Реферати

Цивільна оборона контрольна робота варіант 14

Зміст Теоретичне питання 3.5.2. Протирадіаційні укриття: загальна характеристика, класифікація. Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» Список використаної літератури Список використаної літератури 1) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи на тему «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання./ М.М. Яцюк, В.М. Пелих, О.І. Прокопенко. – К.: НУХТ, 2002. – 20с. 2) Цивільна оборона: Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічних робіт для студентів всіх спеціальностей денної форми навчання./ Уклад. М.М. Яцюк. – К.: УДУХТ, 1999. – 20 с. Теоретичне питання 3.5.2. Протирадіаційні укриття:загальна характеристика,класифікація. При радіоактивному зараженні місцевості ПРУ захищають Людей від зовнішнього гама-вішромінювання та безпосереднього попадання радіоактивного пороху в органи дихання, на шкіру та одежу, а також від світлового випромінювання ядерного внбуху. При відповідній міцності конструкцій ПРУ можуть частково захистити від дії ударної хвилі будь-якого вибуху та уламків зруйнованих будинків. Крім цього, протирадіаційні укриття захищають від попадання на шкіру і одежу крапель СДОР і аерозолів бактеріальних засобів. Захисні властивості ПРУ (сховища) від радіоактивного опромінення оцінюються коефіцієнтом послаблення радіації, який показує в скільки раз рівень радіації на відкритії! місцевості при висоті 1 м, більше рівня радіації в укритті (сховищі). Всі захисні споруди, виконані з неметалевих матеріалів, захищають від гама-неіітронноі'о випромінювання. їх ефективність може бути підвищена шляхом застосування прокладок з легких матеріалів. Протирадіаційні укриття влаштовують а розрахунком найбільшого Кпосд (захисту). Вони обладнуються насамперед у підвальних поверхах будинків та споруд. Підвали у цегляних будинках послаблюють радіацію у 200-300 разів, середня частина підвалу цегляного будинку в декілька поверхів — у 500-1000 разів. Підвали у дерев'яних будинках в 7-12 раз. Під протирадіаційні укриття можуть бути використані і наземні поверхи. Найбільш придатні для цього кам'яні і цегляні будинки, які мають капітальні стіни та невеликі площі отворів. Перші поверхи багатоповерхових будинків послаблюють радіацію в 5-7 раз, а верхні (за винятком останнього) у 50 разів. У ПРУ повинні бути основні та допоміжні приміщення. До основних, належать місця для розміщення людей, а до допоміжних — санітарні вузли, вентиляційні та інші. Площа приміщення для укриття людей розраховується з норми на одну людину 0,4-0,5 м2. Висоту приміщень ПРУ у пристосованих будинках приймають не менше 1,9м від відмітки підлоги до низу виступаючих конструкцій перекрить. В основних приміщеннях ПРУ встановлюють 2-3-ярусні нари-лавки для сидіння і полиці для лежання. При розміщенні ПРУ у підвалах, погребах і інших заглиблених приміщеннях висотою 1,7-1,9 м передбачають одноярусне розміщення нар. Місткість ПРУ залежить від площі приміщень для укриття і може бути на 50 і більше людей. В ПРУ місткістю до 300 чоловік фільтровентиляційне обладнання може встановлюватись у приміщеннях для укриття людей. В ПРУ місткістю більше 300 чоловік передбачають приміщення для фільтровентиляційного обладнання. Для зберігання зараженого одягу при одному з виходів (входів) передбачають спеціальне місце, яке відгороджується від приміщення для людей перегородками з вогнетривкого матеріалу: В ПРУ, місткістю до 50 чоловік для зараженого одягу допускається улаштування при вході вішалів, розмішених за шторою. У ПРУ обладнуються два входи, розміщені у протилежних місцях сховища під кутом 30° один до одного. При вході встановлюють звичайні двері, укріплені в місцях прилягання до дверних коробок. У заміській зоні ПРУ влаштовують у підвалах житлових будинків різного призначення — погреби, овочесховища, а також будинки. Пристосування під ПРУ будь-якого приміщення зводиться до виконання робіт по підвищенню Кпосі, герметизації і влаштування постійної вентиляції. Підвищення захисних властивостей (коефіцієнт захисту) здійснюється за допомого збільшення товщини стін, перекрить, дверей, закриття вікон цеглою та інших робіт. Для цього ззовні, кругом стін, які виступають вище поверхні землі, роблять обсип И з землі, віконні.та дверні отвори закладають цеглою, іншими матеріалами, перекриття засипають шаром фунту, глини, піску і т.п. Засипання перекриття грунтом вимагає посилення несучих конструкцій погребу, підвалу і т.п. Для герметизації приміщень, у яких будуть перебувати люди, закривають всі щілини, тріщини, отвори у стелі, місця входу опалювальних та водопровідних труб. Двері оббивають лінолеумом, повстю і іншими матеріалами, а місце прилягання дверей до дверного отвору оббивають пористою гумою. Вентиляція заглиблених укрить місткістю до 50 чоловік здійснюється природним провітрюванням через приточні та витяжні короби. Короби робляться з дощок або металевих труб з внутрішнім перетином 200-800 см2. У притомний короб встановлюють протипороховий фільтр, зверху роблять дашок, внизу — засувки. При обладнанні ПРУ у будинках замість витяжного короба слід використовувати димарі та вентиляційні канали, справність яких обов'язково потрібно перевіряти. Для підсилення тяги витяжний короб встановлюють вище приточного на 1,5-2 м. Водопостачання укриттів здійснюється від зовнішньої мережі, а також створюють запас води у відрах, бачках, (обов'язково з кришками), розраховуючи 3-4 л на добу для однієї людини. Освітлення здійснюється від загальної електромережі. При її відсутності використовуються ліхтарі, свічки, гасові лампи. Опалення здійснюється від загальної опалювальної системи та інших теплових приладів.Погріб, зроблений з каміння, є майже готовим протирадіаційним укриттям (мал. 34).При потребі перекриття погребу підсилюють, насипають шар грунту 50-80 см (для підвищення Кзж), встановлюють витяжний короб, на вхідні двері вішають штори із щільної тканини. Пристосування під ПРУ цегляного будинку. При недостатній кількості обладнаних приміщень під ПРУ можугь додатково будуватися окремі укриття із збірних залізобетонних елементів. Для їх будівництва можуть використовуватися промислові конструкції, місцеві будівельні матеріали (лісоматеріали, каміння, саман). Взимі можна використовувати сніг, лід, промерзлу землю. Будівництво окремого ПРУ починають з риття котловану, у якому розміщують кістяк укриття. Після складання кістяка та з'єднання його елементів всі щілини у стінах старанно закладаються, проміжки між стінами котловану засипаються грунтом та трамбуються. Потім засипають грунт у місці прилягання перекриття до землі. Над перекриттям влаштовують гідроізоляцію шляхом наклеювання . руберойду, толю, поліетиленової плівки, а також можна використовувати глину. Вхід у ПРУ влаштовують, як правило під кутом 90° до основного приміщення сховища. Він робиться у вигляді герметичного тамбуру. В основному приміщенні на вхід і вихід з тамбуру вішають штори із цупкої тканини, (щільного матеріалу). Внутрішнє обладнання ПРУ аналогічне обладнанню приміщень сховища. Для перекриття можуть використовуватись залізобетонні плити, колоди та жердини, хмиз і т.