Інтенсивність природного освітлення залежить від таких чинників: світлового клімату, висоти стояння сонця над горизонтом, стану погоди, орієнтації будівель, конструкції вікон та форми приміщень, висоти й кольору протилежних будинків, внутрішнього опорядження жител тощо. Великі втрати світла можуть мати місце під час проходження світлового потоку через вікна. При металевих, дерев'яних та залізобетонних рамах втрата світла може становити від 5 до 35% (у середньому 15%). Деяку кількість світла (8 - 14%) вбирають шибки.
Забруднені вікна не пропускають до 50% світла.
Віконне скло, внаслідок домішок титану та заліза, затримує до 80 - 90 % найціннішої складової світлового потоку — ультрафіолетових променів. Очищене від цих домішок, увіолеве скло пропускає більшу частину ультрафіолетового випромінювання і може бути рекомендоване для лікарень, дитячих закладів, соляріїв, а також житлових будинків.


Штучне освітлення здійснюють лампами розжарювання і газорозрядними люмінесцентними лампами. Кожен вид ламп має і переваги, і недоліки.

Лампи розжарювання

У процесі застосування ламп розжарювання для, освітлення приміщень помітний сприятливий психофізіологічний вплив (спектр містить більше червоного й жовтого випромінювання), рівномірність освітлення (без пульсації) — глибина коливань між максимальним і мінімальним значеннями світлового, потоку становить 5—15 %.
До недоліків використання ламп розжарювання для освітлення приміщень відносять: незначну світловіддачу — 10- 20 лм/Вт електроенергії; велику яскравість вольфрамової нитки (у 10-30 разів перевищує норму), недостатнє розрізнення кольорів при освітленні лампами розжарювання; невеликий термін служби — до 1000 год.

Газорозрядні люмінесцентні лампи

Газорозрядні люмінесцентні лампи порівняно з лампами розжарювання мають значні переваги. Вони більш економічні — світловіддача 30-80 лм/Вт; більший термін служби — до 5000 год.; нижча яскравість, хоча сліпучість теж слід обмежувати; вища дифузність світлового потоку (завдяки більшій площі світлової поверхні).
Спектр можна регулювати підбором люмінофору. Залежно від його використання відповідно й маркірують лампи: ЛД — лампи денного світла, ЛТБ — лампи тепло-білого світла, ЛХБ — лампи холодно-білого світла, ЛБ — лампи білого світла, ЛДЦ — лампи з виправленою передачею кольору.
Проте люмінесцентні лампи мають і суттєві недоліки:
1) пульсація — глибина коливань світлового потоку — до 35 — 36 %;
2) за низької температури можуть не працювати;
3) «сутінковий» ефект — при освітленості нижче 150 лк, тобто недостатня освітленість навіть під час розгляду великих деталей;
4) «стробоскопічний» ефект — у процесі розглядання об'єктів, які рухаються або крутяться, можуть спостерігатися множинні контури об'єкта, змінна напрямку і швидкості руху або навіть їхня уявна зупинка. Тому у виробничих приміщеннях біля станків застосовувати люмінесцентні лампи не рекомендують;
5) шум (за несправності дроселів);
6) лампи денного світла (ЛД) дають більше голубого випромінювання, тому в житлових приміщеннях, а також у палатах для хворих рекомендують лампи ЛБ (білого світла).

Освітлювальна арматура

Головна функція освітлювальної арматури (світильників) — перерозподіл світлового потоку в потрібному напрямку й захист очей від сліпучої дії джерела світла.
Світильники залежно від напряму світлового потоку бувають прямого, відбитого та розсіяного світла
Залежно від призначення вони можуть бути: відкритими, захищеними прозорою або розсіювальною оболонкою, вологозахищеними, пилонепроникними, захищеними від вибуху тощо.
Залежно від місця освітлення виділяють такі системи освітлення: загальне освітлення (світильник розміщено під стелею й освітлює все приміщення), місцеве освітлення (світильник розміщено на конкретному робочому місці або частині приміщення), комбіноване освітлення (поєднання загального та місцевого освітлення).
Залежно від способу установки світильники поділяють на підвісні, стельові (плафони), настінні (бра), торшери (установлюють на підлозі).