою викид радіонуклідів. Всього згоріло близько 11 тонн урану. Радіоактивні опади забруднили великі області Англії та Ірландії; радіоактивна хмара досягла Бельгії, Данії, Німеччини, Норвегії.

У 1969 році сталася аварія підземного ядерного реактора в Люценсе (Швейцарія). Печеру, де знаходився реактор, заражену радіоактивними викидами, довелося назавжди замурувати. У тому ж році сталася аварія у Франції: на АЕС «Святий Лаврентій» вибухнув запущений реактор потужністю 500 мВт. Виявилося, що під час нічної зміни оператор по неуважності неправильно завантажив паливний канал. В результаті частина елементів перегрілася і розплавилася, витекло близько 50 кг рідкого ядерного палива.

18 січня 1970 відбулася радіаційна катастрофа на заводі «Червоне Сормово» (Нижній Новгород). При будівництві атомного підводного човна К 320 стався недозволений запуск реактора, який відпрацював на позамежної потужності близько 15 секунд. При цьому відбулося радіоактивне зараження зони цеху, в якому будувалося судно. У цеху знаходилося близько 1000 робітників. Радіоактивного зараження місцевості вдалося уникнути через закритість цеху. У той день багато хто пішов додому, не отримавши необхідної дезактиваційних обробки та медичної допомоги. Шістьох постраждалих доставили в московську лікарню, троє з них померли через тиждень з діагнозом гостра променева хвороба, з інших взяли підписку про нерозголошення того, що сталося на 25 років. Основні роботи з ліквідації аварії тривали до 24 квітня 1970 року. У них взяло участь більше тисячі чоловік. До січня 2005 року в живих з них залишилося 380 осіб.

Семигодинний пожежа 22 березня 1975 на реакторі АЕС «Браунс Феррі» в США (штат Алабама) обійшовся в 10 млн доларів. Все сталося після того, як робітник із запаленою свічкою в руці поліз закрити протечку повітря в бетонній стіні. Вогонь був підхоплений сквозняком і поширився через кабельний канал. АЕС на рік була виведена з ладу.

Самим серйозним інцидентом в атомній енергетиці США стала аварія на АЕС Тримайл-Айленд в штаті Пенсільванія, що відбулася 28 березня 1979 року. В результаті серії збоїв в роботі обладнання і грубих помилок операторів на другому енергоблоці АЕС сталося розплавлення 53% активної зони реактора. Стався викид в атмосферу інертних радіоактивних газів - ксенона та йоду Крім того, в річку Сукуахана було скинуто 185 кубічних метрів слаборадиоактивний води.

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на четвертому блоці Чорнобильської АЕС (України) сталася найбільша ядерна аварія у світі, з частковим руйнуванням активної зони реактора і виходом осколків розподілу за межі зони. Люди в Чорнобилі піддалися опромінюванню в 90 разів більшому, ніж при падінні бомби на Хіросіму. В результаті аварії сталося радіоактивне зараження в радіусі 30 км. Забруднена територія площею 160 000 квадратних кілометрів. Постраждали північна частина України, Білорусь і захід Росії. Радіаційному забрудненню піддалися 19 російських регіонів з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона чоловік.

30 вересня 1999 відбулася найбільша аварія в історії атомної енергетики Японії. На заводі з виготовлення палива для АЕС в науковому містечку Токаймура (префектура Ібаракі) через помилки персоналу почалася некерована ланцюгова реакція, яка тривала протягом 17 годин. Опроміненню піддалися 439 чоловік, 119 з них отримали дозу, що перевищує щорічно допустимий рівень.

9 серпня 2004 сталася аварія на АЕС «Міхама», розташованої в 320 килом на захід від Токіо на о.Хонсю. У турбіні третього реактора стався потужний викид пари температурою близько 200 градусів за Цельсієм. Знаходилися поруч співробітники АЕС отримали серйозні опіки. У момент аварії в будівлі, де розташований третій реактор, знаходилися близько 200 осіб. Витоку радіоактивних матеріалів в результаті аварії не виявлено. Чотири людини загинули, 18 - серйозно постраждали. Аварія стала найсерйознішою за кількістю жертв на АЕС у Японії.