п. Довжина жердин та розміри фашин залежать від ширини котловану по верху, а остання — від міцності грунту. Зв'язують фашини дротом перетином 1-2 мм. Кінці фашин рівно відпилюють, а самі фашини закріплюють через 35-45 см перев'язками. У котловані фашини зв'язують між собою у 3-4 місцях дротом. В сипучих та слабких грунтах необхідно будувати в одежі крутості. Найпростішими та найнадійнішими є укриття із колод та жердин безрубочної конструкції.Будують ПРУ безрубочної конструкції у такій послідовності: викопують котлован, на дно котловану кладуть лежні — між ними нижню розпірну раму, на необхідній висоті підвищують верхню раму, на поздовжній лежні з двох боків одночасно опускають збоку стряки і притискають їх грунтом, укладають зверху накат, до накату прикручують верхню раму. Споруду повністю засипають грунтом. У сипучих та слабких грунтах краще всього будувати ПРУ з кільцевих фашин. Таке укриття надійне, його можна швидко побудувати. При відсутності лісоматеріалів ПРУ можна побудувати із саману. Покриття ПРУ із саману можна робити з саманних блоків. У слабких грунтах спочатку викладають стіни, а потім будують риштування,з опорою на стіни. Зверху на укриття насипають шар фунту. Вимогам найпростіших сховищ відповідають звичайні траншеї. На мал.39 показано щілину без одежі крутості (а) і щілину, перекриту залізобетонною плитою (б). Роль та значення щілини у війні з застосуванням ядерної зброї аоо при аварії на АЕС підвищується. Вона може бути відкрита та прикрита, з одежею крутостей та без неї. Якщо люди переховуються у простих, і перекритих щілинах, то можливість їх ураження ударною хвилею, світло випромінюванням зменшиться у 1,5-2 рази у порівнянні з місцем знаход на відкритій місцевості. Можливість опромінення внаслідок радіоакі забруднення місцевості зменшиться у 2-3 рази. Захист людей у перекритій щілині від світлового опромінювання буде повним, від ударної хвилі збільшиться у 2,5-3 рази, а від проникаючої радіації і радіоактивного опромінювання при шарі перекриття 60 см грунту — у 200 разів. Перекрита щілина захистить людей від безпосереднього попадання на шкіру та одяг радіоактивних, отруйних речовин і біологічних засобів. Слід мати на увазі, шо щілини не забезпечують захист від отруйних речовин і біологічних засобів. У разі застосування цієї зброї потрібно користуватися засобами індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Найпростіші сховища будуються на території підприємств, навчальних закладів, колективних господарств, у місцях евакуації населення. Будування щілини без одежі крутості Спочатку щілину будують відкритою. Потім її перекривають та обладнують захисним входом. Таку щілину можна побудувати в будь-якому грунті (крім сипучого). її копають на глибину 170-180 см, дно — 80 см. Такі розміри щілини забезпечують мінімальні умови розташування в ній людей і найбільшу її стійкість при дії на неї ударної хвилі. Довжина щілини визначається кількістю людей. При розміщенні людей сидячи, довжина щілини визначається з розрахунку 0,5-0,6 м на одну людину. У щілинах можна передбачити місця для лежання з розрахунку 1,5—1,8 nor. м на одну людину. У щілині на 10 чоловік можна мати 7 місць для сидіння та 3 місця для лежання. Довжина такої щілини 8-10 м. Нормальна місткість щілини 10-15 чоловік, найбільша — 50 чоловік. Для послаблення ураження ударною хвилею людей щілину роблять зигзагоподібною або ламаною. Довжина прямої ділянки має бути не більше, як 15 м. Віддаль між щілинами не менше 10 м. Щілини посилюються шляхом перекриття їх колодами, залізобетонними плитами і т.