Вступ.
Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються.
У дані курсові роботі прокоментовано чинне трудове за¬конодавство: Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП), "Про охорону праці", а також постанови Кабінету Міністрів України з питань охорони праці та ін.
На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюва¬них у несприятливих температурних умовах, праця неповнольтніх повинна бути законодавчо закріплина і бути під постійним наглядом державних органів з питані охорони праці неповнолітніх. Молоді повинно видаваться безплатно за встановленими нормами спеціаль¬ний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту: маски, респіратори, захисні окуляри, запобіжні поя¬си і т. ін., а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.
Порядок забезпечення молоді а також інших працівників підприємств спеціаль¬ним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами інди¬відуального захисту, а також порядок їх утримання і збері¬гання визначається Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та інши¬ми засобами індивідуального захисту, затвердженим нака¬зом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 p. №170.
Тому я Коцаба Т.М. обрав цю тему щоб глибши дослідити в яких умовах працює сучасна молодь, і чому коли існує така законодавча база , вона порушується майже на кожному підприємстві, установі, організацій. Потрібно шоб державнні органи проводили суворіший контроль за дотриманям законодавства про охорону працю неповнолітніх.
Висновок.
В дані курсові роботі я повинен був висвітлити масу інформацій, котру я обробив , і подав в коротенькому об’ємі данной роботи, разглянувши при цьому всі аспекти даной теми. Дослідивши дану тему курсовой роботи я хотів би відмітити коротко про те що відіграє не малу роль в охороні праці на підприємстві як дорослих так і молоді. Тобто звернути увагу на забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці.
З метою забезпечення сприятливих для здоров'я умов праці, високого рівня працездатності, профілактики травма¬тизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров'я на підприємствах, в уста¬новах і організаціях різних форм власності повинні вста¬новлюватися єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих процесів, пов'язаних з діяльністю людей, а та¬кож до якості машин, обладнання, будівель та інших об'єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров'я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов'язково погоджуються з органами охорони здоров'я в порядку, вста¬новленому законодавством. Власники і керівники підпри¬ємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони здоров'я, передбаче¬них законодавством, не допускати шкідливого впливу на здоров'я людей (ст. 28 Основ законодавства України про охорону здоров'я).
Власник зобов'язаний створити в кожному структурно¬му підрозділі й на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити дотриман¬ня прав працівників, гарантованих чинним законодавством.
З цією метою власник забезпечує функціонування систе¬ми управління охороною здоров'я, для чого створює на підприємстві підрозділи, які традиційно іменуються служ¬бою охорони праці. Діє ця служба на підставі Типового по¬ложення, затвердженого наказом Державного комітету Украї¬ни по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 p. №73(Кодекс законів про працю України з постатейними матеріа¬лами /,/ Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1997. - №11-12. - С. 603). Служба охорони праці створюється на підприємстві виробничої сфери з чис¬лом працюючих 50 і більше чоловік. На підприємстві з чис¬лом працюючих менш 50 чоловік функції цієї служби мо¬жуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з питань охорони здоров'я. Служба охоро¬ни праці підпорядковується безпосередньо керівникові під¬приємства і прирівнюється до основних виробничо-техніч¬них служб.
Література.
1. Конституція України 28 червня 1996.
2. Кодекс Законів про Працю України — станом на 20.11.2001рік.
3. Закон України „Про охорону праці” від 14 жовтня 1992 р.
4. Закон України „Про забеспечення санітарного та епідеміологічного благополучія населення” від 24 лютого 1994 р.
5. Закон України „ Про пожежну безпеку” від 17 грудня 1993 р.
6. Положення про державну інспекцію праці Міністерства праці України: Затвердженне постоновою кабінету Міністрів України ві 4 квітня 1994 р.
7. Положення про Комітет по нагляду за охорони праці України: Затвердженне Указом Призидениа України від 9 березня 1998 р.№ 182.
8. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом , взутям та іншими засобами індивідуального захисту: Затвердженне наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 р.
9. Перелік важких робіт і робіт іх шкідливими і небезпечними умовами праці неповнолітніх: Затвердженний наказом Міністерства Охорони Здоров’я України від 31 березня 1994 р. №46.
10. Граничні норми підіймання і перемішєння важких речей неповнолітніми: Затвердженний наказом Міністерства Охорони Здоров’я України від 22 березня 1996 р.№59.
11. „Трудове право України” за ред. Пилипенко П.Д. –К. – 2003 р.
12. „Трудове право України” за ред. Прокопенко В.І. – Харіків 1998р.
13. Праця і зарплата. — 1999. — №8. — Квітень.— С 35.
|
