План Вступ 1 Надзвичайні ситуації природного характеру 2 Цунамі 3 Повінь 4 Селі 5 Затори, зажори 6 Підвищення ґрунтових вод Висновки Перелік використаних джерел
Перелік використаних джерел
1 Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995. 2 Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001. 3 Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997. 4 Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990. 5 Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
Воздействие негативных факторов на человека и среду обитания
Содержание и организация мероприятий по локализации и ликвидации и ликвидации последствий ЧС
Организация оказания медицинской помощи пострадавшим в ЧС
Литература
Литература
1. В.Ф.. Протасов Экология, здоровье и охрана окружающей среды в РФ. М. Финансы и статистика 2000.
2. П. Ревель, Ч. Ревель Среда нашего обитания. загрязнение воды и воздуха. М. «Мир» 1995.
3. В.И. Коробкин, Л.В. Передельский Экология Ростов на Дону 2000.
4. К.М. Петров Общая экология Санкт Петербург «Химия» 1998.
5. Безопасность жизнедеятельности под ред.Белова., М. Высшая школа 1999.
СОДЕРЖАНИЕ ВВЕДЕНИЕ. 1. Понятие «Безопасность». Системы и виды безопасности. 2. Потенциальная опасность и приемлемый риск. 3. Прогнозирование условий возникновения опасных ситуаций. 4. Нормирование воздействия вредных факторов ЗАКЛЮЧЕНИЕ СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ.
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ
1. Безопасность жизнедеятельности: Учебник. [текст] /Под ред.
профессора Арустамова Э.А. – М.: Изд. Дом «Дашков и Ко», 2006 – 678 с.
2. Белов, С.В. Безопасность жизнедеятельности [текст] – М.: Высшая школа, 2007 – 616 с.
3. Гринин А.С., Новиков В.Н. Безопасность жизнедеятельности: учебное пособие. [текст] – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005 – 288 с.
4. Раздорожный А.А. Безопасность производственной деятельности. [текст] – М.: Инфра-М, 2003 – 44-49 с.
5. Микрюков В.Ю. Обеспечение безопасности жизнедеятельности. [текст] – серия «Высшая школа», 2004 – 333с.
6. Новиков В.Н., Башкиров А.А., Чернявин С.И. Безопасность жизнедеятельности. [текст] – Манускрипт, 2005 – 496 с.
7. Хван Т.А., Хван П.А. Безопасность жизнедеятельности. [текст] – серия «Высшее образование», 2004 – 416 с.
8. Хван Т.А., Хван П.А. Основы безопасности жизнедеятельности.
[текст] Серия «Учебники и учебные пособия» – Ростов-на-Дону: Феникс,
2007 – 384 с.
9. Прогнозирование и моделирование условий возникновения опасных
ситуаций [электронный ресурс]: Сайт «Академия» URL:
http://www.academy35.ru/answers.php?id=102
Электромагнитные поля. Биологическое действие ЭМП . Телефон, телевизор и другие излучатели. Вред микроволновой печи для здоровья человека. Электромагнитное излучение от сотового телефона. ЗАЩИТА ОТ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ КОМПЬЮТЕРА.
Политика и законодательство Организация и модели обеспечения службами Деятельность и содержание Ресурсы персонала Администрация Системы финансирования Научно-исследовательские работы Будущее развитие
Список источников
«Энциклопедия по охране и безопасности труда» — проект Международной организации труда http://base.safework.ru/iloenc Кен Такахаши
Проблема забруднення повітря житлових приміщень – одна з найважливіших
гігієнічних проблем, оскільки вона тісно пов'язана з впливом на здоров'я
людей.
Джерела забруднення повітря житлових приміщень надзвичайно різноманітні
Основна мета гігієни - збереження й зміцнення здоров'я. З цього приводу
англійський учений Е. А. Парке писав, що «гігієна має на меті зробити
розвиток старіння людського організму найдосконалішим, в'янення менш
швидким, життя енергійнішим, смерть віддаленою».
Загальні положення. Методика оцінки пожежної обстановки при горінні
твердих горючих матеріалів та рідких горючих речовин. Причини виникнення
та класифікація надзвичайних ситуацій. Запобігання виникненню
надзвичайних ситуацій. Визначення рівня НС, регламент подання інформації
про їх загрозу або виникнення. Організація життєзабезпечення населення в
НС та ліквідація наслідків НС.
За даними ВООЗ, близько 30% осіб, які загинули внаслідок нещасних випадків та НС, могли б бути врятовані, якби їм своєчасно і правильно надали першу долікарську допомогу, здійснили заходи щодо оживлення або своєчасно забезпечили доставку до медичного закладу. Своєчасно надана та правильно проведена перша долікарська допомога не лише рятує життя потерпілому, а й забезпечує подальше успішне лікування, запобігає розвиткові важких ускладнень, а після завершення лікування зменшує втрату працездатності або ступінь каліцтва.