п. Для викопання щілини вручну місткістю на 10' чоловік (потрібно викопати 12-15 м3 грунту) необхідно витратити 25-30 людино-годин, тобто З чоловік можуть викопати щілину за 10-12 год. Для виконання робіт по обладнанні одежі крутостей та перекриття для цього укриття потрібно стільки ж часу та робітників. Таким чином дві групи робітників можуть побудувати перекриту щілину на 10 чоловік протягом доби: Щілину на 20 чоловік з одежею крутості та перекриття із залізобетонних плит бригада з 10 чоловік і з одним автокраном може зробити за 13-14 год. Лісоматеріалів може бути використано до 4 м3, залізобетонних плит — 10 м, грунту до 15-20 м3. Приведення захисних споруд у готовність до прийому людей. У сховища місткістю більше як 50, чоловік призначають комендантів та ланки по обслуговуванню сховищ. У ПРУ місткістю більше як 50 чоловік призначають старших із числа людей, які знаходяться в укритті. Приведення захисних споруд у готовність покладається на організації, які експлуатують захисні споруди у звичайних умовах, а також комендантів та ланки по їх обслуговуванню. Роботи проводяться під контролем та керівництвом відповідних штабів цивільної оборони. Перевіряється готовність захисних споруд та вживаються заходи до швидкого усунення недоліків. Захисні споруди, які зайняті під гаражі, склади і спортзали негайно звільняють, всі неполадки внутрішнього обладнання усувають, перевіряють герметичність, встановлюють і підключають телефон та динамік для прослуховувания радіотрансляції, доукомплектовують необхідним інструментом. На підходах до сховища (укриття) встановлюють дороговкази і світлові си гнал и" В XІД". При відсутності фільтровентиляційного обладнання закривають притомні повітровходи металевими заглушками з гумовими прокладками (при можливості їх прикріплюють гвинтами). Перевіряють справність систем водопроводу, електромережі, опалення, каналізації і відключаючих пристроїв. Оснащують приміщення лавками та іншими меблями.Штабом цивільної оборони підприємства встановлюються правила поведінки людей у захисних спорудах і порядок дій при виході з них. Розрахункова робота № 1 «Оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС» варіант 14 Вихідні дані та Значення Час аварії, год, хв. = 14 Час доби= День Хмарність = Суцільна Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 5,2 Напрямок середнього вітру азимут, град = 235 Час вимірювання рівня радіації (потужність дози) = 16,5 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Рад/годину = 50 Час початкку роботи (входження в зону зараження) Tп, годин = 16,5 Час виконання робіт Т, годин = 3 Установлена доза (задана) радіації Д уст, рад = 18 Тип Реактора = ВВЕР - 1000 Частка викиду РР в атмосферу, % = 30 За таблицею 7 визначаємо категорію (ступінь) вертикальної стійкості атмосфери за: Хмарність = Суцільна Час доби = День Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 5,2 Це буде = ізотермія. За таблицею 8 визначаємо середню швидкість вітру в прошарку поширення радіоактивної хмари при: ізотермія Швидкість вітру на висоті 10 м, м/с = 5,2 Вона буде 10 м/с приблизно. За даними таблиці 2 для : Тип Реактора = ВВЕР - 1000 Частка викиду РР в атмосферу, % = 30 ізотермія Швидкість вітру середня, м/с = 10 м/с визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення: Зона М: Довжина = 284,00 км Ширина = 18,40 км Площа = 4110,00 кв км Зона А: Довжина = 74,50 км Ширина = 3,51 км Площа = 205,00 кв км Зона Б: Довжина = 9,90 км Ширина = 0,28 км Площа = 2,21 кв км Визначаємо: а) час, що сплинув після аварії до кінця роботи: Т к = Т п + Т Т к - час кінця роботи Т п - час початку роботи Т - час роботи Т к = 16,5 - 14 + 3 = 5,5 б) рівень радіації на одну годину після аварії за даними таблиці 1: Д 1 = Д 2,5 / К 2,5 К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1 Д 2,5 = 50 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Д 1 = 50/0,7= 71,42857 рад/год в) рівень радіації після закінчення роботи: Д 5,5 = Д 1 * К 5,5 К 5,5 = 0,508 для 5,5 годин після аварії за табл 1 Д 1 = 71,42857 рад/год Д 5,5 = 0,50871,42857= 36,28571 рад/год г) дозу радіації, що може отримати особовий склад ЗвКПР і ПХЗ за 3 годин роботи у зонах забруднення: Д = 1,7 (Д 5,5 * t 5,5 - Д 2,5 * t 2,5) t 5,5= 5,5 години t 2,5 = 2,5 години Д = 1,7(36,285715,5-502,5) = 126,7714 рад Визначаємо допустимий час роботи ЗвКПР і ПХЗ на забрудненій РР місцевості. Знаходимо співвідношення: А = (Д 2,5 / Д зад) К осл * К 2,5 К осл = 1 робота на відкритій місцевості Д зад = 18 Установлена доза (задана) радіації Д уст, К 2,5 = 0,7 для 2,5 годин після аварії за табл 1 Д 2,5 = 50 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, А = 5010,7/18 = 3,968254 За таблицею 9 при: А = 3,968254 Т п = 2,5 Т доп = 0,9 години приблизно. Визначимо допустимий час початку роботи ЗвКПР і ПХЗ. Співвідношення: А =(Д 1 / Д зад) * К осл А = 71,428571/18= 3,968254 За таблицею 9 при: А = 3,968254 Т = 3 Час виконання робіт Т, годин К поч = 0,9 години приблизно. Знаходимо відвернуту дозу радіації за 15 днів після аварії за формулою: Д від = 1,7 (Д 360* t 360 - Д 2,5 * t 2,5) t 360 = 360 годин t 2,5 = 2,5 години Д 2,5 = 50 Виміряний рівень радіації (потужність дози) на початку роботи До, Д 360 = Д 1 * К 360 К 360 = 0,09 для 360 годин після аварії за табл 1 Д 1 = 71,42857 рад/год Д 360 = 71,428570,09 = 6,428571 Д від = 1,7 (3606,428571-2,550) = 3721,786 рад Д від = 3721,786 рад або 37217,86 мЗв За даними таблиці 10 визначаємо невідкладні контрзаходи. Оскільки Д від = 37217,86 мЗв то необхідно провести укриття, евакуацію, йодну профілактику та обмежити перебування дітей і дорослих на відкритому повітрі. Висновки та пропозиції Отже, особовий склад ЗвКПР та ПХЗ може виконувати Р і НР у зоні надзвичайно небезпечного зараження. За годин робота ЗвКПР і ПХЗ може отримати дозу опромінення 126,7714 рад що перевищує Д зад = 18 рад. Щоб не отримати дозу опромінення більше 18 рад, слід скоротити час роботи в зоні зараження до Т доп = 0,9 години або виконувати роботу з використанням спеціального транспорту. Роботу можна почати через К поч = 0,9 години після аварії Розрахункова робота № 2 «Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки після аварії на АЕС з викидом радіонуклідів в атмосферу» , варіант 14 Тип СДОР= Хлор Кількість СДОР, тонн = 100 Метеорологічні умови = Напівясно, день, -20 град Швидкість вітру, м/с = 2 Відстань від ХНО до ОНГ, км = 1 Вид сховища = Необваловані Вистота піддону, м = 0 Час від початку аварії, год = 4 Азимут ОНГ, град = 270 Азимут вітру, град = 90 Показник та Результат прогнозування Джерело забруднення = ХНО Тип СДОР = Хлор Кількість СДОР, тонн = 100 Глибина зараження, км = 12,55682 Площа зони зараження, кв км = 123,774 Площа осередку ураження, кв км = Територія ОНГ Тривалість уражаючої дії СДОР, хв. = 67,79931 Втрати від СДОР, чол. ПУНКТ 1. Оскільки обсяг рідкого хлору невідомий, для розрахунків беремо його таким, що дорівнює максимальній