Вступ
Згідно з Законом України "Про охорону праці" служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.
На основі Типового положення про службу охорони праці з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в положенні про структурний підрозділ з охорони праці враховують вимоги Типового положення.
Порядок створення та організації роботи структурних підрозділів з охорони праці місцевих органів виконавчої влади визначається відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону праці".
Об'єднання підприємств у разі виконання ними делегованих функцій в галузі охорони праці розробляють і затверджують Положення про службу охорони праці відповідно до статті 36 Закону України "Про охорону праці" та цього Типового положення.
1. Основні завдання служби охорони праці
В разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до ISO 9001, опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань.
Організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників.
Вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників.
Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу "Охорона праці" колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.
Інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.
2. Функції служби охорони праці
Розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів.
Підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю.
Проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Складання звітності з охорони праці за встановленими формами.
Проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці.
Ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди.
Забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі її до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.
Складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення.
Інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.
Розгляд:
- питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності);
- листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці.
Організація:
- забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань;
- роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо;
- нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;
- пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів.
Участь у:
- розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112;
- складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань;
- проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;
- роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання вимог охорони (безпеки) праці;
- розробленні положень, інструкцій, розділу "Охорона праці" колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства;
- складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди;
- організації навчання з питань охорони праці;
- роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці.
Забезпечення організаційної підтримки (в разі наявності) роботи комісії з питань охорони праці підприємства.
Контроль за:
- виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань;
- проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;
- наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням в них змін;
- своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування;
- станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем;
- своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці;
- забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;
- організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилювання і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;
- санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників згідно з нормативно-правовими актами;
- своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення тощо відповідно до вимог законодавства та колективного договору;
- дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;
- організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;
- використанням цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб, молодших 18 років, відповідно до законодавства;
- виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та поданням страхового експерта з охорони праці;
- проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.
3. Права працівників служби охорони праці
Спеціалісти служби охорони праці мають право:
- видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи (за формою згідно з додатком) щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Припис складається в 2 примірниках, один з яких видається керівникові робіт, об'єкта, цеху, другий залишається та реєструється у службі охорони праці, і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержанні припису, спеціаліст з охорони праці надсилає відповідне подання на ім'я особи, якій адміністративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю;
- зупиняти роботу виробництв, дільниці, машин, механізмів, устаткування у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;
- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;
- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності посадових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;
- за поліпшення стану безпеки праці вносити пропозиції про заохочення працівників за активну працю;
- залучати, за погодженням з роботодавцем і керівниками підрозділів підприємства, спеціалістів підприємства для проведення перевірок стану охорони праці.
4. Організація роботи служби охорони праці
Робота служби охорони праці підприємства повинна здійснюватись відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.
Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватись (як правило) в окремому приміщенні, забезпечуватись належною оргтехнікою, технічними засобами зв'язку і бути зручними для приймання відвідувачів.
Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій, виставок тощо має бути створений кабінет з охорони праці відповідно до Типового положення про кабінет охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 18.07.97 N 191, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.10.97 за N 458/2262.
Роботодавець забезпечує стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці.
Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом України "Про охорону праці" та цим Типовим положенням.
Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприємства та представниками профспілки, а за її відсутності - з уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці.
5. Служба охорони праці місцевих державних адміністрацій
Служба охорони праці є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади, що утворюється головою державної адміністрації.
До складу служби входять працівники регіонального фонду охорони праці, які повинні мати фінансову або економічну освіту.
Свою діяльність в галузі охорони праці служба спрямовує на роботу з підприємствами, установами і організаціями, розташованими в межах відповідної території, але перш за все з тими, що належать до сфери управління державної адміністрації, підприємствами недержавних форм власності.
Координацію роботи служби охорони праці обласної, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій здійснюють відповідні структурні підрозділи Держнаглядохоронпраці та Мінпраці.
Служба охорони праці обласної, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій здійснює методичне керівництво роботою служби охорони праці районних державних адміністрацій, розглядає подання і погоджує призначення керівників цих служб, розглядає питання створення регіональних фондів охорони праці.
Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій в галузі охорони життя і здоров'я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру при службі охорони праці обласних, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій можуть створюватись наукові ради і комісії.
Склад цих рад і комісій та положення про них затверджується державною адміністрацією.
Служба охорони праці разом з іншими структурними підрозділами державної адміністрації виконує функції, передбачені пунктами 2.4.1, 2.4.2, підпунктами "а", "в" і "ж" пункту 2.4.5, пунктами 2.4.7, 2.4.8, підпунктами "а" і "б" пункту 3.4.4, пунктом 3.4.6 Типового положення, а також: 5.5.1. Вносить на затвердження керівництву державної адміністрації пропозиції щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони життя та здоров'я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру.
Організує:
а) діяльність обласної (міської, районної) ради з питань безпечної життєдіяльності населення. При вирішенні покладених на неї завдань взаємодіє з іншими підрозділами державної адміністрації, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, об'єднаннями громадян;
б) розробку регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (за участю профспілок), а також регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру;
в) створення методичних, учбово-методичних кабінетів охорони праці, навчальних науково-технічних центрів;
г) витрачання за призначенням коштів регіонального фонду охорони праці;
д) облік та аналіз нещасних випадків невиробничого характеру,а також шкоди від цих подій.
Бере участь у:
а) розслідуванні групових та смертельних нещасних випадків тоді, коли це передбачено Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях;
б) розгляді проектів контрактів, які укладаються з керівниками підприємств, що належать до сфери управління державної адміністрації, або які укладаються за погодженням з державною адміністрацією.
Отримує дані про підприємства, що проходять державну реєстрацію відповідно до встановленого порядку.
Опрацьовує ефективну цілісну регіональну систему попередження травматизму невиробничого характеру, організує пропаганду та інформаційне забезпечення з цих питань.
Готує пропозиції щодо впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, що забезпечують підвищення рівня профілактики травматизму невиробничого характеру і подає їх на розгляд державної адміністрації.
Здійснює на підприємствах, в установах і організаціях контроль, передбачений підпунктами "а", "б", "в", "г", "д", "е", "є" пункту 2.4.12 Типового положення, а також:
а) за реалізацією регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру;
б) за дотриманням чинного законодавства з питань профілактики травматизму невиробничого характеру та проведенням навчання населення з цих питань.
Спеціалісти служби охорони праці мають права, передбачені пунктами 2.5.2-2.5.5 Типового положення, а також:
Порушувати клопотання перед головою державної адміністрації про розірвання контракту з керівником підприємства, який систематично порушує вимоги чинного законодавства з питань охорони праці і безпечної життєдіяльності населення та про заохочення працівників, котрі беруть активну участь в профілактиці травматизму невиробничого характеру.
Керівник служби охорони праці має право:
Залучати спеціалістів інших підрозділів державної адміністрації, підприємств, об'єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції.
Одержувати в установленому порядку від інших підрозділів державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств інформацію, документи, інші матеріали, а від місцевих органів державної статистики - безплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
Скликати наради з питань охорони життя та здоров'я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру.
6. Відповідальність працівників служби охорони праці
Працівники служби охорони праці підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
а) невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці;
б) невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;
в) недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;
г) низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.
7. Державний нагляд, відомчий i громадський контроль за охороною праці на виробництві
З метою забезпечення виконання вимог законів та нормативно-правових актів з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.
Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці відповідно до Закону «Про охорону праці» здійснюють:
- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;
- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;
- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;
- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.
Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється законами України «Про охорону праці», "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.
Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня. Цей контроль здійснюється відповідними службами охорони праці, що детально розглянуто в підручнику окремо.
Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.
Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
Список використаної літератури
1. Кодекс законів про працю (КЗпП) України від 10 грудня 1971 р.
2. Закон України "Про охорону праці” № 2695-XII від 14.10.1992 в редакції Закону № 229-IV від 21.11.2002
3. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” № 4004-ХІІ від 24.02.1994
4. Типове положення про службу охорони праці від 15 листопада 2004 р. N 255
5. Демиденко Г.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: НТУУ «КПІ», 2007
6. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.
7. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник –– Львів: УАД, 2006 – 336 с.
|