Санітарія (від лат. Запііаз – здоров'я) – це практична реалізація
розроблених гігієною профілактичних заходів із метою зміцнення й
збереження здоров'я людей.
Турбота про здоров'я – найважливіше завдання медичної науки та
практичної охорони здоров'я. Його вирішують двома шляхами:
профілактичним (зміцнення здоров'я й запобігання захворюванням) та
відновним (лікування хворої людини).
Обидва методи боротьби за здоров'я народу й окремої людини запроваджують
одночасно, проте першочерговим й ефективнішим, а отже, і пріоритетним у
діяльності медичного працівника будь-якого профілю повинен бути
профілактичний.
Профілактичний напрям вміщує в собі заходи щодо оздоровлення
навколишнього середовища, умов праці і побуту, протиепідемічні дії,
організацію мережі лікувально-профілактичних закладів, проведення
масових профілактичних оглядів) ранню діагностику, заходи щодо виявлення
та усунення передпатологічних станів, запобігання ускладненням,
психопрофілактику й диспансеризацію.
Громадська (суспільна) профілактика передбачає „ створення сприятливих
умов для збереження здоров'я та працездатності, індивідуальна (особиста)
– спрямована на запобігання перевантаженням організму.
Первинна профілактика передбачає запобігання виникненню захворювань, вторинна – розвитку та загостренню хвороби.
Введение. 1. Определение транспортной аварии 2. Транспортные аварии 2.1. Аварии на железнодорожном транспорте. 2.2. Аварии в метрополитене. 2.3. Аварии на автомобильном транспорте. 2.4. Аварии на водном транспорте. 2.5. Аварии на воздушном транспорте. 3.Вывод Список литературы
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ. 1. Безопасность жизнедеятельности. (Учебник).Под ред. Э.А. Арустамова (2006, 10-е изд.) стр.230-231 2. Чрезвычайные ситуации и защита от них. Сост. А.Бондаренко. Москва, 1998 г. 3. http://www.arspas.ru/mchs/pravila_chs/jd.php 4. http://www.vashamashina.ru/statistics_traffic_accident.html
В атмосферному повітрі постійно є. завислі речовини (пил), токсичні
гази, пилок рослин, спори грибів, бактерії, що спричинює серед людей
ріст захворюваностей, особливо алергійної природи.
Забруднення атмосфери – це зміни газового складу атмосфери внаслідок умісту в ній домішок.
Природними джерелами забруднення є вулканічні виверження, пилові бурі,
космічний пил, гейзери, лісові та степові пожежі, виділення рослин,
тварин та мікроорганізмів. Деякі шкідливі домішки (вуглекислий газ,
оксид вуглецю, сірководень, хлориди й інші сполуки) потрапляють в
атмосферу з океану. Особливість природних забруднень полягає в тому, що
вони не такі токсичні, як антропогенні, і діють періодично.
Основні джерела антропогенних забруднень:
1) промислові підприємства і теплові електростанції;
2) автотранспорт;
3) топки котелень та будівель.
ОДЕССКАЯ ГОСУДАРСТВЕННАЯ АКАДЕМИЯ СТРОИТЕЛЬСТВА И АРХИТЕКТУРЫ КАФЕДРА ОРГАНИЗАЦИИ СТРОИТЕЛЬСТВА И ОХРАНЫ ТРУДА Оглавление Опасные и вредные производственные факторы. Общие понятия.
1. Исходные данные. Характеристика места производства работ Место производства работ
Проектирование системы
ПЕРЕЧЕНЬ использованной при разработке СОБУТ литературы и НТД
1. Харитонов А.И. Управление охраной труда в строительстве. Учебное пособие. – Одесса, 2003. – 198 с.
2. ГОСТ 12.0.003-74. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.
3. СНиП III-4-80. Техника безопасности в строительстве. – М.: Стройиздат, 1980. – 255 с.
Вода, яку використовує населення з різною метою, має відповідати певним
гігієнічним вимогам. Перший у Європі стандарт якості питної води
прийнятий 1937 р. у СРСР, він мав назву «Тимчасовий стандарт якості
водопровідної води». До 2000 р. якість води визначали за нормативом ДСТ
2874-82 «Вода для пиття. Гігієнічні вимоги й контроль якості».
З 2000 р. уведені в дію Державні санітарні правила й норми «Вода питна.
Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного
водопостачання» (ДСанПІН) № 383-96. Цей ДСанПіН регламентує гігієнічні
вимоги до якості питної води і поширюється на воду, яку подають
системами централізованого господарсько-питного водопостачання і
використовують для питних та побутових цілей, виробництва харчових
продуктів.
Якість води має відповідати таким вимогам:
- бути безпечною в епідемічному відношенні;
- бути нешкідливою за хімічним складом і фізіологічно повноцінною;
- бути радіаційне безпечною;
- мати сприятливі органолептичні властивості.
