Промислові підприємства як і житлові будинки мають найрізноманітніші типи освітлювальних установок. При їх експлуатації найбільша небезпека виникає під час прямого контакту з струмопровідними частинами, а в аварійних ситуаціях (коли виникає замикання на корпус) навіть незначний контакт з металевими частинами приладів є небезпечним. Шкідлива для людського організму дія струму проявляється у вигляді електротравм, ступінь яких залежить як від величини струму, так від тривалості прямого дотику.

Небезпечним для життя вважається струм частотою 50 Гц, величина якого перевищує 20 мА, а час його протікання понад 0,2 с. Електричний опір тіла людини прийнято вважати 1000 Ом, це відповідає опору внутрішніх органів людини. Найважчим випадком є одночасне торкання до двох фаз мережі, оскільки людина потрапляє під лінійну напругу. Такі випадки трапляються рідко, найчастіше бувають однофазні торкання. Небезпека при торканні до струмопровідних частин обладнання зростає у тих приміщеннях, де є струмопровідна підлога, металеві частини конструкцій споруди і можливе одночасне торкання до струмопровідних частин освітлювальної установки і до заземленого предмету (приміщення з підвищеною небезпекою і особливо небезпечні).

Електробезпека досягається комплексом засобів, до яких належать: технічний захист, спеціальні конструкції електроустановок, організаційні заходи. Ці заходи спрямовані на покращення електроізоляційних матеріалів та обладнання, пониження ймовірності небезпечних торкань, обмеження струму, що протікає через тіло людини, і часу небезпечного контакту. Основним технічним засобом ефективного захисту від ураження електричним струмом є занулення, тобто з’єднання металевих частин електроустановки, які не перебувають під напругою, із глухозаземленою нейтраллю. У цьому випадку, при замиканні однієї фази на з’єднаний з нейтраллю корпус, виникає коротке замикання, в результаті чого апарат захисту швидко вимикає пошкоджену ділянку мережі.

Занулення повинно виконуватись: при напрузі 42 ... 380 В змінного струму і 110 … 440 В постійного, у приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо в небезпечних зонах і на зовнішніх установках при напрузі 380 В і вище змінного струму, а також у вибухонебезпечних зонах незалежно від напруги – в усіх установках. Зануленню підлягають корпуси освітлювальних пристроїв, трансформаторів, апаратів, щитів, сталеві труби проводки, кожухи шинопроводів, лотки, короби тощо. Не потребують занулення освітлювальні прилади, що встановлюються на дерев’яних опорах, укріплені на корпусах з ізолюючих матеріалів.

В якості нульових захисних проводів в освітлювальних мережах повинні використовуватись нульові робочі провідники. Винятками є такі випадки:
- у проводках вибухонебезпечних зон класу В-І для занулення використовують окремий провід від шини заземлення групового щитка;
- окремі занулюючі проводи прокладають також і до заземлюючих контактів штепсельних розеток для під’єднання медичних апаратів і побутових приладів у кухнях квартир, готелях та гуртожитках;
- якщо у мережах із глухозаземленою нейтраллю для живлення освітлювальних установок використовується система без нульового проводу, наприклад 3 Х 220 В, то для занулення спеціально прокладається нульовий провід;
- для занулення переносних освітлювальних приладів і трансформаторів, а також стаціонарно встановлених прожекторів використовується окремий провід, що розташовується в одній оболонці з фазним проводом кабелю, який слугує для під’єднання цих приладів до мережі.

Занулення корпусів освітлювальних приладів виконують: при вводі в освітлювальний прилад кабелю, захисного проводу, незахищених проводів у металорукаві або приховано без труб – відгалуженням від нульового робочого проводу всередині освітлювального приладу; при вводі в освітлювальні прилади відкритих незахищених проводів – гнучким ізольованим проводом, що під’єднюється до заземлюючого гвинта на корпусі освітлювального приладу і до нульового робочого проводу у найближчій до освітлювального приладу нерухомій опорі або коробці. Аналогічно виконується під’єднання захисного проводу до заземлюючих контактів двополюсних розеток.

Корпуси освітлювальних приладів, що потребують занулення і перемикаються на живлення від мережі постійного струму, під’єднуються до нульового проводу мережі змінного струму. Занулення освітлювальних приладів проводиться нульовим робочим проводом. Підвищена небезпека виникає при обриві нульового проводу. Якщо при цьому виникає замикання на корпус, то торкання до зануленої частини освітлювальної установки рівнозначне торканню до струмопровідного проводу. Цілісності нульового проводу приділяється велика увага. У таблиці наведено найменші перерізи нульових захисних проводів.

Зниження небезпеки обриву нульового проводу досягається повторним заземленням нульового проводу, яке в освітлювальних мережах повинно виконуватись на кінцях повітряних ліній або відгалуженнях від них довжиною понад 200 м, а також на вводах від повітряних ліній до будинків, у яких необхідне занулення електрообладнання. Загальний опір розтіканню заземлень усіх повторних заземлювачів нульового проводу однієї повітряної лінії не повинен перевищувати 5, 10 та 20 Ом при лінійних напругах трифазного струму відповідно 660, 380 та 220 В. В якості повторних заземлювачіву, насамперед необхідно використовувати природні заземлювачі (водопровідні труби, заглиблені залізобетонні та металеві конструкції, свинцеві оболонки кабелів тощо).
Найменші перерізи нульових захисних проводів: