Охорона навколишнього середовища та підтримка безпечних умов життєдіяльності гірничих працівників під час видобутку корисних копалин з надр землі є однією з актуальних проблем сучасності.
Кар’єри України – це технічно оснащені сучасні гірничопромислові комплекси, які постійно підтримують свою виробничу діяльність. Наприклад в Дніпропетровській області діє 66 кар’єрів по видобутку залізних та марганцевих руд, бурого вугілля та будівельних матеріалів. Щорічно на ГЗК (гірничо-збагачувальних комбінатах) Дніпропетровської області в атмосферу викидається більш ніж 612 тисяч тон шкідливих речовин (оксид вуглецю, оксиди азоту, сірчистий газ, сірководень, пил та інші) [1].
Саме тому проблема підтримки нормальних умов праці гірничих працівників є досить актуальною в наш час та потребує особливої уваги громадськості та науковців.
Охорона праці на кар'єрах являє собою систему законодавчих актів, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних і організаційних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я й працездатності людину в процесі праці. З охороною праці нерозривно зв'язана й охорона природного середовища, що передбачає впровадження безвідхідних технологій, скорочення викидів шкідливих речовин і раціональне використання природних ресурсів.
Охорона праці включає цілий комплекс соціально-технічних знань, у якім умовно можна виділити: загальні питання, що охоплюють трудове законодавство, організацію роботи зі створення безпечних і здоровіших умов праці, їх аналіз; виробничу санітарію у вигляді системи організаційних і технічних заходів, створюваних на підставі вимог гігієни праці й санітарної техніки для запобігання або зниження рівня впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів; техніку безпеки у вигляді системи організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання або зниження рівня впливу на працюючих небезпечних виробничих факторів; пожежну безпеку у вигляді системи організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на профілактику й ліквідацію пожеж і вибухів, а також обмеження їх наслідків [2].
Основне завдання охорони праці полягає в забезпеченні безпеки праці, тобто таких умовах праці, при яких виключається вплив на працюючих небезпечних і виробничих факторів. Для досягнення цієї мети досить важливим є виявлення місць прояву й визначення рівня небезпечних і шкідливих факторів із застосуванням вимірювального, органолептичного, розрахункового, реєстраційного, соціологічного, експертного й змішаного методів.
Небезпечні й шкідливі виробничі фактори класифікують по природі дії на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Перераховані вище приклади небезпечних і шкідливих факторів в основному ставляться до фізичних. Хімічні фактори підрозділяють залежно від шляху проникнення шкідливих речовин в організм людини: через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірний покрив і слизові оболонки. Біологічні фактори містять у собі патогенні бактерії, віруси, гриби, найпростіші живі організми. Психофізіологічні фактори розділяють на фізичні й нервово-психічні перевантаження. У свою чергу фізичні перевантаження підрозділяють на статичні й динамічні, а нервово-психічні - на розумову перенапругу, перенапругу аналізаторів, монотонність праці й емоційні перевантаження.
Наслідком дії несприятливих виробничих факторів може бути професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.
Шкідливими виробничими факторами, що саме й призводять до професійних захворювань, можуть бути підвищене забруднення повітря на робочих місцях, несприятливі метеорологічні умови, підвищення рівня шуму й вібрації, недостатнє освітлення, підвищені напруженість і ступінь важкості праці [3]. До професійних захворювань гірничих працівників відносять, наприклад, пневмоконіози, гостре респіраторне захворювання, віброхворобу, туговухість [4].
Дотримання вимог нормативної документації щодо охорони праці та створення оптимальної умов праці дадуть змогу уникнути виробничого травматизму та професійних захворювань, зменшити витрати на лікування, сплати лікарняних листів, покращити умови праці, підвищити працездатність й зберегти здоров’я робітників кар’єрів.
Література
1. Зберовський А.В.Охрана атмосферы в экосистеме «карьэр-окружающая среда-человек».-Днепропетровск:РИО АП ДКТ,1997,-136с.
2. Денисенко Г.Ф. Охрана труда: Учебное пособие.-М.: Высш. шк., 1985.-319с.
3. Никитин В.С., Битколов Н.З.Проветривание карьеров: Изд.второе, перераб. и доп. – М.: Недра,1975.-253с.
4. Парахонский Э.В. Охрана труда на карьерах.-М.:Недра,1988,-197с.
Автор: О.А. Крюковська, к.т.н., доцент, К.С. Клюєвська, магістр
|
