Основу законодавства у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій складає Закон України "Про Цивільну оборону України”, який складається із 5 розділів.
У першому розділі Закону визначаються загальні засади Цивільної оборони України, які складають визначення ЦО, її системи, поширення заходів цивільної оборони на території України, завдання ЦО, керівництво та органи управління цивільною обороною.
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Систему цивільної оборони складають:
органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов’язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагу-ванням і діями в надзвичайних ситуаціях;
органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держав-них адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;
сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;
фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, перед-бачені на випадок надзвичайних ситуацій;
системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питань цивільної оборони;
курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;
служби цивільної оборони.
Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.
Завданнями Цивільної оборони України є:
попередження надзвичайних ситуацій техногенного і природного харак-теру та ліквідації їх наслідків;
оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;
захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихій-ного лиха та застосування засобів ураження;
організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріо-логічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у НС мирного та воєнного часів;
підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індиві-дуального захисту і діяти в НС.
Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
Начальником Цивільної оборони України є Прем’єр-міністр України.
Безпосередньо керівництво виконанням завдань цивільної оборони здійснюється постійно-діючими органами управління у справах ЦО, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та служ-бами цивільної оборони.
Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються цим Законом і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпоряд-кування.
У другому розділі Закону визначаються повноваження органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, керівників підприєм-ств, установ і організацій з питань цивільної оборони.
Кабінет Міністрів України:
забезпечує здійснення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб - за категоріями щодо реалізації заходів ЦО;
створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок НС у мирний і воєнний часи, а також визначає їх обсяг і порядок використання;
вживає заходів щодо забезпечення готовності органів управління у спра-вах цивільної оборони, сил і засобів цивільної оборони до дій в умовах НС;
створює єдину систему підготовки органів управління у справах цивільної оборони, сил цивільної оборони та населення до дій в умовах НС;
визначає порядок створення спеціалізованих професійних та невоєнізо-ваних аварійно-рятувальних служб;
задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах цивільної оборони та установ ЦО;
координує діяльність аварійно-рятувальних служб; залучає аварійно-рятувальні служби до ліквідації надзвичайних ситуацій за межами території України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада мініст-рів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, вико-навчі органи сільських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань ЦО, здійснення заходів щодо захисту населення і місцевостей під час НС, сприяють органам управління у справах ЦО у виконанні покладених на них завдань.
Спеціально уповноважений центральний виконавчий орган, до повно-важень якого віднесено питання цивільної оборони:
бере участь у реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техноген-ного і природного характеру, а також попередження цих ситуацій;
організовує розроблення і здійснення відповідних заходів з ЦО;
керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах цивільної та спеціалізованих формувань, військами цивільної оборони;
здійснює контроль за виконанням вимог цивільної оборони, станом готовності сил і засобів цивільної оборони, проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
координує діяльність центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчих органів місцевого само-врядування та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення пошуку та рятування людей;
здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих терито-ріальних і локальних систем оповіщення;
здійснює навчання населення, представників органів управління і сил цивільної оборони з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;
організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ ЦО, пошуково-рятувальних та підпорядкованих йому спеціалізованих формувань;
створює згідно з законодавством підприємства з виробництва спеціальної і аварійно-рятувальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.
Керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індиві-дуального та колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦО і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати в порядку та обсягах, передбачених законодавством.
Радіаційні, хімічні і вибухонебезпечні підприємства додатково ство-рюють локальні системи виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та оповіщення персоналу і населення, що проживає в зонах можливого ура-ження; запроваджують інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь технікного ризику виникнення аварій, пожеж та вибухів, і несуть витрати щодо їх здійснення в обсягах, передбачених відповідними нормативно-правовими актами.
Власники потенційно небезпечних об’єктів відповідають за захист населення, що проживає в зонах можливого ураження, від наслідків аварій на цих об’єктах.
У третьому розділі Закону визначаються сили цивільної оборони та порядок їх комплектування.
Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.
Війська цивільної оборони підпорядковуються керівникові центрального органу, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони.
Війська ЦО виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Кількість і чисельність частин і підрозділів цих військ визначається з урахуванням потреб і особливостей реґіону призначення.
Комплектування військ ЦО здійснюється на підставі Закону України "Про загальний військовий обов’язок і військову службу”, а також за контрактом.
Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хіміч-ною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі й поза межами України, у встанов-леному законодавством порядку можуть створюватися спеціалізовані формування, що підпорядковуються центральному органу виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання цивільної оборони.
Застосування спеціалізованих формувань для дій за призначенням здійснюється згідно з Положенням про Цивільну оборону України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.
Комплектування спеціалізованих формувань ЦО здійснюється за контрактом з числа фахівців, що мають досвід роботи у НС.
Невоєнізовані формування цивільної оборони створюються в областях, містах, районах, містах Києві і Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування.
До невоєнізованих формувань ЦО зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.
Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і тери-торій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприємствах, в установах і організаціях неза-лежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільної оборони: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв'язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транс-портного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії.
Організаційні засади створення служб цивільної оборони та евакуацій-них органів, їх завдання, функції і повноваження визначаються у Поло-женні про Цивільну оборону України.
Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ЦО органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, керівниками під-приємств, установ і організацій незалежно від форм власності і під поряд-кування здійснюється центральним органом виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання цивільної оборони.
У четвертому розділі Закону визначається порядок утримання і матеріально-технічного забезпечення функціонування системи ЦО.
Фінансування заходів з ЦО здійснюється за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування згідно з законодавством України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання та захисту населення і місцевостей, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління у справах цивільної оборони та формувань цивільної оборони, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, згідно з законодавством України.
Фінансування заходів з цивільної оборони, що потребують капіталь-них вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна цивільної оборони, створення пунктів управ-, ління, систем зв’язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.
Потреби цивільної оборони у військовій техніці, приладах і спеціальному майні задовольняється центральними органами виконавчими органами вико-навчої влади, уповноваженими з питань матеріальних ресурсів та економіки з оплатою замовником вартості виділених матеріальних ресурсів. Продукція для потреб цивільної оборони виготовляється на умовах державного замовлення.
Центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого віднесено питання цивільної оборони, є державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення потреб цивільної оборони.
Війська цивільної оборони утримуються за рахунок державного бюджету. Військовослужбовці цивільної оборони у питаннях грошового та інших видів забезпечення користуються всіма правами та пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей” та інших нормативно-правових актів.
Органи управління Цивільної оборони України, Автономної Респуб-ліки Крим, областей, міст, районів, міністерств та інших органів державної виконавчої влади утримуються відповідно до встановленого порядку за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів, передбачуваних на утримування міністерств.
Оплата праці працівників органів управління у справах цивільної оборони здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади забезпечують органи управління у справах ЦО транспортними засобами, службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами.
Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства України з питань цивільної оборони, несуть відповідальність згідно з законо-давством України.
У п’ятому розділі Закону визначається порядок міжнародного співробітництва в галузі цивільної оборони.
Співробітництво з іншими державами в галузі цивільної оборони здійснюють Кабінет Міністрів України і центральний орган, до компетенції якого віднесено питання цивільної оборони, в межах прав і повноважень, передбачених законодавством.
Співробітництво здійснюється з питань обміну досвідом цивільної оборони і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, створення і оснащення сил ЦО, спільних дій в разі НС.
Література
МІГОВИЧ Г. Г., ПШЕНИЧНИЙ В. Н. КУРС ЛЕКЦІЙ З ТЕМАТИКИ ПІДГОТОВКИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ НЕВОЄНІЗОВАНИХ ФОРМУВАНЬ ЦО, РОБІТНИКІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ, ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НА ОБ’ЄКТАХ ЕКОНОМІКИ ТА НЕПРАЦЮЮЧОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ К., НВФ "ПРИВАТІНФОРМ” 2003 321с.
|