кількості хлору у системі, тобто 100 тонн. Визначимо еквівалентну кількість хлору у первинній хмарі за формулою: Q(e1) = K1 * K3 * K5 * K7 * Q (o) K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору K3 = 1 із додатку 3 для хлору K5 = 0,23 для ізотермії (сторінка 7) K7 = 0,3 / 1 із додатку 3 для хлору і температури -20 Q (o) = 100 Визначення ступеня вертикальної стійкості атмосфери: Метеорологічні умови = Напівясно, день, -20 град Швидкість вітру, м/с = 2 Це – ізотермія за таблицею 1 на сторінці 5. Q(e1) = 0,1810,230,3100= 1,242 (тонн) ПУНКТ 2. Визначимо еквівалентну кількість хлору у вторинній хмарі за формулою: Q (e2) = (1 - K1) * K2 * K3 * K4 * K5 * K6 * К7 * Q (o) / h * d K1 = 0,18 із додатку 3 для хлору K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору K3 = 1 із додатку 3 для хлору K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2 K5 = 0,23 для ізотермія (сторінка 7) K6 = 3,03 із додатку 5, час від початку аварії, год = 4 K7 = 0,3 / 1 із додатку 3 для хлору і температури -20 d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3) h = 0,05 (метри) h - це висота шару розлитого хлоруу на підстилаючу поверхню, h = 0,05 м. Якщо розлив відбувається у піддон або обваловку, то h = H - 0,2 м, де Н - висота піддону чи обваловки, м. Q (e2) = (1-0,18)0,05211,330,233,031100/(1,5630,05)= 0,50572 (тонн) ПУНКТ 3. Із додатку 1 глибина зони зараження первинною хмарою Г 1 дорівнює при Q(e1) = 1,242 (тонн) при Швидкість вітру, м/с 2 Г 1 = 10,4328 (кілометрів) ПУНКТ 4. Із додатку 1 глибина зони зараження вторинною хмарою Г 2 дорівнює при Q (e2) = 0,50572 (тонн) при Швидкість вітру, м/с 2 за пропорцією: 0,1 (тонн) - 0,84 (кілометрів) 0,50572 (тонн) - х (кілометрів) х = 0,840,50572/0,1= 4,24805 (кілометрів) Г 2 = 4,24805 (кілометрів) ПУНКТ 5. Повна глибина зони зараження: Г = Г 2 + 0,5Г 1 Г 2 = МАКСИМУМ (Г2;Г1) 10,4328 Г 1 = МІНІМУМ (Г2;Г1) 4,24805 Г = 12,55682 (кілометрів) Порівнюємо значення Г з даними додатку 2. При ізотермія При Швидкість вітру, м/с 2 Це – 48 (кілометрів) Це - граничне значення глибини перенесення повітря за 4 год при різних швидкостях вітру. Вибираємо найменше поміж табличним 48 км та розрахованим 12,55682 (кілометрів) Мінімум (12,55682;48) = 12,55682 ПУНКТ 6. Визначимо час надходження хмари зараженого повітря до ОНГ: T надходження = x / V х = Відстань від ХНО до ОНГ, км 1 За додатком 6 при ізотермія при Швидкість вітру, м/с 2 V = 12 км/год T надходження = 1/12= 0,083333 (години) T надходження = 160/12= 5 (хвилин) ПУНКТ 7. Визначимо площу зони хімічного ураження: S = П Г * Г / n П = 3,14 - число "Пі", нескінченний дріб П = 3,14 Г = 12,55682 (кілометрів) n при Швидкість вітру, м/с 2 n = 4 (сторінка 7) S = 3,1412,5568212,55682/4= 123,774 (кв км) ПУНКТ 8. Визначимо тривалість уражаючої дії хлору. Тривалість уражаючої дії СДОР залежить від часу її випаровування із площі розливу. T = (h * d) / (K2 * K4 * K7) h = 0,05 (метри) d = 1,563 тонн/кубометр - це густина СДОР (додаток 3) K2 = 0,052 із додатку 3 для хлору K4 = 1,33 із додатку 4, швидкість вітру, м/с = 2 K7 = 1 із додатку 3 для хлору і температури -20 Т = (0,051,563)/(0,0521,331)= 1,129988 (години) Т = (0,051,56360)/(0,0521,33*1)= 67,79931 (хвилин) Так як повна глибина зони зараження 12,55682 км більша за відстань від ХНО до ОНГ 1 км, то ОНГ (обєкт народного господарства) попав у зону уражаючої дії СДОР і відповідно є втрати персоналу ОНГ.
1 2 3 4 5 Категорія: Цівільна оборона \| Додав: ohranatruda (20.02.2012)
Переглядів: 2228 \| Коментарі: 1 \| Рейтинг: 0.0/0