Аварії на "Фукусімі-1" відбулися після руйнівних землетрусу і цунамі 11 березня 2011р. Через стихійного лиха на трьох реакторах вийшла з ладу система охолодження, що призвело до кількох вибухів. Всього аварії сталися на чотирьох з шести реакторах електростанції.



1 сентября 1944 года в США, штат Теннеси, в Ок-Риджской национальной лаборатории при попытке прочистить трубу в лабораторном устройстве по обогащению урана произошел взрыв гексафторида урана, что привело к образованию опасного вещества – гидрофтористой кислоты.

 в СССР первая  радиационная авария произошла 19 июня 1948 года, на следующий же день после выхода атомного реактора по наработке оружейного плутония (в Челябинской области) на проектную мощность.  В ходе ликвидации аварии облучению подвергся весь мужской персонал реактора, а также солдаты строительных батальонов, привлеченные к ликвидации аварии.

3 марта 1949 года в Челябинской области в результате массового сброса комбинатом «Маяк» в реку Теча высокоактивных жидких радиоактивных отходов облучению подверглись около 124 тысяч человек в 41 населенном пункте. Наибольшую дозу облучения получили 28 100 человек, проживавших в прибрежных населенных пунктах по реке Теча (средняя индивидуальная доза – 210 мЗв). У части из них были зарегистрированы случаи хронической лучевой болезни.

12 декабря 1952 года в Канаде произошла первая в мире серьезная авария на атомной электростанции. Тысячи кюри продуктов деления попали во внешнюю среду, а около 3800 кубических метров радиоактивно загрязненной воды было сброшено прямо на землю, в мелкие траншеи неподалеку от реки Оттавы.

29 ноября 1955 года «человеческий фактор» привел к аварии американский экспериментальный реактор EBR-1 (штат Айдахо, США). В процессе эксперимента с плутонием, в результате неверных действий оператора, реактор саморазрушился, выгорело 40% его активной зоны.

29 сентября 1957 года произошла авария, получившая название «Кыштымская». В хранилище радиоактивных отходов ПО «Маяк» в Челябинской области взорвалась емкость, содержавшая 20 миллионов кюри радиоактивности. Специалисты оценили мощность взрыва в 70-100 тонн в тротиловом эквиваленте. Радиоактивное облако от взрыва прошло над Челябинской, Свердловской и Тюменской областями, образовав так называемый Восточно-Уральский радиоактивный след площадью свыше 20 тысяч кв. км. В советское время катастрофа была засекречена.

10 октября 1957 года в Великобритании в Виндскейле произошла крупная авария на одном из двух реакторов по наработке оружейного плутония. Вследствие ошибки, допущенной при эксплуатации, температура топлива в реакторе резко возросла, и в активной зоне возник пожар, продолжавшийся в течение 4 суток. Получили повреждения 150 технологических каналов, что повлекло за собой выброс радионуклидов. Всего сгорело около 11 тонн урана. Радиоактивные осадки загрязнили обширные области Англии и Ирландии; радиоактивное облако достигло Бельгии, Дании, Германии, Норвегии.

В 1969 году произошла авария подземного ядерного реактора в Люценсе (Швейцария). Пещеру, где находился реактор, зараженную радиоактивными выбросами, пришлось навсегда замуровать. В том же году произошла авария во Франции: на АЭС «Святой Лаврентий» взорвался запущенный реактор мощностью 500 мВт. Оказалось, что во время ночной смены оператор по невнимательности неправильно загрузил топливный канал. В результате часть элементов перегрелась и расплавилась, вытекло около 50 кг жидкого ядерного топлива.

18 января 1970 года произошла радиационная катастрофа на заводе «Красное Сормово» (Нижний Новгород). При строительстве атомной подводной лодки К 320 произошел неразрешенный запуск реактора, который отработал на запредельной мощности около 15 секунд. При этом произошло радиоактивное заражение зоны цеха, в котором строилось судно. В цехе находилось около 1000 рабочих. Радиоактивного заражения местности удалось избежать из-за закрытости цеха. В тот день многие ушли домой, не получив необходимой дезактивационной обработки и медицинской помощи. Шестерых пострадавших доставили в московскую больницу , трое из них скончались через неделю с диагнозом острая лучевая болезнь, с остальных взяли подписку о неразглашении произошедшего на 25 лет. Основные работы по ликвидации аварии продолжались до 24 апреля 1970 года. В них приняло участие более тысячи человек. К январю 2005 года в живых из них осталось 380 человек.

