Самостійна робота №9

Тема: Медичний, радіаційний та хімічий захист, долікарська допомога при невідкладних станах.

         Медичний захист - це комплекс медичних заходів з метою захисту населення від уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу. Надзвичайні ситуації, як правило, призводять до масової загибелі людей та їх ураження. Для зменшення ступеня ураження необхідна приймати невідкладні заходи щодо надання медичної допомоги потерпілим. Наданням цієї допомоги займається медична служба Цивільної оборони, яка є спеціальною організацією в системі охорони здоров'я і призначена для медичного забезпечення населення, що постраждало внаслідок стихійного лиха, аварій та катастроф.

Завдання медичного захисту:

1.Запобігання або ослаблення ураження радіоактивними і отруйними речовинами.

2.Попередження розповсюдження інфекційних захворювань.

3.Проведення лікувально-профілактичних заходів.

4.Участь у евакозаходах.

Заходи медичного захисту, які проводяться під час надзвичайних ситуацій:

1.Видача населенню засобів захисту.

2.Виділення сил і засобів для участі у ліквідації наслідків ураження.

3.Посилення санітарно- гігієнічних і протиепідемічних заходів:

- контроль за дотриманням правил особистої гігієни

- контроль за організацією харчування

- контроль за водопостачанням

- контроль за розміщенням населення у захисних спорудах, за перебуванням людей після проведення евакуації

- активне виявлення та ізоляція інфекційних хворих

- проведення бактеріологічної розвідки

4.Надання невідкладної медичної допомоги ураженим

Заходи медичного захисту, які проводяться в період ліквідації наслідків надзвичайної ситуації:

1.Участь в евакозаходах

2.Надання всіх видів медичної допомоги

3.Контроль рівня зараженості поверхні тіла, одягу РР і ОР, якості проведення часткової або повної спеціальної обробки

4.Участь у радіаційній, хімічній та бактеріологічній розвідці

5.Профілактика вторинних уражень РР і ОР

6.Контроль якості води і продовольства.

Перша медична допомога - це комплекс найпростіших медичних заходів, що виконуються на місці ураження чи поблизу від нього (в осередку) в порядку само- і взаємодопомоги, особовим складом аварійно-рятувальних формувань або населенням з використанням підручних і (чи) табельних медичних засобів з метою усунення подальшого впливу уражаючого фактора, врятування життя потерпілих, зниження і попередження розвитку важких ускладнень.Оптимальним строком надання першої медичної допомоги є 30 хвилин після отримання травми.

Заходи першої медичної допомоги при ураженнях з переважанням механічних (динамічних) факторів:

1.Витягнення потерпілих з-під завалів зруйнованих сховищ, укрить, будівель.

2.Відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів (видалення з порожнини рота вторинних предметів – вибитих зубів, згустків крові, грудок землі та ін.), штучна вентиляція легень методом “рот в рот” чи “рот в ніс”.

3.Накладання оклюзійної (герметизуючої) пов’язки при відкритому пневмотораксі з використанням прогумованої оболонки від ППІ або поліетиленової плівки.

4.Надання фізіологічно-вигідного положення потерпілому.

5.Тимчасове припинення зовнішньої кровотечі всіма доступними методами (стискальною пов’язкою, пальцевим притисненням судини, накладанням джгута та ін.)

6.Непрямий, закритий масаж серця.

7.Введення знеболюючої речовини (промедолу) із шприц-тюбика.

8.Накладання пов’язок на раневі та опікові поверхні.

9.Іммобілізацію кінцівок при переломах, великих опіках і розчавлюванні м’яких тканин.

10.Фіксація тулуба до дошки або щита при травмах хребта.

11.Давання масивного теплого пиття (при відсутності блювоти і даних за травму органів черевної порожнини) з додаванням ? чайної ложки соди і солі на 1 літр рідини, алкоголю до 50,0 мл, антибіотиків (таблеток із АІ-2).

12.Зігрівання потерпілого.

Заходи першої медичної допомоги при ураженнях з переважанням термічних факторів:

У вогнищах ураження з переважанням термічної травми додатково до перерахованих заходів, які проводяться в уражених з переважанням механічних (динамічних) факторів, виконуються:

- гасіння палаючого одягу;

- укутування потерпілого чистим простирадлом.

Заходи першої медичної допомоги при ураженнях сильнодіючими отруйними речовинами:

При катастрофах з викидом в оточуюче середовище сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) в порядку першої медичної допомоги здійснюється:

1.Захист органів дихання, зору, шкіри від безпосереднього впливу на них СДОР шляхом застосування засобів індивідуального захисту, ватно-марлевих пов’язок, закриванням обличчя вологою марлею, хустинкою, рушником тощо.

2.Найшвидше винесення потерпілого із зони отруєння.

3.При попаданні СДОР в шлунок – масивне пиття з метою промивання шлунка “ресторанним” способом, давання молока, адсорбентів.

4.Часткова санітарна обробка відкритих частин тіла проточною водою з милом, 2% розчином соди.

5.Часткова дегазація одягу і взуття.

Заходи першої медичної допомоги при ураженнях радіоактивними речовинами:

При аваріях на атомних реакторах в районі лиха крім заходів, що проводяться в ситуаціях з викидом в оточуюче середовище СДОР, здійснюється:

- йодна профілактика;

- прийом радіопротекторів;

- часткова дезактивація одягу і взуття;

- евакуація населення з місць зараження і надання їм в ході евакуації першої медичної допомоги (давання етаперазину та сульфадиметоксину із АІ-2).

         Радіаційний і хімічний захист населення  та територій - це комплекс заходів ЦЗ по запобіганню й послабленню впливу на людей радіоактивного випромінювання, отруйних речовин (ОР)та хімічно-небезпечних речовин (НХР).

З прийняттям Верховною Радою України нової Концепції та Законів про Цивільну оборону України, Цивільний захист України, реалізувалося право громадян на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і у випадку воєнних дій.

         За останні період  в Україні активно розвиваються підприємства хімічної промисловості, експлуатуються  атомні станції, впроваджуваються екологічно шкідливі технології. Всі вони складають серйозну небезпеку у випадку аварії для населення і навколишнього середовища.

         Хімічно небезпечні об'єкти, розташовані, як правило, в обласних центрах і в інших містах з великою щільністю населення. Найменші порушення технологій робочим персоналом, виникнення стихійних лих, можуть призвести до важких наслідків.

         Внаслідок аварії на ЧАЕС сталося радіоактивне забруднення великих територій Київської, Житомирської, Чернігівських, Ровенської та інших областей України. У зонах із підвищеною радіацією мешкає значна кількість населення. У деяких із цих значно погіршилися соціально - економічні умови життя та здоров'я людей. Все це потребує створення ефективної і надійної системи захисту населення від наслідків аварій на хімічно небезпечних об'єктах і об'єктах атомної енергетики

Основна мета  і завдання радіаційного і хімічного захисту:

— не припустити або максимально послабити вплив радіоактивного, хімічного, зараження людей і територій і таким чином виключити або зменшити ступінь їх ураження;

— створити умови для сталої роботи господарських об'єктів, транспортних, енергетичних, водо-, каналізаційних та інших мереж в умовах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження;

— виключити або значно зменшити втрати сільськогосподарських тварин, запобігти зараженню продовольства, харчової сировини, вододжерел радіоактивними, хімічними і біологічними речовинами і засобами;

—забезпечити  ефективне виконання  рятувальних та інших невідкладних робіт  (РІНР) на зараженій території і безпосередньо в осередках ураження.

Основні завдання радіаційного і хімічного захисту:

— своєчасне виявлення  фактів радіаційного, хімічного зараження (РХЗ) та оповіщення населення і сил ЦЗ про небезпеку ;

— надійний захист населення, сільськогосподарських тварин, продовольства, харчової сировини, вододжерел та  сил ЦЗ від ураження радіоактивними  та НХР;

— ліквідація наслідків радіаційного і хімічного зараження, відновлення боєздатності, працездатності сил ЦЗ та населення.

         Успішне виконання вищезазначених завдань здійснюється на основі проведення цілого комплексу заходів ЦЗ,  які проводяться завчасно в мирний час, при переведенні органів державного управління та економіки з мирного на воєнний стан та безпосередньо при виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з радіаційним та хімічним зараженням територій. Ефективність радіаційного та хімічного захисту населення та територій у випадку радіаційного і хімічного зараження залежить  від своєчасного і якісного планування цих заходів у мирний час.

До засобів радіаційного та хімічного захисту відносяться:

 - засоби індивідуального - захисту;

 - засоби фільтрації і регенерації повітря ;

 - засоби радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю;

прилади, комплекти для проведення спеціальної обробки та обеззараження місцевості;

 - спеціальні машини хімічних військ, та інші  засоби (знезаражуючі речовини і розчини, індикаторні засоби, джерела живлення та інше )

Заходи радіаційного та хімічного захисту, що  проводяться в мирний час:

— розробка заходів радіаційного і хімічного захисту у планах дій органів управління, сил ЦЗ та населення в разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій (НС) у мирний час та планах переведення відповідних територій, галузей промисловості та окремих об’єктів з мирного на воєнний стан;

— забезпечення населення та сил ЦЗ засобами радіаційного і хімічного захисту;

— організація накопичення і збереження засобів радіаційного і хімічного захисту;

— контроль за виконанням заходів радіаційного і хімічного захисту у загальній  системі заходів ЦЗ з підвищення стійкості роботи галузей промисловості, об’єднань, господарських об’єктів та в разі виникнення надзвичайних ситуацій в мирний час та при розгортанні збройних конфліктів;

— вибір режиму захисту населення, функціонування галузей промисловості, об’єднань, господарських об’єктів в умовах радіаційного і хімічного зараження;

— організація дозиметричного і хімічного контролю;

—підготовка сил і засобів ЦЗ для ліквідації наслідків РХБ зараження.

 При переведенні органів державного управління та економіки з мирного на воєнний стан виконуються такі заходи радіаційного і хімічного захисту:

— приведення в готовність мережі спостереження та лабораторного контролю, а також розвідувальних сил ЦЗ;

— приведення в готовність сил радіаційного і хімічного захисту;

— організація виявлення радіаційної і хімічної обстановки;

—підготовка захисних споруджень до використання за прямим призначенням;

— забезпечення засобами індивідуального захисту (ЗІЗ)  населення та приладами радіаційної та хімічної розвідки (РХР) сил ЦЗ;

—організація захисту продуктів харчування; харчової сировини, вододжерел, фуражу та іншого від РХ зараження;

При виникненні надзвичайних ситуацій, пов’язаних з радіаційного і хімічного зараженням  проводяться такі заходи:

— виявлення та оцінка радіаційної і хімічної обстановки;

— опрацювання пропозицій у рішення відповідних начальників ЦЗ з організації радіаційного і хімічного захисту населення та територій, прийняття рішень та постановка конкретних завдань;

—оповіщення населення про радіаційний і хімічний зараження та його захист;

— організація функціонування об'єктів в умовах радіаційного та хімічого зараження;

— своєчасний контроль за якістю продуктів харчування; харчової сировини, води, фуражу та при необхідності заборона їх для використання населенням.

— ліквідація наслідків радіаційного та хімічного зараження.

         Складність завдань, покладених на цивільний захист як у мирний, так і у воєнний час вимагає удосконалення та пошук найефективніших способів захисту населення та виконання завдань по ліквідації наслідків РХ зараження.

Долікарська допомога – комплекс медичних маніпуляцій, які здійснюються медичним персоналом (медсестра, фельдшер) з використанням табельних медичних засобів. Мета її – врятування життя потерпілого і попередження розвитку ускладнень.

Заходи долікарської медичної допомоги:

Обсяг долікарської допомоги по показах включає:

- введення S-подібної трубки-провітропровода, штучну вентиляцію легень з допомогою апарату типу “АМБУ”;

- одягання протигаза (ватно-марлевої пов’язки, респіратора) на потерпілого при перебуванні його на зараженій місцевості;

- контроль серцево-судинної діяльності (вимірювання АТ, підрахунок числа серцевих скорочень, визначення напруження і наповнення пульсу) і функції органів дихання (частота і глибина дихання) у потерпілого;

- вливання інфузійних середовищ;

- введення знеболюючих і серцево-судинних препаратів; введення і додавання седативних, протисудомних і протиблювотних засобів;

- давання сорбентів і антитодів тощо;

- контроль правильності накладання джгутів, пов’язок, шин, і при необхідності, їх виправлення і доповнення з використанням табельних медичних засобів;

- накладання асептичних і оклюзійних пов’язок (якщо вони не були накладені раніше).

Заходи першої медичної допомоги в осередках бактеріального зараження:

При масових інфекційних захворюваннях у вогнищах бактеріального (біологічного) зараження медична допомога включає:

- використання підручних і (чи) табельних засобів індивідуального захисту;

- активне виявлення та ізоляцію хворих з підвищеною температурою тіла, підозрілих на інфекційне захворювання;

- застосування засобів екстреної профілактики;

- проведення часткової чи повної санітарної обробки.