Сучасний рівень технічного прогресу неможливий без широкого впровадження електроустаткування, що в свою чергу викликає необхідність постійного вдосконалення вимог щодо його безпечного обслуговування та засобів захисту.
Електроенергія – рухлива сила всього сучасного життя, без нього не можуть обходитися більшість життєво необхідних систем. Тим не менш більшість людей помирають чи отримують пошкодження від електроенергії.
Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки під час експлуатації електрообладнання набуває особливого значення.
У зв’язку зі зростанням рівня смертельного травматизму на підприємствах Міністерства палива та електроенергетики України Держгірпромнагляд у жовтні запропонував Мінпаливоенерго та територіальним органам Держгірпромнагляду провести перевірки роз’єднувачів напругою 6-10 кВ, зажадати від енергопостачальних компаній вивести з експлуатації неоперативні роз’єднувачі, заборонити практику шунтування роз’єднувачів та інших комунікаційних апаратів, а також забезпечити безпечну експлуатацію електроустановок та проведення ремонтних робіт і безпечне виконання робіт оперативно - виїзними бригадами[1, ст. 11].
Елетротравматизм порівняно з іншими видами травматизму має деякі відмінні особливості. Елетротравматизм складає близько 1% від загальної кількості усіх нещасних випадків на виробництві. Але серед нещасних випадків зі смертельними наслідками електротравми складають близько 40%, посідаючи одне з перших місць, причому близько 90% смертельних уражень електричним струмом трапляється в електроустановках з напругою 127 – 380 В[2, ст. 78].
Необхідно розрізняти наступні електротравми:
- пов’язані з порушеннями нормальної роботи електрообладнання, при яких через тіло людини утворюється електрична петля чи в результаті яких людина опиняється в електромагнітному полі більшої напруги;
- пов’язані з порушенням нормальної роботи електрообладнання, при яких не виникає електрична петля через тіло людини, а ураження людини викликається опіками, механічними травмами, осліпленням дугою і т.д.;
- змішані, при яких на потерпілого спільно впливають фактори, вказані в попередніх пунктах[2, ст. 94-95].
Наслідки негативного впливу дії електричного струму на організм людини залежать від наступних факторів:
- Сили струму та напруги; (до 5 тА – безпечний; 5 ÷ 20 тА – спостерігаються легкі травми; 20 ÷ 50 тА – травми серцевої системи; 50 ÷ 100 тА – відбуваються важкі травми; більше 100 тА – настає смерть);
- Опору тіла людини проходженню струму;
- виду та частоти струму;
- Тривалості проходження струму крізь тіло людини (до 4 хв. – наслідки майже непомітні; до 6 хв. – інвалідність людини; до 8 хв. – клінічна смерть,кома; більше 8 хв. – біологічна смерть.
- Шляху протікання струму через людину;
- Індивідуальних властивостей людини[3, ст. 97-98].
З метою запобігання подібним нещасним випадкам та підвищення рівня електробезпеки необхідно здійснювати організаційно-технічні заходи, спрямовані на поліпшення стану електробезпеки на підприємствах:
1. Для запобігання ураження електричним струмом у нормальному режимі можуть застосовуватись окремо або в поєднанні такі заходи захисту від прямого дотику (п. 1.7.55 Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 28.08.2006 р. № 305, далі – ПУЕ): улаштування ізоляції струмопровідних частин; встановлення огорож, оболонок, бар’єрів; розміщення продовжувачів поза зоною досяжності.
2. Зовнішні тимчасові електрокабелі необхідно улаштовувати (підвішувати) на висоті від рівня землі (підлоги) на робочих місцях не менше ніж 2,5м, в проходах – 3,5м (п. 2.10 ГОСТ 12.1.013 «Электробезопасность. Общие требования» ). Не допускати прокладання електрокабелів по землі, підлозі або настилу на робочих місцях та в місцях проходу до них. Забезпечувати захист кабелю живлення від випадкових пошкоджень, у тому числі перетину з гарячими, вологими та масляними поверхнями, тросами, кабелями та рукавами для газозварювання. Не допускати натягування, перекручування, перегинання кабелю, що живить електроінструмент.
3. Конструкція розподільного електрощита повинна унеможливлювати самовільний (несанкціонований) доступ неелектротехнічних працівників до його струмопровідних частин (за рахунок запірного пристрою та наявності відповідних зовнішніх приєднувальних пристроїв – розеток). Розподільний електрощит необхідно улаштувати в місцях відсутності впливу навколишнього середовища (вологи), поза місцями проходу на робочі місця з вжиттям заходів щодо запобігання падінню електрощита.
4. Роботи з виконанням ручного електроінструменту в приміщеннях підвищеної небезпеки (наприклад, вологих приміщеннях) проводити за нарядом-допуском та з використанням безпечної напруги (до 42 В)
5. На об’єкті будівництва доцільно використовувати ручний електроінструмент ІІ та ІІІ класів безпеки. У разі використання електроінструменту класу І необхідно застосовувати трипроводову схему електроживлення (з використанням робочого (N) і нульового (РЕ) провідника), що передбачено п. 5.2.6 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01). Не допускати експлуатацію технічно несправного або саморобного ручного електроінструменту.
6. У проектно-технологічній документації (проекті виконання робіт,технологічній карті) передбачати конкретні вимоги щодо безпечної організації робочих місць з використанням електроустановок під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Об’єкт будівництва повинен забезпечуватись заземлюваним пристроєм та силовими електрокабелями, параметри яких мають відповідати нормативним встановленим вимогам.
7. Під час проведення навчання з питань охорони праці приділяти особливу увагу правилам безпечної експлуатації технологічних електротехнічних пристроїв та не допускати працівників до виконання робіт без перевірки знань правил безпечного поводження з ними.
8. Забезпечити постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з ручним електроінструментом, додержанням вимог інструкцій з охорони праці та проектно-технологічної документації. Порушників трудової і виробничої дисципліни відстороняти від роботи із засобами виробництва підвищеної небезпеки.
Слід зазначити, що одним з ефективних заходів щодо захисту електротехнічних пристроїв від можливого витоку електричної енергії внаслідок пошкодження ізоляції та ураження електричним струмом у випадку попадання людини під напругу, викликаного несправністю електромережі, є використання пристрою захисного вимкнення[4, ст. 40].
Стає зрозумілим, що до наявності попереджуючих заходів травматизм може і повинен бути ліквідований. І якщо кожне підприємство буде дотримуватись усіх правил техніки безпеки з використанням запобіжних пристроїв та проводити інструктажі зі своїми працівниками, то кількість нещасних випадків значно зменшиться.

Список використаних джерел:
1. Стан промисловості безпеки в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та на об’єктах котлонагляду // На допомогу спеціалісту з охорони праці №3.-2011.
2. Винокурова Л.Е. Основи охорони праці,-К: «Вікторія», 2001 р.
3. Атаманчук П.С.Основи охорони праці,-К:«Віпас»,2011 р.
4. Ризики при роботі з ручним електроінструментом // Охорона праці №4.-2011.