У наш бурхливий та мінливий час, коли за швидкоплинністю подій не встигаєш слідкувати, а потрібно працювати та активно діяти, не залишається ні хвилинки навіть для думки про відпочинок. Багатьом з нас таки дійсно його не вистачає, проте згадуємо ми про це лише тоді, коли проблеми здоров’я даються взнаки. Тому досить важливою складовою нашого життя являється відпочинок. А ось форми його кожен обирає особисто для себе, враховуючи власні пріоритети. Однією з таких форм відпочинку є туризм, котрий не вийде з моди ніколи. Форми його все ж таки дедалі різняться між собою, стають популярними вcе нові і нові види.
Актуальність теми полягає у необхідності підвищення безпеки як у наданні, так і в споживанні туристичних послуг для отримання позитивного результату на туристичному ринку.
Останніми роками багато питань з надання туристичних послуг та дотримання вимог охорони праці висвітлювалося в працях В.А. Квартальнова, Ф. Котлера, В.В. Корнєєва, І.О. Мітікова, В.І. Суслова та інші.
Метою роботи - привернути увагу, викликати інтерес, передати споживачеві інформацію щодо охорони праці під час отримання (надання) туристичних послуг.
Туризм – одне з важливих соціально-економічних явищ сучасності, у багатьох країнах він перетворився в одну з провідних галузей економіки, став надійним джерелом поповнення бюджету. Туризм, за своїми основними характеристиками, не має принципових відмінностей від інших форм господарської діяльності. Тому всі істотні твердження сучасного маркетингу та менеджменту можуть бути застосовані й у туризмі. Також не слід забувати про безпеку туристичної подорожі, адже відправляючись у поїздку, турист зіштовхується з низкою проблем, що при збігові обставин можуть призвести до негативних наслідків для його здоров'я і майна, зробити туристичну поїздку неможливою або зіпсувати туристичні враження. Турист постійно перебуває під впливом обставин підвищеної небезпеки в незнайомому довкіллі, яке відмінне від довкілля його проживання. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, типових побутових небезпек, не мас імунітету до хвороб, поширених у цій місцевості, тощо. У проектуванні туру і туристичних послуг потрібно уважно вивчити усі можливі чинники ризику та їхні джерела, дослідити можливість і ймовірність вияву джерела на небезпечному для людині рівні, схильність людини до впливу джерел небезпеки і передбачити комплекс заходів для захисту здоров'я і життя туриста та його майна. Шкідливі чинники (чинники ризику) у туризмі можна класифікувати так: небезпека травмування; вилив довкілля; пожежонебезпека; біологічні впливи; психофізіологічні навантаження; небезпека випромінювання; хімічні впливи; етап перевезення; підвищена запиленість і загазованість; специфічні чинники ризику та інші чинники. Різні несприятливі чинники мають різноманітну ймовірність настання та інтенсивність впливу і важкість наслідків. Існують також і специфічні чинники ризику які зумовлені:
• можливістю виникнення природних і техногенних катастроф у зоні розміщення;
• технічним станом використовуваних об’єктів матеріально-технічної бази;
• рівнем професійної підготовленості персоналу;
• підготовкою туристів до пересування за маршрутом певного виду і категорії складності;
• інформаційним забезпеченням [2].
Попри усі політичні та соціально - економічні негаразди останніх років індустрія туризму стала тією галуззю економіки, яка з року в рік без залучення державних дотацій стабільно нарощує обсяг виробництва туристичного продукту. Сьогоднішня кон'юнктура світового туристичного ринку за певних умов може бути використана для виходу на якісно новий рівень конкурентоспроможності. Йдеться, зокрема, про формування пропозиції для оздоровчого та медичного туризму, що за умов світової кризи набуває ваги головного мотиву подорожі.
Отже, серед структурних елементів світового ринку послуг важливе місце займає туризм як багатостороннє явище, що поєднує економічні, соціальні, культурні та екологічні аспекти, має невичерпний потенціал для постійного прогресу, тісно взаємодіє з багатьма галузями економіки,зумовлюючи його провідне місце у соціально-економічному житті країн і народів. Чим вищий розвиток туристичного потенціалу регіону чи країни, тим швидше він може призвести до загального підвищення зайнятості, рівня якості і життя населення та добробуту нації в цілому. Міжнародний туризм є найдинамічнішою галуззю у світі, чинником економічного та соціального розвитку, захисту навколишнього середовища, взаєморозуміння між народами, миру, дотримання прав людини та основних свобод без різниці у расі, статі, мові та релігії.
Світова практика свідчить, що для отримання позитивного результату на туристичному ринку не слід і забувати про вклад охорони праці в туристичну сферу, адже забезпечення усіх засад безпеки є запорукою успіху.
Список використаних джерел:
1. Пилипенко В. проблема вибору// Туризм: практика, проблеми, перспективи. – К., 2004. - №2. – 58 с.
2. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг: Підручник. 2-е вид. – К.: Знання України, 2009. – 280 с.
3. [Електронний ресурс] / Ресурс доступу: http://www.rerat.onru.ru/ref/op/8128/.