Семичасовой пожар 22 марта 1975 года на реакторе АЭС «Браунс Ферри» в США (штат Алабама) обошелся в 10 млн долларов. Все случилось после того, как рабочий с зажженной свечой в руке полез заделать протечку воздуха в бетонной стене. Огонь был подхвачен сквозняком и распространился через кабельный канал. АЭС на год была выведена из строя.

Самым серьезным инцидентом в атомной энергетике США стала авария на АЭС Тримайл-Айленд в штате Пенсильвания, произошедшая 28 марта 1979 года. В результате серии сбоев в работе оборудования и грубых ошибок операторов на втором энергоблоке АЭС произошло расплавление 53% активной зоны реактора. Произошел выброс в атмосферу инертных радиоактивных газов – ксенона и йода Кроме того, в реку Сукуахана было сброшено 185 кубических метров слаборадиоактивной воды.

В ночь с 25 на 26 апреля 1986 года на четвертом блоке Чернобыльской АЭС (Украина) произошла крупнейшая ядерная авария в мире, с частичным разрушением активной зоны реактора и выходом осколков деления за пределы зоны. Люди в Чернобыле подверглись облучению в 90 раз большему, чем при падении бомбы на Хиросиму. В результате аварии произошло радиоактивное заражение в радиусе 30 км. Загрязнена территория площадью 160 тысяч квадратных километров. Пострадали северная часть Украины, Беларусь и запад России. Радиационному загрязнению подверглись 19 российских регионов с территорией почти 60 тысяч квадратных километров и с населением 2,6 миллиона человек.

30 сентября 1999 года произошла крупнейшая авария в истории атомной энергетики Японии. На заводе по изготовлению топлива для АЭС в научном городке Токаймура (префектура Ибараки) из-за ошибки персонала началась неуправляемая цепная реакция, которая продолжалась в течение 17 часов. Облучению подверглись 439 человек, 119 из них получили дозу, превышающую ежегодно допустимый уровень. 

9 августа 2004 года произошла авария на АЭС «Михама», расположенной в 320 киломе к западу от Токио на о.Хонсю. В турбине третьего реактора произошел мощный выброс пара температурой около 200 градусов по Цельсию. Находившиеся рядом сотрудники АЭС получили серьезные ожоги. В момент аварии в здании, где расположен третий реактор, находились около 200 человек. Утечки радиоактивных материалов в результате аварии не обнаружено. Четыре человека погибли, 18 – серьезно пострадали. Авария стала самой серьезной по числу жертв на АЭС в Японии.

Аварии на "Фукусиме-1" произошли после разрушительных землетрясения и цунами 11 марта 2011г. Из-за стихийного бедствия на трех реакторах вышла из строя система охлаждения, что привело к нескольким взрывам. Всего аварии произошли на четырех из шести реакторах электростанции.

Категорія: Безпека життєдіяльності | Додав: ohranatruda (05.04.2011)
Переглядів: 1119 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:

 


Поняття про часткову і повну спеціальну обробку. Засоби спеціальної обробки

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ В ОБУЧЕНИИ ОСНОВАМ БЕЗОПАСНОСТИ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Психолого-педагогическая подготовка специалистов БЖД

«Основи охорони праці» Курс лекцій

Професійні захворювання працівників, що зумовлені гострим впливом хімічних факторів

Влив параметрів мікроклімату на організм людини



Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Цівільна оборона [128]
Пожежна безпека [69]
Безпека життєдіяльності [180]
Охорона праці [292]
Пошук
Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Теги
шум (3)
ЗІЗ (2)
313 (1)
дтп (1)
МНС (1)
СИЗ (1)
ЦО (1)
Надіслати СМС
 

Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz